Товариство з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль"(надалі –позивач-1) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Віадукт"(надалі –позивач-2) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш"(надалі –відповідач) про визнання договору №Р2997-09/08 від 17.09.2008р. розірваним та стягнення 2 522 817,83 грн., в тому числі 1 804 877,63 грн. - основного боргу, пені на суму –596 969,45 грн. та компенсації відсотків за фінансування в розмірі –120 970,75 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані умови договору купівлі-продажу № P2997-09/08 від 17.09.2008р. щодо поставки товару у встановлений договором купівлі-продажу строк, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість на суму –2 522 817,83 грн.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти позовних вимог позивачів та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Позивачем-2 до суду надано пояснення на відзив відповідача, в якому він зазначає, що свої зобов’язання відповідач належними чином не виконав, що він не здійснив всіх заходів щодо належної поставки транспортного засобу, а тому вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою від 12.10.2009р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 10.11.2009р. Ухвалою від 10.11.2009р. по справі оголошено перерву до 17.12.2009р. Ухвалою від 17.12.2009р. по справі оголошено перерву до 02.02.2010р. Ухвалою від 02.02.2009р. по справі оголошено перерву до 09.02.2010р.

Про час та місце розгляду справи сторони були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

17.09.2008р. між позивачем-1 (надалі - покупець), позивачем-2 (надалі - лізингоодержувач) та відповідачем (надалі - продавець), (разом - сторони), був укладений договір купівлі-продажу № P2997-09/08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір купівлі-продажу). Згідно п. 1 Договору купівлі-продажу продавець зобов’язується передати покупцю, а покупець зобов’язується прийняти та оплатити кран гусеничний ІНІ ССН700 (надалі - транспортний засіб) згідно Додатку № 1 (специфікації), що є невід’ємною частиною Договору купівлі-продажу (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Загальна вартість транспортного засобу становить 5 969 694,54 грн.

Згідно п. 2.2 Договору купівлі-продажу оплата транспортного засобу здійснюється покупцем на підставі рахунків продавця в наступному порядку:

- 30 % від загальної вартості транспортного засобу, а саме: 1492423,63 грн., крім того ПДВ 20% у розмірі 298484,73 грн., всього 1790908,36 грн. покупець зобов’язується перерахувати на рахунок продавця протягом 10 банківських днів з дати сплати позивачем-2 за договором фінансового лізингу авансового лізингового платежу (п. 2.2.1);

- 70 % від загальної вартості транспортного засобу, а саме: 3482321,82 грн., крім того ПДВ 20% у розмірі 696464,36 грн., всього 4178786,18 грн. покупець зобов’язується перерахувати на рахунок продавця протягом 5-ти банківських днів з дати підписання Акту приймання-передачі транспортного засобу (п. 2.2.2).

Пунктом 3.1 Договору купівлі-продажу передбачено, що продавець зобов’язаний поставити транспортний засіб протягом 30 днів з дати сплати покупцем продавцю вартості транспортного засобу у розмірі визначеному п. 2.2.1. Договору купівлі-продажу.

Датою поставки за Договором купівлі-продажу є дата підписання продавцем і покупцем Акту приймання-передачі транспортного засобу (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи), без будь-яких претензій покупця по якості, кількості та комплектності транспортного засобу (п. 3.5). Дострокова поставка допускається (п. 3.1).

Як свідчать матеріали справи, позивач-1 сплатив продавцю суму грошових коштів у розмірі 1 804 877, 63 грн., в якості передплати (30%) за гусеничний кран ІНІ ССН 700, що підтверджується рахунком-фактурою №СФ-0003740 від 30.09.2008р. та платіжним дорученням №19251 від 30.09.2008р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Зважаючи на положення п. п. 2.2.1, 3.1 Договору купівлі-продажу та враховуючи термін сплати позивачем-1 попередньої оплати товару, відповідач був зобов’язаний поставити транспортний засіб за Договором купівлі-продажу до 30.10.2008р. Однак зобов’язання щодо поставки товару відповідачем не виконане.

Договір купівлі-продажу діє до 30 грудня 2008 року, але у будь якому випадку до повного виконання сторонами умов Договору купівлі-продажу (9.2).

17.09.2008р. між позивачем-1 (лізингодавець) та позивачем-2 (лізингоодержувач) був укладений договір фінансового лізингу № L2997-09/08 (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі –Договір лізингу). Згідно з п. 1 Договору лізингу лізингодавець на підставі Договору купівлі-продажу (поставки) зобов’язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації (Додаток № 2 до Договору лізингу, належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи, надалі - предмет лізингу), а лізингоодержувач зобов’язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах Договору лізингу.

Договір лізингу набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків за Договором лізингу (п. 8.1).

Будь-які зміни та доповнення до Договору лізингу повинні бути виконані в письмовій формі та підписані обома сторонами Договору лізингу (п. 9.3)

Згідно Додатку № 4 "Загальні умови фінансового лізингу"до Договору лізингу (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) лізингоодержувач зобов’язаний виконувати обов’язки передбачені Договором лізингу, Загальними умовами фінансового лізингу та чинним законодавством України (п. 8.1.18.).

Згідно частини 1 ст. 7 Закраїни України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач має право відмовитися від договору лізингу в односторонньому порядку, письмово повідомивши про це лізингодавця, у разі якщо прострочення передачі предмета лізингу становить більше 30 днів, за умови, що договором лізингу не передбачено іншого строку.

