До Господарського суду Київської області звернулась з позовом Головурівська сільська рада Бориспільського району Київської області (далі –позивач) до державного підприємства "Бориспільський лісгосп"(далі –відповідач) про припинення права постійного користування земельною ділянкою загальною площею 235,75 га, переданою для ведення лісового господарства згідно з Державним актом на право постійного користування землею серії КВ № 003066 від 16.07.2004р., в зв'язку з використанням зазначених земель не за цільовим призначенням.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що він є власником зазначеної земельної ділянки, а відповідач, якому земельну ділянку передано у постійне користування, останнім часом вчиняє дії, які свідчать про нецільове використання землі, зокрема, частину земель без погодження з позивачем, передано ним товариству з обмеженою відповідальністю "Процівське"для створення вольерного господарства, наслідком чого стала фактична зміна землекористувача. На земельній ділянці, переданій відповідачу, проводяться будівельні роботи без отримання необхідних дозволів, допущено влаштування стихійних звалищ сміття, кострищ, стихійних кемпінгів. На думку позивача, всі зазначені обставини свідчать про нецільове використання відповідачем земельної ділянки і є підставою для примусового припинення права користування землею, відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України.

Ухвалою від 27.07.2009р. Господарським судом Київської області було порушено провадження у справі № 18/145-09 та на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю "Процівське", права та обов'язки якого зачіпаються даною справою.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.08.2009р. у справі № 18/145-09, відповідно до пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, позов залишено без розгляду з огляду на те, що позивач без поважних причин двічі не з’явився в судове засідання, вимоги ухвали суду не виконав.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009р. по даній справі задоволено апеляційну скаргу ТОВ "Процівське" та апеляційне подання Першого заступника прокурора Київської області, скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 20.08.2009р., справу скеровано до Господарського суду Київської області для розгляду по суті.

Ухвалою від 19.10.2009р. справу № 18/145-09 прийнято до провадження суддею Приваловим А.І., присвоєно № 18/145-09/10 та призначено судове засідання на 10.11.2009р.

09.11.2009р. третя особа через загальний відділ господарського суду подала відзив на позовну заяву з документами, підтверджуючими заперечення, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що земельна ділянка, передана відповідачу у постійне користування, перебуває за межами населеного пункту, отже позивач не має до неї відношення і її використання не може зачіпати права та обов'язки позивача. Обґрунтовуючи свою позицію, третя особа посилається на те, що межі населених пунктів с. Головурів та с. Кийлів не змінено, процедура їх зміни триває, отже позивач не має правових підстав стверджувати, що земельна ділянка, передана відповідачу, перебуває в межах населеного пункту. Також зазначає, що для створення вольерного господарства TOB "Процівське"передавались не земельні ділянки, а лісові ділянки, та передавались вони у повній відповідності до вимог законодавства ( Земельний кодекс України (2768-14) , Лісовий кодекс України (3852-12) , Закон "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) ) без вилучення земельних ділянок у відповідача. Доводи позивача про порушення законодавства при створенні мисливського господарства (незаконне будівництво, порушення вимог санітарного законодавства) третя особа спростовує наданими доказами.

Судове засідання 10.11.2009р. не відбулось, оскільки позивач оскаржив до Вищого господарського суду України постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009р. по даній справі.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.12.2009р. постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 02.10.2009р. у справі № 18/145-09 залишено без змін.

Відповідно до резолюції Голови Господарського суду Київської області справу передано для подальшого розгляду судді Привалову А.І.

Ухвалою від 18.01.2010р. суд призначив розгляд справи на 02.02.2010р.

02.02.2010р. до початку розгляду справи представник позивача через загальний відділ господарського суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги Головурівської сільської ради на постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2009р.

Суд, розглянувши у судовому засіданні клопотання позивача про зупинення провадження у справі, відмовив у його задоволенні, оскільки воно суперечить приписам статті 79 ГПК України.

Оскільки судом було відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, представником позивача було заявлено клопотання про відвід судді.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду Київської області від 03.02.2010р. було залишено без задоволення клопотання позивача про відвід судді Привалова А.І. та повернуто справу для подальшого розгляду по суті.

24.03.2010р. на адресу Господарського суду Київської області надійшов лист № 05-05/211 за підписом Голови Вищого господарського суду України, в якому повідомлено про те, що у зв’язку з поданням касаційної скарги Головурівською сільською радою Бориспільського району б/н та дати на постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2009р. у справі № 18/145-09, в подальшому провадженні слід враховувати рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010 (v008p710-10) "Щодо офіційного тлумачення термінів "найвищий судовий орган", "вищий судовий орган", "касаційне оскарження", які містяться у статтях 125, 129 Конституції України.

Ухвалою від 25.03.2010р. суд призначив розгляд справи на 13.04.2010р.

13.04.2010р. до початку розгляду справи представник позивача через загальний відділ господарського суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду Верховним Судом України касаційної скарги Головурівської сільської ради на постанову Вищого господарського суду України від 17.12.2009р.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду Київської області від 15.04.2010р. було залишено без задоволення клопотання позивача про відвід судді Привалова А.І. та повернуто справу для подальшого розгляду по суті.

Ухвалою від 19.04.2010р. суд призначив розгляд справи на 18.05.2010р.

17.05.2010р. від представника позивача надійшло клопотання про припинення провадження у справі, оскільки даний спір виник із земельних питань, які віднесено до компетенції адміністративних судів, що підтверджується рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010 (v010p710-10) у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представники відповідача та третьої особи заперечили проти задоволення клопотання позивача, посилаючись на те, що даний спір стосується реалізації права користування земельною ділянкою площею 235,725 га, передані для ведення лісового господарства, і не пов’язаний із захистом прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача про припинення провадження у справі, дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки, по-перше, рішенням Конституційного Суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010 (v010p710-10) дано офіційне тлумачення положень пунктів "а", "б", "в", "г" статті 12 Земельного кодексу України, які пов’язані з наданням земельних ділянок із комунальної власності та вилученням земельних ділянок із комунальної власності, тоді як у даній справі не йде мова про вилучення земельної ділянки із комунальної власності та надання її у користування. Крім того, у рішенні Конституційного Суду України від 01.04.2010р. (v010p710-10) зазначається про те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб’єктом владних повноважень, пов’язаних з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності. У даній справі позивачем є орган місцевого самоврядування, а спір фактично стосується встановлення факту належного чи неналежного виконання відповідачем своїх обов’язків, як землекористувача, щодо цільового використання земельної ділянки, а не оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування. Таким чином, спір по даній справі носить цивільно-правовий характер та не є спором, на який поширюється компетенція адміністративних судів.

Оскільки судом було відмовлено у задоволенні клопотання про припинення провадження у справі, представником позивача було заявлено клопотання про відвід судді.

Проте, враховуючи, що представником позивача вже втретє було заявлено клопотання про відвід судді з підстав відхилення клопотань, що свідчить про навмисне затягування розгляду справи по суті, суд з урахуванням рекомендацій, викладених в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140 (v_140600-10) , відхилив клопотання представника позивача про відвід та продовжив розгляд справи по суті.

Ухвалою від 18.05.2010р. суд відклав розгляд справи на 25.05.2010р., у зв’язку з неподанням витребуваних судом документів.

Присутній у судовому засіданні 25.05.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав витребувані судом документи.

Представники відповідача та третьої особи проти позовних вимог заперечили з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву.

У судовому засіданні 25.05.2010р., відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін та третьої особи в засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

Відповідно до рішень Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області від 09 липня 2004 року № 381/18-ХХІV та від 25 серпня 2005 року № 503-29-ІV Бориспільському державному лісогосподарському підприємству надані в постійне користування земельні ділянки лісів, загальною площею 235,725 га для ведення лісового господарства в лісництві Кийлівське на території Головурівської сільської ради.

На підставі вищезазначених рішень Головурівської сільської ради, відповідачу було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-КВ № 003066.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об’єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, іншими законодавчими актами України.

Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільських, селищних, міських рад вирішуються питання, зокрема, регулювання земельних відносин.

