вх. № 4084/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судового засідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - Таран Д.П.

3-ї особи - ТОВ НВО "Сузір"я" - не з"явився

3-ї особи - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області - не з"явився

розглянувши справу за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Харків

до Харківська міська рада, м. Харків

3-ї особи, які не зявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача :

- ТОВ НВО "Сузір"я" (м. Харків, вул. Полтавський шлях, 115, код 31982294)

- Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (м. Харків, вул. Космічна, 21-а, корп. 1)

про визнання права власності

Позивач просить суд визнати за ним право власності на нежитлову будівлю у літ. "А-3" по АДРЕСА_1, що складається з нежитлових приміщень першого поверху №№1-29, другого поверху №№1-12, третього поверху №№1-14, сходів №1, машинного відділення №2 загальна площа яких складає - 5095, 6 м2, де основна - 4548,5 м2, допоміжна - 547,1 м2.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок вирішення питань, пов*язаних із самочинним будівництвом.

Представники третіх осіб в судове засідання не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що позивачем 10 жовтня 2009 р. укладено Договір про дольову участь у реконструкції нежитлових приміщень та будівництві прибудови до нежитлової будівлі у літ. "А-1" по АДРЕСА_1 (далі - Договір) з Товариством з обмеженою відповідальністю науково - виробничим об'єднанням "Сузір'я". Зазначена нежитлова будівля перебуває у власності третьої особи на підставі Договору купівлі-продажу № 1137 від 18 червня 2008 року. Земельна ділянка на якій розташована нежитлова будівля перебуває у користуванні третьої особи на підставі Договору оренди землі № 441070700015 від 24 лютого 2010 року.

Відповідно до Договору (та згідно з даними проведеної після реконструкції технічної інвентаризації) після завершення реконструкції у власність Позивача повинна перейти нежитлова будівля, що складається з нежитлових приміщень першого поверху №№1-29, другого поверху №№1-12, третього поверху №№1-14, сходів №1, машинного відділення №2 загальна площа яких складає - 5095, 6 м2, де основна - 4548,5 м2, допоміжна - 547,1 м2.

Виходячи з того, що будівництво спірних приміщень проводилось без отримання належного дозволу на початок будівельних робіт та даний об'єкт не був прийнятий в експлуатацію в установленому порядку, він вважається самочинно збудованим.

З метою підтвердження можливості подальшої безпечної експлуатації нежитлової будівлі Позивачем замовлено у ТОВ "Харківреконструкція" (ліцензія: серія АА № 775360) технічний висновок про стан будівельних конструкцій, можливість збереження та подальшої експлуатації виробничої будівлі літера "А-3" по АДРЕСА_1 (далі -технічний висновок).

Відповідно до розділу "Висновки" технічного висновку всі основні будівельні конструкції виробничої будівлі літері "А-3" (фундаменти, стіни, колони, перекриття та покриття) на момент обстеження наявних деформацій не мають, знаходяться у задовільному технічному стані. На підставі проведених робіт та перевірочних розрахунків можна вважати, що зазначені вище конструкції відповідають умовам міцності та сталості, та придатні для подальшої експлуатації за призначенням.

Згідно ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) цією особою, якщо інше не передбачено договором або законом.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є його визнання. Також, слід зазначити, що підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно затвердженого наказом Мін'юсту № 7/5 від 07.02.2002 р. (z0157-02) є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності. Зважаючи на викладене вище, суд, визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

Позов задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) право власності на нежитлову будівлю у літ. "А-3"по АДРЕСА_1, що складається з нежитлових приміщень першого поверху №№1-29, другого поверху №№1-12, третього поверху №№1-14, сходів №1, машинного відділення №2 загальна площа яких складає - 5095, 6 м2, де основна - 4548,5 м2, допоміжна - 547,1 м2.