ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 7/822
25.03.10
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13835218) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs10064738) )
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Кременчукгаз"
до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 517 806,79 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники:
від позивача: Сиротенко В.В.- довіреність №19/640 від 02.03.2009, Щербуха Ю.О.- довіреність №01/688 від 11.03.2010;
від відповідача: не з"явилися;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство "Кременчукгаз" звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом до Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 517 806,79 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено строк оплати послуг, який встановлений Договором про надання послуг з транспортування газу розподільними трубопроводами № 50 від 12.05.2008 р.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 204 445,86 грн. –пені, 261 251, 16 грн. –індексу інфляції, 52 109,77 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –5 178,06 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 28.12.2009 року порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04.02.2010 року.
04.02.2009 р. представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог.
15.03.2009 р. представник позивача через канцелярію суду подав заяву про зменшення позовних вимог, згідно якої просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 204 445,86 грн. –пені, 337 564, 77 грн. –штрафу, 261 251, 16 грн. –індексу інфляції, 51 565,57 грн. –3% річних, а також понесені ним по справі судові витрати –8 553,73 грн. –державного мита, 236, 00 грн. –витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи неодноразово відкладався, оголошувалася перерва.
25.03.2010 р. представник відповідача в судове засідання в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду викладені в ухвалі про порушення провадження у справі не виконав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав уточнені позовні вимоги повністю та просив їх задовольнити.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.03.2010 р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
12 травня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір № 50 про надання послуг з транспортування газу розподільними трубопроводами (далі по тексту рішення - Договір).
Відповідно до п. 11.1 Договору він вважається укладеним з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками і діє в частині надання послуг з транспортування газу з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2008 року включно, а в частині розрахунків за послуги з транспортування газу - до їх повного здійснення.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання за укладеним Договором та протягом 2009 року протранспортував відповідачу природний газ на загальну суму 22 614 389,37 грн., що підтверджується щомісячними актами здачі-прийомки послуг з транспортування газу.
Сторони дійшли згоди, що оплата послуг по транспортуванню газу здійснюється відповідачем до 25-го числа місяця, наступного за звітним (п.6.2 Договору).
Згідно п. 6.5. Договору відповідач зобов’язався оплатити послуги з транспортування природного газу за січень, лютий, березень у квітні 2008 року.
Однак, відповідач свої зобов'язання за Договором виконував з порушенням строків оплати, про що свідчать дати платіжних доручень з оплати за транспортування природного газу, що додані позивачем до позовної заяви.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідач припустився прострочення оплати за поставлену продукцію, а тому позивач, на підставі п. 7.4 Договору, просить стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 204 445,86 грн. –пені та 337 564, 77 грн. –штрафу на підставі ст. 231 Господарського кодексу України.
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).
Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало було виконано.
Пунктом 7.4 Договору передбачено, що у випадку непроведення у встановлені даним договором строки розрахунків сплатити на користь Позивача пеню в розмірі 0,1 % від вартості послуг транспортування газу у відповідному місяці за кожен день прострочення зобов’язання, але не більше подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла у період, протягом якого відбулася затримка виконання зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов’язань в розмірі 204 445,86 грн. –пені та 337 564, 77 грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Позивач також просить стягнути з відповідача 261 251, 16 грн. –індексу інфляції та 51 565,57 грн. –3% річних (розрахунок у матеріалах справи).
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Наданий позивачем розрахунок 3% річних та індексу інфляції здійснено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) на користь Відкритого акціонерного товариства "Кременчукгаз" (39601, м. Кременчук, пров. Г. Бресту, 46, код ЄДРПОУ 03351734) – 204 445 (двісті чотири тисячі чотириста сорок п’ять) грн. 86 коп. –пені, 337 564 (триста тридцять сім тисяч п’ятсот шістдесят чотири) грн. 77 коп. –штрафу, 261 251 (двісті шістдесят одна тисяча двісті п’ятдесят одна) грн. 16 коп. –індексу інфляції, 51 565 (п’ятдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят п’ять) грн. 57 коп. – 3% річних, 8 548 (вісім тисяч п’ятсот сорок вісім) грн. 27 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
М.М. Якименко
Дата підписання рішення: 31.03.2010р.