( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs17888350) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs26386271) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3876764) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs497398) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs497399) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs15117446) ) ( Додатково див. рішення господарського суду міста Києва (rs23656134) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs12754307) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs21016994) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs7414730) )

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасервіс"

до Держави України в особі:

1. Прокуратури Київської області

2. Державного казначейства України

за участю Генеральної прокуратури України

про стягнення 14 203 338,29 грн.

Колегія суддів у складі: Хрипун О.О. - головуючий

Трофименко Т.Ю.

Удалова О.Г.

Представники:

Від Позивача Шаповал Б.А. –предст.

Від Відповідача-1 Галезник О.І. –предст.

Від Відповідача-2 Пилипенко О.Г. –предст.

Від Генеральної прокуратури України не з'явилися

Обставини справи:

28.10.2005 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідачів 14 203 338,29 грн. шкоди, завданої позивачу незаконними рішеннями службових осіб органів Прокуратури Київської області, в тому числі 11 987 807,91 грн. дійсної вартості паливно-мастильних матеріалів, втрачених позивачем внаслідок незаконного відчуження, 201 578,66 грн. сплачених відсотків за користування кредитними коштами і 2 013 951,72 грн. збитків від інфляції та 3% річних. Заявою від 13.04.2006 позовні вимоги було збільшено на 28 254,60 грн. завданої шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на безпідставність вилучення за наслідками незаконних процесуальних дій службової особи відповідача - органу прокуратури - старшого слідчого Сотченко М. належних позивачу на праві власності нафтопродуктів обсягом 3 868 402 л, внаслідок чого позивачу заподіяно майнову шкоду, що підлягає відшкодуванню на підставі ст.ст. 1173 та 1176 ЦК України.

Відповідачі позовні вимоги заперечили, вказуючи на відсутність у Державному бюджеті на 2005 рік бюджетних призначень для відшкодування шкоди, заподіяної юридичним особам діями чи бездіяльністю органів державної влади, та на безпідставність визначення майнової шкоди як державного боргу. Також прокуратурою зазначено, що вилучені паливно-мастильні матеріали є речовими доказами по кримінальній справі, яка на даний час перебуває на стадії досудового слідства, відповідно питання з їх повернення не належить до компетенції господарського судочинства.

рішенням Господарського суду міста Києва від 07.07.2006, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006, позов задоволено частково, зобов’язано Державне казначейство України відшкодувати позивачу 8 620 428,50 грн. шкоди, завданої неправомірними діями посадових осіб прокуратури Київської області, та 15 548,33 грн. судових витрат. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2007 постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.11.2006 та рішення Господарського суду міста Києва скасовано, справу передано на новий розгляд. Постанова мотивована тим, що судом не встановлено дійсний розмір спричиненої шкоди та наявність причинного зв’язку між діями органів прокуратури, що визнані незаконними та відсутністю вилучених паливно-мастильних матеріалів.

Під час нового розгляду позивач уточнив, що розмір шкоди, завданий позивачу, станом на вересень 2004 року складає 6 934 684,23 грн., з яких 6 806 427,78 грн. –вартість паливно-мастильних матеріалів за цінами придбання без врахування ПДВ та транспортних видатків; 104 710,95 грн. транспортних видатків (залізничний тариф) без урахування ПДВ, сплачених позивачем за доставку паливно-мастильних матеріалів, 23 545,50 грн. –видатків за простій вагонів без ПДВ, сплачених позивачем з вини працівників правоохоронних органів. При розрахунку шкоди позивачем не враховані накладні видатки, проценти по кредиту та неодержаний прибуток.

В судовому засіданні 05.11.2008 позивачем заявлено клопотання про призначення судово-товарознавчої експертизи з метою визначення вартості вилучених та проданих нафтопродуктів у цінах, що діють на момент винесення рішення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 у справі призначено судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, яка залишена без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009.

