За позовом

1. Луганської міської ради, м. Луганськ

2. Відділу реклами Луганської міської ради, м. Луганськ

до Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Луганськ

про визнання недійсним рішення Суддя Лісовицький Є.А.

Представники:

від 1 позивача: Блищик І.І., довіреність № 01/03-30./7222/0/2-08 від 15.10.08, Артеменко І.М. довіреність № 01/03-30./7209/0/2-08 від 15.10.08 ;

від 2 позивача: Артеменко І.М. довіреність № 01-16/1773 від 16.11.09 ;

від відповідача –Магаляс В.А., довіреність № 2009/13 від 01.12.09.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4- 4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачами заявлено вимогу про визнання недійсним рішення відповідача № 01-29/12 від 11.03.09 по справі № 519.

Відповідач заперечує проти позову з мотивів, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд, -

За зверненням ТОВ "Вест-Медіа"та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Електра" стосовно неправомірних дій органів місцевого самоврядування в частині регулювання відносин із надання в тимчасове користування місць під розміщення рекламних засобів, а саме встановлення плати за користування цими місцями, відповідачем розпочато розгляд справи № 519 стосовно неправомірних дій з боку позивачів.

За результатами зазначеного розгляду, адміністративна колегія Відповідача прийняла рішення, яким:

1. Визнала, що відділ реклами Луганської міської ради у період з грудня 2006 року і до часу прийняття рішення займає монопольне становище на ринку послуг з надання у тимчасове користування місць розташування рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, у територіальних межах м.Луганска з часткою 100 %.

2. Визнала дії відділу реклами Луганської міської ради, які полягають у поданні на затвердження Луганській міській раді економічно необґрунтованих всупереч чинному законодавству України тарифів (плати) за 1 кв.м. площі місця розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, фактичному застосуванні шляхом укладання договорів та стягненні з розповсюджувачів зовнішньої реклами плати за 1 кв.м. площі місця розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганска, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.2 ст. 50 та ч.1 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які б були неможливими за умови існування значної конкуренції на ринку.

3. Наклала на відділ реклами Луганської міської ради, у відповідності з абз. 2 ч.2 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене у п. 2 рішення, штраф у розмірі 7000 гривень.

4. Зобов'язала відділ реклами Луганської міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене у п. 2 рішення у місячний строк з дня одержання копії рішення.

5. Визнала дії Луганської міської ради, які полягають у затвердженні економічно необґрунтованих тарифів (плати) за 1 кв.м. площі місця розташування рекламного засобу, що перебуває у комунальній власності територіальної громади м.Луганська, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що кваліфікується за п.7 ст. 50 та ст. 17 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді легітимації порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вчиненого відділ реклами Луганської міської ради.

6. Зобов'язала Луганську міську раду припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, визначене у п. 5 рішення у двомісячний строк з дня одержання копії рішення.

Позивачі, оскаржили рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2009 № 01-29/12 до Луганського окружного адміністративного суду 14.04.2009.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2009 адміністративний позов позивачів залишився без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника у судове засідання.

Позивачі ухвалу від 04.08.2009 оскаржили до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 у задоволенні апеляційної скарги відмовлено.

26 жовтня 2009 позивачі вдруге звернулись до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2009 №01-29/12.

Ухвалою від 19.01.2010 Луганський окружний адміністративний суд закрив провадження по справі за позовом про скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2009 № 01-29/12 через непідвідомчість.

Позивачі звернулись до господарського суду з позовом про визнання недійсним рішення відповідача № 01-29/12 від 11.03.09 по справі № 519.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції"заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено (рекомендації Президії Вищого Господарського суду України від 29.10.2008 № N04-5/247 (v0247600-08) передбачений цією статтею строк є присікальним. Визначений згідно із законом строк позовної давності у даних правовідносинах не застосовується).

Позивачі, ігноруючи приписи законодавства оскаржили рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2009 № 01-29/12 до Луганського окружного адміністративного суду 14.04.2009.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 04.08.2009 адміністративний позов позивачів залишився без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника у судове засідання.

Позивачі ухвалу від 04.08.2009 оскаржили до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.10.2009 апеляційна скарга позивачів була незадоволена.

26 жовтня 2009 позивачі знов звернулися до Луганського окружного адміністративного суду з позовом про скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2009 №01-29/12.

Ухвалою від 19.01.2010 Луганський окружний адміністративний суд закрив провадження по справі за позовом про скасування рішення адміністративної колегії Луганського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 11.03.2009 № 01-29/12 у зв'язку з непідвідомчості.

Тому клопотання позивачів про відновлення строку на оскарження рішення відповідача задоволенню не підлягає, а у задоволенні позову слід відмовити за пропуском строку на оскарження рішення.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на другого позивача, оскільки перш за все внаслідок його неправильних дій виник спір.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на другого позивача.

У судовому засіданні 22.03.10 було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання.