ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2010 р.
Справа № 14/15
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs11113094) )
за позовом ТзОВ"Компроміс"
вул. Мазепи, 38, м.Івано-Франківськ, 76000
до відповідача ЗАТ "Івано-Франківськтурист"
вул. Мазепи, 135, м.Івано-Франківськ, 76000
(вул. Юності, 52, м. Івано-Франківськ)
Cуддя Булка В. І.
При секретарі Андріїв Л. Я.
Представники сторін:
Від позивача: Тарасюк О.В. - представник, (довіреність б/н від 23.02.10);
Від відповідача: Карабінович І. М. - юрисконсульт, (довіреність № 50 від 23.02.10).
Представникам сторін роз"яснено права та обов"язки на підставі ст.ст. 20, 22 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення заборгованості у розмірі 150 709,00грн.
В засіданні суду 25.03.10 оголошувалась перерва до 12:45.
Позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві та заяві про незастосування позовної давності (вх. №1789 від 11.03.10) при цьому вказує на:
- виконані позивачем роботи по ремонту приміщень відповідача на загальну суму
150 709,00грн., що підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт;
-неоплату відповідачем за виконі роботи, внаслідок чого і виникла заборгованість у розмірі
150 709,00грн.;
- претензію №25 від 25.10.06 з вимогою до відповідача про сплату заборгованості;
-ст. 530 Цивільного кодексу України, якою встановлено строк (термін) виконання зобов'язання.
Відповідач вимоги ухвал суду від 12.02.10, 25.02.10 та 11.03.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.
В засіданні суду відповідач проти позову заперечив. Подав суду заяву про застосування позовної давності (вх.1373 від 25.02.10) та заперечення на заяву про незастосування позовної давності (вх.2044 від 18.03.10). Свою правову позицію мотивує тим, що пропущений для пред'явлення вимоги строк позовної давності та, що між позивачем та відповідачем не існувало жодних договірних зобов"язань, які б стосувалися ремонту вказаного приміщення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників сторін суд встановив наступне. Відповідно до замовлення ЗАТ "Івано-Франківськтурист", позивач на протязі 1996-1998 та 2000 - 2002 років виконував роботи по ремонту приміщень на загальну суму 150 709,00грн. Даний факт підтверджується двосторонніми актами виконаних робіт, а саме: актом приймання виконаних робіт за квітень 1997 року на суму 2 670,00грн., актом приймання виконаних робіт за жовтень 1998 року на суму 4 772,00грн., актом виконаних робіт за березень 2000 року на суму
63 913,00грн, актом виконаних робіт за вересень 2000 року на суму 7 956,00грн, актом виконаних робіт за жовтень 2001 року на суму 11 141,00грн, актом виконаних робіт за травень 2002 на суму 45 294,00грн. та актом виконаних робіт на суму 14 963,00грн.
Позивач надіслав відповідачу претензію (№25 від 25.10.10) з вимогою сплатити заборгованість в строк до 02.11.06.
Проте, відповідач відповіді на претензію не надав, борг не погасив.
Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.
Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч.2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Факт такого вчинення правочину, що засвідчує волю сторін, доведено двосторонніми актами виконаних робіт, які знаходяться в матеріалах справи.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. ( ч.2 ст. 527 Цивільного кодексу України).
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України вказано строк (термін) виконання зобов'язання. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (п.2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 150 709,00грн.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 205, 509, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов задоволити.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Івано-Франківськтурист", м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи,135 (код ЄДРПОУ 02659186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компроміс", м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи,38 (код ЄДРПОУ 19400854)
150 709,00грн.грн. (сто п"ятдесят тисяч сімсот дев"ять гривень 00 коп.) заборгованості,
1 507,09грн. (одна тисяча п"ятсот сім гривень 09 коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Булка В.І.
рішення підписане 29.03.10.
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Помічник судді Гандера М.В. 29.03.10