Акціонерного комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк", м. Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінус - сталь", м. Луганськ

про звернення стягнення за іпотечним договором

Суддя Василенко Т.А.,

за участю представників сторін:

від позивача - Чередниченко Н.Л., дов. № 02-04/723 від 10.12.09;

від відповідача – після перерви не прибув;

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України у засіданні суду було оголошено перерву з 15.03.2010 по 25.03.2010, а з 25.03.2010 по 01.04.2010.

Обставини справи : позивачем заявлено вимогу про звернення стягнення за іпотечним договором від 21.02.08 № 589 на нерухоме майно.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву (здано до суду 25.03.2010), за яким останній проти позову заперечує та, зокрема, зазначає, що оскільки кредитний договір діє до повного виконання, то вимоги позивача про накладення стягнення на заставлене майно є необґрунтованими. Крім того, відповідач просить зобов’язати позивача відстрочити виконання зобов’язання за п.п. 1.1.1.1 та п.п. 1.1.1.2 за основними зобов’язаннями на 24 місяці, за щомісячними відсотками на 12 місяців відповідно до визначених у цих пунктах дат.

З огляду на викладене відповідач просить у задоволені позову відмовити.

Відповідачем подано клопотання про залучення Луганської регіональної торгово-промислову палату як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача для підтвердження світової фінансово-економічної кризи, як істотної зміни обставини.

Суд на підставі ст. 27 ГПК України може залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов’язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін або прокурора.

Оскільки рішення з господарського спору не вплине на права або обов’язки Луганської регіональної торгово-промислову палату щодо відповідача, в задоволенні вказаного клопотання слід відмовити.

Позивачем до суду надані заперечення на доводи відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

Між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк"в особі начальника Луганського відділення Донецької обласної філії, як кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дінус-Сталь"в особі директора, як позичальником, було укладено договір відновлювальної кредитної лінії від 20.02.2007 № 550-28/00051 (далі –договір) з додатковими угодами №1 від 25.06.08 і №2 від 03.04.09.

Згідно п.1.1. даного договору (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25.06.2008) банк надає у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти в сумі 800 000 грн. 00 коп., зі сплатою 14,5% а відповідно до додаткової угоди від 25.06.08 - 19% річних та комісій в розмірах передбачених договором.

Повернення основної суми здійснюється щорічно до 20 лютого, з кінцевим терміном повернення 19 лютого 2018 року (у редакції додаткової угоди №1 від 25.06.2008).

Разом з цим, з метою забезпечення вимог банку за договором кредиту № 550-28/00051 від 20.02.2007, між банком та ТОВ "Дінус-Сталь"21.02.2008 було укладено іпотечний договір (реєстр. № 589) та договір про внесення змін до іпотечного договору від 25.06.2008, за умовами якого "Іпотекодавець"- відповідач у справі –ТОВ "Дінус-Сталь"передав банку, як іпотекодержателю, нерухоме майно –виробничі будівлі загальною площею 3 263,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Почтовая, 1 "Ж".

Згідно п. 1.1 іпотечного договору відповідач передає відповідне майно банку у якості забезпечення виконання зобов’язань за договором № 550-28/00051 від 20.02.2008 з додатковими угодами до нього - "Основне зобов’язання".

Із матеріалів справи вбачається та підтверджено сторонами, що з метою виконання зобов’язань за договором банк перераховував на користь відповідача, за відповідними платіжними дорученнями, безпосередньо з позичкового рахунку кошти у сумі

797 660 грн. 56 коп., але відповідачем вказані кошти в повному обсязі банку повернуті не були. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким просить стягнути заборгованість по кредиту в сумі 797 660 грн. 56 коп., відсотки у сумі

136 820 грн. 94 коп. шляхом звернення стягнення на майно відповідача.

Відповідач позовні вимоги оспорив з підстав, наведених у відзиві.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ним докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як було вказано вище, між сторонами у справі 20.02.2007 було укладено кредитний договір № 550-28/00051 з додатковими угодами до нього.

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач отримав грошові кошти в сумі 797 660 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

З метою забезпечення основного зобов’язання за кредитним договором, сторонами було укладено іпотечний договір від 21.02.2008 та договір про внесення змін до договору від 03.04.2009, за яким відповідач передав позивачу в іпотеку нерухоме майно –виробничі будівлі загальною площею 3263,7 кв.м, що знаходяться за адресою –м. Луганськ,

вул. Почтовая, б. 1 "ж", та належить відповідачу на праві власності.

Відповідно до витягу про реєстрацію з Єдиного реєстру заборон обтяжень об’єктів нерухомого майна та зазначене майно було накладено обтяження заборона на нерухоме майно.

Правове регулювання правовідносин сторін здійснюється Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про заставу" (2654-12) та Законом України "Про іпотеку" (898-15) . Зокрема, ст. 1050 ЦК України встановлено, якщо договором передбачений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частки позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, які належать йому згідно ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави відповідно до ст. 576 Цивільного кодексу України може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Згідно до ст. 589 Цивільного кодексу України у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач повинен був дотримуватися графіку погашення кредиту та своєчасно сплавати відсотки та вносити інші платежі.

Згідно до п. 3.2.2 кредитного договору позичальник має право вимагати від позичальника дострокового виконання ним всіх зобов’язань за договором протягом 30 календарних днів з дня отримання письмової вимоги про повернення кредитую, сплати процентів, комісій, а також можливої неустойки.

Як свідчать матеріали справи, розрахунок позивача, відповідач повернення кредитних коштів не здійснював взагалі з моменту видачі, тобто з 12.09.2008. Вказані обставини відповідачем не спростовані та доказів повернення кредитних коштів ним до суду не надано.

Разом з цим, на підставі умов кредитного договору позивач нарахував, а відповідач не сплачував відсотки за користування кредитними коштами за період з 29.02.2008 по 18.01.2010, у зв’язку з чим утворилась заборгованість за процентами в сумі

136 820 грн. 94 коп.

З метою отримання заборгованості за кредитним договором, позивач направив відповідачу лист-повідомлення від 03.08.2009, який останній отримав, але заборгованість не сплатив.

Тобто, на момент звернення позивачем до суду із даним позовом, у нього виникло право вимагати повернення всієї суми кредитних коштів у розмірі 797 660 грн. 56 коп. і відсотків у розмірі 136 820 грн. 94 коп.

В той же час, пунктом 2.4.3 іпотечного договору визначено право банку звернути стягнення на предмет іпотеки у разі, коли в момент настання терміну виконання відповідачем основного зобов’язання, що випливає з кредитного договору, таке зобов’язання виконано не буде.

Як було вказано вище, відповідач кредит не повернув, проценти за його користування не сплатив, у зв’язку з чим основне зобов’язання за кредитним договором в повному обсязі виконано не було.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється згідно ст. 590 Цивільного кодексу України за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

У статі 26 зазначеного закону передбачена можливість продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах.

Відповідно до ст.ст. 43, 33 Господарського процесуального кодексу України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів належного виконання зобов’язань за договором відновлювальної кредитної лінія від 20.02.2007 № 550-28/00051 не надав та доводи позивача в цій частині не спростував.

Доводи відповідача за відзивом є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, у зв’язку з чим судом відхиляються.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з віднесенням судових витрат на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Позов задовольнити.

2. Звернути стягнення на заставлене майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінус - сталь", м. Луганськ, вул. Почтовая, 1 "Ж", код 33182113, на суму 934 481 грн. 50 коп. за іпотечним договором від 21.02.2008, укладеного між Акціонерним комерційним банком соціального розвитку Укрсоцбанк"в особі Луганської обласної філії (м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 3 "в", код 09304010) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Дінус - сталь", а саме нерухоме майно –виробничі будівлі загальною площею 3 263,7 кв.м, що знаходиться за адресою м. Луганськ, вул. Почтовая, 1 "Ж". Видати наказ позивачу.

3. Встановити спосіб реалізації заставленого майна за іпотечним договором від 21.02.2008 (реєстр. № 589) відповідно до процедури, передбаченої ст.ст. 38, 39 Закону України "Про іпотеку" з наданням права Акціонерному комерційному банку соціального розвитку Укрсоцбанк"в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк"(м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 3 "в", код 09304010) продати предмет застави.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дінус - сталь", м. Луганськ, вул. Почтовая, 1 "Ж", код 33182113, на користь :

- Акціонерного комерційному банку соціального розвитку Укрсоцбанк"в особі Луганського відділення Донецької обласної філії АКБ СР "Укрсоцбанк"(м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 3 "в", код 09304010, витрати зі сплати державного мита у сумі 9 344 грн. 82 коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати наказ позивачу.