Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 126 689,50грн. заборгованості по Договору про надання транспортних послуг від 26.12.2006р., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1254,36грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу –312,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2009р. було порушено провадження у справі № 47/303, розгляд справи призначено на 25.06.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2009 розгляд справи було відкладено до 16.07.2009.

Але судове засідання 16.07.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим розгляд справи ухвалою від 11.09.2009 було призначено на 06.10.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2009 розгляд справи було відкладено до 29.10.2009.

Але судове засідання 29.10.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим розгляд справи ухвалою від 19.11.2009 було призначено на 10.12.2009.

В судовому засіданні 10.12.2009 було оголошено перерву до 04.02.2010.

В судовому засіданні 04.02.2010 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору про надання транспортних послуг від 26.12.2006 не було здійснено в повному обсязі оплату за виконані роботи в період з липня 2008 року по вересень 2008 року включно загалом на суму 110 073,60 грн., надання яких підтверджено актами виконаних робіт, дорожніми листами автокрана, довідками про виконану роботу. Також, за прострочення виконання зобов’язання по оплаті робіт позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення з відповідача 13 140,70 грн. інфляційних втрат та 2222,18 грн. 3% річних.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.02.2010 проти заявлених вимог заперечував у повному обсязі. просив суд у позові відмовити. Відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень посилався на те, що позивачем в період з липня 2008 по вересень 2008 року жодних робіт по Договору про надання транспортних послуг від 26.12.2006 –не виконувалось, про що свідчать дорожні листи автокрану № 292, № 000955, № 000956, № 000957, № 000958, № 282 (відсутні відмітки про заправку, здійснений пробіг, тощо), змінні рапорти про роботу бульдозерів не містять обсягів виконаних робіт, Акти здачі –приймання робіт в період з липня 2008 по вересень 2008 року – відповідачем не підписані. Також, позивачем всупереч пункту 3.3 Договору про надання транспортних послуг від 26.12.2006 було одноособово визначено вартість робіт механізмів не склавши та не узгодивши з відповідачем протокол узгодження цін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, Господарський суд міста Києва -

26.12.2006 між відповідачем –ЗАТ "Київська будівельна компанія "Київбудком", як замовником, та позивачем –ТОВ "Мехбудсервіс", як виконавцем, було укладено Договір про надання транспортних послуг (далі –Договір б/н від 26.12.2006), який підписано повноважними представниками замовника та виконавця і посвідчений печатками сторін, належним чином засвідчена позивачем копія якого наявна в матеріалах справи.

Умовами Договору б/н від 26.12.2006 сторони погодили, що виконавець (позивач) надає замовнику (відповідачу) будівельні машини та механізми для роботи на будівельному майданчику будівництва ВАТ "ЛуАЗ"в м.Луцьк (п. 1.1), виконавець (позивач) зобов’язується за згодою замовника надати машини та механізми не пізніше доби з моменту відправлення заявки замовником (п. 2.1.1), замовник (відповідач) зобов’язався своєчасно проводити оплату за надані послуги (п. 2.2.2), замовник (відповідач) здійснює оплату за надані транспортні послуги в розмірі фактично використаних робіт щомісячно, згідно актів виконаних робіт на підставі оформлених рапортів, подорожніх листів, талонів замовника –до 10 числа наступного за оплачуваним місяця (п. 3.1), вартість роботи механізмів встановлюється в протоколі узгодження цін (п. 3.3), договір діє з 26.12.2006 до 30.10.2007 включно (п. 5.1).

Також, позивачем до матеріалів справи додані затверджені ним в односторонньому порядку шляхом підписання та посвідчення печаткою документи під назвою "Вартість машино-годин роботи машин та механізмів по ТОВ "Мехбудсервіс"станом на 01.04.2008 та 01.09.2008.

Відповідно до Актів здачі –прийняття робіт до Договору б/н від 26.12.2006, а саме: № ОУ- 0000073 від 31.07.2008 на суму 80 949,60 грн., № ОУ-0000080 від 29.08.2008 на суму 47 788,80 грн., № ОУ-0000085 від 15.09.2008 на суму 8 526,00 грн., які підписані в односторонньому порядку представником позивача та посвідчені печаткою позивача, позивачем було визначено вартість виконаних робіт машинами загалом в сумі 137 994,40 грн. Також, на зазначених Актах присутній підпис в графі "від замовника", який печаткою замовника не посвідчений.

Як зазначав позивач у позові та розрахунку до нього, Акт № ОУ- 0000073 від 31.07.2008 на суму 80 949,60 грн. було частково оплачено відповідачем в сумі 26 920,80 грн., і заборгованість по ньому станом на момент звернення до суду з позовом складає 54 028,80 грн., а Акти № ОУ-0000080 від 29.08.2008 на суму 47 788,80 грн. та № ОУ-0000085 від 15.09.2008 на суму 8 526,00 грн. –відповідачем не оплачені повністю і заборгованість відповідача по вище переліченим Актам складає загалом 110 073,60 грн., яка і заявлена позивачем до стягнення.

Також, позивачем до матеріалів справи за період з липня 2008 по вересень 2008 року додано копії дорожніх листів автокрана за період з липня 2008 року по вересень 2008 року включно, а саме: № 292, № 000955, № 000955, № 000956, № 000957, № 000958, № 000955, № 282, № 000960, № 000959, № 000962, № 318, № 000964, № 000963, № 000966, № 000968, № 000965, № 000969 з відбитками штампу відповідача, а також копії змінних рапортів про роботу машин та подорожні листи вантажного автомобіля № 0072217, № 0072215, № 0072214, № 0072216 з відбитками штампу відповідача, та товарно-транспортні накладні до них за період з липня 2008 по вересень 2008 року включно з відбитками штампу відповідача.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (436-15) .

