За первісним позовом Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної в м. Києві ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр-1"

про стягнення 86 255,19 грн.

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр-1"

до Голосіївської районної у м. Києві ради

про визнання нежитлового приміщення таким, що фактично повернуто

М.Є.Літвінова

Представники сторін:

від прокуратури Баганець Н.В., помічник прокурора

від позивача Слободюк О.В., довіреність № 393/01-1 від 12.10.2009р.

(за зустрічним позовом - відповідач)

від відповідача Гамоля О.Ф., довіреність № 75 від 12.04.2010р.

(за зустрічним позовом - позивач)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Голосіївського району м. Києва в інтересах держави в особі Голосіївської районної в м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр-1" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за типовим договором оренди нежитлового приміщення №113-07 від 31.05.2007р. у розмірі 86 255,19 грн., з яких: 66864,03 грн. - орендна плата, 13372,81 грн. –ПДВ, 6018,35 грн. - пеня.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2010р. порушено провадження у справі №35/118 розгляд справи призначено на 22.03.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/118 від 22.03.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 14.04.2010р.

14.04.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва надійшов зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова-Центр-1" до Голосіївської районної у м. Києві ради про визнання нежитлового приміщення таким, що фактично повернуто відповідачу 08.08.2008р.

Представник прокуратури в судовому засіданні 14.04.2010р. підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/118 від 22.03.2010р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні надав документи на виконання вимог ухвали суду №35/118 від 22.03.2010р.

Представник відповідача заперечував проти позову та просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог повністю.

В судовому засіданні 14.04.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 23.04.2010р., для дослідження судом матеріалів справи та вирішення питання щодо зустрічного позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва №35/118 від 19.04.2010р., на підставі ст.ст. 60, 64, 65 Господарського процесуального кодексу України, прийнято зустрічну позовну заяву до розгляду разом з первісним позовом.

14.04.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача за первісним позовом надійшла заява про доповнення позовних вимог за зустрічним позовом, якою останній просив суд:

- визнати нежитлове приміщення (13 поверх) (технічний поверх) у будинку по пр-ту Науки, 22 в м. Києві, загальною площею 316,70 кв.м. таким, що фактично повернуто 08.08.2008р. відповідачу за зустрічним позовом –Голосіївській районній у м. Києві раді;

- визнати недійсним п. 2.20. договору оренди нежитлового приміщення №113-07 від 31.05.2007р.;

- у задоволенні первісного позову відмовити у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.04.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошено перерву до 19.05.2010р., для дослідження судом матеріалів справи та вирішення питання щодо заяви про доповнення позовних вимог за зустрічним позовом.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 19.05.2010р. зґявився, але вимог ухвали суду №35/118 від 19.04.2010р. не виконав витребуваних судом документів не надав.

Представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про зобовґязання відповідача за зустрічним позовом направити копію зустрічного позову позивачу, у звґязку з неотриманням останнього.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти вищезазначеного клопотання представника позивача за первісним позовом та просив суд відмовити в задоволенні останнього, як безпідставного та необґрунтованого.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вирішив задовольнити усне клопотання представника позивача за первісним позовом, та зобовґязати відповідача за первісним позовом направити копію зустрічного позову та заяву про доповнення зустрічного позову позивачу за первісним позовом на адресу: 03039, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 32, докази чого надати суду.

У зв’язку з вищенаведеним суд відклав розгляд справи на 09.06.2010р.

09.06.2010р. у судовому засіданні представник прокуратури підтримав первісні позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача за первісним позовом заперечував проти первісного позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, також надав додаткові документи для доручення до матеріалів справи.

Представник відповідача за первісним позовом заперечував проти первісного позову та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, підтримав зустрічний позов та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Додаткових заяв, доказів, клопотань сторонами не надано.

Суд оголосив перерву у судовому засіданні до 18.06.2010р. для дослідження матеріалів справи та прийняття рішення.

18.06.2010р. за згодою представників сторін суд оголосив вступну та резолютивну частину рішення суду: первісний позов –задоволено; зустрічний позов –відмовлено.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

Між Голосіївською районною у місті Києві радою (далі –позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будова –Центр –1"(далі –відповідач) 31.05.2007р. було укладено договір оренди № 113-07 нежитлового приміщення площею 316,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Науки, 22 (далі –Договір).

Відповідно до п.3.1 Договору розмір орендної плати встановлюється орендодавцем в розмірі 10 058,29 грн.

Пунктом 3.3 Договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно в повному обсязі до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок 260023012663 в АБ "Старокиївський банк"м. Києва, МФО 321477, ЗКПО 32525507 Комунальне підприємство Голосіївського району у м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво".

