До господарського суду міста Києва звернулося з позовом мале приватне підприємство фірма "Фріз"до Міністерства оборони України в особі Департаменту будівництва Міністерства оборони України про стягнення 184653,38 грн., з яких: 121719,90 грн. основного боргу, 55193,48 грн. втрат від інфляційних процесів, 7740,50 грн. трьох процентів річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не належним чином виконанні зобов’язання щодо оплати виконаних робіт за договором №9/1 -0-15 П генерального підряду на реконструкцію казарми під житловий будинок з мережами та благоустроєм в м. Стрий по вул. Гайдамацькій для військовослужбовців Сил ППО України та членів їх сімей від 20.06.2000 р..

Ухвалою суду від 25.01.2010 р. порушено провадження у справі № 6/94, розгляд останньої призначено на 01.03.2010 р..

01.03.2010 р. представниками сторін подано спільне клопотання про продовження строку вирішення спору на підставі ст. 69 ГПК України.

Ухвалою суду від 01.03.2010 р. продовжено строк вирішення спору в порядку ч. 4 ст. 69 ГПК України.

У судовому засіданні 01.03.2010 р. оголошено перерву до 29.03.2010 р..

Відповідач у поданому суду відзиву позовні вимоги відхилив, посилаючись на відсутність заборгованості перед позивачем, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області по справі № 19/102 від 20.02.2008 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 р..

На виконання вимог ухвали суду від 29.03.2010 р. представником позивача подано суду докази виконання робіт на суму 121719,9 грн. з обґрунтуванням порядку та строку оплати робіт за договором.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку про необхідність витребування від відповідача доказів, потрібних для вирішення спору по суті.

Розгляд справи було відкладено на 20.05.2010 р..

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

20.06.2000 р. між військовою частиною А –1206 (правонаступник - Західне Управління капітального будівництва Міністерства оборони України) (замовником) та малим приватним підприємством фірма "Фріз"(підрядником) було укладено договір №9/1 -0-15 П генерального підряду на реконструкцію казарми під житловий будинок з мережами та благоустроєм в м. Стрий по вул. Гайдамацькій, для військовослужбовців Сил ППО України та членів їх сімей (далі – Договір).

Предметом Договору визначено, що підрядник в межах договірної ціни, проіндексованої з урахуванням рівня інфляції на момент розрахунків, виконує власними і залученими силами та засобами всі передбачені замовником роботи, здає об’єкт в експлуатацію замовнику у відповідності до цього (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 3.1 Договору договірна ціна об’єкту визначається розрахунком та протоколом погодження договірної ціни.

Відповідно до п. 8.1 Договору підрядник залучає для виконання спеціальних робіт субпідрядні організації та координує роботу на майданчику.

15.06.2005 р. між замовником, підрядником та Міністерством оборони України було укладено додаткову угоду № 8/114 до Договору, відповідно до якої Міністерство оборони України взяло на себе функції з часткової оплати за будівельно-монтажні роботи з продовження будівництва будинку і передало замовнику всі права щодо виконання функцій замовника з будівництва об’єкту.

14.03.2006 р. на виконання вимог наказу Міністра оборони України від 28.12.2005 р. № 772 "Про деякі питання організації будівництва житла"між замовником, підрядником та Міністерством оборони України було укладено додатковий договір № 10-0605 до Договору, яким було проведено зміну сторони договору, а саме: Міністерство оборони України прийняло на себе всі права і функції замовника будівництва житлового будинку по вул. Гайдамацькій в м. Стрию, шифр 9/03.

Тобто з 14.03.2006 р. начальник Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони діяв на підставі довіреності від імені Міністерства оборони України, про що підрядника було повідомлено листом від 24.03.2006 р. №196.

В ході виконання Договору, у зв’язку з відсутністю фінансування, замовник неодноразово звертався до підрядника з проханням виконати та оплатити замість замовника роботи за Договором, що підтверджується доказами, наданими в матеріали справи.

Так, підрядником було проведено оплати за видачу технічних умов - 280,18 грн.; за хлорування води по об’єкту - 1053,45 грн.; розроблення архітектурно планувального завдання - 208,20 грн.; за погодження проекту по газифікації об’єкту -101,92 грн.; за ремонт ГРП згідно технічних умов - 8037,60 грн.; за прийомку газових приладів - 2943,94 грн.; за технічне обслуговування газопроводу - 85,98 грн.; за приєднання об’єкту до електричних мереж - 625,58 грн.; за повірку та пломбування електричних лічильників по даховій котельні -63,60 грн.; за спожитий газ при пусконалагоджувальних роботах по даховій котельні -2798,01 грн.; за виготовлення проекту та встановлення загального теплового лічильника на даховій котельні - 10191,46 грн.; виготовлення проекту та встановлення газового коректора на даховій котельні - 4398,00 грн.; за газовий коректор для дахової котельні - 8197,20 грн.; електричний лічильник для дахової котельні - 585,00 грн.; за реле тиску газу для дахової котельні - 612,60 грн.; пусконалагоджувальні роботи по даховій котельні - 45853,20 грн., що разом складає 86035,92 грн.

Виконання робіт за Договором, а саме: будівництво 46-квартирного житлового будинку після переобладнання казарми (шифр 9/03) закінчено в 2007 році. рішенням виконавчого комітету Стрийської міської ради Львівської області від 10.01.2007 р. № 3 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію цього об’єкта.

Свої зобов’язання по Договору підрядник виконав в повному обсязі.

Замовник оплату виконаних підрядником та прийнятих ним робіт здійснював частково, внаслідок чого його заборгованість на день розгляду справи становить 121719,90 грн., з яких 81281,16 грн. по актах виконаних робіт за Договором (рахунок на оплату від 17.09.2007 р.), 40438,74 грн. по роботах, оплачених підрядником за замовника (рахунок на оплату № 2/10тех від 30.10.2007 р.) .

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 121719,90 грн. не погашена.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України в силу зобов’язання одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 3 п. 19 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. №1764 (1764-2001-п) кінцеві розрахунки здійснюються у двотижневий термін після виконання всіх передбачених договором (контрактом) робіт та підписання акту державної (робочої) комісії з прийняття об’єкта в експлуатацію, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 121719,90 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу та відсотків по кредиту підлягають задоволенню.

Твердження відповідача про відсутність заборгованості не приймаються судом до уваги, оскільки рішенням господарського суду Львівської області по справі № 19/102 від 20.02.2008 р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.05.2008 р., на яке посилається відповідач, було визначено розмір його заборгованості перед позивачем до 2004 року, тоді як позовні вимоги у даній справі стосуються стягнення заборгованості за період 2005 –2008 роки.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно З розрахунку суду з відповідача підлягають до стягнення три проценти річних в сумі 7740,50 грн. та збитки від інфляції в сумі 54576,61 грн. (176296,51 грн. сума боргу з урахуванням індексу інфляції).

У задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції в сумі 616,87 грн. судом відмовлено.

Згідно з ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 176296,51 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 7740,50 грн. трьох процентів річних, а разом 184037,01 грн.

У задоволенні вимог про стягнення індексу інфляції в сумі 616,87 грн. судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача-1 підлягає стягненню 1840,37 грн. державного мита та 235,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82- 85 ГПК України, суд

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Міністерства оборони України в особі департаменту будівництва Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 6) на користь малого приватного підприємства фірми "Фріз"(82400, Львівська область, м. Стрий, вул. Гайдамацька 4, кв. 36, код 22415747) 176296,51 грн. боргу з урахуванням індексу інфляції та 7740,50 грн. трьох процентів річних, 1840,37 грн. державного мита та 235,21 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.