Відповідно до пункту 12 "Перехідних положень" Земельного кодексу України (2768-14) , до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

24 червня 2009 року виконавчим комітетом Головурівської сільської ради Бориспільського району Київської області було прийнято рішення № 173, яким створено комісію з питань обстеження земельних ділянок, розташованих на території Головурівської сільської ради в межах села Кийлів, що перебувають в постійному користуванні ДП "Бориспільський лісгосп".

На виконання зазначеного вище рішення, комісією за результатами обстеження земельних ділянок було складено Акт обстеження земельної ділянки від 06 липня 2009 року, яким зафіксовано ряд порушень, що, на думку позивача, підтверджує факт використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

08 липня 2009 року Головурівська сільська рада Бориспільського району Київської області прийняла рішення № 1502-35-V "Про вжиття заходів щодо примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку по відношенню до ДП "Бориспільський лісгосп".

Відповідно до ст. 12 Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, серед іншого, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особа у разі порушення ними вимог земельного законодавства.

Підстави для примусового припинення права користування земельною ділянкою, визначені у статті 143 Земельного кодексу України, якою передбачено, що примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Як стверджує позивач, нецільове використання земельної ділянки відповідачем полягає в тому, що відповідачем без отримання згоди позивача та без дотримання вимог законодавства передано права на земельну ділянку ТОВ "Процівське", яке створило на ній вольєрне господарство, використовує земельну ділянку з порушенням норм санітарного законодавства, незаконно здійснює будівництво на земельній ділянці, незаконно зареєструвало земельну ділянку на своє ім'я в державному земельному кадастрі.

Проте, з матеріалів справи вбачається, що земельну ділянку загальною площею 235,725 га було надано в постійне користування відповідачу для ведення лісового господарства.

Зміст ведення лісового господарства визначений у статті 63 Лісового кодексу України, згідно якої воно полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Однією із основних особливостей правового режиму земель лісогосподарського призначення є нерозривний зв'язок їх використання із лісокористуванням. Характерною рисою правового режиму земель лісогосподарського призначення є багатофункціональне призначення лісів, тобто можливість одночасного використання лісу різними особами для різних потреб.

Згідно ст. 67 Лісового кодексу України, одним з видів спеціального використання лісових ресурсів є використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства. Спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється в межах лісових ділянок, виділених для цієї мети.

Статтею 68 Лісового кодексу України визначено, що спеціальне використання лісових ресурсів здійснюється на лісових ділянках, які виділяються для цієї мети, без надання земельних ділянок.

Відповідно до ст. 75 Лісового кодексу України, використання корисних властивостей лісів для потреб мисливського господарства здійснюється відповідно до цього Кодексу та законів України "Про тваринний світ" (2894-14) , "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) .

Таким чином, суд вважає, що використання лісових ділянок для ведення мисливського господарства свідчить про цільове використання землі, призначеної для ведення лісового господарства.

Що стосується процедури передачі лісових ділянок третій особі –TOB "Процівське"в користування для ведення мисливського господарства, судом встановлено наступне.

В статті 1 Лісового кодексу України міститься визначення терміну "лісова ділянка", згідно якого лісова ділянка –це ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього Кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі.

Відповідно до ст. 18 Лісового кодексу України, довгострокове тимчасове користування лісами - засноване на договорі строкове платне використання лісових ділянок, які виділяються для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей, проведення науково-дослідних робіт. Довгострокове тимчасове користування лісами державної та комунальної власності здійснюється без вилучення земельних ділянок у постійних користувачів лісів на підставі рішення відповідних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з постійними користувачами лісами та органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами центрального органу виконавчої влади з питань лісового господарства.

Стаття 30 Лісового кодексу України визначає обласні ради як органи, уповноважені державою приймати рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок на землях спільної власності відповідних територіальних громад.

Судом встановлено, що Київська обласна рада на підставі ст. 30 Лісового кодексу України, в межах своїх повноважень прийняла рішення від 19.02.2004р. № 160-12-XXIV "Про закріплення мисливських угідь на території Київської області", яким TOB "Процівське"було надано у довгострокове користування на 49 років мисливські угіддя на території Бориспільського району для ведення мисливського господарства.

