СУТЬ СПОРУ : позивач, ПП "Торгівельний центр "Старокінний" звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в якому просить суд виселити фізичну особу –підприємець ОСОБА_2 з приміщення торгівельного місця –павільйон Л/МП-24, розташованого за адресою : місто Одеса пров. Старокінний, 6, Торгівельний центр "Старокінний", шляхом вивезення товарів які знаходяться в приміщені павільйону та передати приміщення ПП "Торгівельний центр "Старокінний", стягнути орендну плату в сумі 4927,50 гривень, неустойку в сумі 1095 гривень.

Ухвалою суду від 09 квітня 2009 року порушено провадження у справі №33/48-09-1730 та призначено до розгляду на 13 травня 2009 року. /суддя Мазур Д.Т./

13.05.2009 року відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вимоги позивача не визнає та просить суд у задоволені позову відмовити повністю з підстави викладених у відзиві на позов.

Ухвалою голови суду від 09.06.2009 року строк розгляду справи продовжено до 9 липня 2009 року та ухвалою судді від 7 липня 2009 року строк розгляду справи продовжено до 1 вересня 2009 року за клопотанням сторін.

Розпорядженням голови суду від 19 серпня 2009 року №348-р, справу передано на розгляд судді Гуляк Г.І. та ухвалою від 20 серпня 2009 року справу прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І., присвоєно справі №28-33/48-09-1730 та призначено до розгляду на 16 вересня 2009 року.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2009 року строк розгляду справи продовжено до 19 грудня 2009 року за клопотанням сторін та ухвалою суду від 21 грудня 2009 року строк розгляду справи продовжено до 19 лютого 2010 року за клопотанням сторін.

Представник позивача 27.01.2010 року надав до канцелярії суду уточнення до позовної заяви та просить суд ФО –підприємець ОСОБА_2 повернути павільйон Л/МП-24, розташованого за адресою : місто Одеса пров. Старокінний, 6, Торгівельний центр "Старокінний" –ПП "Торгівельний центр "Старокінний" та стягнути судові витрати в сумі 85 гривень державного мита та 118 гривень ІТЗ судового процесу.

Також представник позивача 29.01.2010 року надав письмові пояснення щодо обґрунтування своїх уточнених позовних вимог.

Представник відповідача 15.02.2010 року надав клопотання про залучення до матеріалів справи доказів в підтвердження сплати орендної плати.

Представник позивача в судове засідання з’явився, підтримує наданні уточнення до позовної заяви та просить суд зобов’язати ФО –підприємець ОСОБА_2 повернути павільйон Л/МП-24, розташованого за адресою : місто Одеса пров. Старокінний, 6, Торгівельний центр "Старокінний" –ПП "Торгівельний центр "Старокінний" підписавши відповідний акт прийому-передачі павільйону Л/МП-24, розташованого за адресою : місто Одеса пров. Старокінний, 6, Торгівельний центр "Старокінний" з ПП "Торгівельний центр "Старокінний" та стягнути судові витрати.

Відповідач в засідання суду з’явився, уточненні вимоги позивача не визнає, вважає їх необґрунтованими, посилається на ст..764 ЦК України (435-15) та просить суд у задоволені позову відмовити повністю.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Згідно акту від 14.06.2008 року про виділення до знищення документів та справ, які не підлягають зберіганню, договір згідно якого ПП "Старокінний ринок"передало торгівельне місце - павільйон ЛМП-24 в оренду ФОП ОСОБА_5 не зберігся, п.20/1.

Між ПП ОСОБА_5 та ПП ОСОБА_2 15 липня 2003 року був укладений договір №Л/МП-24, предметом якого є оренда торгового місця –площадка 7,5 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса вул.. Косвіна,19/1 (між Безіменним провулком та вул.. Косвіна), зі строком оренди до 15 липня 2008 року.

01.04.2004 року між ПП "Старокінний ринок" та ПП ОСОБА_7 була укладена додаткова угода до договору № 26 від 15.07.03 р. про передачу павільйону ЛМП-24 в оренду ФОП ОСОБА_7 на умовах договору № 26 від 15.07.2003 року.

