Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 21 060,93 грн. трьох відсотків річних та 107 994,26 грн. збитків від інфляції внаслідок неналежного виконання умов договору № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000, транспортна розв’язка від 17.07.2008р. в частині проведення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/20, розгляд справи призначений на 15.01.2010р.

У судове засідання, призначене на 15.01.2010р. з‘явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з’явився, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу.

Від відповідача через канцелярію суду клопотань та заяв не надходило.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст. 81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

У грудні 2008р. Спільне Українсько-австрійське підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 664 646,80 грн. заборгованості за договором № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571- км 34+000, транспортна розвязка від 17.07.2008р.

рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009р. у справі № 8/21 за позовом Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" до Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 664 646,80 грн., позов задоволений повністю.

На виконання вищевказаного рішення у справі № 8/21 виданий наказ Господарського суду міста Києва від 30.03.2009р. № 8/21.

Відповідно до ст. 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, встановленні у рішенні Господарського суду міста Києва від 05.03.2009р. у справі № 8/21 факти не потребують додаткового доказування.

рішенням Господарського суду міста Києва від 05.03.2009р. у справі № 8/21 було встановлено, що станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем не була погашена та становила 664 646,80 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з п.11.1 договору № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571- км 34+000, транспортна розвязка від 17.07.2008р., розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі актів приймання-передачі виконаних робіт (за формою КБ-3) після надходження фінансування від замовника –Служби автомобільних доріг у Київській області, за винятком послуг генпідяру.

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача вимогу з проханням протягом 7 днів з моменту отримання вимоги перерахувати на рахунок позивача суму заборгованості (копія вимоги № 109/ю від 14.11.2008р. в матеріалах справи), що підтверджується фіскальним чеком № 2730 від 17.11.2009р. (копія чеку в матеріалах справи).

Таким чином фактично строк оплати виконаних позивачем робіт, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України почався з 27.11.2008р.

Станом на день звернення позивача до суду з вказаним позовом, відповідач перерахував на рахунок позивача суму заборгованості в розмірі 3 324,34 грн. 04.06.2009р. та в розмірі 14 370,09 грн. 11.08.2009р., тому позивач просив суд з урахуванням положень ст. 625 ЦК України стягнути з відповідача 21 060,93 грн. три відсотки річних та 107 994,26 грн. збитків від інфляції внаслідок неналежного виконання умов договору № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000, транспортна розв’язка від 17.07.2008р. в частині проведення розрахунків за період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р. з урахуванням проведеної відповідачем часткової оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджено, що зобов'язання відповідача по оплаті виконаних робіт виникло на підставі укладеного між позивачем і відповідачем договору № 28-20 на виконання робіт по поточному ремонту автомобільної дороги Київ-Харків-Довжанський км 32+571-км 34+000, транспортна розв’язка від 17.07.2008р., відповідач не виконав своїх зобов'язань за договором, а саме не сплатив вартість виконаних робіт, відповідачем не надано доказів, які б спростовували розмір нарахованих позивачем трьох відсотків річних в розмірі 21 060,93 грн. та збитків від інфляції в розмірі 107 994,26 грн. зазначених позивачем в розрахунку та враховуючи вищевикладені обставини, а саме те, що строк оплати відповідачем виконаних позивачем робіт почався з 27.11.2008р. та те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2009р. у справі № 8/21 відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 05.03.2009р. до 01.10.2009р., тому у період з 06.08.2009р. по 01.10.2009р. збитки від інфляції та три відсотки річних не підлягають нарахуванню, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних підлягає задоволенню частково в розмірі 15 399,03 грн. (нарахування трьох відсотків річних проведено з суми 664 646,80 грн. у період з 27.11.2008р. по 04.06.2009р.; з суми 661322,46 грн. у період з 05.06.2009р. по 06.08.2009р.; з суми 646 952,37 грн. у період з 02.10.2009р. по 31.10.2009р.) та вимога позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції також підлягає задоволенню частково в розмірі 76 241,88 грн. (нарахування збитків від інфляції проведено з суми 664 646,80 грн. у період з 27.11.2008р. по 04.06.2009р.; з суми 661322,46 грн. у період з 05.06.2009р. по 06.08.2009р.; з суми 646 952,37 грн. у період з 02.10.2009р. по 31.10.2009р.).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 15 399,03 грн. трьох відсотків річних та 76 241,88 грн. збитків від інфляції, відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково в сумі 91 640,91 грн., в іншій частині позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 530, 610, 625 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 33, 34, 35, 49, 75, 82- 85 ГПК України, суд -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Київське обласне дорожнє управління" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03151, м.Київ, вул. Народного ополчення, 11-а; код ЄДРПОУ 33096517) на користь Спільного Українсько-австрійського підприємства з іноземними інвестиціями формі товариства з обмеженою відповідальністю "Бітунова Україна" (07400, Київська область, м.Бровари, вул. Кутузова, 2А; поштова адреса: 07400, Київська область, м.Бровари, вул. Незалежності, 17; код ЄДРПОУ 31256895) 15 399 (п’ятнадцять тисяч триста дев’яносто дев’ять) грн. 03 коп. трьох відсотків річних, 76 241 (сімдесят шість тисяч двісті сорок одну) 88 грн. збитків від інфляції, 916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 42 коп. державного мита, 167 (сто шістдесят сім) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.