ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2010 р. Справа № 53/64-10
вх. № 3757
( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13835354) )
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
прокурора - Рудяк М.В., посв. № 400 від 29.10.01р
1-го позивача - Сумцова Н.В. дов. від 15.01.2010 року
2-го позивача - Сумцова Н.В. дов. від 11.01.2010 року
відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом Військовий прокурор Харківського гарнізону, м. Харків в особі Міністерство оборони України м. Київ-168 та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова
до ТОВ НВФ "Патріот", м. Харків
про визнання договору недійсним.
ВСТАНОВИВ:
Розглядається вимога прокурора про визнання договору оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228 від 31.05.1995 року недійсним, визнання погодження від 31.05.1997 року про порядок взаєморозрахунків по договору оренди недійсним, визнання додаткової угоди № 2 до договору оренди недійсним та зобов’язання відповідача повернути спірне нежитлове приміщення 2-му позивачу.
Прокурор в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
14.06.2010 року прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд розірвати договір оренди та додаткову угоду до нього, а також зобов"язати відповідача повернути орендовані нежитлові приміщення позивачеві та просить прийняти уточнення до розгляду та задовольнити їх у повному обсязі.
Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог згідно ст. 22 ГПК України, враховуючи викладене, суд 14.06.2010 року прийняв до розгляду уточнення позовних вимог прокурора.
Представники позивачів в судовому засіданні 21.06.2010 року підтримують заявлені прокурором позовні вимоги в повному обсязі та просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання 21.06.2010 року не з’явився, в судовому засіданні 14.06.2010 року проти позову прокурора заперечував.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог або заперечень на позов, в зв’язку з чим справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами справи.
В судовому засіданні 14.06.2010 року оголошувалась перерва до 21.06.2010 року.
Суд, вислухавши пояснення прокурора та уповноваженого представника позивачів, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.
Міністерство оборони України, згідно ст.ст. 1 і 10 Закону України "Про оборону України", є Центральним органом виконавчої влади і військового управління в системі Збройних Сил України, які створені для озброєного захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України.
Міністерство оборони України, згідно рішення Конституційного Суду України № З-РП/99, є уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. В свою чергу начальники вищевказаних структурних складових Збройних Сил України є органами виконавчої державної і військової влади на місцях в системі Збройних Сил України, а отже здійснюють відповідні функції у спірних правовідносинах.
Згідно ст. ст. 58, 59 Статуту внутрішньої служби, затвердженого Законом України № 548 від 24.03.99р. (548-14) Командир є єдиноначальником, який особисто відповідає перед державою за бойову і мобілізаційну готовність ввіреної йому військової частини (установи). Він, серед іншого, зобов'язаний вживати заходів для відшкодування спричиненої державі шкоди, для чого діяти відповідно Закону, в тому числі, в разі необхідності представляти інтереси держави у судах.
Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.
Відповідно до ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.
В силу ст. 36-1 Закону визначено підстави представництва прокурором інтересів держави, а саме наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року (v003p710-99) у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України (254к/96-ВР) , так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбуватися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
За таких обставин вказана заява подається в інтересах Міністерства оборони України в особі квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова, у зв'язку з заподіянням шкоди її економічним інтересам, а саме недоотримання грошових коштів до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проведеною військовою прокуратурою Харківського гарнізону дотримання посадовими особами квартирно-експлуатаційного відділу м. Харкова вимог орендного законодавства перевіркою встановлено, що 31 травня 1995 року Роганською КЕЧ району (правонаступником якої є квартирно-експлуатаційний відділ м. Харкова) та ТОВ НВФ "Патріот" укладено договір оренди нежитлових приміщень.
Згідно п. 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове володіння та використання (оренду) нежиле приміщення, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228. Акт приймання-передачі міститься в матеріалах справи.
Пунктом 4.1. Договору передбачено, що він укладений строком на 25 років і вступає в силу від дня його затвердження начальником ЦКЕУ МО України.
Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного майна" в редакції від 14.03.1995 року (який діяв на час укладання Договору) істотними умовами договору оренди є порядок використання амортизаційних відрахувань.
Статтею 12 Закону передбачено, що договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору, отже Договір оренди від 31.05.1995 року, було укладено без домовленості з усіх істотних умов.
В подальшому, 10 грудня 1997 року, між правонаступником Роганської КЕЧ району Харківською КЕЧ району та ТОВ НПФ "Патріот" було підписано Погодження про порядок взаєморозрахунків по Договору оренди від 31.05.1997 року, п. 2.2 якого було визначено, що починаючи з липня 1996 року орендна плата в рік приймається рівною 5 % вартості орендованого майна.
Пунктом 6.5 встановлено, що всі додатки до цього договору є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що приміщення передається в оренду для зайняття науково-виробничою діяльністю, організації виставок, салонів, семінарів та інше.
Частиною 2 ст. 19 Закону встановлено, що методика розрахунку, граничні розміри та порядок використання орендної плати визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 8 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року (786-95-п) та п. 29 Додатку № 2 методики, визначено що при використанні орендованого нерухомого майна на інші цілі встановлюється орендна ставка в розмірі 15 % від вартості орендованого нерухомого майна.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного майна" в редакції від 14.03.1995 року, зазначено, що однією з істотних умов договору оренди є орендна плата.
Статтею 12 Закону передбачено, що договір вважається укладеним з моменту досягнення домовленості з усіх істотних умов, отже при підписанні Погодження про порядок взаєморозрахунків по Договору оренди від 31.05.1997 року, була значно занижена орендна ставка, та невірно визначена орендна плата, в зв'язку з чим орендодавець недоотримає доходи у вигляді орендної плати, що порушує державні інтереси.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
В подальшому 4 лютого 2008 року між квартирно-експлуатаційним відділом м. Харкова та ТОВ НВФ "Патріот", було укладено Додаткову угоду № 2д/2008/КЕВ м. Харкова до Договору оренди № б/н від 31.05.1995 року, якою фактично було переукладено договір оренди № б/н від 31.05.1995 року зі змінами істотних умов та розділи 1-6 Договору були викладені в новій редакції.
Згідно ст. 604 ЦК України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін. Зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація).
Сторони, уклавши Додаткову угоду № 2д/2008/КЕВ м. Харкова до Договору оренди № б/н від 31.05.1995 року, фактично досягли домовленості щодо заміни первісного зобов'язання з орендних відносин новим зобов'язанням між тими ж сторонами відповідно до ст. 604 ЦК України.
Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Таким чином після укладення Додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ договір оренди нежитлових приміщень від 31 травня 1995 року припинив свою дію, а тому в частині позовних вимог щодо розірвання договору оренди б/н від 31.05.1995 року слід припинити провадження у справі через відсутність предмету спору на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України.
Додатком № 4 до Додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ м. Харкова визначено розрахунок плати за базовий місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на обліку в квартирно-експлуатаційному відділі м. Харкова і передано ТОВ НВФ "Патріот" в оренду під розміщення офісу. Відмітка про погодження даного Додатку з регіональним відділом Фонду державного майна України по Харківській області відсутня.
Протоколом розбіжностей до додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ м. Харкова встановлено, що Додаткова угода до Договору оренди діє до 31 грудня 2008 року та набирає чинності в порядку ст. 12 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно п. 10.6 Додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ від 04.02.2008 року сторонами передбачено, що у разі відсутності заяви орендаря про припинення чи укладення договору оренди на новий строк протягом одного місяця, до закінчення строку оренди, дія договору припиняється після закінчення строку на який його було укладено.
Оскільки сторонами не надано доказів продовження дії Додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ від 04.02.2008 року на новий строк, договір вважається таким, що припинив свою дію 31.12.2008 року.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в частині позовних вимог прокурора про розірвання Додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ м. Харкова до Договору оренди № б/н від 31.05.1995 року відсутній предмет спору, а тому провадження по справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
Відповідно ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Пунктом 5.9 додаткової угоди передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар зобов'язаний повернути орендоване Майно у належному стані.
Згідно ч.1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. 785 ЦК України).
п.10.9 додаткової угоди встановлено, що чинність договору припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Доказів повернення орендованого приміщення позивачу відповідачем суду не надано.
Враховуючи, що Договір № б/н оренди нежитлового приміщення розташованого за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228 від 31.05.1995 року та Додаткова угода № 2д/2008/КЕВ м. Харкова до Договору оренди № б/н від 31.05.1995 року припинили свою дію 31.12.2008 року, а відповідачем орендовані приміщення не повернуто позивачем, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення, що є предметом оренди за Додатковою угодою № 2д/2008/КЕВ обґрунтованими, підтвердженими наданими до матеріалів справи документами, та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44 - 49, 75, п.1.1 ст. 80, 82- 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги прокурора задовольнити.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму "Патріот" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228 п/р 26005021319 у філії № 1 банк "Грант" МФО 351748, код ЄДРПОУ 23458482) повернути Квартирно-експлуатаційному відділу м. Харкова (61024, м . Харків, вул. Пушкінська, 61, тел. 700-44-63, КОД ЄДПРОУ 07993780 ПУР 35222007000219 В УДК Харківської області, МФО 851011) нежитлові приміщення в будівлі №12 загальною площею 496 м.кв., що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 228 "ж" шляхом складання акту приймання-передачі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму "Патріот" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228 п/р 26005021319 у філії № 1 банк "Грант", МФО 351748, код ЄДРПОУ 23458482) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 85,00 грн.
Стягнути з Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничу фірму "Патріот" (61045, м. Харків, вул. Клочківська, 228 п/р 26005021319 у філії № 1 банк "Грант", МФО 351748, код ЄДРПОУ 23458482) на користь держбюджету України 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000,символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
В частині розірвання Договору № б/н оренди нежитлового приміщення від 31.05.1995 року та розірвання Додаткової угоди № 2д/2008/КЕВ м. Харкова до Договору оренди № б/н від 31.05.1995 року - припинити провадження по справі на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України.
Суддя
рішення виготовлено та підписано 25.06.2010 року.