Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В.

при секретарі судового засідання Гринюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76018; адреса для листування: АДРЕСА_2,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-плюс", вул. Гетьмана Мазепи, 175, м. Івано-Франківськ, 76026,

про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу обладнання від 19.06. 2009р.,

за участю представників сторін:

від позивача: представник ОСОБА_2 (довіреність № 1896 від 20.03.09р., паспорт НОМЕР_1 від 20.03.09р.),

від відповідача: не з'явились;

Підприємцем ОСОБА_1 заявлений позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-плюс" про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу обладнання від 19.06.09р.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 19.06.2009р. між ТзОВ "Гурман-плюс", як продавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, укладено договір №1 купівлі-продажу торговельного обладнання. Відповідно до умов даного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю обладнання, перелік та кількість якого визначена у специфікації №1, яка є невід'ємною частиною договору, а покупець зобов'язався прийняти, демонтувати і транспортувати обладнання та оплатити його вартість в повному розмірі. Вказує, що пп.2.1, 2.2 договору визначено вартість обладнання в сумі 1 070 500 грн., в т.ч. ПДВ, які сплачуються продавцю протягом шести місяців з моменту підписання акту прийому-передачі шляхом перерахування на банківський рахунок продавця згідно затвердженого графіку. В п.п.2.3 договору передбачена сплата авансового платежу в сумі 30500 грн. до підписання акту приймання-передачі. Посилається на те, що ним здійснено оплату авансового платежу, і 23.07.2009р. сторонами складено акт прийому-передачі обладнання. Вважає, що за умовами п.п.3.2 п.3 договору з моменту демонтажу та підписання акту приймання-передачі обладнання до нього перейшло право власності на дане майно. Однак відповідно до ч.1 ст.316 ЦК він обмежений у здійсненні цього права, оскільки після укладення договору стало відомо, що придбане обладнання передано в заставу ВАТ "Кредобанк". Вказує на те, що згідно ст. 17 Закону України "Про заставу" він не може відчужити заставне майно без згоди заставодержателя. Просить визнати недійсним оскаржуваний договір на підставі ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідач позов не визнав і вказав, що на момент укладення договору вказане в додатку №1 майно не перебувало в заставі в жодному банку і ТзОВ "Гурман-Плюс"було його єдиним власником. Посилається на те, що між ТзОВ "Гурман-плюс"та ВАТ "Кредобанк"27.04.2009р. було укладено кредитний договір №09/2009, однак в якості забезпечення виконання зобов'язань була передана в іпотеку нерухомість, а саме адміністративно-побутові та складські приміщення загальною площею 4255,6 м. кв., що належали майновому поручителю - приватному підприємству "Гурман". Зазначає, що інших кредитних договорів між ВАТ "Кредобанк"та ТОВ "Гурман-плюс"з моменту укладення вказаного договору купівлі-продажу обладнання від 19.06.2009 р. по даний час не існує. Представлену позивачем копію витягу з реєстру обтяжень рухомого майна розцінює як підтвердження його позиції, так як майно, що є предметом оскаржуваного договору, в ньому відсутнє. Вважає безпідставним посилання позивача на ст.2 вказаного витягу "рухоме майно Холодильне обладнання 6-ти камерне секційне загальним об'ємом 500 м. куб., згідно акту оцінки майно, що передається в заставу від 10.03.2005р.", оскільки в реєстрі обтяжень рухомого майна йде мова про холодильне обладнання, яке 27.10.2006р., тобто до моменту укладення вищезазначеного договору, вилучено реєстратором з вказаного реєстру (ст.5 реєстру). Заперечує тверджень позивача про те, що на момент укладення оскаржуваного договору всі активи ТОВ "Гурман-плюс"були обтяжені заставою, оскільки з копії витягу з реєстру обтяжень рухомого майна (ст.7) вбачається, що 03.11.2005р. реєстратором Івано-Франківської філії державного підприємства "Інформаційний центр"внесено зміни у вказаний реєстр у зв'язку з виправлення помилки, та вилучено з реєстру об'єкт: "всі активи платника податків згідно з актом опису від 28.09.2005 р. № 6/10/24 на грошові кошти поручителя по договорах № 260/01/1216777 про розміщення коштів на депозитний рахунок "Стандарт від 22.10.2003 р.". Як вказано на ст.7 даного витягу, підставою внесення таких змін стала помилка реєстратора б/н 03.11.2005 р. ІФФ ДП "Інформаційний центр"МЮУ.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне.

19.06.2009р. між ТзОВ "Гурман-плюс", як продавцем, та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, як покупцем, укладено договір №1 купівлі-продажу торговельного обладнання (надалі "договір").

Відповідно до п.1.1., п.1.2. договору продавець зобов'язався передати у власність (продати) покупцю обладнання, перелік та кількість якого визначена у специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язався прийняти, демонтувати і транспортувати обладнання та оплатити його вартість в повному розмірі. Загальна вартість обладнання визначена в сумі 1 070 500 грн., в т.ч. ПДВ, які покупець зобов'язаний сплатити продавцю протягом шести місяців з моменту підписання акту прийому-передачі обладнання шляхом перерахування на банківський рахунок продавця згідно затвердженого графіку (п.2.1,п.2.2 договору). В п.3.2. договору визначено, що право власності на обладнання переходить від продавця до покупця з моменту демонтажу та підписання акту приймання-передачі.

Як передбачено ч.3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За приписами ч.1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Позивач, посилаючись на порушення ст. 7 Закону України "Про заставу" щодо права застовадавця відчужувати заставлене майно тільки за згодою заставодержателя, не подав доказів того, що майно, яке відчужувалось за оскаржуваним договором, знаходилось в заставі.

Представлений ним витяг з державного реєстру обтяжень рухомого майна №26322803 від 25.02.2010р. таких даних не містить. Згідно довідки ПАТ "Кредобанк" №04-35/301 від 23.03.2010р. станом на 23.03.2010р. по кредитах ТзОВ "Гурман-плюс" у ПАБ "Кредобанк" в забзепеченні вказаного торгового обладнання немає. Представник даного банку ОСОБА_3. в судовому засіданні 06.07.2010р. пояснила, що вказане майно ТзОВ "Гурман-плюс" в заставу банку не передавалось.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено наявність вищезазначених підстав для визнання спірного договору недійсним.

Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 8, 124 Конституції України, ст.ст. 43, 49, 82- 85 ГПК України, суд

в задоволенні позову підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Гурман-плюс" про визнання недійсним договору №1 купівлі-продажу обладнання від 19.06. 2009р. відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Повне рішення складене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 27.07.2010р.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

помічник судді Бандура Володимир Степанович

27.07.2010р.