В матеріалах справи містяться копії розробленого на замовлення TOB "Процівське"Харківським державним проектно-вишукувальним інститутом агромеліорації і лісового господарства "Харківдіпроагроліс""Проекту організації і розвитку мисливсько-рибальського господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське"в адмінмежах Бориспільського району Київської області в межах мисливських угідь "Карань"TOB "Процівське"(інв. № 6678) та "Плану типів мисливських угідь і біотехнічних заходів мисливсько-рибальського господарства "Карань"TOB "Процівське", в яких надані рекомендації щодо створення та розміщення на місцевості вольєрного господарства МРГ "Карань" TOB "Процівське".

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", ведення мисливського господарства здійснюється користувачами мисливських угідь. Умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Форма договору встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища. Для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.

Після ухвалення Київською обласною радою рішення від 19.02.2004р. № 160-12-XXI, третьою особою було виконано комплекс дій, спрямованих на належне оформлення у користування мисливських угідь в Бориспільському районі відповідно до законодавства, зокрема, укладено з Київським державним лісогосподарським об'єднанням "Київліс"Договір від 01.03.2004р. про умови ведення мисливського господарства, який, в подальшому, викладено в новій редакції від 17.07.2007р.

Відповідність законодавству процедури отримання TOB "Процівське"в користування мисливських угідь, в тому числі законність укладення Договору від 01.03.2004р. про умови ведення мисливського господарства, вже були предметом дослідження Господарського суду Київської області у справі № 13/126-08, за результатами розгляду якої винесено рішення від 13.05.2008р., залишеного без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 09.07.2008р., про відмову в задоволенні позовних вимог Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним Договору від 01.03.2004р. про умови ведення мисливського господарства. Отже, господарським судом було встановлено повну відповідність вимогам законодавства проведеної процедури отримання в користування мисливських угідь TOB "Процівське" та її документального оформлення.

У вересні 2007 року на замовлення TOB "Процівське", на підставі вимог Законів України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) , "Про тваринний світ" (2894-14) , "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) , "Про планування і забудову територій" (1699-14) , Харківським інститутом "ХАРКІВДІПРОАГРОЛІС" був розроблений "Проект організації і розвитку мисливсько-рибальського господарства "Карань"TOB "Процівське" Київської області (зі змінами та доповненнями), Проект організації та створення вольерного господарства МРГ "Карань" TOB "Процівське"в адмінмежах Бориспільського району Київської області в межах мисливських угідь "Карань"TOB "Процівське"(інв. № 6979), з якого вбачається, що при його складанні було проведено обстеження земельних та лісових ділянок, обрано ділянки, які використовуватимуться для ведення мисливського господарства та складено відповідні акти, отримано погодження та позитивні висновки контролюючих органів щодо розташування вольєрів згідно розробленого Проекту та погодження самого Проекту, зокрема, від Управління ветеринарної медицини в Бориспільському районі; Бориспільської районної санітарно-епідеміологічної станції; Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Київській області; Держкомлісгоспу України; Київського обласного управління лісового та мисливського господарства; ДП "Бориспільський лісгосп"; містобудівної ради Бориспільського району тощо. Також було узгоджено "План розміщення вольєрів № 1-5 на території мисливсько-рибальського господарства "Карань"TOB "Процівське"; кадастрові плани вольєрів № 1-5; "Генеральні плани розміщення біотехнічних споруд та внутрігосподарських приміщень по обслуговуванню вольєрів № 1-5 МРГ "Карань"TOB "Процівське"; розроблені та затверджені типові креслення біотехнічних споруд та внутрігосподарських приміщень.

В матеріалах справи міститься копія листа відповідача № 110 від 23.01.2008р., як постійного користувача земельної ділянки, яким останній погодив місцерозташування вольєрного господарства, згідно розроблених Проектів, "Плану розміщення вольєрів № 1-5 на території мисливсько-рибальського господарства "Карань"TOB "Процівське", на виконання положень п. 2.1 Договору про умови ведення мисливського господарства від 17.07.2007р., укладеного між TOB "Процівське"і Київським обласним управлінням лісового і мисливського господарства, та ст. 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання".

Крім того, до матеріалів справи додана копія Договору про використання лісових ділянок для створення вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське"від 25.02.2008р., укладеного між відповідачем та третьою особою, в якому визначено умови використання лісових ділянок для створення та функціонування вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське".

Також в матеріалах справи є копії договорів № 17/07-1 та № 17/07-2 про умови ведення вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське" від 17.07.2008р., укладені між третьою особою та Київським обласним управлінням лісового і мисливського господарства, яке є, згідно Закону України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) , територіальним підрозділом в Київській області спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання. Вказаними договорами передбачено право TOB "Процівське" самостійно або з залученням третіх осіб здійснювати облаштування вольєрного господарства, у відповідності до Проектів організації та створення вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське"та іншої проектної документації.

Отже, з огляду на вищевикладені обставини, не приймаються судом до уваги посилання позивача щодо незаконності передачі відповідачем лісових ділянок для створення вольєрного господарства TOB "Процівське"без отримання згоди позивача.

Відповідно до Законів України "Про мисливське господарство та полювання" (1478-14) , "Про тваринний світ" (2894-14) , користувачі мисливських угідь мають право на утримання мисливських тварин у напіввільних умовах - утримання набутих в установленому порядку мисливських тварин у штучно створених умовах (вольєрах), в яких вони живляться переважно природними кормами, але не мають можливості вільно переміщуватися за межі штучно ізольованої ділянки мисливського угіддя.

Таким чином, обґрунтованими є доводи третьої особи про те, що створення вольєрів для утримання мисливських тварин є складовою частиною упорядкування мисливських угідь, яке є обов'язком користувачів мисливських угідь та здійснюється, відповідно до Порядку проведення упорядкування мисливських угідь, затвердженого наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001 р. № 56 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001 р. за № 771/5962 (z0771-01) , і на підставі відповідних Проектів.

Законодавство не відносить до повноважень сільських рад прийняття рішень щодо створення користувачами мисливських угідь вольєрних господарств, як складової частини загального облаштування мисливських угідь. Ці повноваження, згідно з нормами ст. 6 Закону України "Про мисливське господарство та полювання", надані спеціально уповноваженому органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання, територіальним підрозділом якого у Київській області є Київське обласне управління лісового і мисливського господарства та з яким TOB "Процівське" і укладено відповідні договори.

Доводи позивача щодо незаконності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про ділянки, передані TOB "Процівське"для ведення мисливського господарства, та присвоєння їм кадастрових номерів, що, на думку позивача, свідчить про зміну користувача земельних ділянок, не приймаються судом до уваги з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - це єдина державна система земельно-кадастрових робіт, яка встановлює процедуру визнання факту виникнення або припинення права власності і права користування земельними ділянками та містить сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим цих ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристику, розподіл серед власників землі та землекористувачів. Державний земельний кадастр є основою для ведення кадастрів інших природних ресурсів. Призначенням державного земельного кадастру є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно ст. 195 Земельного кодексу України, основними завданнями ведення державного земельного кадастру є: а) забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки; б) застосування єдиної системи просторових координат та системи ідентифікації земельних ділянок; в) запровадження єдиної системи земельно-кадастрової інформації та її достовірності.

Статтею 196 Земельного кодексу України встановлено, що державний земельний кадастр включає, в тому числі, державну реєстрацію земельних ділянок та облік кількості та якості земель.

Облік якості земель відображає відомості, які характеризують земельні угіддя за природними властивостями та набутими властивостями, що впливають на їх родючість, а також за ступенем забруднення ґрунтів.

Зважаючи на те, що для створення окремих вольєрів МРГ "Карань"TOB "Процівське"використовуються окремі лісові ділянки, постійним користувачем яких є відповідач, які мають визначені відповідною технічною документацією межі та інші властивості, відмінні від інших лісогосподарських земель ДП "Бориспільський лісгосп", тому суд вважає, що внесення відомостей про ці лісові ділянки до державного земельного кадастру не суперечить приписам чинного законодавства.

