з участю в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Голоче", с. Межирічка Голованіського району Кіровоградської області

про визнання угоди недійсною, про витребування майна загальною вартістю 1 556 857 грн. 60 коп.

з участю представників сторін:

від прокуратури - прокурор відділу прокуратури області Кій О.А., посвідчення №868;

від відповідача 2 - представник Сигляк В.А., довіреність б/н від 01.02.10;

від відповідача 3 - представник Цобенко Р.О., довіреність б/н від 18.08.09;

від відповідача 3 - представник Кучмій Б.Б., довіреність б/н від 18.08.09.

Перший заступник прокурора Кіровоградської області в інтересах держави в особі Міністерства охорони здоров'я України у березні 2010 року звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка містить вимоги до Державної акціонерної компанії "Держмедпром", дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" державної акціонерної компанії "Укрмедпром" (далі - ДП "Межиріцький вітамінний завод"), товариства з обмеженою відповідальністю агропромислової компанії "Розкішна" (далі - ТОВ АК "Розкішна") наступного змісту:

визнати недійсною трьохсторонню угоду від 15.08.2007 року, укладену між ДАК "Держмедпром", ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" та ТОВ АК "Розкішна" про передачу у власність майна згідно переліку за актом приймання -передачі;

зобов'язати ТОВ АК "Розкішна" повернути ДАК "Держмедпром" майно вартістю 1'556'857 грн. 60 коп. згідно зазначеного переліку.

ДАК "Держмедпром" у заяві поданій суду 06.05.2010 року зазначила, що погоджується з позицією прокуратури Кіровоградської області.

ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" 25.03.2010 року подало суду відзив на позовну заяву від 23.03.2010 року у якому просить позовні вимоги залишити без задоволення.

ТОВ АК "Розкішна" 24.03.2010 року подало господарському суду відзив на позовну заяву у якому просить позовні вимоги залишити без задоволення та скасувати заходи до забезпечення позову застосовані ухвалою суду від 05.03.2010 року. Також, відповідач 3 повідомив про те, що спірна будівля головного корпусу Межиріцького вітамінного заводу була відчужена за договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 08.07.2009р., що був укладений із товариством з обмеженою відповідальністю "Голоче", Кіровоградська обл., Голованівський район, с. Межирічка, вул. Заводська, 1 (копія нотаріально посвідченого договору додана).

Заслухавши пояснення прокурора, представників сторін, які брали участь у судовому засіданні, розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до наказу Міністра охорони здоров'я України від 18.09.08 № 202-0, із змінами в редакції наказу від 04.11.2008р. № 250-0, була змінена назва ДАК "Держмедпром" на ДАК "Укрмедпром". Статутом державної акціонерної компанії "Укрмедпром", ідентифікаційний код 31106596, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.09.2008р. №202-0, державна реєстрація змін до установчих документів проведена 22.09.2008, передбачено, що державна акціонерна компанія "Укрмедпром" є правонаступником майнових прав та обов'язків державної акціонерної компанії "Держмедпром".

Отже, 22.09.2008р. була проведена державна реєстрація змін до установчих документів, які пов'язані із зміною найменування державної акціонерної компанії "Держмедпром".

Ухвалою господарського суду від 06.05.2010р. згідно ст. 25 ГПК України здійснено заміну державної акціонерної компанії "Держмедпром" її правонаступником - державною акціонерною компанією "Укрмедпром".

Згідно з наказом ДАК "Держмедпром" в рахунок погашення заборгованості ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" передано ТОВ АК "Розкішна" у власність майно ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" згідно переліку за актом передачі-приймання.

На виконання вказаного наказу між ДАК "Держмедпром", ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" та ТОВ АК "Розкішна" 15.08.2007 року укладено угоду на виконання наказів господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2007 року по справах №№ 18/17-18/23 стосовно стягнення з ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" на користь ТОВ АК "Розкішна" заборгованості на загальну суму 1545043,40 грн., державного мита на загальну суму 15450,44 грн., витрат за інформаційне забезпечення судового процесу - 826,00 грн., ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром", в рахунок погашення вказаної заборгованості, передає ТОВ АК "Розкішна", у власність, майно ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" згідно переліку (додаток № 1) за актом передачі-приймання.

Позовна вимога про необхідність визнання трьохсторонньої угоди недійсною обґрунтована тим, що майно ДП "Межиріцький вітамінний завод" ДАК "Укрмедпром" включено до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації.

Також, у позовній заяві міститься позиція, що генеральний директор ДАК "Держмедпром" порушив вимоги Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (847-14) 06.08.2007 року, видавши наказ № 14-Н без узгодження питання передачі майна ТОВ АК "Розкішна" з органом управління (Міністерством охорони здоров'я України).

Господарський суд, дослідивши обставини справи, подані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

ДП "Межиріцький вітамінний завод" є дочірнім підприємством ДАК "Укрмедпром" і створене на базі відокремленої частини його майна.

Відповідно до Статуту ДАК "Укрмедпром":

п. 1. 1. - Державна акціонерна компанія "Укрмедпром" створена відповідно до Законів України "Про підприємництво" (698-12) . "Про господарські товариства", "Про власність" та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05 червня 2000 року № 897 "Про подальше реформування медичної та мікробіологічної промисловості" (897-2000-п) . Компанія є відкритим акціонерним товариством;

п. 1.2. Засновником компанії є держава в особі Міністерства охорони здоров'я України;

п. 3.1. Компанія є юридичною особою відповідно до законодавства України. Компанія набуває права юридичної особи з дня її державної реєстрації;

п. 3.6. Компанія діє на принципах повної господарської самостійності і самоокупності;

п. 3.7. Компанія має право створювати в установленому порядку філіали, представництва та дочірні підприємства як на території України, так і за її межами;

п. 4.2. Компанія є власником майна, в тому числі коштів, переданих їй засновником та акціонерами у власність;

п. 4.3. Компанія здійснюючи право власності, володіє користується та розпоряджається належним їй майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії що не суперечать законодавству України та цьому Статуту.

Згідно статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу" № 1201 від 18 червня 1991 року (в редакції, що була чинною на дату створення ДАК "Укрмедпром", акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Згідно статті 4 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок " № 3480 ІУ від 23 лютого 2006 року, акція - іменний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним товариством, а також на майнові права, передбачені Цивільним кодексом України (435-15) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Згідно з частиною 1 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається в статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочність на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності передбачені законом та статутними документами.

Таким чином, корпоративними правами у відношенні акціонерного товариства володіють особи, які є власниками акцій, емітованих цим господарським товариством, тобто його учасники (акціонери).

Слід зауважити, форма права власності на акції емітовані акціонерним товариством і форма права власності на майно, яке належить цьому акціонерному товариству є різними в силу того, що вказані акції та майно є окремими об'єктами права власності. Тому поняття "власник майна" та "власник корпоративних прав" не є тотожними і не означають, що власник корпоративних прав є в той самий час і власником майна.

Отже, держава Україна в особі Міністерства охорони здоров'я, передавши до статутного фонду ДАК "Укрмедпром" об'єкти, перелік яких визначено у Додатку № 1 до Постанови Кабінету Міністрів України № 897 від 05 червня 2000 року (897-2000-п) , набула в обмін право власності на 100% акцій ДАК "Укрмедпром", а відповідно ДАК "Укрмедпром" набула право власності на передане йому державою майно.

Згідно статті 12 Закону України "Про господарські товариства" № 1676 від 19 вересня 1991 року господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Таким чином, згідно з положеннями законодавства, майно, передане засновниками (акціонерами) до статутного фонду господарського товариства в тому числі й акціонерного, є власністю господарського товариства.

Відповідно до положень статті 20 Закону України "Про власність" в редакції, що діяла на момент прийняття рішення про створення ДАК "Укрмедпром", акціонерні товариства є суб'єктами колективної власності. Отже, майно, яке передане Міністерством охорони здоров'я (засновником) до статутного фонду ДАК "Укрмедпром", належить ДАК "Укрмедпром" як власнику цього майна на праві колективної власності.

Таким чином, з 23 жовтня 2000 року майно державного підприємства "Межиріцький вітамінний завод" є об'єктом колективної власності, у зв'язку з тим, що було внесене до Статутного фонду ДАК "Укрмедпром" на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 897 від 05 червня 2000 (897-2000-п) року.

З 1 січня 2004 року вступив в дію Цивільний кодекс України (435-15) та Господарський кодекс України (436-15) .

Відповідно до частини 1 статті 325 Цивільного кодексу України суб'єктами права приватної власності є фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 115 Цивільного кодексу України та статті 85 Господарського кодексу України господарське товариство є власником:

1) майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу;

2) продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності;

3) одержаних доходів;

4) іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 73, 74 Господарського кодексу України майно за державними підприємствами закріплюється на праві Господарського відання чи праві оперативного управління.

Згідно п. 6 Постанови Кабінету Міністрів від 5 червня 2000 року №897 (897-2000-п) Міністерство охорони здоров'я в місячний термін зобов'язане передати до статутного фонду Компанії (Державної акціонерної компанії "Укрмедпром") майно державних підприємств на базі яких утворюються дочірні підприємства компанії, та привести свої рішення у відповідність з постановою.

