Господарський суд Тернопільської області
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" травня 2010 р.
Справа № 17/19-367
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13798077) ) ( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs12987273) )
Господарський суд Тернопільської області у складі
судді Андрусик Н.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні господарську справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро", м. Волочиськ Хмельницької області
до відповідача-1: Підволочиської районної державної адміністрації, смт. Підволочиськ Тернопільської області
відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори", с. Кам"янки Підволочиського району Тернопільської області
відповідача-3: Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру", м. Київ, в особі Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", смт. Підволочиськ Тернопільської області
відповідача-4: Управління Держкомзему у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ Тернопільської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Хмелиськівської сільської ради, с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області
про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, зобов'язання скасувати державну реєстрацію договорів та зобов'язання провести земельні торги (аукціон)
за участю представників від:
позивача: Лозюк С.Ф., уповноважений, довіреність без номеру від 05.10.09р.
відповідача-1: не з"явився;
відповідача-2: Семусь Т.А., довіреність б/н від 19.03.2010 року
відповідача-3: не з'явився;
відповідача-4: не з'явився;
третьої особи: не з'явився.
В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22, 27, 81-1 ГПК України.
За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Приватне сільськогосподарське підприємство "Галичанка", с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області, звернувся 05.03.2010р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідачів: Підволочиської районної державної адміністрації, смт. Підволочиськ Тернопільської області; Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори", с. Кам"янки Підволочиського району Тернопільської області; Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру", м. Київ, в особі Підволочиського районного відділу Тернопільської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру, смт. Підволочиськ Тернопільської області; та Управління Держкомзему у Підволочиському районі, смт. Підволочиськ Тернопільської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Хмелиськівської сільської ради, с. Хмелиськ Підволочиського району Тернопільської області, про визнання недійсними з моменту їх вчинення договорів оренди земельних ділянок, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради та укладені між ТОВ "Агрофірма "Медобори" і Підволочиською районною державною адміністрацією (площею 82,4639 га, реєстраційний №040865703107 та земельної ділянки, площею 59,5820 га, реєстраційний №040865703106), просить зобов'язати скасувати державну реєстрацію даних договорів та зобов'язати відповідача-1 провести земельні торги (аукціон) щодо передачі землі в оренду та укласти договори оренди земельних ділянок з переможцем торгів.
На обґрунтування позову позивачем подано копію Статуту ПСП "Галичанка"; копії договорів оренди землі від 23.12.2008р.; копії листів від 01.12.2008р., №106 від 08.12.2008р., № 108 від 23.12.2008р., копію листа прокуратури Підволочиського району Тернопільської області №7-05 від 04.03.09р.; копію висновку Управління Держкомзему у Підволочиському районі від 24.12.2008р.; копії розпоряджень голови Підволочиської РДА №822 від 28.11.2008р., №897 від 17.12.2008р.; копії листів №249/15/02 від 26.12.2008р., №01-1737/1-7 від 25.12.2008р.; інші матеріали.
Ухвалою господарського суду від 10.03.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.03.2010р. Пізніше судове засідання відкладалося на 08.04.2010 р. та 29.04.10 р. В судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.05.2010 р., пізніше до 15-00 год. 27 травня 2010 р. в порядку статті 77 ГПК України з метою витребування додаткових доказів, необхідних для вирішення справи, неявкою представників сторін, надання можливості сторонам подати докази на підтвердження своїх доводів та заперечень.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.
Крім того, в ході розгляду справи позивачем неодноразово подавалися клопотання від 23.03.2010р. та 29.03.10 р., згідно яких, спираючись на п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України Товариство просило суд визнати недійним розпорядження голови Підволочиської райдержадміністрації №896 від 17.12.2008р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право на оренду земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Медобори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту", як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Одночасно, позивач просив суд витребувати дане розпорядження у відповідача-1- Підволочиської райдержадміністрації. Заявлені клопотання судом відхилено, про що зазначено в ухвалі суду від 08.04.2010 р., а в прийнятті додаткової позовної заяви без номеру від 15.04.2010р. (вх. №11859 (н) від 20.04.2010р.) щодо визнання недійсними розпоряджень голови Підволочиської районної державної адміністрації №823 від 28.11.2008р. "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Медобори" на виготовлення технічної документації по переукладанню договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" та №896 від 17.12.2008р. "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що підтверджують право на оренду земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Медобори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту", - відмовлено, про що винесено ухвалу 26.04.2010 р.
