ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 6/647-32/444-32/473-44/176
26.04.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес"
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"
Треті особи Панчук Володимир Григорович, Панчук Катерина Петрівна, Шульга Віктор Миколайович
Про припинення зобов’язання за договором
За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"
До 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес"
2. Комунального підприємства "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна"
Про визнання права власності на квартири та зобов’язання вчинити певні дії
Суддя Чеберяк П.П.
Представники:
Від позивача за первісним позовом Чорна Н.П. –представник
Від відповідача за первісним позовом Мошинський О.В. –представник
Від БТІ не з’явився
Від 3-ї особи -1 не з’явився
Від 3-ї особи -2 не з’явився
Від 3-ї особи -3 не з’явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвес"(далі - ТОВ "Інвес") у грудні 2007 року звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"(далі - ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал") про припинення зобов'язань позивача за укладеним з відповідачем договором купівлі-продажу № 54 від 20 серпня 2004 року щодо майнових прав на квартири №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві.
Позивач зазначав, що на момент введення будинку в експлуатацію унаслідок коригування проекту будівництва органами містобудування та архітектури поверховість будинку зменшена на 5 поверхів, збудований будинок не містить квартир з ознаками, визначеними у договорі, що зумовлює неможливість виконання позивачем умов договору щодо передачі у власність відповідача квартир, та просив задовольнити його вимоги на підставі ст. 607 ЦК України.
рішенням господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року скасовано, провадження у справі припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24 червня 2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 11 березня 2008 року скасовано. рішення господарського суду м. Києва від 17 грудня 2007 року залишено без змін.
Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 16 вересня 2008 року всі прийняті у справі судові рішення скасовані, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді у жовтні 2008 року ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" подало зустрічну позовну заяву, в якій з урахуванням уточнень просило визнати за ним право власності на квартири: №А8-2 загальною площею 308,2кв.м, житловою площею 230,4 кв.м; №Б13-2 загальною площею 303,6 кв.м, житловою площею 217,2 кв.м; №В13-1 загальною площею 303,7кв.м, житловою площею 217,2 кв.м; №В14-1 загальною площею 303,7 кв.м, житловою площею 217,2 кв.м, що розташовані в будинку №9-а по вул. Грушевського в м. Києві; зобов'язати комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна"(далі - КП "Київське МБТІ") скасувати державну реєстрацію права власності ТОВ "Інвес" на вказані квартири, здійснити державну реєстрацію права власності ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" на ці квартири та внести відповідні зміни до Державного реєстру прав на нерухоме майно, надати ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно, згідно із яким ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" є власником вказаного нерухомого майна.
Свої вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" обґрунтовувало тим, що ТОВ "Інвес" ухиляється від виконання своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу від 20 серпня 2004 року щодо передачі майнових прав та відповідних квартир в той час, як ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" повністю виконало свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості відчужуваних майнових прав, будинок №9-а по вул. Грушевського в м. Києві зданий в експлуатацію та на нього видано свідоцтво про право власності.
рішенням господарського суду м. Києва від 5 лютого 2009 року ТОВ "Інвес" в позові відмовлено, а уточнений позов ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" задоволено.
рішення суду мотивовано тим, що на час розгляду справи будинок №9-а по вул. Грушевського у м. Києві здано в експлуатацію, тому настав передбачений п. 3.1.1. договору строк виконання ТОВ "Інвес" своїх зобов'язань; лише зміна системи нумерації квартир не може бути підставою для невиконання ТОВ "Інвес" своїх зобов'язань; а остаточний проект будинку містить ряд однорідних квартир, що відповідають родовим ознакам, вказаним в договорі купівлі-продажу №54 від 20 серпня 2004 року, до яких належать і спірні квартири, щодо визнання права власності на які заявлено вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал".
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2009 року рішення господарського суду міста Києва від 5 лютого 2009 року скасовано. Прийнято нове рішення. Позов ТОВ "Інвес" задоволено, а у задоволенні позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" відмовлено.
При цьому апеляційний суд виходив з того, що внаслідок коригування проекту будівництва органами містобудування та архітектури втрачена можливість виконання ТОВ "Інвес"своїх договірних зобов'язань щодо передачі ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" обумовлених майнових прав на квартири за договором купівлі-продажу № 54 від 20 серпня 2004 року, у зв'язку з чим необґрунтованими є зустрічні позовні вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал".