Відповідно до п.3.6 Договору по закінченні терміну дії цього Договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов"язаних з утриманням земельної ділянки) сплачуються Орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

Пунктом 2.12 Договору передбачено, що при достроковому припиненні використання приміщень орендар за місяць письмово попереджає про це орендодавця із наступним оформлення акту про здачу приміщення орендодавцеві. В разі залишення орендарем приміщення без письмового попередження або відсутності акту про здачу приміщення у справному стані, орендар несе повну матеріальну відповідальність за збитки, нанесені приміщенню за його відсутності.

Згідно п.2.13 Договору при достроковому припиненні дії договору або після закінчення його терміну дії, при не переукладенні договору на новий термін, орендар зобов’язаний у 10-денний строк здати приміщення по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення.

Згідно акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.01.2009р. приміщення орендоване відповідачем було передане останнім ТОВ "Житловик –плюс".

Станом на день подачі позову до суду борг відповідача перед позивачем становить 66 864,03 грн., згідно помісячного розрахунку заборгованості, доданого до матеріалів справи.

Відповідно до п. 3.7 Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день затримки платежу (включаючи день оплати).

Відповідно до п.11.1.4 рішення Київської міської ради №531-588 від 28.12.2006р. (ra-531023-06) плата за оренду комунального майна територіальної громади заноситься до доходів місцевого бюджету Голосіївського району м. Києва.

Відповідно до п.36-1 Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних або інших інтересів держави внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

У своїй позовній заяві прокурор в інтересах держави в особі Голосіївської районної у м. Києві ради просив суд стягнути 86 255,19 грн. боргу, а саме: 80 236,84 грн. –орендної плати з урахуванням ПДВ, 6018,35 грн. –пені, та судові витрати.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідач у судовому 22.03.2010 подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечив проти вимог позивача посилаючись на наступне.

Відповідач стверджує, що ним було звільнено орендоване приміщення 08.05.2008, оскільки позивач повідомив листом від 08.05.2008 про закінчення дії договору оренди.

Також відповідач зазначив, що постановою Державного пожежного нагляду "Про застосування запобіжних заходів №340 від 04.08.2008 припинено подальшу експлуатацію приміщень архітектурної майстерні відповідача на технічному поверсі в житловому будинку по проспекту Науки 22, в Голосіївському районі м. Києва.

Постановою державної санітарно-епідеміологічної служби №148 від 31.07.2008р. "Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства"роботу архітектурної майстерні було призупинено. У зв"язку з чим відповідач звільнив приміщення 08.05.2008р.

Позивач заперечив проти викладеного у відзиві, та 14.04.2010р. у судовому засіданні надав письмові пояснення на відзив, в яких виклав наступне.

Згідно п.3.6 Договору по закінченню терміну дії договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

Пунктом 2.20 Договору встановлено, що підставою для припинення нарахування орендних платежів по цьому договору є акт передачі орендованого приміщення орендодавцеві. Орендна плата сплачується орендарем по день фактичної передачі приміщення по акту.

Згідно п. 2.13 Договору, при достроковому припиненні дії договору або після закінчення його терміну дії, при не переукладенні договору на новий термін, орендар зобов’язаний у 10-денний строк здати приміщення по акту експлуатуючій організації з усіма зробленими поліпшеннями, які не можна відокремити без шкоди для приміщення.

Відповідно до Акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 15.01.2009р. відповідач передав орендоване приміщення експлуатуючий організації ТОВ "Житловик –плюс". Оскільки фактично, згідно умов договору, відповідач звільнив приміщення 15.01.2009р., тому і орендна плата була нарахована по 15.01.2009р. включно (п.2.20 договору).

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд прийшов до висновку про задоволення первісних позовних вимог виходячи з наступного.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором найму (оренди).

Відповідно до п.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Пунктом 5 ст. 759 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Також згідно статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна"встановлено, що одним із основних обов’язків орендаря є своєчасне і у повному обсязі внесення орендної оплати.

Статтею 19 наведеного Закону визначено, що орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджений факт наявності заборгованості за користування спірним приміщенням. Відповідачем належних та допустимих доказів в спростування заявленого в позові суду не надав.

Враховуючи вищезазначене позивач просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

14.04.2010р. відповідач подав зустрічну позовну заяву.

У своїй зустрічній позовній заяві ТОВ "Будова –Центр -1"(далі позивач за зустрічним позовом) просило суд визнати орендоване приміщення передане йому за договором оренди № 113-07 від 31.05.2007р. Голосіївською районною у місті Києві радою (далі відповідач за зустрічним позовом) фактично повернутим 08.08.2008р.

В обґрунтування своєї вимоги, посилається на п.3.16 договору, а також на постанову Державного пожежного нагляду "Про застосування запобіжних заходів"№ 340 від 04.08.2008р., яким припинено подальшу експлуатацію приміщень архітектурної майстерні відповідача на технічному поверсі в житловому будинку по проспекту Науки 22, в Голосіївському районі м. Києва.

Позивач за зустрічним позовом зазначає про те, що постановою державної санітарно-епідеміологічної служби № 148 від 31.07.2008р. "Про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства"роботу архітектурної майстерні було призупинено. Вказує на те, що у нього не було змоги дістатись до приміщення, внаслідок видачі наведених вище постанов, проте доказів цього не надав.

Відповідач стверджує, що ним було звільнено орендоване приміщення 08.05.2008р., оскільки позивач повідомив листом від 08.05.2008р. про закінчення дії договору оренди.

23.04.2010р. у судовому засіданні позивач за зустрічним позовом подав заяву про доповнення позовних вимог, а саме до наведених вище вимог додав вимогу про визнання недійсним п.2.20 договору оренди № 113-07 від 31.05.2007р., проте обґрунтованих доводів та письмових доказів вимог не додав.

Відповідач за зустрічним позовом 09.06.2010р. у судовому засіданні подав

заперечення на зустрічну позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви з огляду на наступне.

Між Голосіївською районною у місті Києві радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будова –Центр –1"31.05.2007р. було укладено договір оренди № 113-07 нежитлового приміщення площею 316,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: м.Київ, проспект Науки, 22 (далі –договір).

Факт передачі приміщення підтверджується актом про вселення в нежитлове приміщення від 01.06.2007р.

Порядок розрахунків визначений у розділі 3 договору оренди.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно в повному обсязі, незалежно від наслідків господарсько-фінансової чи іншої діяльності до 15 числа поточного місяця та перераховується на розрахунковий рахунок відповідача за зустрічним позовом.

Згідно п.3.6 договору по закінченню терміну дії договору орендна плата та інші платежі (комунальні послуги, експлуатаційні витрати, відшкодування витрат, пов’язаних з утриманням земельної ділянки) сплачуються орендарем по день фактичного звільнення приміщення включно.

Відповідно до п. 3.7 договору за несвоєчасне внесення орендних платежів орендар повинен сплатити орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день затримки платежу (включаючи день оплати).

Також відповідач за зустрічним позовом зазначив, що недійсним договір або його окремі пункти можуть бути визнані лише на підставах, передбачених статтями 203 та 215 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1 –3 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Частинами 1 –3 статті 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, а саме: - зміст правочину не може суперечити Цивільного кодексу України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідних обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Отже позивачем за зустрічним позовом не наведено жодних обставин та не надано жодних доказів, які б підтверджували факт визнання договору чи його пунктів недійсним.

Позивачем за зустрічним позовом не подано жодних доказів, які б доводили факт недійсності договору.

Також, посилання позивача за зустрічним позовом на той факт, що передача орендованого майна згідно договору оренди відбулась 08.08.2008р., а не 15.01.2009р. не підтверджені письмовими доказами.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України захист цивільних прав здійснюється наступними способами: визнання цих прав; визнання правочину недійсним; припинення дії яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення.

Отже, статтею 16 Цивільного кодексу України не передбачено такого засобу захисту цивільних прав та інтересів позивача як визнання судом факту повернення приміщення. Позивачем не подано суду доказів того, що такий засіб захисту цивільних прав передбачений іншими законодавчими актами України.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача за зустрічним позовом не ґрунтуються на чинному законодавстві України, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, -

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова – Центр - 1"(02218, м. Київ, вул. Райдужна 21, кв. 22, рахунок №26009100000246 в ЗАТ "Кредит Європа Банк", МФО 380366, код ЄДРПОУ 16285329) на розрахунковий рахунок 260023012663 в АБ "Старокиївський банк"м. Києва, МФО 321477, ЗКПО 32525507 Комунальне підприємство Голосіївського району у м. Києві "Розрахунковий центр "Голосіїво"80 236 (вісімдесят тисяч двісті тридцять шість) грн. 84 коп. –орендної плати з урахуванням ПДВ, 6018 (шість тисяч вісімнадцять) грн. 35 коп. –пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будова – Центр - 1"(02218, м. Київ, вул. Райдужна 21, кв. 22, рахунок №26009100000246 в ЗАТ "Кредит Європа Банк", МФО 380366, код ЄДРПОУ 16285329) на користь Державного бюджету України державне мито в розмірі 862,55 грн. (вісімсот шістдесят дві 55 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).

4. рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.