Позивач зазначав, що між ним та відповідачем укладено договір № 06439/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 14 березня 2006 р., згідно з яким він зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, а останній –оплачувати надані послуги.

Всупереч умов договору відповідач частково оплатив спожиту протягом грудня 2009 –квітня 2010 років питну воду та надані послуги водовідведення, заборгувавши йому станом на 1 травня 2010 р. 758324,71 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 19305,78 грн., три проценти річних з простроченої суми 3537,93 грн., пеню 16514,41 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, посилався на безпідставність вимог в частині оплати питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання. Його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 14 березня 2006 р. між сторонами по справі укладено договір № 06439/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі.

За умовами договору позивач зобов’язався постачати відповідачу питну воду, приймати каналізаційні стоки, які не перевищують граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин, а останній –оплачувати надані послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 1 липня 1994 р. (z0165-94)

Кількість поданої води згідно п.п. 2.1.1, 2.1.2, 2.1.3 договору передбачено визначати за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника, окрім випадків, передбачених Правилами користування (z0165-94) . У випадку наявності у абонента декількох об’єктів водоспоживання, облік спожитої ним води здійснюється з урахуванням показань всіх лічильників, зареєстрованих за абонентом. Обсяг наданої води для поливу визначається за показаннями лічильника. В разі технічної неможливості встановлення лічильника, кількість поставленої для поливу води може визначатися за узгодженим з постачальником розрахунком на підставі наданих абонентом офіційних документів, якими визначена площа поливу.

Зняття показань з лічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента у строки згідно з графіком обслуговування постачальника. Для абонента із стабільним об’ємом водоспоживання (до 20 м. куб. із незначним коливанням) зняття показань з лічильника може здійснюватися постачальником поквартально, при цьому останній направляє абоненту щомісячно розрахункові документи на оплату наданих послуг, виходячи із його середньодобового споживання води. Показання лічильника за відповідний період можуть бути прийняті до розрахунків постачальником від абонента в письмовому вигляді. В разі якщо абонент не забезпечить присутності свого представника для зняття показань, дані, що зняті постачальником є підставою для виставлення розрахункових документів на оплату наданих послуг.

Якщо лічильник не працює не звини абонента, кількість поставленої води визначається, виходячи із середньодобової витрати абонента, яка визначається за показаннями працюючого лічильника в останні два розрахункові місяці. У випадку, коли лічильник працював менше двох місяців, кількість води визначається за її середньодобовою витратою не менше 10 днів. Облік води за таким порядком здійснюється до встановлення працюючого (повіреного) лічильника, перерахунку за відповідний період не проводяться.

Кількість стічних вод згідно п. 2.1.4 договору визначається за показаннями лічильників стічних вод, або за кількістю стічних вод, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання згідно показань лічильників води, або іншим способом визначення об’ємів стоків у відповідності до розділу 21 Правил користування (z0165-94) та місцевих правил приймання.

Строк оплати за договором відповідно до умов п.п. 2.2.2, 2.2.5 встановлений десять днів з дня представлення позивачем платіжних документів до банківської установи. В разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документу, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг, не пізніше 5-го числа наступного місяця, платіжним дорученням, виходячи з діючого тарифу та фактичної кількості спожитої води.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 7 договору діє протягом одного року і набув чинності з моменту його підписання сторонами та вважається пролонгованим на новий строк, якщо за 20 днів до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

З пояснень сторін, наданих позивачем дебетових інформаційних повідомлень слідує, що заявлені вимоги стосуються фактично оплати обсягів питної води та послуг водовідведення, наданих за період грудня 2009 - квітня 2010 років.

Заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання задоволенню не підлягають, оскільки згідно з п. 3.13 чинних з жовтня 2008 р. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27 червня 2008 р. (z0936-08) , розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб’єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Згідно з наявними доказами (розпорядження на реєстрацію водолічильника та акти обстеження) на балансі відповідача теплові пункти, з яких йому здійснюється постачання гарячої води, не перебувають, вони належать АЕК "Київенерго".

Таким чином, у позові про стягнення 463907,12 грн. вартості питної води для потреб гарячого водопостачання (згідно наданого позивачем розгорнутого розрахунку позовних вимог), слід відмовити.

Згідно з поданим позивачем розгорнутим розрахунком, який в частині визначення вартості питної води для потреб холодного водопостачання та послуг водовідведення за період грудня 2009-квітня 2010 років відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору, проведений на підставі даних актів про зняття показань водолічильника, особових рахунках, стверджується факт надання позивачем відповідачу протягом указаного періоду послуг водопостачання та водовідведення вартістю з урахуванням перерахунку у загальному розмірі 1700843,62 грн.

Як пояснив позивач, розмір проведених відповідачем платежів за надані у спірний період послуги за договором становить 1197397,89 грн.

При цьому, з матеріалів справи слідує, що позивач безпідставно зарахував здійснені відповідачем оплати у розмірі 209028,14 грн. в рахунок оплати питної води, використаної після жовтня 2008 року для потреб гарячого водопостачання, хоча обов’язок проводити оплату цих обсягів у відповідача відсутній.

Тому суд вважає, що кошти у розмірі 209028,14 грн. повинні були зараховані позивачем в рахунок оплати послуг водопостачання і водовідведення за договором.

Таким чином, загальний розмір проведених відповідачем протягом позовного періоду платежів за договором становить 1406426,03 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 624, 625 ЦК України підлягає стягненню 294417,59 грн. боргу (1700843,62-1406426,03), а також виходячи з дійсного розміру прострочених сум 7495,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1373,56 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 16514,41 грн. відповідно до вимог ст. 624 ЦК України задоволенню не підлягають, оскільки позивачем не доведено тієї обставини, що під час укладення спірного договору сторони дійшли згоди про застосування відповідальності за невиконання зобов’язання по оплаті послуг водопостачання та водовідведення у вигляді пені (не визначено суми, з якої слід рахувати пеню).

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд

позов Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "ЖЕО-103" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 33, код 26385316) на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1 А код 03327664) 294417,59 грн. боргу, 7495,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1373,56 грн. три проценти річних з простроченої суми, 3032,86 грн. витрат по оплаті державного мита, 89,73 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.