Господарський суд Львівської області у складі:

Головуючого судді Костів Т.С., суддів Мороз Н.В., Артимовича В.М.

При секретарі Качур Ю.

За участю представників:

від позивача (за первісним позовом) – Цицак В.Л. –представник;

від відповідача-1 (за первісним позовом) –Завора О.І. –ліквідатор;

від відповідача-2 (за первісним позовом) –не з’явився;

від відповідача-3 (за первісним позовом) –Бойченюк К.В. –представник.

Розглянув матеріали справи

за первісним позовом публічного акціонерного товариства "Альфа-банк", м. Київ

до відповідача - 1 товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО Трускавецькурортцентр", м. Трускавець, Львівська область,

до відповідача - 2 товариства з обмеженою відповідальністю "Нерра", м. Дніпропетровськ,

до відповідача - 3 товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-СВ", м. Київ,

про визнання недійсними договорів та визнання права власності

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО Трускавецькурортцентр", м. Трускавець, Львівська область,

до відповідача публічного акціонерного товариства "Альфа-банк", м. Київ

про визнання права власності

Суть спору: Позовну заяву подано публічним акціонерним товариством "Альфа-банк", м. Київ, до відповідача - 1 - товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО Трускавецькурортцентр", м. Трускавець, Львівська область, до відповідача - 2 - товариства з обмеженою відповідальністю "Нерра", м. Дніпропетровськ, до відповідача - 3 - товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-СВ", м. Київ, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна від 15.02.2010 р., укладеного між ТзОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" і ТзОВ "Нерра"; від 14.04.2010 р., укладеного між ТзОВ "Нерра" і ТзОВ "Альфа-СВ"; визнання за публічним акціонерним товариством "Альфа-банк" права власності на не житлову будівлю кінотеатру "Злата" загальною площею 1432,8 кв.м. за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36 та земельну ділянку за кадастровим номером 4611500000:01:010:0018 загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану будівлю.

Відповідачем –1 –товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО Трускавецькурортцентр" було подано зустрічний позов до публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" про визнання за ТзОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" право власності на не житлову будівлю кінотеатру "Злата" загальною площею 1432,8 кв.м. за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36 та земельну ділянку за кадастровим номером 4611500000:01:010:0018 загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану будівлю.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 27.05.2010 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 08.04.2010 р.. Розгляд справи відкладався з мотивів, зазначених в ухвалах суду.

Розпорядженням голови суду від 07.06.2010 р. розгляд справи призначено колегією у складі трьох суддів: головуючий суддя Костів Т.С., судді Мороз Н.В. та Артимович В.М.

Через канцелярію суду представником відповідача-1 подано заяву про відвід судді Костів Т.С. Ухвалою заступника голови суду від 08.06.2010 р. заяву про відвід суддів Костів Т.С. відхилено.

Перед судовим засіданням 08.06.2010 р. представником відповідача-3 подано клопотання про фіксування судового процесу, яке згодом судом було задоволено.

Також через канцелярію суду 08.06.2010 р. відповідачем-2 заявлено клопотання про залишення позову без розгляду; про зупинення провадження у даній справі до розгляду по суті господарським судом Дніпропетровської області справи № 27/63-10 за позовом ПАТ "Альфа-Банк"до ТзОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" і ТзОВ "НЕРРА" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.02.2010 р. і набрання законної сили рішенням суду в даній справі. Крім того, відповідач-2 звернувся з клопотанням про призначення колегіального розгляду справи.

Розглянувши клопотання відповідача-2 про залишення без розгляду позову та зупинення провадження у справі, судом встановлено, що підставою даних клопотань є розгляд справи господарським судом Дніпропетровської області за позовом ПАТ "Альфа-Банк"до ТзОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" і ТзОВ "НЕРРА"про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 15.02.2010 р. Враховуючи подану в судовому засіданні представником позивача за первісним позовом копію заяви про зміну предмету позову, яка подана до господарського суду Дніпропетровської області по справі № 27/63-10, суд не вбачає підстав для задоволення зазначених вище клопотань. Враховуючи розпорядження голови суду від 08.06.2010 р. клопотання відповідача-2 про призначення колегіального розгляду справи судом не береться до уваги.

08.06.2010 р. відповідачем-3 за первісним позовом подано клопотання про залучення до участі в даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ПАТ "Банк Таврика", як іпотекодержателя згідно договору іпотеки від 22.04.2010 р.

Суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання виходячи з наступного. Згідно ст. 1 Закону України "Про іпотеку"іпотека –це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим законом. Оскільки відповідачем-3, як майновим поручителем, не лише не подано суду доказів наявності заборгованості позичальника –ТзОВ "Меридіан Плюс"перед ПАТ "Банк Таврика", доказів звернення банку з вимогами до майнового поручителя про погашення заборгованості, а також самого кредитного договору, в забезпечення якого укладено договір іпотеки, який є похідним зобов’язанням, то суд дійшов висновку, що рішення в даній справі не впливає на права й обов’язки ПАТ "Банк Таврика"щодо сторін даного спору.

Представникам роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України, справа слухається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача первісний позов підтримав, а зустрічний позов заперечив з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що станом на травень 2010 р. заборгованість відповідача –1 за договором про відкриття кредитної лінії №101-В/07 від 20.04.2007 р. становить 264538,18 дол. США. 14.12.2009 р. господарським судом Львівської області було порушено провадження у справі №21/163 про банкрутство відповідача - 1. Реєстр вимог кредиторів не затверджений, збори кредиторів не проводились. Тим не менш, 15.02.2010 р. відповідач –1 відчужив спірне майно відповідачу –2, хоча ліквідатор відповідача-1 не отримав згоду комітету кредиторів на укладення такої угоди в порушення ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", та не погодив з комітетом кредиторів порядок продажу майна, склад, умови та строк придбання майна, чим порушено ч. ч. 1, 2 ст. 30 вказаного закону. Оскільки відповідач –2 незаконно придбав спірне майно, він не мав права його і відчужувати відповідачу –3. На підставі п. 6.3.1. договору застави, вважає, що право власності на спірне майно перейшло до позивача. Просить первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові –відмовити.

Представник відповідача –1 первісний позов заперечив частково, а зустрічний позов підтримав з мотивів, зазначених у зустрічній позовній заяві. Ствердив, зокрема, що договір від 15.02.2010 р. був укладений в порушення порядку, встановленого у ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки спірне майно було відчужене без погодження із комітетом кредиторів. Вимогу відповідача про визнання права власності вважає безпідставною в силу п. 8.5. рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. №04-5/1193 (v1193600-04) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", згідно із яким до внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) , стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) і Законом України "Про іпотеку" (898-15) окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись. Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) . Посилається на порушення щодо нього справи №21/163 про банкрутство. Просить первісний позов задовольнити, а в зустрічному позові –відмовити.

Відповідач - 2 явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, подав відзив на позовну заяву, в якому первісні позовні вимоги заперечив повністю.

Представник відповідача –3 в судове засідання 08.06.2010 р. з’явився, подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив повністю. В судовому засіданні заперечив зустрічні позовні вимоги повністю. Під час розгляду справи відповідачем-3 заявлено відвід колегії суддів. За результатами розгляду заяви про відвід ухвалою заступника голови суду від 08.06.2010 р. заяву відповідача-3 про відвід колегії суддів відхилено. Також представником відповідача -3 заявлялось усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання уточненого відзиву на позов, яке судом відхилено за безпідставністю. Також представником відповідача-3 подано письмове клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що останній потяг до Дніпропетровська відходить о 17 год. 45 хв. Судом відмовлено в задоволенні даного клопотання, як такого, що суперечить нормам ГПК України (1798-12) . Крім того, представником відповідача -3 заявлено клопотання про витребування витягу з ЄДР щодо відповідача -1 за первісним позовом для підтвердження повноважень ліквідатора. Зважаючи на те, що в матеріалах справи наявна чинна ухвала суду від 12.05.2010 р. у справі № 21/163 про призначення ліквідатора, яка обов’язкова до виконання на всій території України, доказів її скасування суду не надано, відповідне клопотання судом відхилено.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

Нежитлова будівля кінотеатру "Злата" загальною площею 1432,8 кв.м. за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36 та земельна ділянка за кадастровим номером 4611500000:01:010:0018 загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану будівлю, належать відповідачу –1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.04.2005 р. та державним актом на право власності на земельну ділянку.

20.04.2007 р. між позивачем (банк) та відповідачем –1 (позичальник) був укладений договір про відкриття кредитної лінії №101-В/07, за яким банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті та на підставі додаткових угод окремими частинами (траншами) надає позичальнику кредит у порядку і на умовах, визначених цим договором. Згідно із п. 2.1. договору, належне виконання позичальником зобов’язань забезпечується, зокрема, заставою цілісного майнового комплексу у складі будівлі кінотеатру "Злата" у м. Трускавець, вул. Шевченка, 36, земельної ділянки 0,2209 га, на якій розташований об’єкт, та обладнання. До договору укладались відповідні додаткові угоди.

20.04.2007 р. між позивачем (заставодержатель) та відповідачем –1 (заставодавець) був укладений договір застави рухомого та нерухомого майна №210/07, за яким заставодавець у забезпечення виконання зобов’язання (що виникло з договору про відкриття кредитної лінії №101-В/07 від 20.04.2007 р.), передає заставодержателю у заставу майно, зокрема, будівлю кінотеатру "Злата" у м. Трускавець, вул. Шевченка, 36, земельну ділянку 0,2209 га, на якій розташований об’єкт, а заставодержатель приймає його у заставу та набуває право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави у повному обсязі переважно перед іншими кредиторами заставодавця, якщо інше не встановлено законом. Згідно із п. 6.3.1. договору застави, звернення стягнення на нерухоме майно, що входить до складу предмету застави, у порядк упозасудового врегулювання може здійснюватись, зокрема, шляхом передачі заставодержателю права власності на нерухоме майно у рахунок виконання основного зобов’язання. У цьому випадку право власності на нерухоме майно, що входить до складу предмету застави, переходить від заставодавця до заставодержателя з дня, наступного за останнім днем строку, визначеного для виконання порушеного основного зобов’язання та/або умов цього договору у вимозі про усунення порушень, яка буде надіслана заставодержателем згідно із ст. 35 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач –1 неналежно виконував свої зобов’язання за договором про відкриття кредитної лінії, що підтверджується рішенням господарського суду Львівської області від 12.05.2009 р. у справі №15/91, яким з відповідача –1 стягнуто на користь позивача 1000000 дол. США боргу за кредитом, 75266,49 дол. США боргу по процентам за користування кредитом, 229515,14 дол. США пені, 3311,7 дол. США державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Згідно із розрахунком простроченої заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії за період 01.04.2009 р. –13.12.2009 р. загальна заборгованість відповідача –1 становить 264538,18 дол. США. Відповідач –1 зазначену обставину та суму стверджуваного позивачем боргу не заперечував.

Посилання позивача про перехід до нього у зв’язку із цим права власності на спірне майно не заслуговує на увагу як таке, що суперечить законодавству. Так, згідно із ч. 1 ст. 37 Закону України "Про іпотеку", іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Згідно із ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку", у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього закону. Однак, доказів звернення позивача із вимогою, яка б відповідала зазначеним умовам, отримання її відповідачем – 1 та невиконання ним вимоги у тридцяти денний строк з моменту отримання, суду не надано. Не надано також доказів реєстрації цього права за позивачем. Згідно із п. 2.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно (z0157-02) , у разі реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі договорів іпотеки, що містять застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" (800-17) , до БТІ, крім документів, передбачених цим Положенням, необхідно також надати: завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, у якій має бути зазначено стислий зміст порушених зобов'язань, вимогу про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги; документ, який підтверджує сплив тридцятиденного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя; звіт про оцінку предмета іпотеки; витяг з Державного реєстру іпотек; витяг з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна про наявність/відсутність заборони та/або арешту нерухомого майна. Однак, доказів наявності у позивача та подання таких документів суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Однак, у зв’язку із недоведеністю наявності передбачених законом підстав для набуття позивачем права власності на спірне майно, у позові в цій частині слід відмовити.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 07.12.2009 р. у справі №21/163 про порушення провадження у справі, було порушено провадження у справі про банкрутство відповідача –1 та уведено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а постановою від 14.12.2009 р. про визнання банкрутом відповідача –1 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, покладено обов’язки ліквідатора на Шистопала П.М.. За вих. №1064-11-б/б від 13.01.2010 р. позивач звертався до відповідача із заявою з вимогами до боржника, у якій просив визнати заявлені позивачем як кредитором вимоги та включити їх до реєстру кредиторів.

15.02.2010 р. між відповідачем –1 (продавець) та відповідачем –2 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенком В.М. та зареєстрований в реєстрі за №610, згідно із яким продавець зобов’язався передати у власність покупцю нерухоме майно - нежитлову будівлю кінотеатру "Злата" загальною площею 1432,8 кв.м. за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36 та земельну ділянку за кадастровим номером 4611500000:01:010:0018 загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану будівлю. Ціна продажу визначена в сумі 2519541 грн..

14.04.2010 р. між відповідачем –2 (продавець) та відповідачем –3 (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. та зареєстрований в реєстрі за №610, згідно із яким продавець зобов’язався передати у власність покупцю нерухоме майно - нежитлову будівлю кінотеатру "Злата" загальною площею 1432,8 кв.м. за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36 та земельну ділянку за кадастровим номером 4611500000:01:010:0018 загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану будівлю. Ціна продажу визначена в сумі 3059049,20 грн.

Згідно із ч. 8 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", надання згоди на укладення арбітражним керуючим значних угод боржника чи угод боржника, щодо яких є заінтересованість, належить до компетенції комітету кредиторів. Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 30 вказаного закону, після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу майна банкрута. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад, умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів, заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про приватизацію державного майна" (2163-12) та інших нормативно-правових актів з питань приватизації. Однак, доказів отримання відповідної згоди комітету кредиторів щодо відчуження спірного майна, дотримання встановленої процедури суду не надано. При цьому, згідно із п. 8.5. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України №04-5/1193 від 04.06.2004 р. (v1193600-04) "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) встановлює певні гарантії прав кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника: щодо черговості у задоволені вимог (частина 1 статті 31). Згідно з частиною 2 статті 26 вказаного закону майно боржника, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя. В силу колізії між нормами Закону та нормами Законів України "Про іпотеку" (898-15) і "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) , які набули чинності з 1 січня 2004 року, в частині регулювання правового становища кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, у зв'язку з порушенням провадження у справах про банкрутство, судам слід виходити із системного тлумачення норм наведених вище законів та враховувати наступне. До внесення відповідних змін до Закону стягнення на предмет застави в порядку, передбаченому Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" (1255-15) і Законом України "Про іпотеку" (898-15) окремо від провадження у справі про банкрутство не може здійснюватись, оскільки встановлення у Законі особливого порядку задоволення майнових вимог до боржника не припускає задоволення цих вимог в індивідуальному порядку (мораторій на задоволення вимог кредиторів передбачає припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань окремих кредиторів). Задоволення вимог кредиторів, забезпечених заставою (іпотекою), має здійснюватись за правилами, встановленими Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно із ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу, зокрема, зміст правочину не повинен суперечити вимогам актів цивільного законодавства. З урахуванням наведеного, договір купівлі-продажу від 15.02.2010 р., укладений всупереч зазначеним нормам, слід визнати недійсним. Оскільки право власності на підставі недійсного правочину не перейшло до відповідача –2, то при укладенні договору купівлі-продажу від 14.04.2010 р. не були дотримані вимоги ст. 658 ЦК України, згідно із якою право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення. Враховуючи наведене, в частині вимог про визнання договорів недійсними, позов слід задовольнити.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права, але лише у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З матеріалів справи вбачається, що ні позивач, ні відповідачі – 2, 3 не набули у встановленому законом порядку права власності на спірне майно. Відтак, його власником залишився відповідач – 1. Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Згідно із ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що первісний позов слід задоволити частково, а зустрічний –повністю.

У відповідності до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених первісних та зустрічних позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 32 - 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд

1. Первісний позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Василенком В.М. та зареєстрований в реєстрі за № 610, укладений 15.02.2010 р. між ТзОВ "ЕКО Трескавецькурортцентр" та ТзОВ "Нерра".

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. та зареєстрований в реєстрі за № 610, укладений 14.04.2010 р. між ТзОВ "Нерра" та ТзОВ "Альфа-СВ".

4. В частині решти вимог первісного позову у позові відмовити.

5. Зустрічний позов задовольнити повністю.

6. Визнати за ТзОВ "ЕКО Трускавецькурортцентр" (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Шевченка, 36; код ЄДРПОУ 32323197) право власності на нежитлову будівлю кінотеатру "Злата" загальною площею 1432,8 кв.м. за адресою Львівська область, м. Трускавець, вул. Шевченка, 36 та земельну ділянку за кадастровим номером 4611500000:01:010:0018 загальною площею 0,2209 га, на якій розміщено вказану будівлю.

7. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 314,59 грн.

8. Стягнути з ТзОВ "ЕКО Трескавецькурортцентр" (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Шевченка, 36; код ЄДРПОУ 32323197) на користь ПАТ "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) державне мито в сумі 56,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39,33 грн.

9. Стягнути з ТзОВ "Нерра" (49101, м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, 36; код ЄДРПОУ 35339236) на користь ПАТ "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) державне мито в сумі 56,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39,33 грн.

10. Стягнути з ТзОВ "Альфа-СВ" (03039, м. Київ, вул. Голосіївська, 17/Б; код ЄДРПОУ 32920202) на користь ПАТ "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) державне мито в сумі 56,67 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 39,33 грн.

11. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) в дохід державного бюджету державне мито в сумі 25415,00 грн.

12. Стягнути з ПАТ "Альфа-банк" (01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код ЄДРПОУ 23494714) на користь ТзОВ "ЕКО Трескавецькурортцентр" (82200, м. Трускавець Львівської області, вул. Шевченка, 36; код ЄДРПОУ 32323197) державне мито в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

13. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.