Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (позивач) звернулось до господарського суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (відповідач) 71781,90 грн. заборгованості по сплаті неустойки.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує посиланнями на умови договору №16-1 від 21.11.2006р. про надання безповоротної цільової фінансової допомоги та положення ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач у судове засідання не прибув, але 09.02.2010р. надіслав до суду витребувані ухвалою документи та відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач позовні вимоги визнав у повному обсязі та одночасно просить суд розстрочити виконання рішення в частині стягнення неустойки у розмірі 71781,90 грн. наступними частинами: 21781,90 грн. - до 30.06.2010р.; 25000 грн. - до 31.07.2010р.; 25000 грн. - до 31.08.2010р. В обґрунтування свого клопотання відповідач посилається на ті обставини, що його підприємство здійснює підприємницьку діяльність виключно у літній сезон, наслідки всесвітньої економічної кризи, тяжке фінансове становище, тягар податків, необхідність сплатити в 2010 році 3486000,00 грн. за придбаний дитячий табір в 2008 році за який сплачено лише 620696,00 грн. з загальної вартості та кредитні зобов'язання.

Позивач у судовому засіданні висловив усні заперечення проти задоволення клопотання відповідача.

Відповідно до положень ст. 75 ГПК України розгляд справи здійснюється за наявними в ній матеріалами, оскільки документальних доказів, які наявні в матеріалах справи достатньо для вирішення спору за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Матеріали справи свідчать, що між позивачем - Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та відповідачем - підприємством "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" виникли цивільно-правові зобов'язання на підставі ст. 11 ЦК України.

Позивач 21 листопада 2006 року уклав з відповідачем договір про надання безповоротної цільової фінансової допомоги у розмірі 795844,00 грн.

Відповідно пункту 5.6. договору відповідач зобов'язався щомісячно надавати відділенню Фонду звіт про збереження існуючих і створення додаткових робочих місць для інвалідів за кошти Фонду соціального захисту інвалідів.

Пунктом 5.10. договору відповідач зобов'язався протягом дії договору зберігати 5 вже існуючих та 18 додатково створених постійних робочих місць для інвалідів.

Однак, згідно звітів "Про працевлаштування інвалідів створення робочих місць та збереження робочих місць згідно з договором №16-1 від 21.11.06" з квітня 2009 року по вересень 2009 року зобов'язання щодо кількості створених та збережених робочих місць для інвалідів відповідачем не виконані.

Так, на 5 збережених та 18 створених для працевлаштування інвалідів місцях (разом 23 робочих місця) у квітні 2009 року працювало 22 інваліда, у травні 2009 року - 21 інвалід, у червні 2009 року, липні 2009 року, серпні 2009 року та у вересні 2009 року - 18 інвалідів.

Відповідно до пункту 5.14. договору, у випадку порушення взятих зобов'язань відповідач зобов'язався сплачувати відділенню Фонду неустойку, пеню та штраф у розмірі і порядку, передбачених договором та чинним законодавством.

Відповідно до положень п.6.8., п.6.9. договору, за порушення зобов'язання щодо збереження 5 вже існуючих та 18 додаткових робочих місць для інвалідів, відповідач має щомісячно, до працевлаштування на відповідних робочих місцях необхідної кількості інвалідів, сплачувати відділенню Фонду неустойку у п'ятикратному розмірі від мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленому на час виникнення порушення даного зобов'язання, за кожне робоче місце, що не зайняте інвалідом.

За невиконання вимог пункту 5.10. даного договору, позивачем була нарахована відповідачу неустойка за період з 01.04.2009 по 30.09.2009 на загальну суму 71781,90 грн.

Позивачем на адресу відповідача листом від 11.11.2009 №02-25/1537 було направлено претензію про сплату неустойки, але відповідач претензію залишив без відповіді та вимогу не виконав.

Проаналізувавши заявлені позовні вимоги з положеннями чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання-відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України (436-15) .

Нормами ст. 509 ЦК України визначено поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Станом на час вирішення даного спору в суді відповідач не надав доказів сплати боргу.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню в повному обсязі.

09.02.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення неустойки у розмірі 71781,90 грн. наступними частинами: 21781,90 грн. - до 30.06.10р.; 25000,00 грн.- до 31.07.10р.; 25000,00 грн.- до 31.08.10р.

Представник позивача у судовому засіданні висловив усні заперечення проти задоволення клопотання відповідача.

Аналіз клопотання відповідача свідчить про те, що він фактично просить суд надати одночасно як відстрочку так і розстрочку виконання рішення.

Відповідно до положень п.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи клопотання позивача, суд приймає до уваги фінансовий стан відповідача та думку позивача і вважає за можливе частково розстрочити виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд частково задовольняє клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення та розстрочує виконання рішення в частині стягнення 71781,90 грн., строком на сім місяців шляхом стягнення в рівних частинах боргу щомісяця.

На відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку покладаються судові витрати по справі та стягуються до Державного бюджету: 717,82 грн. державного мита; 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

За згодою представника позивача у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено про час виготовлення його повного тексту.

На підставі ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 624 Цивільного кодексу України, та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, п.6 ст. 83, ст.ст. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (75655, Херсонська область, Голопристанський район, с. Більшовик, вул. Приморська, 50, код ЄДРПОУ 30556994, р/р 26004000079001 в ХФ АО "Індекс-банк" МФО 352703) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м. Херсон, пров. 40 років Жовтня, 5-а) заборгованість по сплаті неустойки в сумі 71781,90 грн.

3. Розстрочити строком на сім місяців виконання рішення в частині стягнення суми неустойки у розмірі 71781,90 грн. наступними частинами:

- лютий 2010 р. - 10254,55 грн.;

- березень 2010 р. - 10254,55 грн.;

- квітень 2010 р. - 10254,55 грн.;

- травень 2010 р. - 10254,55 грн.;

- червень 2010 р. - 10254,55 грн.;

- липень 2010 р. - 10254,55 грн.;

- серпень 2010 р. - 10254,60 грн.;

4. Стягнути з підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (75655, Херсонська область, Голопристанський район, с. Більшовик, вул. Приморська, 50, код ЄДРПОУ 30556994, р/р 26004000079001 в ХФ АО "Індекс-банк" МФО 352703) на користь державного бюджету (отримувач: Відділення Держказначейства м. Херсон Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, код ЄДРПОУ 24104230, р/рах. 31119095700002, МФО 852010 призначення платежу: держмито в доход держбюджету код 22090200 символ звітності 095) 717,82 грн. державного мита.

5. Стягнути з підприємства "Віта СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (75655, Херсонська область, Голопристанський район, с. Більшовик, вул. Приморська, 50, код ЄДРПОУ 30556994, р/р 26004000079001 в ХФ АО "Індекс-банк" МФО 352703) на користь державного бюджету (р/рах. 31212259700002 Банк ГУ ДКУ в Херсонській області МФО 852010 ЄДРПОУ 24104230 отримувач УДК м. Херсона код 22090200 символ звітності 259) 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.