В заяві від 26.04.2010 р. справі вказує на те, що юридичним відділом Хмельницької міської ради проведено правову експертизу проекту рішення "Про оформлення права власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0 кв.м., що розташований по вул. Геогологів, 15 в м. Хмельницькому за приватною науково-технічною фірмою "Союз" та винесені зауваження. В зв'язку з цим листом Хмельницьке БТІ відмовило позивачу у реєстрації права власності та оформлення права власності. а думку позивача, обидва відповідача несуть відповідальність за порушене право і відновлення порушеного права неможливе без вчинення дій обома відповідачами.

Крім того, в даній заяві позивач посилаючись на рішення господарського суду області від 23.12.2002 р. у справі №13/114 та рекомендації президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. №04-06/15 (v06_1600-10) та інформаційний лист від 14.08.2007 р. №01-8/675 (v_675600-07) , підтверджує позовні вимоги та просить суд повернути надлишок сплаченого мита в сумі 10096,18 грн.

Позивач 26.04.2010р. на адресу суду надіслав заяву, в якій просить суд визнати право власності приватної науково-технічної фірми "Союз" на приміщення науково-виробничого торгово-сервісного комплексу площею 1764,0кв.м. по вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому, вартістю 1018,118тис.грн.; визнати незаконною відмову в оформленні права власності, зобов'язати відповідачів в місячний термін з дня набрання чинності рішення суду оформити право власності ПНТФ "Союз"; повернути позивачу надлишок сплаченого мита в сумі 10096,18грн.

З приводу поданої позивачем заяви від 26.04.2010р. судом звертається увага на наступне.

Згідно з ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач до прийняття рішення по справі вправі, зокрема, змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Судом враховується, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві. Проте, як вбачається зі змісту заяви позивача від 26.04.2010р., викладеними в означеній заяві вимогами (про визнання права власності приватної науково-технічної фірми "Союз" на приміщення науково-виробничого торгово-сервісного комплексу площею 1764,0кв.м. по вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому, вартістю 1018,118тис.грн.; визнання незаконною відмову в оформленні права власності, зобов'язання відповідачів в місячний термін з дня набрання чинності рішення суду оформити право власності ПНТФ "Союз") доповнюються раніше заявлені у позовній заяві від 23.03.2010р. позовні вимоги (про визнання права власності на приміщення науково-виробничого торгово-сервісного комплексу площею 1764,0кв.м., вартістю 1018118,00грн.). Однак, таке доповнення позовних вимог в ході судового розгляду не передбачено чинним господарським процесуальним законодавством України (зокрема, це суперечить положенням вже наведеної ч.4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України).

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в прийнятті заяви від 26.04.2010 р. у справі №22/547-10 в частині доповнення заявлених у позовній заяві від 23.03.2010р. вимог додатковими позовними вимогами (про визнання незаконною відмову в оформленні права власності, зобов'язання відповідачів в місячний термін з дня набрання чинності рішення суду оформити право власності ПНТФ "Союз"). Часткове неприйняття судом заяви від 26.04.2010р. не позбавляє права позивача на звернення до суду із окремим позовом (позовами) з дотриманням при їх поданні вимог ГПК України (1798-12) .

Представник позивача в судовому засіданні подав заяву в якій просить суд зняти свої позовні вимоги до Хмельницького БТІ. При цьому, представник позивача усно уточнив, що останній просить суд залишити без розгляду позовні вимоги до БТІ щодо зобов'язання відповідачів в місячний термін з дня набрання чинності рішення суду оформити право власності ПНТФ "Союз". В зв'язку з відмовою у прийнятті даних позовних вимог, в задоволенні вказаної заяви належить також відмовити.

Відповідач 1 - Хмельницька міська рада, у відзиві на позов вказав, що позовні вимоги не підтримує, вважає необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав. Розпорядженням міської адміністрації від 14.06.1994 р. №1575 "Про відведення в користування земельних ділянок підприємствам, організаціям та установам було відведено земельну ділянку приватній науково-науково технічній фірмі "Союз" під виробничу базу площею 1,33 га. Після прийняття розпорядження фірма належним чином не оформила вказану земельну ділянку. На даний час, на думку відповідача-1, в неї відсутній будь-який документ на земельну ділянку, що посвідчує право постійного користування та право оренди земельної ділянки. рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.01.2002 року було відмовлено в позові ПНТФ "Союз" до Хмельницького міськвиконкому про видачу державного акту на земельну ділянку розміром 1,33 га по вул. Геологів, 15. Постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Хмельницької області від 16.01.2002 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.02.2002 року по вказаній справі залишено без змін. 26 листопада 2007 року постановою господарського суду Хмельницької області задоволено позовні вимоги ПНТФ "Союз" до Хмельницької міської ради про видачу державного акту постійного користування земельною ділянкою по справі № 13\6354-А. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2 квітня 2008 року скасовано постанову господарського суду Хмельницької області від 26 листопада 2007 року і в позові фірмі відмовлено. рішенням міськвиконкому від 27.04.2006 року № 289 затверджено акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію приміщення науково-виробничого торгово-сервісного комплексу по вул.Геологів, 15. Відповідно до п.6.1 Тимчасового Положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (z0157-02) передбачено, що оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети, але земельна ділянка під науково-виробничий торгово-сервісний комплекс не виділялась. Відповідач 1 просить суд позовну заяву ПНТФ "Союз" по справі № 22\547-10 залишити без задоволення.