Ухвалою суду від 08.04.2010 року судом в порядку ст. 25 ГПК України на підставі клопотання позивача здійснено заміну сторони - позивача у справі – ПСП "Галичанка" його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро", м. Волочиськ Хмельницької області, вул. Фридріхівська, 40, ідент. код 33007668.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем-1 порушено його право на отримання спірних земельних ділянок йому в користування, незважаючи на неодноразові звернення ПСП "Галичанка" із відповідною заявою до Підволочиської райдержадміністрації.
Також вказує, що при укладенні спірних договорів оренди земельних ділянок сторонами порушено вимоги чинного законодавства, зокрема положень статей 124, 134- 137 Земельного кодексу України, ст.ст. 15, 16, 21 Закону України "Про оренду землі", оскільки за твердженням позивача, спірні земельні ділянки мали б надаватися в оренду за результатами проведення земельних торгів. Натомість, Підволочиською райдержадміністрацією прийнято суб"єктивне рішення на користь одного з претендентів без здійснення конкурентного розподілу (аукціону) з отримання права на оренду землі.
Зазначає, що постановою Підволочиського районного суду від 08 квітня 2009 року начальника Управління Держкомзему в Підволочиському районі Латку В.О., за надання висновку про законність укладення договорів оренди земель резервного фонду Кам'янківської та Хмелиськівської сільських рад між ТОВ "Агрофірма "Медобори" та Підволочиською РДА, притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення ним корупційних діянь, що виявилися у наданні ним незаконної переваги у дачі позитивного висновку щодо державної реєстрації оскаржуваних договорів оренди земельних ділянок на користь ТОВ "Агрофірма "Медобори".
Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що орендар - ТОВ "Агрофірма "Медобори" не є правонаступником ТОВ "Агрофірма "Нива", яке було орендарем спірних земельних ділянок з 2004 року, відповідно факт переукладення чи поновлення договору оренди не міг мати місця, а укладення договорів повинно було здійснюватися за загальними правилами та в порядку, визначених чинним законодавством України.
Позивач вважає, що спірні договори оренди земельних ділянок, площею 82,4639 га та площею 59,5820 га, підлягають визнанню недійсними з моменту їх укладення, оскільки такі договори не містять всіх істотних умов, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", котрі є необхідними для даного виду договорів; також на думку позивача договори не містять додатків, передбачених частиною 4 статті 15 цього закону, котрі є невід"ємними частинами договору оренди. Наводить інші доводи.
Відповідач-1 в судових засіданнях та згідно поданого відзиву на позов №01-321/1-14 від 19.06.2010р. позовні вимоги не визнає, зазначивши, зокрема, що у відповідності до розпорядження голови Підволочиської райдержадміністрації від 28.11.2008р. №823 відповідачу-2 надано дозвіл на переукладення договорів оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради, загальною площею 142,05 га. Посилаючись на приписи ст.ст. 124, 134 Земельного кодексу України відповідач-1 вважає, що земельні ділянки передані ТОВ "Агрофірма "Медобори" без порушення норм чинного законодавства, оскільки земельні торги по набуттю права оренди не проводяться у випадку поновлення (переукладення) договорів оренди.
