СУТЬ СПОРУ: Позивач, Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС" про стягнення завданих збитків на суму 160942,84грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 08.05.1997р. між Одеською КЕЧ району (КЕВ м.Одеси) та ТОВ "ТЕХНОСЕРВІС" укладено договір оренди нежилого підмуркового приміщення загальною площею 261,23кв.м, що знаходиться за адресою: м.Одеса, вул.Бреуса,61/2, військове містечко №62 під розміщення лазні. Проте, відповідач, в порушення ст. 651 Цивільного кодексу України, в односторонньому порядку фактично вніс зміни до договору без згоди позивача. Так, в результаті перевірки позивача Територіальним Південним контрольно-ревізійним управлінням за період з 01.10.07р. по 16.02.09р. встановлено (акт №234/3/1/23/Ар від 21.03.09р.), що приміщення переобладнане відповідачем та на орендованому останнім приміщенні розміщується реклама "Сауна на Рекордной", дозвіл начальника КЕВ м.Одеси на переобладнання приміщення під сухоповітряну сауну по типу фінської не надавався

Позивач зазначає, що за період з 01.01.07р. по 01.01.09р. загальна сума завданих Квартирно-експлуатаційному відділу м. Одеси збитків складає 160942,84грн., у зв’язку з тим, що орендна ставка за договором була визначена у розмірі 2% (розміщення лазні), а повинна була бути розрахована за ставкою 25% - розміщення сауни.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.12.09р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/208-09-6459.

Ухвалою в.о. голови господарського суду Одеської області від 22.02.10р. строк розгляду справи продовжено по 24.03.2010р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.03.10р. до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Міністерство оборони України.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 24.03.2010р. справу №34/208-09-6459 передано на колегіальний розгляд у складі колегії суддів: Фаєр Ю.Г., Щавинська Ю.М., Невінгловська Ю.М., головуючим колегії призначено суддю господарського суду Одеської області Фаєр Ю.Г.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.03.2010р. справу №34/208-09-6459 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючого судді Фаєр Ю.Г., Щавинська Ю.М., Невінгловська Ю.М.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, поряд з цим в судові засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв’язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

08.05.1997р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС" (орендар) укладено договір №97/1997/ЦКЕУ оренди нежитлового підмуркового приміщення, розташованого на території В/М №62 Одеської КЕЧ району ОдВО за адресою: м.Одеса, вул.Бреуса, 61/2, відповідно до умов якого орендодавець здав, а орендар прийняв, з моменту вселення в орендоване приміщення, за актом прийому-передачі в орендне користування нежитлове підмуркове приміщення площею 261,22кв.м, з метою перебудівлі його під оздоровчий центр та супутних при цьому послуг(п.п.1.1-1.3 договору).

Вартість зазначеного майна станом на 27.02.1997р. складає 79662,64грн. згідно висновку про експертну оцінку майна.

Строк оренди за цим договором встановлено з моменту затвердження в ЦКЕУ МО України по 31.12.2021р.

Розділом 4 цього договору визначена орендна плата.

Відповідно до п.4.2 даного розділу орендна плата на 01.09.1997р., згідно з цим договором визначена у сумі 1,29грн. за 1кв.м у місяць, та 403,1грн. за лютий 1997р.

Згідно п.4.3 вказаного розділу сума орендної плати підлягає коригуванню відповідно до індексу інфляції, який визначається Мінстатом щомісячно.

Пунктом 4.5 зазначеного розділу визначено, що оплата орендних платежів проводиться впродовж 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем.

Амортизаційні відрахування на орендоване майно не включаються в орендну плату, а залишаються на відновлення орендованих основних фондів(п.4.6 договору).

Відповідно до п.4.7 цього розділу понад орендну плату за приміщення орендар повинен сплачувати щомісячно фактичні експлуатаційні витрати на утримання приміщення (комунальні послуги та інші експлуатаційні витрати –опалення, електроенергію, каналізацію, вивезення сміття, тощо).

За умовами п.4.8 вказаного розділу понад орендну плату орендар повинен сплачувати плату за землю (земельний податок) пропорційно тієї площі землі, яку займає здане в оренду приміщення (261,2кв.м).

Додатковою угодою №142д/2000/КЕУ від 27.08.2000р. до договору №97/1997/ЦКЕУ від 08.05.1997р., у зв’язку з прийняттям Постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.00р.№75 "Про внесення змін та доповнень до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна" (75-2000-п) та з метою приведення умов договору оренди відповідно до вимог чинного законодавства, діючі умови вищезазначеного договору викладено в наступній редакції, а саме: "п.4.1.Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786-1995р (786-95-п) . та змін до неї №699-1998р. та №75-2000р., і складає 1593,25грн. за рік(без індексів інфляції та ПДВ).".

Пунктом 2 цієї додаткової угоди п.4.2 вказаного договору викладено у наступній редакції: "4.2.Орендна плата за базовий місяць оренди (лютий 2000р.) розраховується згідно з додатком №1 до цієї Додаткової угоди та складає 221,12грн.(без ПДВ). Орендна плата перераховується орендарем на реєстраційний рахунок КЕЧ Одеського району номер 05010021051120/1 Управління державного казначейства у Одеській області р/р35134305101 в Облуправлінні НБУ м.Одеси, МФО 328027, код 23213460 не пізніше 5 числа місяця, з урахуванням щомісячного індексу інфляції".

Пунктом 4 вказаної додаткової угоди доповнено п.2.4 договору пп.2.4.16. наступного змісту "Застрахувати орендоване майно за рахунок власних коштів в місячний термін після укладення додаткової угоди в порядку, визначеному чинним законодавством та в страхових компаніях, з якими орендодавцем укладені відповідні угоди щодо надання послуг по страхуванню майна Міністерства оборони України. За невиконання вимог цього пункту Орендар сплачує щомісячну неустойку у розмірі 0,1% вартості орендованого майна з урахуванням індексу інфляції".

Додатковою угодою №38д/2004/КЕВ м.Одеси від 24.12.2004р. до договору оренди №97/1997/ГоловКЕУ від 08.05.1997р. та додаткової угоди №142д/2000/ГоловКЕУ від 27.08.2000р. п.1.1. вказаного договору викладено в наступній редакції: "1.1.Орендодавець здав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме військове майно –нежитлові підвальні приміщення загальною площею 261,23кв.м житлового будинку за генеральним планом №1 за адресою: м.Одеса, вул.Бреуса, 61/2, військове містечко №62, що знаходиться на балансі в КЕВ м.Одеси, вартість якого визначена відповідно до експертного висновку про оцінку майна і становить 79662,64грн.".

Крім того, п.1.2 зазначеного договору викладено в наступній редакції: "1.2. Названі в п.1.1 приміщення орендодавець передає орендарю для надання побутових послуг населенню (душ, лазня, сауна)", а п.4.1 в наступній - "4.1.Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2004р.) –303,11грн.".

Додатковою угодою №97д-с/2007/КЕВ м.Одеси від 02.01.2007р. до даного договору пункт 1.2 викладено в наступній редакції: "1.2.Названі в п.1.1 приміщення орендодавець передає орендарю під лазню, душ".

Другим пунктом цієї угоди пункт 3.1 викладено в наступній редакції: "3.1.Орендна плата встановлена без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007р.) на рівні 1500грн. за результатами конкурсу (домовленості) з врахуванням моніторингу орендної плати на аналогічних об’єктах оренди, але не нижче орендної плати визначеної на підставі Методики розрахунку порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95р. №786 (786-95-п) зі змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006р. №1846 (1846-2006-п) , яка становить без ПДВ за базовий та перший місяць оренди (січень 2007р.) 403,37грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування базової орендної плати на індекси інфляції за період з базового до першого місяця оренди".

Листом від 13.05.2009р. вих.№980 позивач звернувся до відповідача з повідомленням про те, що останній повинен здійснити оплату недоотриманих державою коштів за орендоване майно за договором №97/1997/ЦКЕУ оренди нежитлового підмуркового приміщення від 08.05.1997р. за період з 01.01.2007р. по 24.02.2009р. на суму 128853,08грн. та привести цей договір відповідно до умов чинного законодавства України.

15.08.2009р. сторонами договору №97/1997/ЦКЕУ оренди нежитлового підмуркового приміщення від 08.05.1997р. складено, підписано та скріплено печатками останніх Акт прийому-передачі приміщення за зазначеним договором, відповідно до якого товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС" здало, а Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси прийняв нежитлові підвальні приміщення загальною площею 261,23кв.м житлового будинку за генеральним планом №1, розташоване за адресою: м.Одеса, вул.Бреуса, буд.61/2 військове містечко №62.

Крім того, в зазначеному акті зауважено, що майно, яке перебувало у користуванні орендаря (технічний стан приміщення та наявність майна) має задовільний стан, майно орендаря –електричний лічильник, два лічильника води (залишилися тимчасово); питання щодо заборгованості з орендної плати буде вирішена у господарському суді.

Також в акті відмічено, що даний договір розірвано за особистою заявою орендаря з 15.08.2009р.

Посилаючись на те, що внаслідок порушення відповідачем ст. 651 Цивільного кодексу України щодо внесення товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС" змін до договору №97/1997/ЦКЕУ оренди нежитлового підмуркового приміщення від 08.05.1997р. в односторонньому порядку без згоди позивача, а також те, що внаслідок використання відповідачем орендованого майна під розміщення сауни замість лазні, як це передбачено договором, вважаючи вищезазначене порушенням ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС" про стягнення завданих збитків на суму 160942,84грн. за період з 01.01.07р. по 01.01.09р. на підставі ст.ст. 611, 623 Цивільного кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п.4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (435-15) від 16.01.2003р. №435-ІV, що набрав чинності з 01.01.2004р. – Цивільний кодекс України (435-15) застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, а щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (435-15) , положення кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Відповідно до п.4 прикінцевих положень Господарського кодексу України (436-15) від 16.01.2003р. №436-ІV, що набрав чинності з 01.01.2004р. – Господарський кодекс України (436-15) застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до розділу ІХ зазначеного кодексу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України (436-15) , зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов’язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Таким чином, до правовідносин, що є предметом спору за цією справою, необхідно застосовувати Господарський кодекс України (436-15) та Цивільний кодекс України (435-15) від 16.01.2003р

Згідно з ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (436-15) .

Згідно ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.п.1,2 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст. 762, п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Пунктом 1 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 526, 629 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі і відшкодування збитків. Відшкодування збитків передбачено і ст. 224 Господарського кодексу України, якою встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За ст. 614 Цивільного кодексу України підставою відповідальності за порушення зобов'язання є вина особи, яка порушила зобов'язання, якщо інше на встановлено договором або законом.

Положеннями ст. 623 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором

Відповідно до ч.1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Породжуючи настання цивільних прав та обов’язків згідно ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, відповідальність у вигляді відшкодування збитків вимагає для її застосування наявності складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв’язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.

Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків (шкоди).

Відповідно до ч.2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ч.2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Причинний зв’язок між протиправною поведінкою порушника та збитками полягає, передусім, у прямому (безпосередньому) зв’язку між протиправною поведінкою та настанням негативного результату.

Вказані обставини підлягають доведенню позивачем належними та допустимими у справі доказами.

Стягнення збитків як вид цивільно-правової відповідальності можливе у випадку наявності таких збитків та обґрунтованості їх розміру.

З аналізу вищевказаних норм законодавства, вбачаться, що об’єктивною стороною правопорушення є наявність збитків в майновій сфері кредитора, протиправна поведінка, яка втілилась в невиконанні або неналежному виконанні боржником взятого на себе зобов’язання, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. Відсутність хоч би одного з вищевказаних елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов’язань, оскільки в даному випадку його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Предметом даного спору є стягнення збитків позивача заподіяних відповідачем шляхом переобладнання переданого за договором №97/1997/ЦКЕУ оренди від 08.05.1997р. приміщення з лазні в сауну, за розрахунком позивача у розмірі 160942,84грн.

У якості доказу позивач надав суду акт Територіального Південного контрольно-ревізійного управління від 21.03.2009р. №234/3/1/23/Ар ревізії фінансово-господарської діяльності Квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси за період з 01.10.07р. по 16.02.09р., відповідно до якого державне майно, яке передано відповідно до договору №97/1997/ЦКЕУ від 08.05.97р. під лазню з орендною ставкою з індексом 2%, фактично використовувалося під розміщення сауни, у зв’язку з чим згідно Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою КМУ від 04.10.95р. №786 (786-95-п) необхідно було застосовувати орендну ставку у розмірі 25%.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" контроль за використанням майна, переданого в оренду (крім іншого окремого індивідуально визначеного майна), покладається на органи, які відповідно до цього Закону (2269-12) здійснюють державну політику у сфері оренди. Контроль за використанням іншого окремого індивідуально визначеного майна, переданого в оренду, здійснюють органи, уповноважені управляти підприємством, яке є орендодавцем цього майна.

Проте, Квартирно-експлуатаційним відділом м.Одеси не надано доказів заподіяння йому збитків в заявленій сумі саме внаслідок переобладнання переданого за договором №97/1997/ЦКЕУ оренди від 08.05.1997р. приміщення з лазні в сауну, що свідчить про недоведеність позивачем факту заподіяння йому збитків внаслідок протиправних дій відповідача, тобто наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки відповідача, збитків, безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини).

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем вимоги про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОСЕРВІС" завданих збитків на суму 160942,84грн. за період з 01.01.07р. по 01.01.09р. задоволенню не підлягають.