Відповідач 2 - Хмельницьке БТІ, надав відзив по справі, в якому проти позову заперечує. Вказує на те, що в січні 2010р. Хмельницьке БТІ отримало заяву науково-технічної фірми "Союз" про оформлення права власності та проведення державної реєстрації права власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0кв.м, що розташований по вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому. Відповідно до п. 2 рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 23.04.2009р. № 418 "Про надання повноважень щодо оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна" Хмельницьке БТІ за заявами фізичних та юридичних осіб здійснює підготовку матеріалів та проектів рішень виконавчого комітету про оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна. В зв'язку з цим, Хмельницьким БТІ на підставі наданих Позивачем документів було розроблено проект рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради "Про оформлення права власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0кв.м, що розташований по вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому за приватною науково-технічною фірмою "Союз". Юридичним відділом Хмельницької міської ради проведено правову експертизу проекту рішення і винесені зауваження, відповідно до яких проект рішення не відповідає вимогам п. 6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002р. за №7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за №157/6445 (z0157-02) - в матеріалах до проекту рішення відсутнє рішення про відведення приватній науково-технічній фірмі "Союз" земельної ділянки під науково-виробничий торгово-сервісний комплекс, а додано розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської ради від 14.06.1994р. про відведення в користування земельної ділянки під виробничу базу. Вказані зауваження юридичного відділу Хмельницької міської ради не були усунуті Позивачем. Тому Хмельницьке БТІ повідомило Позивача листом від 29.01.2010р. № 12-0102-02-08(53/01-15) про відмову в оформленні права власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0кв.м що розташований по вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому. Крім того, відповідач 2 звертає увагу суду на те, що відповідно до п.6.1. Тимчасового положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (z0157-02) провадиться з видачею свідоцтва про право власності органами місцевого самоврядування. Відповідач 2 зазначає, що Хмельницьке БТІ є реєструючим органом та проводить реєстрацію права власності на підставі лише чітко встановлених Законом правовстановлюючих документів. БТІ і фактично, і юридично не заперечує, не оспорює та не порушує права власності Позивача і наголошує на повній відсутності спору зі свого боку в порядку ст. 392 ЦК України. А тому, на думку відповідача 2, Хмельницьке БТІ не може бути відповідачем за позовом про визнання права власності. З огляду на вищевикладене, Хмельницьке БТІ як Відповідач не визнає позовні вимоги приватної науково-технічної фірми "Союз" та просить Господарський суд Хмельницької області відмовити у їх задоволенні.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Розпорядженням міської адміністрації Хмельницької міської Ради народних депутатів № 1575 від 14.06.1994р. ПНТФ "Союз" відведена в користування земельна ділянка площею 1,33га. 08.02.1994р. було складено акт встановлення меж земельної ділянки, згідно якого загальна площа земельної ділянки позивача складає 1,3278 га.

Актами від 5.11.1995р., 23.11.1995р. прийнято виконані роботи по закінченому будівництвом об'єкту, а саме майстерня, координаторська, котельня, пожежна водойма.

Згідно рішення виконкому № 462 від 22.05.03р. ПНТФ "Союз" на земельній ділянці дозволено будівництво науково-виробничого торгово-сервісного комплексу.

Відповідно до ситуаційного плану науково-виробничого торгово-сервісного комплексу по вул. Геолоргів 15, погодженого головним архітектором, головним державним санітарним лікарем, міським управлінням Міністерства надзвичайних ситуацій, площа забудови становила 5952 кв. м., площа ділянки - 1,33 га, площа озеленення - 1500 кв. м., площа твердого покриття - 4670 кв. м., щільність забудови - 40%.