В той же час, кадастрові номери земельних ділянок запроваджено з метою їх однозначної ідентифікації в базах даних та на кадастрових планах для забезпечення створення і функціонування автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру, системи реєстрації земельних ділянок, об'єктів нерухомості та прав на них, забезпечення можливостей ефективної обробки і управління інформацією, підтримки інформаційного зв'язку з іншими галузевими кадастрами та інформаційними системами, тобто внесення відомостей про лісові ділянки вольєрного господарства до державного земельного кадастру без присвоєння їх кадастрових номерів є неможливим, оскільки не дозволить чітко та беззаперечно визначити межі лісових ділянок вольєрного господарства.

Встановлюючи правомірність внесення інформації про ділянки вольєрного господарства до Державного земельного кадастру та присвоєння їм кадастрових номерів, суд також враховує лист Київської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах"від 18.08.2008р. за № 1731, копія якого долучена до матеріалів справи.

Крім того, суд вважає, що встановлення меж лісових і земельних ділянок в натурі та присвоєння їм кадастрових номерів не може мати наслідком вилучення земельних ділянок у їх постійного користувача, оскільки передача лісових ділянок для ведення мисливського господарства здійснюється без їх вилучення у користувачів. Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем передано право користування земельними ділянками TOB "Процівське"є безпідставним та спростовується матеріалами справи.

Стосовно доводів позивача про незаконну діяльність щодо забудови, яку здійснює TOB "Процівське", судом встановлено наступне.

Частино 5 статті 21 Закону України "Про мисливське господарство та полювання"передбачено, що для потреб мисливського господарства користувачі мисливських угідь мають право у встановленому порядку, за згодою власників або користувачів земельних ділянок, будувати на мисливських угіддях необхідні будівлі та біотехнічні споруди, вирощувати кормові культури, створювати захисні насадження, проводити штучне обводнення, здійснювати інші заходи, пов'язані з веденням мисливського господарства, які не суперечать законодавству та інтересам власників або користувачів земельних ділянок.

В матеріалах справи містяться розроблені на замовлення TOB "Процівське"та погоджені в установленому законом порядку з визначеними законодавством органами та службами Генеральні плани розміщення біотехнічних споруд та внутрігосподарських приміщень по обслуговуванню вольєрів № 1-5 МРГ "Карань"TOB "Процівське", якими передбачено створення біотехнічних споруд та об'єктів, визначених Порядком проведення упорядкування мисливських угідь, затвердженим наказом Держкомлісгоспу України від 21.06.2001р. № 56 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 31 серпня 2001р. за № 771/5962 (z0771-01) .

Також в матеріалах справи є копія розробленої на замовлення TOB "Процівське" спеціалізованим проектним підприємством МПП "Атол"(ліцензія Державного комітету України з будівництва та архітектури серії АБ № 209193) Робочої документації для виконання будівельно-монтажних робіт по створенню вольєрного господарства МРГ "Карань" TOB "Процівське" в адмінмежах Бориспільського району Київської області в межах мисливських угідь МРГ "Карань"TOB "Процівське", яка, згідно норм ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", є заключним комплектом проектної документації при здійсненні проектування у дві стадії.

Вказана проектна документація щодо створення вольєрного господарства МРГ "Карань" TOB "Процівське" передбачає облаштування та поліпшення окремих існуючих лісових доріг та використання квартальних просік для потреб, пов'язаних з проїздом технологічного транспорту лісгоспу, в тому числі проїзду пожежних автомашин, та обслуговування мисливських угідь МРГ "Карань"ТОВ "Процівське"(розділ 1.4. том І "Робочої документації для виконання будівельно-монтажних робіт по створенню вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське"в адмінмежах Бориспільського району Київської області в межах мисливських угідь МРГ "Карань" TOB "Процівське").

Третьою особою надано до матеріалів справи копію Дозволу від 10.01.2008 року № 6 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Бориспільського району на виконання будівельних робіт з організації та створення вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське"в межах мисливських угідь МРГ "Карань"TOB "Процівське" інв. № 6979, розміщення біотехнічних споруд та внутрішньогосподарських приміщень по обслуговуванню вольєрів № 1-5 МРГ "Карань"TOB "Процівське"Бориспільського району", в якому в якості забудовника визначено TOB "Процівське", а генпідрядника - ТОВ "УБА-Житло".