Постановою Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2009 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2009 року скасовано. рішення господарського суду м. Києва від 5 лютого 2009 року скасовано в частині задоволення позову ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал", справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду м. Києва. В решті рішення господарського суду міста Києва від 5 лютого 2009 року залишено без змін.
Обґрунтовуючи своє рішення Вищий господарський суд України виходив з того, що є передчасними висновки судів як апеляційної так і першої інстанцій, оскільки суди, на порушення вимог ст. ст. 4-3, 38, 43 ГПК України, всебічно, повно і об’єктивно не розглянули всі обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, щодо наявності у ТОВ "Інвес" права власності на спірні квартири; та не дали належної правової оцінки тим фактам, що квартири №№ А8-2, Б13-2, В13-1 та В14-1 в зазначеному будинку належать не ТОВ "Інвес", а відповідно Панчуку В.Г., Шульзі В.М. та Панчук К.П.
Постановою судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26 січня 2010 року Постанову Вищого господарського суду України від 15 жовтня 2009 року, постанову Київського апеляційного господарського суду від 3 червня 2009 року та рішення господарського суду м. Києва від 5 лютого 2009 року скасовано в частині вирішення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" про припинення зобов’язань за договором від 20 серпня 2004 року, а справу передано на розгляд до суду першої інстанції.
При цьому судова палата у господарських справах Верховного Суду України виходила з того, що Вищий господарський суд України обґрунтовано зазначив, що є передчасними висновки судів як апеляційної так і першої інстанцій, оскільки суди, на порушення вимог ст. ст. 4-3, 38, 43 ГПК України, всебічно, повно і об’єктивно не розглянули всі обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема, щодо наявності у ТОВ "Інвес"права власності на спірні квартири; та не дали належної правової оцінки тим фактам, що квартири №№ А8-2, Б13-2, В13-1 та В14-1 в зазначеному будинку належать не ТОВ "Інвес", а відповідно Панчуку В.Г., Шульзі В.М. та Панчук К.П. на підставі договору купівлі-продажу від 12 березня 2008 року, договору купівлі-продажу від 15 вересня 2009 року та договору купівлі-продажу від 1 серпня 2008 року.
Проте судова палата у господарських справах Верховного Суду України не погодилась з висновком судів першої та касаційної інстанції щодо відсутність правових підстав для задоволення позову ТОВ "Інвес" про припинення його зобов'язань за договором купівлі-продажу № 54 від 20 серпня 2004 року щодо передачі у власність ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" майнових прав на квартири №№54, 56, 86, 88, орієнтованою площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві, зазначивши, що відповідно до статті 607 ЦК України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає. Разом з тим суд не встановив наявність інших (крім спірних, спір щодо яких остаточно не вирішено) вільних квартир із числа тих, що відповідають умовам договору від 20 серпня 2004 року.
Відповідно до ст. 111-21 ГПК України вказівки, що містяться у постанові Верховного суду України, є обов’язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
20.08.2004 року між ТОВ "Інвес" та ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" у простій письмовій формі було укладено Договір купівлі-продажу № 54.
Відповідно до пункту 2.1. –2.2. "За цим договором Продавець продає, а Покупець купує майнові права на приміщення (квартири) №№ 54, 56, 86, 88, які розташовані у будинку № 9-а по вул. Грушевського в м. Києві, та отримує ці квартири у власність. Наведені права Продавець набуває з моменту отримання свідоцтва про право власності на об’єкт будівництва (будинок 9-а), після чого передає їх (та відповідні квартири) Покупцю. Квартири №№ 54, 56, 86, 88 мають орієнтовну загальну площу 311 квадратних метрів кожна."
Дослідивши спірний договір суд дійшов до висновку, що між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу з двома предметами:
- купівля майнових прав на чотири приміщення (квартири) №№ 54, 56, 86, 88, які розташовані у будинку № 9-а по вул. Грушевського в м. Києві, та які мають орієнтовну загальну площу 311 квадратних метрів кожна;
- отримання вищезазначених квартир у власність.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2.4. спірного договору, встановлена вартість одного квадратного метру загальної площі по кожній квартирі, яка дорівнює 6 572,00 грн.