Поставка транспортного засобу відповідачем у передбачений за Договором купівлі-продажу строк (до 30.10.2008р. включно) не відбулася, внаслідок чого позивач-2 листом № 01/ LP2997 від 03.06.2009р. повідомив позивача-1 про відмову в односторонньому порядку від укладеного між ними Договору лізингу (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У відповідності до частини 3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

У відповідності до п. 5.1 Договору купівлі-продажу якщо затримка в поставці транспортного засобу складає більше 45 календарних днів, покупець вправі відмовитися від виконання Договору купівлі-продажу в односторонньому порядку та вимагати від продавця повернення сум, сплачених згідно п. 2.2.1. та п. 2.2.2. Договору купівлі-продажу, а продавець зобов’язаний повернути покупцю отримані від нього суми, не пізніше 5 робочих днів з дня одержання від покупця повідомлення про відмову від виконання Договору купівлі-продажу.

Відповідач свої зобов’язання за Договором купівлі-продажу щодо поставки позивачу-1 товару не виконав. Листом № 1367-06/09 від 26.06.2009р. позивач-1 повідомив відповідача про те, що Угода про припинення дії Договору купівлі-продажу буде надіслана йому на адресу в найближчий час (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Листом № 1560-07/09 від 22.07.2009р. позивач-1 повторно повідомив відповідача про розірвання Договору купівлі-продажу та відмову від поставки транспортного засобу (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Сума збитків позивача-1, що виникли в результаті прострочення відповідачем поставки товару за Договором купівлі-продажу складає 1 804 877,63 грн., тобто грошові кошти, які були сплачені позивачем-1, в якості 30%-ї передплати за гусеничний кран ІНІ ССН 700, що підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0003740 від 30.09.2008р. та платіжними дорученням №19251 від 30.09.2008р. на суму 1 804 877,63 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги про стягнення 1 804 877,63 грн. сплачених 30 % передплати за гусеничний кран ІНІ ССН 700 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Посилання відповідача на лист 10.10.2008р. Корпорації "Золоті Ворота"про відміну поставки транспортного засобу судом не приймається до уваги, зважаючи на те, що вказана корпорація не є стороною Договору купівлі –продажу.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно п. 5.1 Договору купівлі-продажу у випадку порушення продавцем строків виконання своїх зобов’язань за Договором купівлі-продажу продавець сплачує покупцеві пеню в розмірі 0,1 % від загальної вартості транспортного засобу за кожний календарний день прострочення, але не більше 10 % від загальної вартості транспортного засобу.

З урахуванням викладеного, а також зважаючи на відсутність контррозрахунку відповідача, за порушення відповідачем зобов’язання за Договором купівлі-продажу щодо поставки товару, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 596 969,45 грн.

Розглянувши позовну заяву та матеріали справи господарський суд прийшов до висновку, що позовна вимога про визнання договору розірваним за своєю правовою природою є вимогою про визнання факту, оскільки позивач зазначає у позовних вимогах саме про визнання договору розірваним, тобто визнання того факту, що з 22.07.2008р. спірний договір розірваний.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно з ч. 3 ст. 16 Цивільного кодексу України, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

У відповідності до частини 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:

1) визнання наявності або відсутності прав;

2) визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;

3) відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;

4) припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;

5) присудження до виконання обов'язку в натурі;

6) відшкодування збитків;

7) застосування штрафних санкцій;

8) застосування оперативно-господарських санкцій;

9) застосування адміністративно-господарських санкцій;

10) установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;

11) іншими способами, передбаченими законом.

Як встановлено судом, такий спосіб захисту цивільних права та інтересів як визнання договору розірваним сторонами в договорі не передбачено, а законом не встановлено. При цьому суд виходить з того, що ст. 651 ЦК України визначається порядок та підстави розірвання договору, а позовна вимога про розірвання договору позивачем не заявлялася.

Стосовно стягнення з відповідача компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу за Договором купівлі-продажу в розмірі - 120 970,75 грн. (упущеної вигоди) господарський суд зазначає, що відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання. Водночас, сума збитків, яку просить стягнути позивач-1, обґрунтовується умовним припущенням про можливість отримання ним прибутку в результаті випадкового збігу обставин. До того ж доцільно зазначити, що позивачем-2 на ім’я позивача-1 надісланий лист № 01/LP2997 від 03.06.2009р. про односторонню відмову від Договору лізингу, що, в такому випадку, унеможливлювало отримання позивачем-1 відсотків за фінансування.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 2 401 846,08 грн., з них 1 804 877,63 грн. - основного боргу та 596 969,45 грн. пені.

Судові витрати позивача-1 у сумі 24 243,13 грн. (24 018,46 грн. державного мита та 224,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд -

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Юромаш" (ідентифікаційний код: 32849408, адреса: 02160, м. Київ, вул. М. Раскової, 11а, п/р 260080130797 в ТОВ "БМ Банк", м. Київ, МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзенг Лізинг Аваль"(ідентифікаційний код: 34480657, адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 28а, п/р 2600514928 в ВАТ "Райффайзенг Банк Аваль", м. Київ, МФО 300335) грошові кошти в розмірі 2 401 846,08 грн. (два мільйони чотириста одну тисячу вісімсот сорок шість гривень 08 копійок) та судові витрати в розмірі 24 243,13 грн. (двадцять чотири тисячі двісті сорок три гривні 13 копійок). Видати наказ .