Відповідач-2 у відзиві на позов від 08.04.2010р. позовні вимоги заперечує, стверджуючи, що оскаржувані договори укладено між Товариством та відповідачем-2 у даній справі, тому правовідносини, які виникли внаслідок їх укладення жодним чином не стосуються прав позивача у справі. З огляду на це, Агрофірма вважає, що позивач не може порушувати питання в суді щодо дійсності договорів оренди, а намір позивача взяти в оренду спірні земельні ділянки не надає йому права бути суб'єктом оскарження самих договорів оренди.
Окрім того, відповідач-2 звертає увагу на те, що позовні вимоги про зобов’язання скасувати державну реєстрацію договорів та провести аукціон щодо передачі земель в оренду належить до юрисдикції адміністративних судів. Стосовно посилань позивача на потенційний розмір запропонованої (у разі проведення торгів) орендної плати та притягнення посадової особи Управління Держкомзему у Підволочиському районі до адміністративної відповідальності як підстав незаконності спірних договорів, то такі є недоведеними, оскільки постанова Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08.04.2009 р. у справі № 3-294 скасована апеляційним судом Тернопільської області як незаконна.
Вказує, що голова Підволочиської райдержадміністрації приймав розпорядження за № 823 від 28.11.2008 року, яке стосується саме випадку переукладення договорів оренди, а не укладення нових господарських договорів оренди земельних ділянок, оскільки 08 жовтня 2004 року між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", (на базі якого у 2008 році було створено агрофірму "Медобори") було укладено договір оренди землі, згідно якого передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 142,05 га (59,5820 га + 82,4639 га), яка знаходиться на території Хмелиськівської сільської ради. Даний договір укладено строком на 5 років. Отже, договори оренди землі, укладені 23 грудня 2008 року, не є новоукладеними, а переукладеними, що на думку, відповідача-2, не зобов'язує дотримуватися процедури проведення щодо них земельних торгів (аукціону) в обов"язковому порядку.
Крім того, законність дій Підволочиської районної адміністрації при прийнятті рішень про укладення договорів оренди земельних ділянок з резервного фонду підтверджується рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2009 року по аналогічній ситуації, предметом розгляду якого було скасування розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації № 822 від 28 листопада 2008 року, згідно якого відповідачу-2 дано дозвіл на переукладення договорів оренди земель резервного фонду на території Кам'янківської сільської ради. Вказаним рішенням адміністративного суду встановлено чинність згаданого розпорядження та відсутність підстав для його скасування, так як норми законодавства по укладенню договорів оренди землі комунальної власності на підставі результатів аукціону для даного випадку (щодо переукладення) не застосовуються .
Виходячи з наведеного, керуючись ст. 80 ГПК України, просить суд припинити провадження у справі.
Повноважний представник відповідача-2 в судовому засіданні 29.04.2010р. підтвердив факт того, що ТОВ "Агрофірма "Медобори" не є правонаступником прав та обов’язків ТОВ "Агрофірма "Нива", яке було орендарем спірних земельних ділянок.
Відповідач-3 в судових засіданнях та згідно поданого відзиву на позов №4-7/0901 від 23.03.2010р. позовні вимоги не визнав, зазначивши, що Тернопільська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру" та її структурні підрозділи здійснюють реєстрацію договорів оренди землі у відповідності до Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Держкомзему України №174 від 02.07.03р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 липня 2003р. за №641/7962 (z0641-03) (далі - Тимчасовий порядок). Пунктом 9.4 Тимчасового порядку (z0641-03) передбачена процедура проведення реєстрації договорів оренди землі, котра була дотримана Центром ДЗК, відповідно підстав для відмови у проведенні державної реєстрації спірних договорів за наявності позитивного висновку не було. Тернопільська регіональна філія ДП "Центр державного земельного кадастру" є реєструючим органом, відтак, здійснення перевірки на предмет відповідності договорів чинному законодавству не входить до компетенції реєструючого органу.
Зазначає, серед іншого, що позивачем не вказано, які саме істотні умови спірних договорів в розумінні ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутні, та не зазначено, яких саме невід'ємних частин договорів сторони не уклали. На думку відповідача-3 позивачем не аргументовано доводів стосовно підстав визнання недійсними спірних договорів згідно з ст. 215 ЦК України.