28.04.2009 справа № 26/709-22/42 була направлена до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

07.10.2009 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок судово-товарознавчої експертизи від 23.09.2009 № 4839 та матеріали справи № 26/709-22/42.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2009 залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.2009, якою залишена без змін ухвала Господарського суду міста Києва від 10.12.2008 про призначення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.01.2010 провадження у справі поновлено.

24.02.2010 до загального відділу канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіасервіс" про зміну предмету позову, відповідно до якої до стягнення з Державного бюджету України заявлено 25 002 724,93 грн. відшкодування збитків, завданих в результаті незаконного вилучення паливно-мастильних матеріалів, в розмірі ринкової вартості таких паливно-мастильних матеріалів на час розгляду даної справи, визначеної висновком судової експертизи від 23.09.2009 № 4839. Судові витрати позивач просив покласти на прокуратуру Київської області.

В обґрунтування зміни предмету позову позивач з посиланням на норми ст.ст. 1174, 170 ЦК України, ст. 48 Бюджетного кодексу України, ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження", п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевого бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2008 № 609, зазначив, що Державне казначейство України є державним органом, який від імені держави здійснює відшкодування збитків, які заподіяні незаконними діями службових осіб державних органів за рахунок коштів Державного бюджету України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників осіб, що беруть участь у справі, Господарський суд міста Києва

TOB "Авіасервіс" нафтопродукти, факт придбання яких підтверджується матеріалами справи, зберігало на території Військової частини А-1789 у м. Васильків на підставі укладеного 31.12.2003 між ТОВ "Авіасервіс" та Військовою частиною А-1789 договору № 7/6-Д про надання послуг Військовою частиною А-1789 з приймання, зберігання та відвантаження нафтопродуктів.

Станом на 28.09.2004 на складі Військової частини А-1789 у м. Васильків зберігались наступні нафтопродукти, які належали TOB "Авіасервіс":

Бензин А - 95 в кількості 267260 л ( 202120, 8 кг);

Бензин А -92 в кількості 434433 л ( 325881, кг);

Бензин А - 76 в кількості 996782 л ( 717441,6 кг);

Дизельне пальне - в кількості 587413 л ( 483979,7 кг);

МТБЕ- 78273 л ( 57314,1 кг);

N - метиланін технічний - 42447 л ( 41687,2 кг);

Компоненти МПА - 290582 л ( 251678,88 кг);

Бензин газовий стабільний в кількості 1171212 л ( 797818,52 кг).

Всього зберігалось нафтопродуктів загальною кількістю 3868402 л ( 2827922,4 кг).

Протоколом огляду місця події від 28.09.2004 та висновком криміналістичної експертизи нафтопродуктів № 6614 від 28.10.2004, проведеної у кримінальній справі, підтверджується, що було вилучено бензину А-95 –109094 л, бензину А-92 – 350664 л, бензину А-76 –76579 л, дизельного пального –589382 л, безину газового стабільного –1036752 л, МБТЕ –78273 л., N –42477 л, компонентів моторних палив ароматичних –176560 л. Інші вилучені нафтопродукти згідно цього висновку експертизи по параметрах, описаних у ньому, є неякісними.

11.10.2004 заступником прокурора Обухівського району Київської області було порушено кримінальну справу за фактом здійснення службовими особами TOB "Авіасервіс" службового підроблення та за фактом незаконного виготовлення, зберігання, транспортування та збуту підакцизних товарів, що становлять загрозу для здоров'я людей за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 204 КК України, присвоївши їй № 66-734.

Постановою старшого слідчого прокуратури Обухівського району Київської області від 18.10.2004 були визнані речовими доказами та приєднані до кримінальної справи нафтопродукти в кількості 3868402 л, які належали TOB "Авіасервіс" та знаходились на складі у м. Василькові.

Постановою старшого слідчого Обухівського району Київської області про передачу речових доказів на зберігання від 04.11.2004 вищезазначені речові докази було передано на зберігання директору ТOB "Приватель" Липовку С.М. для організації подальшого збереження речових доказів.

