Суть спору : В жовтні 2007 року подано позов ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" до Виконавчого комітету Моршинської міської ради та до ВАТ "Родон" про визнання права власності на об’єкт нерухомого майна - спальний корпус №4 за адресою :м.Моршин, вул.. Джерельна,11 б.

Третя особа ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" заявило позов про визнання за ним права власності на об’єкт нерухомого майна - спальний корпус №4 за адресою :м.Моршин, вул.. Джерельна,11 б.

рішенням господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року у позові ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року рішення господарського суду Львівської області в частині відмови в позові ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" скасовано. Позовні вимоги ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" задоволено повністю та визнано право власності на спальний корпус №4 .

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.05.2008 року задоволено заяву ВАТ "Родон"про перегляд постанови від 25.03.2008 року у справі № 21/288 за нововиявленими обставинами, зазначену постанову скасовано, а рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.208 року у справі № 21/288 задоволено касаційну скаргу Фонду державного майна України та частково задоволено касаційні скарги ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", скасовано постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року та від 06.05.2008 року та рішення господарського суду Львівської області від 29.01.2008 року а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Львівської області.

Під час нового розгляду справи, 05.12.2008 року ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" було подано уточнення позовних вимог щодо адреси об’єкту нерухомого майна, який є предметом даного спору, а саме: просить визнати право власності на спальний корпус №4 за адресою: м.Моршин, Львівської області по вул.. Джерельна, 11 "в".

15.12.2008 року Фондом державного майна України подано позовну заяву в якій він просить: у позові ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" відмовити повністю; у позовів ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відмовити повністю; на виконання Закону України №1540-ХІІ від 10 вересня 1991 року (1540-12) , Постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04 лютого 1994 року (3943-12) до законодавчого визнання правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій заборонити виконавчому комітету Моршинської міської ради приймати рішення по зміні державної форми власності та оформлення прав власності на об’єкти санаторно-курортного призначення, що є у користуванні ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"в користь ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"; до вирішення спору по суті забезпечити позов шляхом заборони ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"та виконавчому комітету Моршинської міської ради вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що стосується майна санаторно-курортного призначення і є у користуванні ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"в м.Моршин.

На задоволення заяви представника ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ухвалою суду від 09.01.2009 року з метою забезпечення позову заборонено ВАТ "Родон"чи будь-яким іншим особам вчиняти дії по відчуженню у будь-який спосіб, у тому числі дарувати, продавати, передавати в оренду чи в заставу нерухомого майна, а саме: спального корпусу №4 Санаторію "Світанок", що знаходиться за адресою: м.Моршин, вул. Джерельна,11 В до вирішення спору по суті..

У своїх поясненнях з приводу вимог ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", виконавчий комітет Моршинської міської ради позовні вимоги визнав, а в задоволенні позову Фонду державного майна України просить відмовити.

ВАТ "Родон"проти позовних вимог ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та третіх осіб заперечує з підстав і мотивів, викладених в судових засіданнях.

На задоволення клопотання представника ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", ухвалою заступника голови суду від 18.06.2009 року призначено колегіальний розгляд справи №3/250(21/288).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав і мотивів, викладених в ухвалах суду.

Ухвалою суду провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду справи №19/98.

В зв’язку із набранням законної сили рішенням суду у справі № 19/98, ухвалою суду від 29.03.2010 року провадження у справі № 3/259( 21/288) поновлено та призначено до розгляду на19.04.2010 року.

В судове засідання 19.04.2010 року Виконком Моршинської міської ради, ФДМУ та Стрийське МБТІ участь повноважних представників не забезпечили, про причини неявки суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи ухвалою суду, яка надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

ВАТ "Родон"в судове засідання 19.04.2010 року подав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити участь представника. При цьому, відповідачем-2 не було надано суду обґрунтованих доказів неможливості забезпечити участь представника в судове засідання. З огляду на викладене, суд вважає неявку в судове засідання уповноважених представників, такою, що має місце без поважних причин.

За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст. 75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідачів та третіх осіб з врахуванням їх позицій, викладених в попередніх судових засіданнях.

В судовому завданні 19.04.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Предметом даного спору є визнання права власності на спальний корпус № 4, розташований за адресою м.Моршин, вул.Джерельна, 11в на 120 місць загальною площею 3307 кв.м.

Вказаний об’єкт розташований на земельній ділянці, яка належить санаторію "Світанок" відповідно до Державного акту на право постійного користування землею, виданого Моршинською селищною радою 22.06.1994р., реєстраційний номер в книзі записів державних актів на право постійного користування землею № 18.