рішенням Хмельницького міськвиконкому від 27.04.2006р. № 289 затверджено акти державних приймальних комісій про прийняття в експлуатацію об’єктів будівництв, в тому числі науково виробничий торгово-сервісний комплекс по вул. Геологів,15, загальною площею 1764,0кв.м., вартістю 1018,11 8тис.грн.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 21.04.2006 р., який підписаний головою та членами комісії, а також скріплений гербовими печатками, свідчить про прийняття в експлуатацію пред'явленій державній приймальній комісії науково-виробничий торгово-сервісний комплекс.

14.01.2010р. директор ПНТФ "Союз" звернувся до міського голови з заявою про оформлення права власності та видачу ПНТФ "Союз" свідоцтва про право власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0 кв.м.

29.01.2010р. директор ПНТФ "Союз" звернувся до Хмельницького БТІ з проханням про оформлення права власності, видачу ПНТФ "Союз" свідоцтва про право власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0 кв.м. та проведенням державної реєстрації права власності.

29.01.2010р. начальник Хмельницького БТІ направив на адресу директора ПНТФ "Союз" лист, у якому відмовив ПТНФ "Союз" в оформленні права власності із підстав, що розпорядженням №1575 від 14.06.1994р. земля ПНТФ "Союз" виділена під виробничу базу, а не під науково-виробничий торгово-сервісний центр.

Директор ПНТФ "Союз" звернувся до прокурора м. Хмельницького з проханням прокурорського реагування на порушення права ПНТФ"Союз".

Листом заступника прокурора м. Хмельницького від 10.02.2001р. позивача повідомлено про відмову юридичного відділу погодити проект рішення виконкому "Про оформлення права власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764,0 кв.м." з підстав, невідповідності вимогам п.6.1 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 7.02.2002р. за №7/5, зареєстрованого Мінюстом 1 8.02.2002р. за №157\6445 (z0157-02) .

Даним листом також повідомлено, що в зв'язку з викладеним проект рішення не був включений до порядку денного і не розглядався на засіданні виконавчого комітету Хмельницької міської Ради.

Відповідно до зауважень юридичного відділу міської ради па проект рішення виконавчого комітету "Про оформлення права власності на науково-виробничий торгово-сервісний комплекс загальною площею 1764, 0 кв. м., що розташований по пул. Геологів. 15 в м. Хмельницькому за приватною науково-технічною фірмою "Союз" (28.01.10р.) в ході проведеної правової експертизи виявлено, що проект рішення не відповідає п.6.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.02 №7/5 (z0157-02) року за №66\7387, згідно якого оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на новозбудовані перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна проводиться за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. В матеріалах до проекту рішення відсутнє рішення про відведення приватній науково-технічній фірмі "Союз" земельної ділянки під науково-виробничий торгово-сервісний комплекс. До матеріалів додане розпорядження міської адміністрації Хмельницької міської ради від 14.06.94р. №1575 про відведення в користування земельної ділянки під виробничу базу. Крім того, згідно даного зауваження, в матеріалах доданих до проекту рішення існує невідповідність щодо площі об'єкта. В акті державної приймальної комісії, затвердженому рішенням виконавчого комітету від 27.04.2006 року. площа науково-виробничого торгово-сервісного комплексу становить 1764,7 кв. м, а в технічному паспорті площа даного приміщення становить 1764.0 кв. м.

З врахуванням вищевикладеного, позивач просить суд визнати право власності за ним на приміщення науково-виробничого торгово-сервісного комплексу площею 1764,0кв.м., вартістю 1018118,00грн.

Постановою господарського суду Хмельницької області від 20.06.2007 р. по справі №19/4741-А, в позові приватної науково-технічної фірми "Союз" м. Хмельницький до Хмельницької міської ради м. Хмельницький про визнання протиправною бездіяльність Хмельницької міської ради щодо невидачі Державного акту ПНТФ "Союз" на підставі п.2 розпорядження № 1575 від 14.06.1994 року, виготовленого у відповідності до договору від 11.03.1996 року, кошторису № 5, акту приймання проектної продукції від 20.03.1996 року, накладної № 8, визнання права ПНТФ "Союз" на постійне користування земельною ділянкою 1,33 га по вул. Геологів, 15 в м. Хмельницькому згідно розпорядження № 1575 від 14.06.1994 року відмовлено. Позовні вимоги до Комунального підприємства проектно-розвідувальних робіт по землевпорядкуванню м. Хмельницький до ДП "Центр державного земельного кадастру" при Держкомземі України в особі Хмельницької регіональної філії залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали справи в сукупності з доводами представників сторін, судом приймається до уваги наступне:

Частиною 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У позовній заяві позивачем не вказано яким чином його права і охоронювальні законом інтереси порушує чи оспорює відповідач - Хмельницьке міське бюро технічної інвентаризації. Хмельницьке бюро технічної інвентаризації, яке здійснює лише реєстрацію прав власності на нерухоме майно, не уповноважене визнавати таке право, а тому не є належним відповідачем у даній справі (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 25.08.2009 р. по справі №4/5113).