Постановою старшого слідчого прокуратури Обухівського району Київської області від 09.11.2004 про визначення вартості незаконно виготовленої продукції, її реалізації та перерахування коштів до бюджету директору TOB "Приватель" Липовку С.М. було визначено організувати визначення вартості незаконно виготовлених підакцизних товарів, їх переробку та подальшу реалізацію, перерахувавши кошти від реалізації до бюджету.

Згідно з листом Обухівської ОДПІ у Київській області від 14.02.2006 в період з листопада 2004 року по березень 2005 року до Державного бюджету на рахунок коду бюджетної класифікації 31010000 від ТОВ "Приватель" надійшло коштів на суму 762 772 грн. Із 19.11.2004 по 14.02.2006 ТОВ "Приватель" перераховано до Державного бюджету коштів на суму 1 041 572 грн. Згідно з актом інвентраизації розрахунків від 08.02.2006 з ТОВ "Приватель" залишок неперахованих коштів до Державного бюджету на 14.02.2006 складає 339 494 грн.

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2005 у справі № 5-36-05 за скаргою Щербатка В.В. та його представника Єременка М.М. на постанови органів прокуратури про порушення кримінальної справи та про визначення вартості незаконно виготовленої продукції, її реалізацію і перерахування коштів до бюджету постанови заступника прокурора Обухівського району Київської області від 11.10.2004 про порушення кримінальної справи за ст. 204 ч. 3, ст. 366 ч. 1 КК України та слідчого прокуратури Обухівського району від 09.11.2004 про визначення вартості незаконно виготовленої продукції, її реалізацію та перерахування коштів до державного бюджету скасовано.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 13.07.2005 постанову Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2005 залишено без зміни.

Верховний Суд України листом № 5-29п06 від 18.04.2006 повернув без розгляду клопотання Заступника Генерального прокурора України про перегляд в порядку виключного провадження постанови Обухівського районного суду Київської області від 18.05.2005 та ухвали Апеляційного суду Київської області від 13.07.2005 у справі щодо Щербатка В.В.

Прокурором Київської області постановою від 07.09.2005 кримінальну справу № 66-734, порушену за фактами вчинення службовими особами TOB "Авіасервіс" злочинів, передбачених ч. 3 ст. 204 та ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 239 КК України, закрито за відсутністю складу злочину.

Пунктом 2 зазначеної постанови було передбачено, що у зв'язку з реалізацією у ході досудового слідства вилучених у TOB "Авіасервіс" паливно-мастильних матеріалів і їх фактичною відсутністю питання про повернення власникам речових доказів вирішити в порядку цивільного судочинства.

Постанову прокурора Київської області від 07.09.2005 було скасовано постановою старшого прокурора відділу управління нагляду за рослідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України від 18.10.2005.

Прокурором Київської області постановою від 27.10.2005 кримінальну справу № 66-734, порушену за фактами вчинення службовими особами TOB "Авіасервіс" злочинів, передбачених ч. 3 ст. 204 та ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 239 КК України, закрито за відсутністю складу злочину.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.11.2005, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 06.04.2006, скаргу Щербатка В.В. на постанову прокурора Київської області від 27.10.2005 про закриття кримінальної справи залишено без задоволення.

Постановою прокурора відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України від 22.12.2005 постанову прокурора Київської області від 27.10.2005 про закриття кримінальної справи № 66-734, порушеної за фактами вчинення службовими особами TOB "Авіасервіс" службового підроблення та незаконного виготовлення, зберігання, транспортування і збуту підакцизних товарів, що становлять загрозу для здоров'я людей та за фактом забруднення землі території складу паливно-мастильних матеріалів Військової частини А-1789 злочинів, передбачених ст. 204, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 239 КК України, скасовано.