Між ПП ОСОБА_5 (орендар), ПП ОСОБА_2(суборендар), ПП ОСОБА_7 (наступник орендаря) та за погодженням ПП "Старокінний ринок"(орендодавець), укладено додаткову угоду до договору № Л/МП-24 від 15.07.2003 року про заміну орендодавця в договорі суборенди в особі ПП ОСОБА_7, до якого перейшли усі права та обов'язки орендодавця по договору № Л/МП-24 від 15.07.2003 року.

З 01.04.2004 року почав дію договір оренди № 26 від 15.07.2003 року, між ПП "Старокінний ринок"та ПП ОСОБА_7, а також договір суборенди № Л/МП-24 від 15.07.2003 року, з внесеними до нього змінами додатковою угодою від 01.04.2004 року.

Між ПП ОСОБА_7 та ПП ОСОБА_2 01.03.2007 року було укладено додаткову угоду до договору № Л/МП-24 від 15.07.2003 року про збільшення орендної плати.

21.04.2008 року Приватне підприємство "Старокінний ринок" перейменовано в Приватне підприємство "Торгівельний центр "Старокінний".

Сторони договору №26 від 15.07.2003 року уклали додаткову угоду 01.05.2008 року щодо припинення дії договору оренди № 26 від 15.07.2003 року за погодженням сторін. Також 01.05.2008 року сторони уклали договір уступки вимог (цесії) щодо повернення об'єкту оренди та одержання сплати орендних платежів за фактичний термін використання об'єкта оренди ПП ОСОБА_2 за договором № Л/МП -24 від 15.07.2003 року.

За таких обставин починаючи з 1 травня 2008 року право вимоги за договором № Л/МП -24 від 15.07.2003 року перейшло до ПП "ТЦ "Старокінний".

12 липня 2008 року позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення № 173 про закінчення дії договору № Л/МП -24 від 15.07.2003 року та вказав на те, що у строк до 15 липня 2008 року необхідно повернути павільйон Л/МП-24.

Також позивач 31 січня 2009 року надіслав на адресу відповідача лист № 288 з проханням з'явитися до адміністрації ПП "ТЦ "Старокінний" для урегулювання спірних питань відносно користування майном, сплати боргу по договору та підписання акту прийому-передачі майна.

16.02.2009 року відповідач з'явився до адміністрації ПП "ТЦ "Старокінний"та шляхом діалогу сторони дійшли згоди щодо укладення договору оренди торгівельного місця - павільйон Л/МП-24 на новий строк, складено проект договору який передано ПП ОСОБА_2 та 21.02.2009 року відповідач направив на адресу позивача лист в якому відображені розбіжності щодо умов складеного проекту договору. 11.03.2009 року позивач направив відповідачу лист за № 310 про прийняття запропонованих ПП ОСОБА_2 умов договору, надіслав новий проект договору № Л/МП -24 від 01.03.2009 року, крім того позивач надав пропозицію щодо з'явлення відповідача до адміністрації ТЦ "Старокінний"для укладення та підписання договору оренди торгівельного місця - павільйон Л/МП-24. Але в супереч повідомлень позивача –відповідач договір оренди не уклав.

На теперішній час ФОП ОСОБА_2 майно не звільнив, продовжує використовувати торгівельне місце без правових на то підстав та погашення боргу по орендним платежам, що суттєво позбавляє ПП "ТЦ "Старокінний" його законних прав та інтересів щодо володіння майном та отримання прибутків. В приміщенні павільйону знаходяться товари, які належать ФОП ОСОБА_2 Звільнити приміщення павільйону ФОП ОСОБА_2 відмовляється. За таких обставин позивач звернувся до суду з вимогою щодо зобов’язання відповідача повернути павільйон та підписати акт прийому-передачі.

Відповідач вимоги позивача не визнає, вказуючи на те, що повідомлень про припинення дії договору не отримував, орендну плату вносить своєчасно та у повному обсязі тому відсутні підстави для задоволення вимог позивача.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та надані ними в ході розгляду справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПП "ТЦ "Старокінний" підлягають задоволенню, з наступних правових підстав.