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України (435-15) про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом (435-15) .

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Вимогами статті 903 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до частин 1, 3 Господарського кодексу України (436-15) ціна є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб’єкти господарювання. Суб’єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни –граничні рівні цін або граничні відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно зі статтею 190 Господарського кодексу України, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах –також за рішенням суб’єкта господарювання.

Ціна –це сума грошей, за якою пропонується або фактично здійснюється перехід прав на об'єкт оцінки від продавця до покупця, також грошове відображення вартості товару.

П. 1.20.1 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"визначає, якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача заборгованість в розмірі 137 994,40 грн. по Актам здачі –прийняття робіт до Договору б/н від 26.12.2006, а саме: № ОУ- 0000073 від 31.07.2008 на суму 80 949,60 грн., № ОУ-0000080 від 29.08.2008 на суму 47 788,80 грн., № ОУ-0000085 від 15.09.2008 на суму 8 526,00 грн., вартість виконаних робіт по яким була визначена позивачем на підставі документів під назвою "Вартість машино-годин роботи машин та механізмів по ТОВ "Мехбудсервіс"станом на 01.04.2008 та 01.09.2008, які погоджені в односторонньому порядку лише позивачем.

Як встановлено судом, ціни щодо виконання робіт (надання послуг) машинами та механізмами не є державними фіксованими або регульованими цінами, а тому згідно вимог статті 190 Господарського кодексу України мали бути визначені позивачем та відповідачем за згодою обох сторін у Договорі б/н від 26.12.2006 або протоколі узгодження цін, як передбачено пунктом 3.3 зазначеного Договору. Але щодо робіт (надання послуг) машинами та механізмами за період з липня 2008 по вересень 2008 року між сторонами не було узгоджено у встановленому законом порядку цін на зазначені послуги і жодних належних та допустимих доказів відповідного узгодження щодо робіт (надання послуг) машинами та механізмами за період з липня 2008 по вересень 2008 року між позивачем та відповідачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, суду станом на момент вирішення спору –не надано.

Посилання позивача на те, що за період з 26.12.2006 по 30.06.2008 відповідачем повністю оплачено вартість наданих позивачем послуг машинами та механізмами по Договору б/н від 26.12.2006 в сумі 552 448,40 грн. за цінами, встановленими у документі під назвою "Вартість машино-годин роботи машин та механізмів по ТОВ "Мехбудсервіс"станом на 01.04.2008 та 01.09.2008, що на думку позивача, є підставою і для оплати наданих ним послуг за період з липня 2008 по вересень 2008 року в сумі 137 994,40 грн. –судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема ст.ст. 837, 901, 903 Цивільного кодексу України, оскільки роботи за період з 26.12.2006 по 30.06.2008 в сумі 552 448,40 грн. відповідачем були прийняті, що ним не заперечувалось в судових засіданнях, а роботи за період з липня 2008 по вересень 2008 року в сумі 137 994,40 грн. по Актам здачі –прийняття робіт до Договору б/н від 26.12.2006, а саме: № ОУ- 0000073 від 31.07.2008 на суму 80 949,60 грн., № ОУ-0000080 від 29.08.2008 на суму 47 788,80 грн., № ОУ-0000085 від 15.09.2008 на суму 8 526,00 грн. –відповідачем не прийняті, зазначені акти печаткою відповідача не посвідчені, а наявність на зазначених Актах підпису в графі "замовник"не підтверджує прийняття відповідачем зазначених у актах робіт, оскільки згідно вимог чинного законодавства, саме підпис уповноваженої особи має посвідчуватись печаткою товариства, а не печатка товариства підписом.

Також, суд враховує і те, що згідно пункту 3.1 Договору б/н від 26.12.2006 замовник (відповідач) здійснює оплату за надані транспортні послуги в розмірі фактично використаних робіт щомісячно, згідно актів виконаних робіт на підставі оформлених рапортів, подорожніх листів, талонів замовника –до 10 числа наступного за оплачуваним місяця, отже, належними доказами виконання позивачем та прийняття відповідачем послуг має бути підтверджено саме актами виконаних робіт, які складаються на підставі подорожніх листів та талонів замовника.

Таким чином, суд дійшов висновку, що підставою оплати виконаних робіт є саме прийняття виконаних послуг відповідачем шляхом підписання актів виконаних робіт, а оскільки відповідачем Акти № ОУ- 0000073 від 31.07.2008 на суму 80 949,60 грн., № ОУ-0000080 від 29.08.2008 на суму 47 788,80 грн., № ОУ-0000085 від 15.09.2008 на суму 8 526,00 грн. –не підписані, належних та допустимих доказів їх надсилання позивачем відповідачу –суду станом на момент вирішення спору –не надано, також у зазначених актах зазначена вартість послуг у цінах, узгодження яких за період з липня 2008 по вересень 2008 року між позивачем та відповідачем в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України суду станом на момент вирішення спору –не надано, а тому і підстави для оплати заборгованості по вищенаведеним Актам на суму 137 994,40 грн. у відповідача –відсутні.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 137 994,40 грн. заборгованості по Договору б/н від 26.12.2006 задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, оскільки відповідачем не прострочено виконання свого зобов’язання по оплаті робіт на суму 137 994,40 грн. по Договору б/н від 26.12.2006, відповідно не підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 13 140,70 грн. інфляційних втрат та 2222,18 грн. 3% річних.

Також, позивач при подачі позову звернувся до суду з клопотанням про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в сумі 128 268,90 грн., які знаходяться на рахунку відповідача. Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлене у позові клопотання не є обгрунтованим, оскільки позивачем крім самого клопотання у позові не надано жодного належного та допустимого доказу, в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.