Постановою прокурора відділу управління нагляду за розслідуванням кримінальних справ слідчими органів прокуратури Генеральної прокуратури України від 26.12.2005 порушено кримінальну справу стосовно службових осіб TOB "Авіасервіс" директора Щербатка В.В., головного бухгалтера Поліщука О.Г., директора нафтобази Андрушка Ф.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактом внесення службовими особами до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, складання і видачу завідомо неправдивих документів та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, оскільки вказані службові особи умисно незаконно виготовляли підакцизні товари з використанням обладнання, що забезпечує масове виробництво таких товарів, зберігали, транспортували, а також збували вказані товари, що становлять загрозу для здоров'я людей.

Також постановою слідчого в особливо важливих справах прокуратури Київської області від 30.05.2005 порушено кримінальну справу за фактом реалізації TOB "Приватель" речових доказів по кримінальній справі № 66-734 - паливно-мастильних матеріалів TOB "Авіасервіс", за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України.

19.02.2007 слідчим в ОВС слідчого відділу прокуратури Черкаської області було винесено постанову про закриття кримінальної справи, порушеної стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" директора Щербатка В.В., головного бухгалтера Поліщука О.Г., директора нафтобази Андрушка Ф.В. за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України за фактом внесення службовими особами до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, складання і видачу завідомо неправдивих документів та за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України, та стосовно службових осіб ТОВ "Приватель" за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України, за відсутністю в їх діях якладу злочину.

Вищезазначена постанова про закриття кримінальної справи № 47-673 була скасована заступником прокурора Черкаської області постановою від 23.02.2007.

Згідно із повідомленням Прокуратури Черкаської області на даний час триває слідство по кримінальній справі № 47-673, порушеній за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Приватель" при реалізації речових доказів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України та стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" за фактом внесення службовими особами вказаного підприємства до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України та за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 204 ч. 3 КК України.

Відповідно до ст. 80 КПК України речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Речові докази, які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцєві, негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації. Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів, то організації, які їх одержали, повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість по державних цінах, що існують в момент повернення ( ч. 4 ст. 80 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 81 КПК України питання про речові докази вирішується вироком, ухвалою чи постановою суду або постановою органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття справи.

Спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується в порядку цивільного судочинства ( ч. 2 ст. 81 КПК України).

Таким чином, питання про речові докази не може бути вирішено господарським судом до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи.

Згіно зі ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Спеціальними нормами ст. 1176 ЦК України врегульовані відносини з відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.

Згідно з ч. 7 ст. 1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Проте, відповідно до положень Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (266/94-ВР) підлягає відшкодуванню лише шкода, завдана громадянинові

Відповідно до ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ст. 1166 ЦК України).

Згідно з ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зазнала або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Підставою для притягнення особи до цивільної відповідальності у вигляді відшкодування збитків є склад цивільного правопорушення, який включає в себе: протиправну поведінку (дію чи бездіяльність особи); шкоду, завданої такою поведінкою; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і шкодою; вина особи, яка заподіяла шкоду, у вигляді умислу або необережності.

Відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення виключає відповідальність особи у вигляді відшкодування шкоди.

Враховуючи те, що на час вирішення даного спору триває слідство по кримінальній справі № 47-673, порушеній за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ТОВ "Приватель" при реалізації речових доказів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 364 ч. 2 КК України та стосовно службових осіб ТОВ "Авіасервіс" за фактом внесення службовими особами вказаного підприємства до видаткових та податкових накладних завідомо неправдивих відомостей, за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України та за фактом незаконного виготовлення, зберігання та збуту підакцизних товарів, за ознаками злочину, передбаченого ст. 204 ч. 3 КК України, а також те, що вчинення відповідачами цивільного правопорушення щодо майна позивача не підтверджено належними засобами доказування, у суду відсутні правові підстави для задоволення позову.

Статтею 4-3 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних доказів обґрунтованості своїх вимог.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ "Авіасервіс" визнаються судом необґрунтованими, безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 82 - 85 ГПК України, суд

У позові відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .