Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецавтодор"(далі-ТОВ "Спецавтодор"/позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства " Мостобудівельний загін №112"Відкритого акціонерного товариства "Містобуд"(далі-ДП " Мостобудівельний загін №112"/відповідач) про стягнення 401 362,67 грн., з яких: 293 127,72 грн. заборгованості за договором №10/01 від 10.01.2008р., 82 157,95 грн. пені, 6 752,70 грн. 3% річних та 19 324,30 грн. інфляційних втрат.

Відповідач факт виконання позивачем робіт за договором №10/01 від 10.01.2008р. визнав, втім зазначив, що в нього ще не настав обов’язок по їх оплаті.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2010р. порушено провадження у справі №31/83 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.02.2010р. справу №31/83 передано для подальшого розгляду по суті за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.03.2010р. справу №31/83 прийнято до свого провадження суддею Яремою В.А., справі присвоєно №21/042-10 та призначено до розгляду на 24.03.2010р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 24.03.2010р., 31.03.2010р., 28.04.2010р., 12.05.2010р. та 31.05.2010р. розгляд даної справи відкладався на 31.03.2010р., 26.04.2010р., 12.05.2010р., 31.05.2010р. та 16.06.2010р. відповідно.

В судовому засіданні 26.04.2010р. оголошувалась перерва до 28.04.2010р.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

10.01.2008р. між ТОВ "Спецавтодор"(далі-субпідрядник) та ДП " Мостобудівельний загін №112"(далі-підрядник) укладено договір підряду №10/01 (далі-Договір).

Пунктами 1.1, 2.1, 2.2, 3.1-3.2, 5.6 та 9.3 Договору передбачено, що субпідрядник зобов’язується виконати за завданням підрядника з використанням своїх матеріалів або матеріалів підрядника, а підрядник зобов’язується прийняти і оплатити дорожні роботи на об’єкті: "Будівництво з’їздів на Подільського мостового переходу через р. Дніпро на Рибальський півострів та вул. Набережно-Хрещатинську (пандусний заїзд)", що входить до складу будівництва Подільського мостового переходу через р. Дніпро в м. Києві.

Ціна Договору на дорожні роботи орієнтовно складає 354 273,60 грн.

Договірна ціна є динамічною та визначається за фактичними витратами на момент підписання сторонами актів по формі №КБ-2в та довідки форми №КБ-3.

Оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок субпідрядника в такому порядку:

Попередня оплата в розмірі 30% від суми Договору протягом 3 днів з моменту підписання Договору.

Остаточний розрахунок на підставі підписаних актів виконаних робіт за формою №КБ-2в, довідок форми №КБ-3 здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту їх підписання, після погодження замовником актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника (Комунальне підприємство "Дирекція шляхово-транспортних споруд м. Києва").

Субпідрядник погоджує Акти виконаних робіт по формі №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 в Службі "Київдержекспертиза"та отримує візу замовника будівництва, після чого надає ці форми підряднику для оплати виконаних робіт.

На виконання умов Договору, протягом, зокрема, січня-травня 2009р., субпідрядником виконані, а підрядником прийняті роботи загальною вартістю 312 502,80 грн., що підтверджується підписами та відбитками печаток сторін на Актах здачі-приймання виконаних підрядних робіт №1 від 30.01.2009р. на суму 67 256,40 грн., №4 від 30.01.2009р. на суму 38 576,40 грн., №2/1 від 27.02.2009р. на суму 10 170,00 грн., №2 від 27.02.2009р. на суму 12 906,00 грн., №3 від 27.02.2009р. на суму 18 572,40 грн., №4 від 27.02.2009р. на суму 9 109,20 грн., №5 від 27.02.2009р. на суму 10 536,00 грн., №6/1 від 27.02.2009р. на суму 1 602,00 грн., №6 від 27.02.2009р. на суму 21 229,20 грн., №7 від 27.02.2009р. на суму 44 100,00 грн., №8 від 27.02.2009р. на суму 131 907,60 грн., №9 від 27.02.2009р. на суму 117 056,40 грн., №10 від 27.02.2009р. на суму 49 858,80 грн., №1 від 31.03.2009р. на суму 11 707,20 грн., №2 від 31.03.2009р. на суму 27 859,20 грн., №3 від 31.03.2009р. на суму 15 513,60 грн., №3/1 від 31.03.2009р. на суму 16 102,80 грн., №6 від 31.03.2009р. на суму 6 363,60 грн., №3 від 31.03.2009р. на суму 20 004,00 грн., №4/1 від 29.05.2009р. на суму 15 902,40 грн. Копії зазначених актів містяться в матеріалах справи.

Вартість виконаних робіт підтверджується також і довідками про вартість виконаних підрядних робіт за спірний період по формі №КБ-3, копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідності до умов Договору, вартість послуг підрядника становить 3% від вартості виконаних робіт.

Таким чином, фактичний розмір коштів, що підлягають сплаті субпідряднику за виконані підрядні роботи становить 306 037,71 грн.

Зазначені Акти відповідачем оплачені частково, у розмірі 10 000 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок з поточного рахунку позивача, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість по сплаті виконаних протягом січня-травня 2009р. робіт, як зазначає позивач, в сумі 293 127,72 грн.

Предметом позову є, зокрема, вимога позивача про стягнення з відповідача 293 127,72 грн. заборгованості по сплаті вартості виконаних підрядних робіт за Договором протягом січня-травня 2009р.

Відповідач заперечує проти позову посилаючись на той факт, що у відповідності до п. п. 3.1.2, 5.6 Договору в нього не настав обов’язок оплати вартості виконаних робіт за спірними актами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що заявлена позовна вимога є необґрунтованою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. 838 ЦК України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Пунктами 3.1.2, 5.6 Договору визначено, що субпідрядник погоджує Акти виконаних робіт по формі №КБ-2в та довідки форми №КБ-3 в Службі "Київдержекспертиза"та отримує візу замовника будівництва, після чого надає ці форми підряднику для оплати виконаних робіт.

Зі змісту зазначених пунктів Договору слідує, що сторони досягли згоди щодо моменту настання у підрядника обов’язку остаточного розрахунку з субпідрядником, а саме за наявності таких умов, як: погодження субпідрядником Актів виконаних робіт по формі №КБ-2в та довідок форми №КБ-3 в Службі "Київдержекспертиза"; отримання візи замовника будівництва/погодження замовником Актів виконаних робіт та надходження коштів від замовника.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Приписами ст. 32- 34 Господарського процесуального кодексу України, визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалами господарського суду Київської області від 12.05.2010р. та 31.05.2010р. позивача було зобов’язано надати суду належним чином погоджені службою "Київдержекспертиза"та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва"(замовником) спірні Акти виконаних робіт за договором №10/01 від 10.01.2008р. за січень-травень 2009р. (Ф №КБ-2в).

До того ж, у хвалою господарського суду Київської області від 28.04.2010р. відповідача зобов’язано надати суду документи, що підтверджуються факт надходження/ненадходження підряднику від замовника грошових коштів для оплати вартості виконаних робіт за Договором.

Втім, на виконанням вимог суду позивачем надані лише погоджені замовником та службою "Київдержекспертиза"Акти приймання виконаних підрядних робіт за договором №21-12 від 21.12.2004р., який лежить поза межами даного спору та є самостійною підставою виникнення господарських зобов’язань у сторін.

Інших доказів, що підтверджують факт погодження службою "Київдержекспертиза"та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" спірних Актів виконаних робіт за Договором суду не надано.

Крім того, суду не надано доказів фінансування замовником робіт, виконаних позивачем за Договором.

За таких обставин, враховуючи, що позивачем не доведені факти погодження замовником спірних Актів та надходження від замовника грошових коштів для оплати вартості виконаних субпідрядником робіт, наявність яких необхідна для проведення остаточних розрахунків між сторонами, а також не доведено належними та допустимими доказами факту погодження службою "Київдержекспертиза"та КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" спірних Актів виконаних робіт за Договором, суд дійшов висновку, що у відповідності до п. п. 3.1.2, 5.6 Договору на момент винесення даного рішення у позивача не настало право вимоги сплати вартості виконаних робіт за спірними Актами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 293 127,72 грн. заборгованості по сплаті вартості виконаних підрядних робіт за Договором протягом січня-травня 2009р. є передчасною, а тому задоволенню не підлягає.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 82 157,95 грн. пені, 6 752,70 грн. 3% річних та 19 324,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих на існуючу суму заборгованості за Договором.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем не доведено обов’язку відповідача сплатити 293 127,72 грн. заборгованості за Договором, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 82 157,95 грн. пені, 6 752,70 грн. 3% річних та 19 324,30 грн. інфляційних втрат, нарахованих позивачем на суму заборгованості за Договором, не відповідає вимогам ст. 230 ГК України та статей 612, 625 ЦК України, а тому задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32- 34, 44, 49, 80, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 530, 612, 625, 627, 629, 653, 837 Цивільного кодексу України, ст. 173, 175, 193, 230 Господарського кодексу України, суд

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.