Відповідач-4 в судових засіданнях та згідно поданих заперечень на позов №157/11/07 від 19.03.2010р. вимоги позивача не визнав. Зазначив, що дії Управління по наданню висновків щодо реєстрації спірних договорів оренди були вчинені у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст. 124, 125, 134 Земельного кодексу України, Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №2073 від 25.12.1998р. (2073-98-п)
Відповідно до ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою та третьою ст. 134 Земельного кодексу України, відповідно до яких не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності та права на них (в тому числі права оренди) у разі поновлення договорів оренди.
Оскільки в даному випадку мало місце переукладення договорів оренди із агрофірмою "Медобори", Управління надало позитивний висновок щодо державної реєстрації договорів оренди, відтак, вважає, що спірні земельні ділянки передані в оренду ТОВ "Агрофірма "Медобори" без порушення норм чинного земельного законодавства.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Хмелиськівська сільська рада не надала суду відзиву на позов, її представник жодного разу в судові засідання не з"являвся. Радою 24.03.2010р. надіслано клопотання №36 від 22.03.2010р. про розгляд справи без участі її представника та клопотання № 47 від 27.04.2010 р. аналогічного змісту.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, дослідивши подані докази в сукупності, суд встановив.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності або відсутності прав.
Згідно норм ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
08 жовтня 2004 року між Підволочиською райдержадміністрацією (як орендодавцем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (як орендарем) укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, що знаходиться на території Хмелиськівської сільської ради, загальною площею 142,05 га (рілля земель резервного фонду) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (пункти 1, 2, 15 договору). Дана земельна ділянка передана в користування без розроблення проекту її відведення з правом передачі її в подальшому в суборенду.
Розмір орендної плати визначено у п. 9 цього договору в розмірі 25782 грн на рік.
Згідно пункту 8 договору оренди, строк його дії - 5 років, тобто до 08.10.2009 року. Даний договір зареєстрований у Підволочиському відділі Тернопільської філії Центр державного земельного кадастру 06.09.2005 року, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис за № 04056570006.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі", строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. В силу приписів статті 31 цього Закону, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін.
Як встановлено судом, 17.11.2008р. сторонами підписано угоду про дострокове розірвання договору оренди землі від 08.10.2004 року, про що Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії ДП "ЦДЗК" внесено відповідний запис в книгу реєстрації договорів оренди та прийнято розпорядження за № 772 від 17.11.2008 р. "Про дострокове припинення договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту".
Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Земельного кодексу України (2768-14) до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абз. 3 цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно п. "а" ч. 1 ст. 17 Земельного кодексу України до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить, зокрема, розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 28.11.2008р. №823 "Про надання дозволу ТОВ "Агрофірма "Медобори" на виготовлення технічної документації по переукладенню договору оренди земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" ТОВ "Агрофірма "Медобори" отримало дозвіл на виготовлення відповідної технічної документації.
Згодом, на підставі розпорядження голови Підволочиської районної державної адміністрації від 17.12.2008р. №896 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на оренду земельних ділянок ТОВ "Агрофірма "Медобори" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту" ТОВ "Агрофірма "Медобори" надано в оренду земельні ділянки, загальною площею 142,0459 га терміном на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель резервного фонду на території Хмелиськівської сільської ради за межами населеного пункту. Визначено розмір орендної плати та забов"язано Товариство (орендаря) укласти договора оренди землі з райдержадміністрацією.
Таким чином, на підставі розпорядження №896 від 17.12.2008 р. між ТОВ "Агрофірма "Медобори" (орендар), та Підволочиською районною державною адміністрацією (як орендодавцем) було укладено два договори оренди від 23.12.2008р., земель резервного фонду, які розташовані на території Хмелиськівської сільської ради: площею –82,4639 га та площею –59,5820 га.