Згідно ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій", дозвіл на виконання будівельних робіт - це документ, що засвідчує право замовника та підрядника на виконання підготовчих (якщо підготовчі роботи не були виконані раніше відповідно до дозволу на виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд. Надання дозволу здійснюється виключно на підставі відповідної заяви та за умови надання замовником та підрядником документів, визначених цією статтею. Факт видачі уповноваженим органом дозволу на виконання будівельних робіт свідчить про надання органам архітектурно-будівельного контролю всіх необхідних документів та їх відповідність законодавству.

Також судом враховано, що відповідність законодавству договорів про створення вольєрного господарства та проектно-дозвільної документації з його облаштування вже була предметом дослідження Господарського суду Київської області у справі № 19/436-08. Як вбачається зі змісту рішення, винесеного 10.11.2008р. у зазначеній справі, копію якого залучено до матеріалів справи, за результатами дослідження та правової оцінки договорів про створення вольєрного господарства, Проекту організації і розвитку мисливсько-рибальського господарства "Карань"TOB "Процівське"Київської області (із змінами та доповненнями), інв. № 6678"від 2006 року; Проекту організації та створення вольєрного господарства МРГ "Карань" TOB "Процівське"в адмінмежах Бориспільського району Київської області в межах мисливських угідь МРГ "Карань" TOB "Процівське", інв. № 6979 від 2007 року; Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж лісової та земельних ділянок в натурі (на місцевості), на яких передбачається створення вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське" на території Головурівської та Вороньківської сільрад Бориспільського району Київської області; Плану розміщення вольєрів № 1-5 на території мисливсько-рибальського господарства "Карань"TOB "Процівське"; Робочої документації для виконання будівельно-монтажних робіт по створенню вольєрного господарства МРГ "Карань"TOB "Процівське"в адмінмежах Бориспільського району Київської області в межах мисливських угідь МРГ "Карань"TOB "Процівське"; Дозволу на виконання будівельних робіт № 6 від 10.01.2008 року, було встановлено, що зазначена договірна та проектно-дозвільна документація надає право виконувати визначені нею будівельні роботи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, виконання TOB "Процівське" або на його замовлення робіт з облаштування вольєрного господарства шляхом виготовлення та встановлення окремих біотехнічних споруд (годівниць, солонців, гніздівель, повіток тощо), які передбачені проектною документацією, так само як робіт щодо облаштування та поліпшення лісових доріг не суперечить законодавству і не свідчить про нецільове використання земельних ділянок відповідачем.

Посилання позивача на те, що відповідачем допущено влаштування звалищ побутового сміття, кострищ, стихійних кемпінгів на земельній ділянці, переданій йому у постійне користування, не приймаються судом до уваги, оскільки не підтверджені документально та спростовуються матеріалами справи, зокрема, наданими до матеріалів справи Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 12.05.2009 року, складеним за результатом перевірки державною екологічною інспекцією в Київській області, та Актом перевірки додержання вимог законодавства при веденні лісового та мисливського господарства TOB "Процівське"на території Головурівської сільради Бориспільського району, складеним 23.07.2009р. за результатами комплексної міжвідомчої перевірки за участі керівників та відповідальних співробітників прокуратури, Держземіиспекції, органів управління лісовим та мисливським господарством, управління земельних ресурсів у Бориспільському районі, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Державного управління охорони навколишнього природного середовища, якими встановлено відсутність згаданих порушень.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Щодо Акту обстеження земельної ділянки від 06.07.2009р., наданого позивачем на підтвердження факту нецільового використання земельної ділянки відповідачем, то, суд не приймає його в якості належного доказу, оскільки складення таких актів виходить за межі повноважень позивача та чинним законодавством не передбачена. До того ж троє з членів комісії, що підписали зазначений акт, є депутатами Головурівської сільської ради, а посадове становище інших членів комісії на підписання такого акту належним чином не підтверджені.