Спальний корпус № 4 був введений в експлуатацію згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту - спального корпусу санаторію "Світанок" від 29.12.1986р., затвердженим рішенням Стрийської міської ради народних депутатів від 29.12.1986р. № 544.

У вказаному Акті від 29.12.1986р. зазначено, що замовником (забудовником) спального корпусу санаторію "Світанок" виступало підприємство п/я Г-4710, експлуатуючою організацією –санаторій "Світанок".

Реконструкція спального корпусу №4 Санаторію "Світанок"здійснювалась на підставі укладеного в 1981 р. договору між Прикарпатською територіальною радою по управлінню курортами профспілок України (Замовником), у віданні якої на той час знаходився Санаторій "Світанок", та ВО "Родон".

Після введення в експлуатацію спальний корпус був переданий забудовником –ВО "Родон"Прикарпатській територіальній раді по управлінню курортами профспілок України, що підтверджується договором № 2095/пр., укладеним 19-26.03.1987р. між Прикарпатською територіальною радою по управлінню курортами профспілок (Радкурорт) та ВО "Родон", з якого вбачається, що ВО "Родон" брав участь у розвитку санаторію "Світанок" на курорті Моршин та добудував спальний корпус № 12 на 120 ліжко-місць, у зв’язку з чим поніс витрати, які передані на баланс Радкурорту загальною балансовою вартість 856,6 тис.крб. (авізо № 02 від 25.02.1987р.), взамін яких йому (ВО "Родон") виділено путівки у добудований спальний корпус санаторію "Світанок". Так, згідно з авізо № 02 від 25.02.1987р. ВО "Родон" безоплатно передало на баланс Прикарпатському террадкурорту в м.Моршин фактичні витрати завершеного будівництвом об’єкту –спального корпусу на 120 місць санаторію "Світанок"в с.Моршин по акту прийому-передачі від 24.02.1987р. вартістю 687374 грн., закінчене монтажем обладнання, прилади і інвентар, всього разом вартістю 856594,56 крб.

ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" подано позови про визнання права власності на спальний корпус №4 у м.Моршин по вул.. Джерельна, 11 в.

Фонд державного майна України заперечує проти визнання права власності на спірний об’єкт за ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" до законодавчого визнання правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій, в зв’язку з чим ним подано позов про заборону виконавчому комітету Моршинської міської ради приймати рішення по зміні державної форми власності та оформлення прав власності на об’єкти санаторно-курортного призначення, що є у користуванні ЗАТ "Укрпрофоздоровниця".

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що позов ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" не обґрунтований і не підлягає до задоволення. Позовні вимоги ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" підлягають до задоволення і в позові Фонду державного майна України слід відмовити.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" посилається на Постанову Ради міністрів УРСР № 606 від 23.04.1960р. "Про передачу профспілкам санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР" (606-60-п) , п.1 якої було зобов’язано Міністерство охорони здоров’я УРСР до 01.05.1960 р. передати Українській республіканській раді профспілок, зокрема, всі діючі госпрозрахункові санаторії (крім туберкульозних), згідно із додатками № № 1, 2, а також головне республіканське і територіальне управління курортів, санаторіїв і будинків відпочинку з усіма підприємствами і організаціями, що знаходяться у їх віданні, та курортні контори, згідно із додатком № 3. Однак, зазначені додатки до вказаної постанови –переліки відповідних об’єктів, що підлягали передачі, хоча і містять об’єкти у м.Моршин, проте, не дозволяють ідентифікувати жоден з них як санаторій "Світанок". Аналогічний висновок випливає і зі змісту постанови Президії української республіканської ради профспілок від 10.05.1960р. "Про приймання профспілками санаторіїв і будинків відпочинку Міністерства охорони здоров’я УРСР".

Проте, постановою Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І "Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця"було створено на базі санаторно-курортних закладів, підприємств, об’єднань та установ профспілок України за пайовим внеском Фонду соціального страхування України Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця"з акціонерним капіталом 1089,384 тис.крб. (Вказаній постанові передувала постанова Правління Фонду соціального страхування УРСР від 04.12.1991р. № 47 "Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця").