Також слід зазначити, що згідно з п. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року № 24-92 (24-92) державні підприємства (за винятком будівельних організацій, підприємств будівельної індустрії та будівельних матеріалів, які є засновниками господарських товариств, що здійснюватимуть проектування та перспективне будівництво за кордоном) не можуть бути засновниками підприємств будь-яких організаційних форм та видів, господарських товариств, кооперативів (надалі — суб'єктів підприємницької діяльності). Тобто, якщо б Державна акціонерна компанія "Укрмедпром" здійснювала свою діяльність на базі державної форми власності вона б не могла бути засновником дочірніх підприємств згідно з переліком зазначеним в Додатком 1 до Постанови від 5 червня 2000 року № 897 (897-2000-п) , що суперечило б Декрету Кабінету Міністрів України "Про впорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31 грудня 1992 року N 24-92 (24-92) .

На підставі викладеного, наказ № 14 - Н від 06.08.07 року про відчуження майна Дочірнього підприємства "Межиріцький вітамінний завод" державної акціонерної компанії "Укрмедпром" на користь ТОВ АПК "Розкішна", яке належить ДАК "Держмедпром" на праві приватної власності, не вплинув на кількість акцій, їхню вартість і розмір статутного фонду компанії. Права держави при відчужені майна згідно з вищезезначеним наказом не порушувались, так як держава є власником акцій емітованих компанією, але ніяк не власником майна.

Статут ДАК "Держмедпром", в редакції 2006 року затверджений Міністерством охорони здоров'я України 28 листопада 2006 року про, що на титульній сторінці Статуту зроблений гриф затвердження.

Згідно ст. 47 Господарського Кодексу України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом, виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) чи одноособовим (директор, генеральний директор).

У відповідності до п. 9.18 Статуту Державної акціонерної компанії "Держмедпром" виконавчим органом компанії є Генеральний директор, який здійснює керівництво її поточною діяльністю.

Пунктом 9.20. абз. 12 Статуту визначено, що генеральний директор компанії приймає рішення стосовно розпорядження майном компанії вартість якого не перевищує 25% вартості активів Компанії, та за погодженням із спостережною радою приймає рішення про розпорядження майном вартість якого складає від 25 до 50% вартості активів Компанії за одну операцію;

З вищезазначених норм випливає, що при затверджені статуту ДАК "Держмедпром" Міністерством охорони здоров'я Генеральному директору згідно п. 9.20 абз.12 Статуту надано повноваження на розпорядження майном компанії вартість якого не перевищує 25% вартості активів Компанії (за одну операцію), тобто це і є погодження на відчуження майна, передачу його в заставу тощо на суму, що дозволена статутом. Наказ Генерального директора ДАК "Держмедпром" № 14 - Н від 06.08.2007 року виданий в межах передбачених статутом, і без перевищення повноважень і не потребує в даній ситуації погодження Міністерства охорони здоров'я.

Також, необхідно зазначити, що згідно правил ст. 207 вказаного Кодексу господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї зі сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Господарським судом враховується, що спеціальним законом для регулювання правовідносин щодо купівлі-продажу є Цивільний кодекс України (435-15) .

Правилами статті 203 ЦК України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно приписів статті 215 ЦК УКраїни підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У позовній заяві не доведено жодної з перелічених вище підстав для визнання трьохстронньої угоди, недійсним. Натомість відсутність таких підстав доведено відповідачами у відзивах.

Із довідки Ульяновського комунального міжміського бюро технічної інвентаризації від 26.04.2010 № 50 слідує, що власником приміщення Головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод", розташованого за адресою: пров. Заводський, 1 у с. Межирічка Голованіського району Кіровоградської області, є товариство з обмеженою відповідальністю "Голоче", ідентифікаційний код 24712509. З огляду на цю обставину згідно ст. 27 ГПК України до участі в справі залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Голоче" (далі - ТОВ "Голоче") в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 3.

ТОВ "Голоче" набуло у власність приміщення Головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод" на підставі договору купівлі - продажу від 8 липня 2009 року, укладеного із ТОВ АК "Розкішна", що був посвідчений приватним нотаріусом Голованівського нотаріального округу 08 липня 2009 року та зареєстрований в реєстрі за № 1419.

При посвідчені договору нотаріусом було перевірено правовстановлюючі документи на вищезазначений об'єкт нерухомості, а також дієздатність юридичних осіб. Договір купівлі - продажу приміщення Головного корпусу ДП "Межиріцький вітамінний завод", який укладений між ТОВ АК "Розкішна" та ТОВ "Голоче", зареєстрований Ульяновським комунальним бюро технічної інвентаризації за № 351/3 16 липня 2009 року. Даний правочин відповідає вимогам законодавства України.

Норма частини першої статті 216 ЦК не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується. У матеріалах справи відсутні докази того, що набувач - ТОВ "Голоче" знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно.