Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Шепель І.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут", м. Херсон,

до Приватного підприємства "Стройцемент", м. Херсон,

про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно,

за участю представників

позивача: Брецко І.І., представник, дов. № 08 від 09.11.09 р.,

відповідача: Гладка А.О., представник, дов. від 12.04.10 р.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.01.2010 року рішення господарського суду Херсонської області від 13.05.2009 року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 02.10.2009 року по справі скасовано в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача повернути орендоване майно з передачею справи на новий розгляд в зазначеній частині позовних вимог до господарського суду Херсонської області.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Херсонської області від 14.04.10 р. № 107 справу передано на новий розгляд судді Гридасову Ю.В.

Позивач у позовній заяві, серед іншого, просить зобов'язати приватне підприємство "Стройцемент" (відповідач) повернути орендовані згідно з договорами оренди від 29.12.2003 року нежитлові приміщення площею 128,3 кв. м. та 127,9 кв. м., розташовані в будинку 42 по проспекту Ушакова у м. Херсоні. Підставою позовних вимог позивач зазначає статтю 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"відповідно до якої у разі закінчення строку дії договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендоване майно орендодавцю. Позивач посилається на те, що строк дії договорів оренди зазначених вище приміщень від 29.12.2003 року закінчився, відповідач належним чином повідомлений про те, що термін дії договорів не буде продовжено та необхідність повернення майна, але ухиляється від їх повернення.

Представник позивача в ході судового засідання підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, в частині зобов'язання відповідача повернути орендоване майно.

Подане позивачем до суду 28.05.2010 р. письмове клопотання про відкладення розгляду справи залишене судом без задоволення у зв'язку з присутністю у судовому засіданні уповноваженого представника позивача та відсутністю обставин, які перешкоджають вирішенню спору у даному судовому засіданні.

Заява позивача про доповнення позовних вимог, в частині стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення орендованого майна в сумі 1811грн. 08коп., отримана судом 06.05.2009 року не відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, оскільлки позивач у вказаній заяві фактично заявив нові позовні вимоги, а не змінив раніше заявлені, тому заява позивача судом до розгляду не приймається, а справа розглядається в межах раніше заявлених позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти зазначених позовних вимог, відповідно до відзиву на позовну заяву, посилаючись на наступні обставини.

Як стверджує відповідач, він не був належним чином повідомлений про припинення договорів оренди та повернення орендованого майна і відповідач та його працівники не отримували від позивача повідомлень про припинення договорів за один рік до закінчення строку їх дії, як це встановлено додатковою угодою № 2 від 25.01.2004 року про внесення змін та доповнень до договорів оренди від 29.12.2003 року. Не був він повідомлений про припинення договорів і на протязі одного місяця після закінчення договорів оренди, як це передбачено законодавством України. На підтвердження зазначеного факту він посилається на матеріали перевірки прокуратури, штатний розклад та звітність підприємства.

23.04.2009 року відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі та призначення судової почеркознавчої експертизи на предмет відповідності підпису керівника орендодавця на додатковій угоді № 2 від 05.01.2004 року. Представник позивача проти вказаного клопотання відповідача заперечував. Суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі та призначення судової експертизи виходячи з того, що умови додаткової угоди № 2 не відповідають положенням ст. 764 ЦК України та статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", які повинні застосовуватись до спірних правовідносин незалежно від існування Додаткової угоди № 2.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 77 ГПК України у судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.05.10 р. до 28.05.10 р.

За згодою присутніх у судовому засіданні представників учасників судового процесу судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, що прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи, господарський суд

Відповідно до договорів оренди (3 договори) від 29 грудня 2003 року Херсонським судномеханічним технікумом ім. адмірала Ф.Ф. Ушакова приватному підприємству "Стройцемент" в оренду були передані приміщення гуртожитку площами 128,3 кв. м., 114,1 кв. м. та 127,9 кв. м. за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 42.

Зазначена будівля гуртожитку була передана до Херсонського морського коледжу, правонаступника Херсонського судномеханічного технікуму ім. адмірала Ф.Ф. Ушакова наказом Міністерства освіти і науки України № 18 від 15.01.2004 року згідно акту прийому передачі від 01.03.2004 року і на теперішній час знаходиться в управлінні Вищого навчального закладу "Херсонський державний морський інститут", створеного відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.06.2007 року № 414-р (414-2007-р) та наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2007 року № 500, який є правонаступником ліквідованого Херсонського морського коледжу. Власником вказаної будівлі гуртожитку є держава в особі Міністерства освіти і науки України, відповідно до наявного у справі Свідоцтва про право власності серії САВ № 214970, виданого 30.08.2007 р. на підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 408 від 23.08.2007 р.

Таким чином, відповідно до статті 770 ЦК України, до позивача по справі перейшли права та обов'язки орендодавця за договорами оренди.

Термін дії договору оренди нежитлових підвальних приміщень гуртожитку за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова № 42 площею 117,4 кв. м. сторони при укладені договору узгодили на три роки - до 30.12.2006 року (п. 10.1. договору).

Термін дії договорів оренди нежитлових приміщень гуртожитку за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова № 42 площею 128,3 кв. м. та 127,9 кв. м. сторони при укладені договорів узгодили на п'ять років – до 29.12.2008 року (п. 10.1. договорів).

30.12.2003 року сторонами підписані додаткові угоди до деяких пунктів зазначених договорів оренди, в тому числі і до пункту 10.6 договору, який сторони виклали в наступній редакції: "Після закінчення строку дії договору оренди, якщо орендар належним чином виконував вимоги договору, договір вважається пролонгованим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін в законодавстві на дату продовження цього договору".

Підставою повернення орендованого майна, є зокрема, вимоги ч. 1 статті 785 ЦК України та частина 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відповідно до яких, у разі припинення договору оренди, орендар зобов'язаний негайно повернути орендодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Договори оренди від 29.12.2008 року вищезазначених приміщень площею 128,3 кв. м. та 127,9 кв. м. відповідно до пункту 10.1 цих договорів укладені терміном до 29.12.2008 року.

Закінчення терміну дії договору оренди та відмова однієї із сторін від продовження його дії, відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" є підставою для повернення майна.

В той же час, відповідно до статті 764 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди та, за відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені договором.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 05.01.2004 року між сторонами договорів оренди від 29.12.2003 року підписано додаткову угоду № 2, якою внесено зміни та доповнення до деяких пунктів договорів оренди, в тому числі і до пункту 10.6. Додатковою угодою № 2 від 05.01.2004 року змінено пункт 10.6 договорів оренди від 29.12.2003року та викладено її в наступній редакції: "Якщо за один рік до закінчення терміну дії договору відсутня заява однієї із сторін про небажання продовжувати даний договір, то договір є продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору".

Матеріали справи свідчать про те, що на момент вирішення спору відповідач, як орендар, продовжує користуватися орендованими приміщеннями. Доказів повідомлення його про небажання продовжувати строк договорів оренди в порядку, встановленому ст. 764 ЦК України та частини 2 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позивачем суду не надано, тому договори оренди нежилих приміщень по проспекту Ушакова № 43 від 29.12.2003 року площею 128,3 кв. м. та 127,9 кв. м. є продовженими на той же термін і на тих же умовах, які передбачені договорами.

Доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України). Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України). Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Посилання позивача на те, що ним виконані умови пункту 10.6 договорів оренди, в редакції додаткової угоди № 2 і за один рік до закінчення терміну договорів оренди, а саме 27.12.2007 року, було вручено відповідачу листа № 01-1/539 від 19.12.2007 року яким відповідач попереджений про закінчення строку дії договорів оренди і небажання позивача продовжувати термін їх дії, не підтверджені належними засобами доказування в розумінні статей 32, 34 ГПК України.

Не підтверджено позивачем належними доказами і той факт, що відповідач належним чином був попереджений про заперечення позивача на продовження договорів оренди від 29.12.2003 року і на протязі одного місяця після закінчення строку їх дії.

На підтвердження зазначених фактів, позивач посилається на те, що зазначений вище лист від 19.12.2007 року ним було вручено працівнику відповідача Іващенко Л.С. 27.12.2007 року, про що свідчить підпис зазначеної особи на листі з відображенням вхідного номера 41.

Однак, із наданих відповідачем доказів, матеріалів прокурорського наглядового провадження № 07/1-3774-09 та листа першого заступника прокурора Херсонської області № 07/1-3774-09 від 23.04.2009 року встановлено, що відповідач не отримував 27.12.2007 року листа від позивача, а Іващенко (Іваненко) Л.С., Іванов, Рябошапка Ю.О. в трудових відносинах з відповідачем не знаходяться і не уповноважувалися відповідачем на здійснення будь-яких дій, в тому числі і прийом вхідної кореспонденції. Відповідно до статистичної звітності відповідача за 4 квартал 2007року, 4 квартал 2008 року, 1 квартал 2009 року ні Іващенко (Іваненко) Л.С., ні Іванов, ні Рябошапка Ю.О. не перебували з ним в постійних чи тимчасових трудових відносинах і ніяких повноважень на здійснення від імені відповідача будь-яких дій на прийом вхідної кореспонденції не мали.

З урахуванням вищезазначеного, лист позивача № 01-1/539 від 19.12.2007 року, телеграма № 01-42/13 від 24.12.2008 року, акти від 26.12.2008 року та від 13.01.2009 року, копії яких надані до матеріалів справи, не можуть встановлювати наявність обставин, на яких ґрунтуються вимоги позивача щодо своєчасного повідомлення відповідача про небажання позивача продовжувати термін дії договорів оренди від 29.12.2003 року. Відповідно ним не доведено того, що строк дії договорів оренди припинився і відповідач у відповідності з частиною 1 статті 785 ЦК України і частиною 1 статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зобов'язаний повернути орендовані приміщення орендодавцю.

Посилання позивача на оголошення, які ним розміщені в засобах масової інформації - газетах "Гривна" № 53 (729) від 25.12.2008 року та "Новий день" від 25.12.2008 року також не є належним доказом повідомлення відповідача про своє небажання продовжувати строк дії договорів оренди, оскільки газета "Новий день" та газета "Гривня" статусу місцевих офіційних друкованих засобів масової інформації, опублікування відомостей в яких прирівнюється до загальновідомих фактів (ч. 1 ст. 35 ГПК України), на дату публікацій не мали, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.01.2008 р. № 193-р (193-2008-р) .

Як зазначалось вище, правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтею 764 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України (435-15) ), статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою частини четвертої статті 291 ГК України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України (435-15) .

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в частині другій статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору .

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Наведеної правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах, пов’язаних з пролонгацією договорів оренди державного та комунального майна (постанова Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51).

Судом не приймається до уваги посилання позивача в обґрунтування підстав для виселення орендаря на п. 10.6 договорів оренди (в редакції додаткової угоди № 2), яким по суті передбачено обов'язок однієї із сторін за один рік до закінчення терміну дії договору повідомляти іншу сторону про небажання продовжувати даний договір, оскільки, по-перше, вказаний пункт суперечить нормам ст. 764 ЦК України та ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в частині місячного строку вчинення відповідного повідомлення), які (норми) не містять договірних застережень в частині встановлення більшої тривалості вказаного строку на розсуд сторін ("якщо інше не передбачено договором"). По-друге, в ході судового розгляду встановлено недоведеність отримання працівниками чи повноважними представниками відповідача листів позивача про небажання продовжувати термін дії договорів оренди, що також підтверджується матеріалами проведеної прокуратурою Херсонської області перевірки.

Слід також зазначити, що визнаний позивачем у доповненні позовних вимог від 05.05.2009 факт внесення відповідачем та прийняття позивачем орендної плати, нарахованої за перший квартал 2009 року, свідчить про зміну висловленого позивачем попереднього ставлення щодо припинення договору оренди (постанова Верховного Суду України від 28.02.2006 у справі № 1/135-20/51).

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, правові підстави для задоволення вимог позивача про повернення приміщень гуртожитку площами 128,3 кв. м. та 127,9 кв. м. за адресою: м. Херсон, проспект Ушакова, 42 - відсутні.

За вказаних обставин, позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки у відповідача не виник обов'язок щодо повернення орендованого ним майна, а умови зазначених договорів оренди продовжують діяти на новий строк.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України,

1. В задоволенні позову відмовити.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України "10" червня 2010 р.