На підставі вище зазначеної постанови Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І, у зв’язку із створення АТ ЛОУПУ "Укрфоздоровниця"постановою президії Ради федерації незалежних професійних спілок України від 17.01.1992р. було ліквідовано Українську республіканську раду по управлінню курортами профспілок, а постановою Президії Української республіканської раду по управлінню курортами профспілок № 1П-1 від 28.01.1992р. ліквідовано об’єднання санаторно-курортних установ профспілок.

рішенням Виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м.Києва від 23.12.1991р. № 971 "Про державну реєстрацію акціонерного товариства "Укрпрофоздоровниця"було зареєстровано акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця"як новостворене Радою Федерації незалежних профспілок України та Фондом соціального страхування України, про що видано Свідоцтво про реєстрацію Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця"№ 117. (Згодом були видані свідоцтва нового зразка, зокрема Виконавчим комітетом Старокиївської районної ради народних депутатів м.Києва 25.05.1995р. видано Свідоцтво № 02583780 про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", Старокиївською районною адміністрацією м.Києва 17.05.1999р. видано Свідоцтво № 00702).

Як вбачається із Статуту Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", (нова редакція якого зареєстрована 14.02.2002р.) останнє створене на основі майна, яке належить на праві власності засновникам - Федерації професійних спілок України (правонаступнику Ради Федерації незалежних профспілок України) та Фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності (правонаступнику Фонду соціального страхування України). При цьому, товариство є правонаступником Української республіканської ради по управлінню курортами профспілок, оздоровниць і господарств, об'єднань санаторно-курортних закладів профспілок України, що підтверджується п.п.1.1-1.3 Статуту. Згідно із п.4.2.1 Статуту, вкладом Федерації професійних спілок України є основні фонди та оборотні кошти санаторно-курортних закладів, підприємств і організацій профспілок загальною вартістю 751234350 грн., що становить 92,92% статутного капіталу.

Як вбачається з Акту прийому-передачі майна Федерації незалежних профспілок України у власність Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця" від 24.01.1992р., у відповідності до постанови Президії Ради Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-ІІ-І "Про створення Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця"Федерація незалежних профспілок України передала, а Акціонерне товариство лікувально-оздоровчих установ профспілок України "Укрпрофоздоровниця"прийняло майно територіальних санаторно-курортних закладів профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об’єктів, підвідомчих колишній Українській республіканській раді по управлінню курортами профспілок, в обсязі і сумі згідно з додатком - Переліком територіальних санаторно-курортних закладів профспілок, санаторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, лікувальних та підсобно-допоміжних об’єктів, переданих АТ "Укрпрофоздоровниця"станом на 01.01.1992р., у якому серед майна, належного Прикарпатському об’єднанню санаторно-курортних закладів профспілок, зазначено Санаторій "Світанок", м.Моршин, 1965 року створення.

З наведеного випливає, що санаторій "Світанок", а відтак і спальні корпуси санаторію, в тому числі і корпус № 4, до 24.01.1992р. належав Федерації незалежних профспілок України, а після 24.01.1992р. - АТ "Укрпрофоздоровниця". Останнє в свою чергу виступило засновником Дочірнього підприємства "Світанок", що стверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи № 383260 від 14.05.2002р. та Статутом Дочірнього підприємства "Санаторій "Світанок"Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця", і згідно з п.п.4.1 та 4.2 Статуту ДП "Світанок"наділило його власним (тобто власником якого є і залишається ЗАТ "Укрпрофоздоровниця") майном з правом володіння і користування та без права прийняття рішення про відчуження основних фондів, тобто без права розпорядження майном.

В обґрунтування своїх позовних вимог ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" щодо визнання права власності на спірний об’єкт нерухомого майна, посилається на акт передачі майна (том І а.с.43-44) . Проте такі доводи необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду, оскільки із тексту даного акту вбачається, що майно передається власником в тимчасове безоплатне користування, а не у власність.

Законність створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"і передача йому у власність майна санаторно-курортних закладів та право профспілок на володіння, користування та розпорядження майном, в тому числі щодо створення господарських товариств, підтверджується: рішенням Вищого Арбітражного суду України у справі № 137/7 від 20.01.1997р., яке залишене без змін постановою Судової колегії по розгляду спорів Вищого Арбітражного суду України від 17.06.1997р.; Ухвалою Верховного Суд України від 22.11.2007р. у справі № 041/18а-137/7-7/30, якою відмовлено Генеральній прокуратурі України у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого арбітражного суду України від 17.06.1997р. у справі № 041/18А-137/7-7/30; Постановою Вищого арбітражного суду України від 06.03.2001р. у справі № 04-1/15-6/195, якою підтверджено право ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", як власника майна, на свій розсуд користуватись і розпоряджатись належним йому майном, в тому числі створювати дочірні підприємства та передавати у їх статутний фонд належне майно.

Факт правонаступництва Прикарпатського об’єднання санаторно-курортних закладів від Прикарпатської територіальної ради по управлінню курортами профспілок з 01.07.1989р. відповідно до наказу останнього від 30.06.1989р., а також правонаступництво Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"від Прикарпатського об’єднання санаторно-курортних закладів відповідно до постанови Президії Федерації незалежних професійних спілок України від 22.11.1991р. № П-II-I. Підтверджується матеріалами справи.

Не заслуговують на увагу суду доводи відповідача 2 про те, що він є забудовником і власником спального корпусу № 4 санаторію "Світанок" у м.Моршин по вул.Джерельна, 11в на 120 місць, який був переданий ним на підставі урядового рішення у користування профспілкам, оскільки жодних належних і допустимих доказів цього відповідач суду не надав. Крім того, понесення забудовником витрат на реконструкцію спального корпусу не породжують автоматично його права власності на спірний об’єкт. Понесені ВАТ "Родон" витрати були компенсовані йому шляхом виділення санаторних путівок у добудований спальний корпус згідно договору №2095/пр. від 1987 року.

Необґрунтованими є покликання відповідача 2 на рішення № 215 виконавчого комітету Моршинської міської ради від 04.10.2007р. про оформлення права власності на спальний корпус № 4 за Відкритим акціонерним товариством "Родон", оскільки зазначене рішення міськвиконкому було визнано нечинним рішенням господарського суду Львівської області від 26.12.2008р. у справі № 25/235, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.02.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 29.07.2009 року.

Згідно із ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. У відповідності до ч.2 ст. 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Що стосується позовних вимог Фонду державного майна України, то вони не підлягають до задоволення з огляду на викладене:

П.1 та п.2 прохальної частини позовної заяви : "у позові ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" відмовити повністю; у позовів ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" відмовити повністю"містить ознаки заперечення на позов.

Пункти 3 та 4 прохальної частини позовної заяви Фонду державного майна України, а саме:

"на виконання Закону України №1540-ХІІ від 10 вересня 1991 року (1540-12) , Постанови Верховної Ради України №3943-ХІІ від 04 лютого 1994 року (3943-12) до законодавчого визнання правонаступників майна загальносоюзних громадських організацій заборонити виконавчому комітету Моршинської міської ради приймати рішення по зміні державної форми власності та оформлення прав власності на об’єкти санаторно-курортного призначення, що є у користуванні ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"в користь ЗАТ "Укрпрофоздоровниця";

"до вирішення спору по суті забезпечити позов шляхом заборони ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"та виконавчому комітету Моршинської міської ради вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що стосується майна санаторно-курортного призначення і є у користуванні ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"в м.Моршин",- фактично є заходами забезпечення позову.

Подаючи позов, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору, Фонд державного майна України фактично не заявив позовної вимоги, щодо визнання права власності на майно: спальний корпус №4 у м.Моршин по вул.Джерельна, 11 в, який є предметом даного спору.

Заявлені в позовній заяві вимоги не є позовними вимогами у даному спорі і не підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст..1 ГПК України (1798-12) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи ( у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (далі –підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів .

Подаючи позов, як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору ( визнання права власності) і не заявляючи вимоги про визнання права власності на спірний об’єкт, Фонд державного майна України не обґрунтував, в чому полягає порушення його права.

Відповідно до частини 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як вже зазначалося раніше, цілим рядом судових рішень підтверджено законність створення ЗАТ "Укрпрофоздоровниця"і передача йому у власність майна санаторно-курортних закладів та право профспілок на володіння, користування та розпорядження майном, в тому числі щодо створення господарських товариств.

Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі, відповідно статті 32 ГПК України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, при цьому, як передбачено статтею 34 цього Кодексу, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Ні позивач, ні третя Фонд державного майна України жодним чином не обґрунтували під ставність своїх вимог та не довели порушення своїх прав на спірний об’єкт нерухомого майна.

З урахуванням положень чинного законодавства України, практики його застосування найвищою судовою інстанцією України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги ДП "Санаторно-курортний комплекс" Моршинкурорт" ЗАТ лікувально –оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" та Фонду державного майна України не обґрунтовані і не підлягають до задоволення. Підлягають до задоволення позовні вимоги ЗАТ лікувально – оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця".