( Додатково див. постанову Житомирського апеляційного господарського суду (rs12432004) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs14346420) )

за позовом :Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до : Підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ (вул. Радянська, 18, м. Бершадь, Вінницької області, 24400, код ЄДРПОУ 01741218)

до: Бершадського районного споживчого товариства (вул. Радянська, 18, м. Бершадь, Вінницької області, 24400)

про стягнення 105 606,53 грн. збитків

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

позивач : ОСОБА_1

позивача: ОСОБА_2 - за дорученням

1-го відповідача : не з'явився

2-го відповідача: не з'явився

Подано позов про стягнення з відповідачів 105 606, 53 грн., з яких 94 838,53 грн. понесених збитків від пожежі, яка виникла 05.01.2008 року внаслідок якої були знищені промислові товари та торговельне обладнання на суму 94838,53 грн. і 10 768 грн. не поверненої першим відповідачем безвідсоткової позики.

Ухвалою від 21.03.2008 р. суддею Мельником І.Ю. порушено провадження у даній справі з призначенням судового засідання на 04.06.2008 р..

Перший відповідач в відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково в сумі 5398 грн. не поверненої позики. В решті позовних вимог в сумі 94838 грн. 53 коп. збитків вартості знищених пожаром промислових товарів та торговельного обладнання і 5370 грн. частково поверненої позики заперечує, мотивуючи тим, що частина суми позики позивачу повернена, а відповідальність першого відповідача як орендодавця договором оренди не передбачена. Позивач не надав доказів про наявність в неї товарно-матеріальних цінностей в бутіку торгового місця перед пожежею (а.с.42, т.1).

Другий відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову також заперечив, мотивуючи своє заперечення тим, що він не укладав з позивачем договору оренди нежитлового приміщення під торгівлю. Орендної плати від позивача не отримував. Нежитлова будівля по вул. Червоноармійська,4, м. Бершадь знаходиться в користуванні "Підприємства "Універмаг", м. Бершадь (а.с.43, т.1).

У зв'язку з ненаданням сторонами усіх необхідних для вирішення спору по суті документів, розгляд справи неодноразово відкладався.

08.07.2008 р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог якою просить стягнути з відповідача 105503,77 грн., з яких 94735,77 грн. понесених збитків від пожежі яка виникла 05.01.2008 року внаслідок якої були знищені промислові товари та торговельне обладнання і 10768 грн. не поверненої першим відповідачем безвідсоткової позики.

Провадження у справі зупинялось, у зв"язку з призначенням судової експертизи. Постановою Верховної ради України за № 2137-VI від 15.04.2010 року (2137-17) відповідно до п. 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, ст. ст. 15, 43 Закону України "Про статус суддів" суддя господарського суду Вінницької області Мельник І.Ю. звільнений з посади судді, у зв’язку з виходом у відставку. Справу відповідно до розпорядження голови суду від 23.04.2010 року справу № 8/42-08 передано для подальшого розгляду судді Кожухар М.С.

Ухвалою від 26.04.2010 р. справу № 8/42-08 прийнято до провадження суддею Кожухар М.С. та призначено її до розгляду на 10.06.2010 р.

В судове засідання 10.06.2010 р. з'явились позивач та представник позивача. 1-й та 2-й відповідачі представників в судове засідання не направили. Про дату, місце та час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції 1-у відповідачу 07.05.2010 р. за № 2113664, 2-у відповідачу 07.05.2010 р. за № 2113605.

На питання суду, щодо можливості розгляду справи за відсутності представників відповідачів, позивач та його представник поклались на розсуд суду.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та виходячи з положень ч. 1 ст. 69 ГПК України щодо визначеного строку розгляду справи, суд розглянув справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши надані в судовому засіданні пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позовні вимоги мотивовані наступним

01.02.2007 р. СПД-фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Підприємством "Універмаг" (відповідач - 1) підписано договір оренди № 23, відповідно до якого позивачу в приміщенні магазину "Меркурій" надається торгова площа для здійснення торгівлі промисловими товарами з метою задоволення потреб населення (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору Орендавець надає, а орендар приймає в оренду у тимчасове користування торгівельну площу у магазині "Меркурій", вул.Червоноармійська,4, м.Бершадь загальною площею 35,8 кв.м.

Орендна плата визначається у розмірі 1074 грн. за місяць з урахуванням ПДВ згідно домовленості (п.2.1. Договору).

Вартість послуг за охорону відшкодовується щомісяця орендарем у сумі 71,60 грн. Разом - 1145,60 грн. (п.2.2. Договору).

Договір діє з 01.03.2007 р. до 31.12.2010 р. (п.5.1. Договору).

Сторонами також підписано Додаток до договору № 23, відповідно до якого, у зв'язку з капітальним ремонтом в магазині "Меркурій" приватний підприємець, що орендує торгову площу в магазині "Меркурій" в особі ОСОБА_1 надає безвідсоткову ставку на фінансування капітального ремонту в сумі 10 768,00 грн., а Підприємство "Універмаг" зобов'язується повертати позику в розмірі 50% щомісячної орендної плати до повного погашення позики.

Грунтуючи позовні вимоги на вказаному договорі, позивач зазначає, що 05.01.2008 р. в приміщенні торгівельного залу "Меркурій", де він орендував приміщення на підставі вищезазначеного договору, сталася пожежа, внаслідок якої був повністю знищений належний йому товар, що знаходився на орендованій площі, та здійснені на підставі договору оренди поліпшення майна за рахунок наданої Відповідачу-1 позики. Пожежа сталася внаслідок порушення правил пожежної безпеки при монтажу електропроводки у будівлі універмагу "Меркурій".

Позивач вважає, що за спричинені йому збитки має відповідати наймодавець, яким є Підприємство "Універмаг" та Бершадське РСТ, як власник будівлі.

Зокрема у позовній заяві позивач зазначає, що у відповідності із ч.2 ст. 767 ЦК України наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть буди небезпечними для життя, здоров 'я, майна наймача.

Всупереч вимогам ч.2 ст. 767 ЦК України, ні відповідач-1, ні відповідач-2 про недоліки електропроводки, відсутність пожежної сигналізації, відсутність пожежних шаф позивача (орендаря) не попередили.

У відповідності із п.2.4 "Правил пожежної безпеки в України", які затверджені Наказом МНС України 19.10.04р №126 та зареєстровані в Мінюсті України 4.11.2004 року за №1480/10009 (z1410-04) обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна повинні бути визначені у договорі оренди.

Договір оренди № 23 таких обов'язків з боку орендаря не передбачає, так само як і не передбачає жодних заходів які повинен виконати орендар, тобто позивач.

У відповідності із ч.2 ст.2 ЗУ "Про пожежну безпеку" (№3745-ХИ) забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ та організацій покладається на їх керівників і уповноважених ними осіб якщо інше не передбачене відповідним договором.

Таким чином, забезпечення пожежної безпеки орендованих площ було покладено на керівництво відповідача-1 та відповідача-2.

А згідно із розділом 2.1 "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежегасіння та пожежної сигналізації" (затверджений наказом МНС від 22 серпня 2005 року №161, зареєстрований в Мінюсті України 5 вересня 2005 року №990/11270) (z0990-05) усі приміщення будинків та підприємств торгівлі та критих речових ринків повинні бути обладнані автоматичними установками пожежної сигналізації (АУПС).

Згідно із абзацом 2 пункту 1.2 вищезазначеного "Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню АУПС" під час оренди об'єктів (частково або повністю) обов'язки сторін щодо забезпечення їх АУПС повинні встановлюватись договором оренди. У разі якщо в договорі це питання не обумовлене, забезпечення обладнання установками АУПС покладається на орендодавця, а на орендаря у частині утримання їх у справному стані.

Договір оренди № 23 від 01 лютого 2007 року установки АУПС позивачем (орендарем) не передбачав.

19.07.2008 р.дізнавачем СНПД Бершадського РВ ГУ МНВ України у Вінницькій області, старшим лейтенантом служби цивільного захисту Дем'янченка О.О. постановив постанову про відмову в порушенні кримінальної справи по факту пожежі в торгівельному відділі Універмагу Бершадського РСТ в зв'язку з відсутністю складу злочину.

08.08.2008 р. прокуратурою Бершадського району скасовано вищезазначену постанову та порушено кримінальну справу № 08030198 за ст. 270 ч.2 КК України відносно службових осіб підприємства "Універмаг" Бершадського РСТ.

Посилаючись на наведене, керуючись ст.ст. 1, 54- 57, 67 ГПК України, ст.ст. 224- 227 ГК України, ч.ч.1, 2 ст. 767, ч.2 ст. 780 ЦК України, ч.2 ст.2 та ст.36 ЗУ "Про пожежне безпеку" позивач просить задовільнити позовні вимоги.

В судовому засіданні 10.06.2010 р. позивач та його представник наполягали на тому, що позовні вимоги грунтуються саме на договорі оренди № 23 від 01.02.2007 р. і отримана позивачем шкода ні у якому разі не є позадоговірною. Наведене стверджується звукозаписом судового процесу.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 2 ст. 793 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Згідно зі ст. 794 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше трьох років, підлягає державній реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди № 23 укладений на період з 01.03.2007 р. до 31.12.2010 р. (п.5.1. Договору), тобто на строк більше трьох років. Разом з тим, даний договір не посвідчений нотаріально та не зареєстрований в органах, які здійснюють державну реєстрацію.

Згідно з ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Отже цей договір не може бути підставою для задоволення позову.

Оскільки позовні вимоги грунтуються саме на цьому договорі, то з наведених підстав вони задоволенню не підлягають.