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно п.1 ст. 16 Цивільного кодексу України –кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним же зі способів захисту цивільного права в силу ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання права.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно п. 2 ст. 331 ЦК України Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації .

Відповідно до ст.3, 4 Закону України від 01.07.2004 р. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом. Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина. Обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно .

Згідно з пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (надалі –Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 (z0157-02) , державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Позов про визнання права власності –це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод. Як відповідач, за таким позовом виступає третя особа, що безпосередньо заявляє чи не заявляє свої права на річ, але не визнає за позивачем речового права на майно. Позов про визнання права власності є речово-правовим, вимоги котрого звернені до суду який повинен підтвердити наявність у позивача права власності на спірне майно, а не встановити його . Об’єктом цього позову є усунення невизначеності відносин права власності позивача щодо індивідуально визначеного майна. Підставою позову є обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності. Умовами задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. Таким чином, до предмету доказування у даній справі входить встановлення цивільно-правових підстав набуття права власності на приміщення –науково-виробничого торгово-сервісного комплексу площею 1764,0кв.м., вартістю 1018118,00грн . (аналогічна позиція в постанові Вищого господарського суду України від 25.02.2010 р. по справі № 16/2782).

З матеріалів справи вбачається, що зазначене вище майно не зареєстроване у встановленому законодавством порядку, що в свою чергу, враховуючи вимоги ст. 331 ЦК України, свідчить проте, що у позивача не виникло право власності на вказане нерухоме майно.

Загальні засади здійснення будівництва об’єктів нерухомості визначені у статті 375 Цивільного кодексу України, за приписами якої власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням. Отже, право на забудову земельної ділянки, здійснюється після виникнення права власності чи права користування земельною ділянкою в порядку, передбаченому законом та отримання дозволу на виконання будівельних робіт відповідно до статті 22 Закону України "Про основи містобудування". При цьому під правом на забудову (будівництво) розуміється можливість користувача земельної ділянки здійснювати на ній будівництво у порядку, встановленому законом.

Зазначених доказів, які є в матеріалах справи недостатньо для висновку про те, що вказане нерухоме майно належить позивачу на праві власності. Згадані розпорядження адміністрації за № 1575 від 4.06.1994р., рішення виконкому № 462 від 22.05.03р., генплан науково-виробничого торгово-сервісного комплексу, акти прийому виконаних робіт по закінченому будівництвом об'єкту від 5.11.1995р., від 23.11.1995р., акт від 08.02.2004р., акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затверджено рішенням Хмельницького міськвиконкому 27.04.2006р. № 289, заява від 14.01.2010 № 4, лист № 12-01 -02-02-08(53/01-15) від 29.01.2010р., лист № 0064-10 від 10.02.2010р., довідка від 07.04.2010 № 29 не можуть вважатися правовстановлювальними документами, які посвідчують право власності на нерухоме майно.

Що ж до балансу позивача, то знаходження спірного майна на цьому балансі ще не є безспірною ознакою права власності на майно; баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов’язань на конкретну дату і не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Таку правову позицію викладено і в роз’ясненні президії Вищого арбітражного господарського суду України від 02.04.1994 № 02-5/225 (v_225800-94) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з судовим захистом права державної власності" (пункт 7) та в Інформаційному листі Вищого арбітражного господарського суду України від 31.01.2001 № 01-8/98 (v8_98800-01) "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов’язані із здійсненням права власності та його захистом" (пункт 9).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.34 вищевказаного Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, те, що у позивача не виникло право власності на науково-виробничий торгівельно-сервісний комплекс площею 1764,0 кв.м., що розташований по вул. Геологів 15 в м. Хмельницькому, у позові про визнання права власності на зазначене майно належить відмовити.

Крім того, судом звертається увага, що в разі незгоди позивача з діями виконавчого комітету Хмельницької міської ради та Хмельницького бюро технічної інвентаризації, останній не позбавлений права звернутися з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

В заяві про збільшення позовних вимог від 26.04.2010 р. позивач просить суд повернути зайво сплачене держане мито при поданні позовної заяви.

Згідно п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." (v_675600-07) у постанові Верховного Суду України від 25.12.2007 N 8/219-07 викладено правову позицію, за якою державне мито з позовної заяви про визнання права власності визначається з урахуванням вартості спірного майна та з огляду на приписи пунктів 29 і 30 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 N 15 (z0050-93) .