Дані договори оренди землі зареєстровані 26.12.2008р. Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного Земельного Кадастру":
- земельної ділянки площею –82,4639 га, реєстраційний №040865703107;
- земельної ділянки площею –59,5820 га, реєстраційний №040865703106.
Разом з тим, матеріали справи свідчать про те, що приватне сільськогосподарське підприємство "Галичанка", позивач у справі, також зверталося до голови Підволочиської районної державної адміністрації із заявою № 106 від 08.12.2008р., (одержана райдержадміністрацією 09.12.2008р.), про надання в оренду на умовах конкурсу земельних ділянок резервного фонду, які знаходяться на території Хмелиськівської сільської ради, площею 142,05 га терміном на 5 років. Згодом позивач звернувся до голови Підволочиської районної державної адміністрації з листом від 23.12.2008р. №108, в якому повторно просив надати вказані земельні ділянки в оренду терміном на 5 років з річною оплатою оренди не менше три відсотки, та повідомляв про можливість ефективно обробляти зазначені землі за сучасними агротехнічними технологіями, оскільки ПСП "Галичанка" входить до Агропромхолдингу "Астарта-Київ".
Однак, Підволочиською райдержадміністрацією згідно листа від 25.12.2008р. №01-1737/1-7, повідомлено про неможливість передачі земель в орендне користування, позаяк дані землі перебувають в оренді ТОВ "Агрофірма "Медобори", яке створено на базі ТОВ "Агрофірма "Нива", і яке набуло право оренди на вищевказані земельні ділянки на підставі технічної документації та розпорядження голови райдержадміністрації, з яким укладено договори оренди землі і проведено їх державну реєстрацію.
На думку позивача відповідачем-1 в порушення норм чинного законодавства України без проведення земельних торгів прийнято суб’єктивне рішення щодо надання в оренду спірних земельних ділянок відповідачу-2, без здійснення конкурентного розподілу (аукціону), хоча було декілька претендентів, в тому числі і позивач, на отримання даних земельних ділянок в оренду, у зв’язку з чим вважає, що його право порушено, що дає підстави звернутися з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.
Приписами статті 13 Конституції України унормовано, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Відповідно статей 142- 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об’єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.
Підстави набуття права на землю передбачені статтею 116 Земельного кодексу України. У цій статті врегульовані відносини щодо набуття громадянами та юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності. Згідно наведеної статті, в редакції, яка була чинна на дату укладання спірних договорів, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Нормами ст. 123 Земельного кодексу України регулюється порядок передачі земельних ділянок в оренду, та передбачено, що особа, яка бажає одержати земельну ділянку в оренду із земель державної чи комунальної власності, подає у відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування заяву (клопотання).
Таким чином, виходячи з норм Закону, Земельного кодексу України (2768-14) , в редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин, позивач, звернувшись до голови Підволочиської районної державної адміністрації з заявами про надання спірних земельних ділянок в оренду здійснив необхідні дії направлені на отримання в оренду земельної ділянки.
Згідно ст. 124 ЗК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідач-2 стверджує, що в даному випадку мало місце переукладення договорів оренди, що випливає із заяви-звернення № 3 від 06.11.2008 року (вх. № 1468), розпорядження Підволочиської райдержадміністрації № 823 від 28.11.2008 р., довідки № 23 від 10.11.2008 р. Управління Держкомзему у Підволочиському районі про правовий статус, кількісні і якісні характеристики земельної ділянки.
Однак такі твердження спростовуються додатково поданими доказами, а тому оцінюються судом критично, виходячи з такого.
Стосовно поновлення договору оренди земельної ділянки Закон України "Про оренду землі" (161-14) містить положення, які не є тотожними відповідним нормам Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) .
Стаття 33 Закону "Про оренду землі" (надалі - Закон) передбачає, що після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення договору . У разі поновлення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.
Таким чином, норми Закону (161-14) не визначають автоматичного поновлення договору оренди земельної ділянки в разі відсутності заперечень з боку сторін, а лише встановлюють переважне право добросовісного орендаря на поновлення договору, при цьому, таке право може бути реалізоване перед іншими претендентами на земельну ділянку за інших рівних з ними умов.
Крім того, слід відзначити, що закон взагалі не містить такого поняття як переукладення договору.
Договір оренди землі від 08.10.2004 року (зареєстрований у філії ЦДЗК 06.09.2005 р. за № 040565700006) був достроково розірваний сторонами за взаємною згодою. Сторонами за даним договором виступали Підволочиська райдержадміністрація як орендодавець та ТОВ Агрофірма "Нива" як орендар.
Судом не здобуто, а відповідачем-2 не надано доказів того, що ТОВ "Агрофірма "Медобори" є правонаступником прав та обов’язків товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", яке було попереднім орендарем спірних земельних ділянок. Представник відповідача-2 в судових засіданнях зазначив, що таких доказів суду не може надати, оскільки ТОВ "Агрофірма "Медобори" не є правонаступником прав та обов’язків ТОВ "Агрофірма "Нива", про що також свідчать надані суду: довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД № 572046, копія Статуту ТОВ "Агрофірма "Нива" в редакції, затвердженій протоколом зборів № 2 від 12.02.2007 р., та зареєстрованого державним реєстратором 16.02.2007 р. за № 16441050004000081; Статут ТОВ "Агрофірма "Медобори", затверджений рішенням зборів засновників на підставі протоколу № 1 від 22.01.2008 р., зареєстрований державним реєстратором 29.01.2008 р. за № 16441020000000432, відповідно мало місце укладення нових договорів оренди з іншою юридичною особою –орендарем, а відтак, при їх укладенні слід було дотримуватись порядку, визначеного чинним законодавством, зокрема, нормами ст.ст. 123, 124 ЗК України.
Згідно з ст. 43 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 12 Земельного кодексу України вирішення питань про передачу земель у власність чи користування є виключним правом ради.
Щодо посилань позивача на ту обставину, що постановою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 08.04.2009р. притягнуто до адміністративної відповідальності Латку Василя Олексійовича, який працював начальником управління Держкомзему в Підволочиському районі Тернопільської області, і якого визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого п. "г" ч. 2 ст. 5 Закону України "Про боротьбу з корупцією", оскільки останній надав незаконну перевагу ТОВ "Агрофірма Медобори" під час підготовки та надання висновків від 10.12.2008 р. № 399 та №401 від 24.12.2008 р., якими передбачено отримання права оренди земель сільськогосподарського призначення без проведення земельних торгів, то зазначені доводи судом відхиляються як неспроможні, оскільки згідно постанови апеляційного суду Тернопільської області від 08.04.2010 р. постанову Підволочиського районного суду від 08.04.2009 року скасовано, а провадження у справі закрито у зв"язку з відсутністю в діях Латки В.О. складу корупційного правопорушення (копія постанови міститься в матеріалах справи).
Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами, передбаченими статтею 152 Земельного кодексу України з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно з цією статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, визнання угоди недійсною, а також застосування інших, передбачених законом, способів.
Статтею 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Частиною 1 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.
За приписами статті 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 –6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Як вбачається з тексту спірних договорів оренди землі, останні не містять такої істотної умови, як умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.
У спірних правовідносинах матеріалами справи підтверджується, що договори оренди землі між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладені і при цьому наявні порушення законодавства (в тому числі ст.ст. 4, 6 Закону), які є підставою для визнання договорів недійсними.
Окрім того, необхідною умовою передачі в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, є проведення земельних торгів, за результатами яких приймається відповідне рішення органом виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду переможцю земельних торгів, а тому, беручи до уваги прийняття Підволочиською райдержадміністрацією розпорядження від 17.12.2008р. №896 про надання спірних земельних ділянок відповідачу-2 без здійснення відповідних торгів, даним рішенням Підволочиська райдержадміністрація порушила виключне, передбачене Конституцією України (254к/96-ВР) , право на здійснення права власності від імені Українського народу та управління землями, що згодом мало наслідком порушення прав позивача як претендента на оренду спірних земельних ділянок, котре підлягає захисту.
Таким чином, укладення спірних договорів оренди землі відбулося без дотримання відповідної процедури, тобто з порушенням вимог зазначеного Закону та Земельного кодексу України (2768-14) , прийняття рішення стало наслідком порушення й права позивача щодо набуття спірних земельних ділянок в оренду в порядку, передбаченому зазначеними актами законодавства.
З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає позовні вимоги позивача про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок від 23.12.2008р., укладених між ТОВ "Агрофірма "Медобори" та Підволочиською РДА та зареєстрованих 26.12.2008р. Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії ДП "ЦДЗК" за реєстраційними №№040865703106, 040865703107 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Разом з тим, враховуючи що за угодами про оренду землі неможливе застосування реституції, тому виходячи зі змісту оскаржуваних угод, суд вважає, що дія таких договорів оренди припиняється на майбутнє, а земельні ділянки мають бути звільнені та повернуті в розпорядження Підволочиської районної державної адміністрації.
З огляду на наведене правомірними є вимоги щодо скасування державної реєстрації спірних договорів оренди землі, адже за приписами статті 202 Земельного кодексу України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель.
Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди землі проводиться у порядку, встановленому законом. Оскільки договори оренди землі від 23.12.2008 р. суд визнає недійсними на майбутнє, то відповідно слід вчинити дії по внесенню реєстраційних дій щодо скасування їх державної реєстрації у порядку, визначеному законодавством.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача-1 провести земельні торги (аукціон) щодо передачі землі в оренду та укласти договори оренди земельних ділянок з переможцем торгів, то суд вважає, що провадження в цій частині позову слід припинити згідно п. 1 ст. 80 ГПК України з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності. Відповідно, підвідомчі адміністративним судам спори повинні розглядатися за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , в тому числі й вимога позивача щодо зобов'язання Підволочиську районну державну адміністрацію провести земельні торги (аукціон) за участю всіх претендентів щодо набуття права оренди земельної ділянки, що знаходиться на території Хмелиськівської сільської ради. При цьому, лише у разі наявності відмови орендодавця в укладенні з переможцем торгів договору оренди порушене право буде підлягати судовому захисту.
Враховуючи, що вищенаведена позовна вимога не підлягає вирішенню в господарських судах України за правилами ГПК України (1798-12) , тому провадження в цій частині позову підлягає припиненню.
Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача-1.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення частково.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 202, 203, 215 ЦК України, Законом України "Про оренду землі" (161-14) , ст.ст. 1, 2, 42 –47, 22, 27, 32, 33, 34, 43, 44, 49, п. 1 ст. 80, 811, 82- 85, 116- 118 ГПК України, господарський суд,-
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Визнати недійсними договори оренди землі, укладені між Підволочиською районною державною адміністрацією і товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори"23 грудня 2008 року, які зареєстровані 26.12.2008р. Підволочиським районним відділом Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" за реєстраційними №040865703107, №040865703106, на майбутнє з моменту набрання рішенням суду законної сили.
3. Зобов’язати Підволочиський районний відділ Тернопільської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, укладених між Підволочиською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Медобори", с. Кам"янки Підволочиського району Тернопільської області 23 грудня 2008 року, які зареєстровані державним підприємством "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"26.12.2008 року за № №040865703107, №040865703106.
4. Стягнути з Підволочиської районної державної адміністрації, смт. Підволочиськ, Тернопільської області, вул. Д. Галицького, 80, ідентифікаційний код 04058226, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Волочиськ-Агро", м. Волочиськ Хмельницької області, вул. Фридріхівська, 40, ідент. код 33007668, 170 грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. В решті позову-припинити провадження у справі.
Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття ( підписання ) рішення "17" червня 2010 р. через місцевий господарський суд.
Суддя