Пунктом 2.5. договору встановлено загальну договірну вартість майнових прав на всі наведені квартири разом, яка складає 8 175 568,00 грн.
Відповідно до Платіжного доручення № 50 від 27 серпня 2004 року ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" сплатило на користь ТОВ "Інвес" 8 175 568,00 грн. Призначення платежу: "За квартири, згідно договору № 54 від 20.08.2004р. в т.ч. ПДВ 1362594 грн. 67 коп.".
Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Статтею 656 ЦК встановлено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Відповідно до ст. 235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
В матеріалах справи відсутні докази нотаріального посвідчення та державної реєстрації спірного договору купівлі-продажу, згідно положень якого передбачається отримання квартир у власність.
Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
У відповідності до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Статтею 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
Відповідно до п. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що не зареєстрований та укладений у простій письмовій формі договір купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004р., згідно положень якого покупець отримує у власність чотири квартири –суперечить ст.ст. 203, 215, 220 та 657 ЦК України як такий, що укладено без додержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, у зв’язку з чим підлягає визнанню недійсним у цій частині.
Грошові кошти, отримані ТОВ "Інвес" згідно Платіжного доручення № 50 від 27 серпня 2004 року у розмірі 8 175 568,00 грн. " за квартири, згідно договору № 54 від 20.08.2004р. в т.ч. ПДВ 1362594 грн. 67 коп."–підлягають поверненню ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал", як наслідки недійсності нікчемного правочину.
У зв’язку з вищезазначеним, позовні вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" про визнання права власності на чотири квартири за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 9-а згідно договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004р. - задоволенню не підлягають.
Крім того, позовні вимоги ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал"не підлягають задоволенню у зв’язку з відсутністю у ТОВ "Інвес"права власності на квартири №№ А8-2, Б13-2, В13-1, В14-1 за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 9-а.
Квартира № А8-2 площею 302,10 кв.м. розташована на восьмому поверсі будинку № 9-а по вул. М.Грушевського в м.Києві належить на праві власності Панчуку Володимиру Григоровичу на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу квартири від 12.03.2008р.
Квартира № Б13-2 площею 303,60 кв.м. розташована на тринадцятому поверсі будинку № 9-а по вул. М.Грушевського в м.Києві належать на праві власності Шульзі Віктору Миколайовичу на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу квартири від 15.09.2009р.
Квартира № В13-1 площею 303,70 кв.м. розташована на тринадцятому поверсі будинку № 9-а по вул. М.Грушевського в м.Києві належать на праві власності Шульзі Віктору Миколайовичу на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу квартири від 15.09.2009р.
Квартира № В14-1 площею 303,70 кв.м. розташована на чотирнадцятому поверсі будинку № 9-а по вул. М.Грушевського в м.Києві належить на праві власності Панчук Катерині Петрівні на підставі нотаріально посвідченого та зареєстрованого договору купівлі-продажу квартири від 01.08.2008р.
У відповідності до положень ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. У зв’язку з вищезазначеним, в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" щодо квартир №№ А8-2, Б13-2, В13-1, В14-1 за адресою: м. Київ, вул. Грушевського, 9-а слід відмовити.
Згідно ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Статтею 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Згідно ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Відповідно до п. 2.3. спірного договору купівлі-продажу № 54, сторони враховують, що на момент укладення договору всі необхідні роботи по вищенаведеному будинку № 9-а ще не закінчені, а сам будинок не зданий в експлуатацію.
Підставою для укладання спірного договору купівлі-продажу майнових прав були дані Ескізного проекту житлового комплексу з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою за адресою вул. Грушевського, 9-а в Печерському районі міста Києва 2004 р. (коригування ескізного проекту будівництва житлового будинку з підземною автостоянкою по вул. Грушевського, 9-а, у м. Києві), згідно якого поверховість комплексу проектувалась від 11 до 25 поверхів в залежності від секцій.
На момент укладення договору сторонами, позивач мав всі підстави отримати в майбутньому свідоцтво про право власності та майнові права на спірні квартири, після чого виконати умови договору купівлі-продажу № 54 шляхом передачі відповідачеві майнових прав за актом, у відповідності до п. 3.1.3. договору.
У відповідності до ДБН А.2.2-3-2004 (п. 3.3, п. 9.1.) ескізний проект погоджується з місцевими органами містобудування і архітектури шляхом складання протокольного рішення.
22.09.2004 року, після укладення сторонами у справі спірного договору, Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища м. Києва було прийнято Протокольне рішення схвалити архітектурне рішення скоригованого ескізного проекту першої черги будівництва житлового комплексу з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою за адресою: вул. Грушевського, 9-а, Печерський район м. Києва за умови урахування зауважень, щодо зменшення запропонованої 25 поверхової центральної частини житлового комплексу (перша черга будівництва об’єкта) на 5 поверхів.
25.11.2005р. службою "Київдержекспертиза" надано позитивний висновок комплексної державної експертизи проекту "Житловий комплекс з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою по вул. М.Грушевського, 9-а у Печерському районі м. Києва (коригування проекту житлового будинку з підземною автостоянкою по вул. М.Грушевського, 9-а у Печерському районі м. Києва" (додаток до висновку № 4145 від 24.10.03), згідно з яким за наслідками перевірки проектних матеріалів і зняття зауважень висновку комплексної державної експертизи від 05.04.2005р. за № 4145-Д та від 24.10.2003р. за № 4145 встановлено, що вищезазначена проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження з поверховістю 11-20 поверхів.
Згідно Акту державної приймальної комісії від 27 серпня 2007 року зазначений будинок було прийнято в експлуатацію. Будинок має поверховість від 11 до 20 поверхів в залежності від секцій.
Умовами договору (п.п. 2.1., 3.1.3.) передбачено, що продавець повинен виконати свої зобов’язання та передати покупцю за актом майнові права на квартири після введення будинку в експлуатацію та отримання продавцем свідоцтва про право власності на об’єкт будівництва.
ТОВ "Інвес" не набуло права власності на квартири №№ 54, 56, 86, 88 які б мали орієнтовну загальну площу по 311 квадратних метрів кожна, та як наслідок не передало покупцю за актом майнові права на ці квартири, оскільки спірні квартири не були побудовані з незалежних від ТОВ "Інвес" підстав як такі, що були запроектовані на 21 та 22 поверхах будинку згідно даних Ескізного проекту житлового комплексу з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою за адресою вул. Грушевського, 9-а в Печерському районі міста Києва (2004 року).
Зі змісту спірного договору купівлі-продажу № 54 вбачається, що сторони, укладаючи його не зазначили в тексті договору поверховість, зокрема, поверх в будинку № 9-а, на якому позивач продає, а відповідач придбає майнові права на спірні приміщення (квартири) №№ 54, 56, 86, 88 орієнтовною загальною площею по 311 квадратних метрів кожна.
Однак, квартир з подібною площею у 311 кв.м. не було запроектовано на інших поверхах будинку крім 21-го та 22-го, про що свідчить висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №8689 від 26 вересня 2008 року яким встановлено, що, оскільки ескізний проект "Житловий комплекс з діловим і культурним центром та підземною автостоянкою по вул. Грушевського, 9-а в Печерському районі міста Києва (Коригування ескізного проекту житлового будинку з підземною автостоянкою по вул. Грушевського, 9-а, в Печерському районі м. Києва)", розроблений ТОВ "Архітектурна спілка", 2004 рік, передбачає будівництво тільки чотирьох квартир орієнтовною загальною площею 311 кв.м. кожна, які запроектовано по дві на 21 поверсі (на відмітці +72.90) та на 22 поверсі (на відмітці +76.50) першої черги будівництва будинку по вул. М. Грушевського, 9-а в м. Києві (інших квартир орієнтовною загальною площею 311 кв.м. ескізним проектом не передбачено), то можливо зробити висновок, що квартири №№ 54, 56, 86, 88, які є предметом Договору купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004р., укладеного між ТОВ "Інвес" (Продавець) та ТОВ "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (Покупець) є саме тими квартирами, що відповідно до згаданого ескізного проекту були запроектовані на 21 та 22 поверхах (по дві квартири на кожному поверсі) першої черги будівництва будинку.
18 вересня 2009 року колегією суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва, підчас розгляду справи № 10-1512/09 за скаргою директора ТОВ "Інвес" Шалоплута А.П. в порядку ст. 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України на Постанову заступника начальника слідчого відділу прокуратури м. Києва від 3 липня 2008 року про порушення кримінальної справи за заявою Генерального директора ТОВ "Інвестиційна компанія Укркапітал" про вчинення злочинних дій службовими особами ТОВ "Інвес" під час відчуження квартир в будинку 9-А по вулиці м. Грушевського в м. Києві також було встановлено, "… що квартири, на які ТОВ "Інвес" продало майнові права ТОВ "Інвестиційна група Укркапітал", не були побудовані через корегування поверховості будинку по вулиці Грушевського, 9-а відповідними службами міста Києва".
Згідно технічної документації, наданої КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об’єкти нерухомого майна", відсутніми є спірні квартири за номерами №№ 54, 56, 86, 88 в закінченому будівництвом та введеному в експлуатацію будинку № 9-а по вул. Грушевського в м. Києві.
На виконання постанови судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 26 січня 2010 року та на запит суду, ТОВ "Інвес" надало до матеріалів справи відомості про те, що в будинку по вулиці Грушевського, 9-А в м. Києві відсутні інші вільні однорідні квартири, або квартири які б належали ТОВ "Інвес", відповідали умовам договору купівлі-продажу № 54 від 20 серпня 2004 року і за рахунок яких можливо було б виконати умови спірного договору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам сторін, суд приходить до висновку, що в даному випадку ТОВ "Інвес" не відповідає за неможливість виконання свого зобов’язання за спірним договором, оскільки у відповідності до п. 9.1. ДБН А.2.2-3-2004 виконало вимоги Державних будівельних норм шляхом подачі ескізного проекту до місцевих органів містобудування і архітектури на погодження.
Однак Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища м. Києва було висунуто умову погодження - зменшення запропонованої 25 поверхової центральної частини житлового комплексу (перша черга будівництва об’єкта) на 5 поверхів, що не залежало безпосередньо від ТОВ "Інвес".
Статтею 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 14 ЦК України, особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Згідно статті 607 ЦК України, зобов'язання припиняється неможливістю його виконання у зв'язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи лише в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази про порушення ТОВ "Інвес"частин другої - п'ятої статті 13 ЦК України - у суду відсутні підстави відмовити у захисті цивільного права ТОВ "Інвес", шляхом припинення правовідношення у відповідності до п.7 ч.2 ст. 16 ЦК України та ст. 607 ЦК України.
У зв’язку з вищезазначеними обставинами, за які жодна із сторін договору не відповідає, та враховуючи відсутність інших вільних однорідних квартир які б відповідали умовам договору купівлі-продажу № 54 від 20 серпня 2004 року і за рахунок яких можливо було б виконати умови спірного договору - позовні вимоги ТОВ "Інвес" про припинення зобов’язання за договором внаслідок неможливості його виконання підлягають задоволенню. У зв’язку з вищезазначеним, в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Інвестиційна компанія Укркапітал"слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 84 ГПК України, суд,
ВИРІШИВ:
1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес" задовольнити.
2. Визнати припиненими зобов’язання за договором купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", щодо майнових прав на квартири №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві.
3. В задоволенні зустрічного позову відмовити.
4. Визнати недійсним у певній частині пов'язаний з предметом спору договір купівлі-продажу № 54 від 20.08.2004 року, що укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал", як такий що суперечить законодавству у зв’язку з недодержанням сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору в частині отримання покупцем у власність квартир №№ 54, 56, 86, 88, орієнтовною площею 311 кв. м. кожна, в будинку по вул. Грушевського, 9-а в м. Києві.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал" (01133, м.Київ, бульв. Лесі Українки, 15, ЄДРПОУ 32706734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес"(04071, м. Київ, вул. Електриків, 4, ЄДРПОУ 31170525) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мито за подання позову та 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес"(04071, м. Київ, вул. Електриків, 4, ЄДРПОУ 31170525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Укркапітал"(01133, м.Київ, бульв. Лесі Українки, 15, ЄДРПОУ 32706734) 8 175 568 (вісім мільйонів сто сімдесят п’ять тисяч п’ятсот шістдесят вісім) грн. 00 грн. наслідків недійсності нікчемного правочину.
7.рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .
Суддя П.П.Чеберяк
Дата підписання повного тексту рішення 30.04.2010р.