У відповідності до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст. 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності зі ст. 204 ЦК України договір укладений між сторонами по справі, як цивільно-правовий правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, та він не визнаний судом недійсними, тому зобов’язання за цим договором мають виконуватися належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності та частиною 6 вказаної статті передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Згідно з ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Відповідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найом має власник речі або особа, якій належать майнові права.

У відповідності до п. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що відповідач будь-якими способами ухилявся від повернення орендарю займаного ним об’єкту оренди, що підтверджується великою кількістю переписки, яка міститься в матеріалах справи.

Статтею 387 ЦК України передбачено, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 400 ЦК України недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Розглядом матеріалів справи встановлено, що згідно наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі торгівельного центру від 21.06.2008р., комплекс нежитлових будівель Торгового центру ПП "ТЦ "Старокінний" належить на праві власності ТОВ "Мрія", яке за договором №09/75 від 25.04.2008р. передало позивачеві - ПП "ТЦ "Старокінний" майнові права користування комплексом нежитлових будівель Торгового центра ПП "ТЦ "Старокінний" за плату на строк до 01.04.2011р.

Таким чином, позивач відповідно до ст. 16, 396 ЦК України, правомірно звернувся з позовом до суду за захистом свого порушеного майнового права щодо користування комплексом нежитлових будівель Торгового центра ПП "ТЦ "Старокінний", довівши підстави такого звернення, а відповідач повинен повернути торгівельне місце –павільйон Л/МП-24 та передати торгівельне місце –павільйон Л/МП-24 ПП "ТЦ "Старокінний" за актом прийому-передачі.

Відповідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормально зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

По закінченню строку дії договору № Л/МП-53 позивачем на адресу відповідача направив рекомендований лист з описом вкладення № 173 від 12.07.2008 року, в якому повідомив про закінчення дії договору № Л/МП -24 від 15.07.2003 року та звернув увагу на необхідність повернення майна до 15.07.2008 року.

На думку суду посилання відповідача на ст..764 ЦК України (435-15) , за якою якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, є безпідставними оскільки на адресу відповідача неодноразово були направлені листи з яких не вбачався намір продовжувати договір оренди та зобов’язано повернути об’єкт оренди.

Припис статті 764 ЦК України є нормою диспозитивного характеру, оскільки не вказує на те, що відповідна заява про припинення договору оренди має називатися виключно заперечення та не стає юридичним фактом лише за умови та у момент отримання цих заперечень безпосередньо наймачем. Заперечення можуть бути направлені однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми, телефонограми, оголошенням тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на бажання сторони щодо настання визначених такою заявою наслідків та виражати дії щодо припинення або зміну умов договору. Тому юридичний факт наявності заперечень наймодавця встановлюється у момент здійснення дії щодо зазначення наймодавцем своїх заперечень стосовно припинення або зміни умов договору оренди, а не у момент лише отримання таких заперечень наймачем

Таким чином суд доходить висновку, що з урахуванням положень ст. 764 ЦК України, позивач належно повідомив відповідача листом № 173 від 12.07.2008 року про намір припинити дію договору саме з 15 липня 2008 року та продовжувати його не мав наміру.

Між тим, відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування продовження строку дії договору оренди.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а ст.. 32 ГПК України (1798-12) передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати по державному миту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд, -

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов’язати Фізичну особу –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 24.02.1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) повернути павільйон Л/МП-24, розташованого за адресою: м. Одеса, пров. Старокінний 6, Торгівельний центр "Старокінний", за актом прийому-передачі Приватному підприємству "Торгівельний центр "Старокінний".

(Стягувач: Приватне підприємство "Торгівельний центр "Старокінний" 65091, м. Одеса, Пров. Старокінний, 6, код ЄДРПОУ 31081729).

3. Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 від 24.02.1997 року, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства "Торгівельний центр "Старокінний"(код ЄДРПОУ 31081729, р/р 26007311605101 у АБ "Південний"в м. Одеса, МФО 328209) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) гривень та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) гривень.