Суть спору: Золотарьова Олена Вадимівна звернулась з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" про визнання рішення загальних зборів учасників ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" від 18.02.2010 р. недійсним.

Позовні вимоги засновані на положеннях ст. 145 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 54, 59, 60, ч.5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства", статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" та мотивовані тим, що прийняте рішення порушує корпоративні права та інтереси позивача та не відповідає інтересам товариства.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги визнав.

Третя особа, у письмових поясненнях по справі, зазначила що підстави для задоволення позову відсутні. При цьому посилається на те, що вимоги акціонера (учасника) товариства про визнання недійсним рішення органу управління товариства не підлягають задоволенню, якщо на момент його прийняття позивач ще не набув права власності на акції чи частку в статутному капіталі товариства, оскільки його корпоративні права не могли бути порушеними. На думку третьої особи, Золотарьова О. В. не внесла у встановленому законом порядку внесок до статутного капіталу товариства та не набула статусу учасника товариства.

Третя особа також посилається на те, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 квітня 2010 року по справі за № 2-12/1918-2010 визнано право власності на нерухоме майно за громадянином Орловим Андрієм Миколайовичем, а саме: базу відпочинку "Бодрість", що знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Набережна 48, базу відпочинку "Продмаш", що знаходиться за адресою: Україна, Автономна Республіка Крим, Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Набережна 14.

Посилаючись на переклад, який посвідчений Приватним нотаріусом М. В. Праздновою 26 квітня 2010 року, третя особа вказує на те, що відповідно до Письмової резолюції Єдиного директора компанії з обмеженою відповідальністю "Феродал холдінгс лімітед", довіреність від 05 лютого 2009 року анульована 14 грудня 2009 року. Проте вказана письмова резолюція підписана та на ній поставлена печатка лише 19 квітня 2010 року, а на території України, про що вказано вище, нотаріус посвідчив переклад лише 26 квітня 2010 року, тобто на момент прийняття спірного рішення Орлов А.М. не знав про те, що вказана довіреність анульована.

Розгляд справи відкладався, відповідно до ст. 77 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про господарські товариства" (далі - Закон) господарськими товариствами визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку.

Стаття 50 Закону встановлює, що товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Товариство є юридичною особою та набуває цих прав відповідно до ст. 6 Закону з дня його державної реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, які не повинні суперечити нормам діючого законодавства.

Відповідно до ч. 2 цієї норми, саме установчі документи повинні містити відомості про склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" створено згідно рішення загальних зборів учасників товариства 07.10.2009 року за №5 і зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради Автономної республіки Крим 05.03.2009р.

Згідно редакції статуту від 08.10.2009р. учасниками товариства були: Компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД", Золотарьова Олена Вадимівна, Орлов Андрій Миколайович.

Як вбачається з п. 5.4 статуту в редакції 2009р. вклади учасників у статутному капіталі товариства складали: Компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД" - 85%, Золотарьова Олена Вадимівна – 10%, Орлов Андрій Миколайович - 5%.

Статтею 58 Закону та статутом товариства визначено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

До компетенції Загальних зборів відноситься утворення і відкликання виконавчого та інших органів, вирішення питання про придбання товариством частки учасника; виключення учасника з товариства шляхом прийняття рішень.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", ст. 116 ЦК України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства.

Порядок виходу учасника товариства регламентовано ст. 54 Закону "Про господарські товариства" та супроводжується поданням заяви учасника товариства, прийняттям рішення вищим органом товариства та внесенням змін до статутних документів.

За приписами ст. 148 ЦК України учасник ТОВ повинен повідомити товариство про свій вихід не пізніше ніж за 3 місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Як зазначалось раніше, учасники товариства реалізують свої корпоративні права через вищий орган - загальні збори учасників.

рішення цього органу є актом корпоративного управління, який приймається у встановленому законом чи статутом порядку та відображається в протоколі загальних зборів товариства.

Протокол по своїй суті є технічним оформленням послідовності проведення зборів та формою фіксації рішень загальних зборів.

В матеріалах справи має місце протокол, який свідчить про проведення загальних зборів 18.02.2010р. (а.с. 64).

З цього протоколу вбачається, що на вказаних загальних зборах були присутні: Орлов Андрій Миколайович та Орлов Андрій Миколайович - від імені Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД".

Частиною 5 ст. 98 ЦК України передбачено право учасника товариства на оскарження до суду рішення загальних зборів.

Позивач просить визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" від 18.02.2010 р., а саме: про надання згоди на вихід із складу учасників ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" Орлова А.М. та про повернення частки учасника Орлова А.Н. в натурі нерухомим, майном а саме: комплекс будівель бази відпочинку "Бодрость", загальною площею 424,8м.кв., розташованої за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Набережна, 48 і комплекс будівель бази відпочинку "Продмаш" загальною площею 522,5 м.кв. розташованої за адресою: Сімферопольський район, смт. Миколаївка, вул. Набережна, 14, які раніше були передані їм до статутного фонду підприємства, як такі, що прийняті з порушенням порядку проведення загальних зборів учасників, за відсутності кворуму та порушення порядку виходу із складу учасників та повернення частки учасника, чим порушено її корпоративні права та законні інтереси.

Суд встановив, що 11.03.2010р. відбулися загальні збори, на яких прийнято рішення про відсторонення директора Орлова А.М. від виконання обов’язків директора товариства та призначення директором товариства Мартинову Н.П.

Директор ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" Мартинова Н.П. пояснила, що учасник товариства Орлов А.М. обманним шляхом, не сповістивши інших учасників товариства та скориставшись недійсною довіреністю на його ім’я від імені "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД", 18.02.2010р. нібито провів загальні збори учасників та самостійно прийняв рішення з питань його виходу зі складу учасників та повернення йому його частки в натурі. До того ж, Орлов А.М. на той час був директором товариства і на нього, згідно п.7.15 статуту товариства було покладено обов’язок забезпечення проведення зборів. Орлов А.М. одноособово провів загальні збори учасників ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" не повідомивши ні одного з учасників про час, місце проведення зборів та порядок денний.

Згідно протоколу загальних зборів учасників товариства від 18.02.2010р. на порядок денний поставлено питання про вихід із складу учасників товариства Орлова А.М. та повернення йому його частки.

Пунктом 4.1 статуту товариства в редакції, що діяла на момент проведення зборів передбачено, що учасник товариства може вийти із товариства у встановленому порядку.

Пунктом 5.11 передбачено, що кожен учасник має право вийти з товариства повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. При виході йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частки в статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в термін до 12 місяців з дня виходу.

Статтею 148 Цивільного кодексу України передбачено, що учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.

Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства.

За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі.

Якщо вклад до статутного фонду був здійснений шляхом передання права користування майном, відповідне майно повертається учасникові без виплати винагороди.

Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Спори, що виникають у зв'язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном, крім речей, вважаються майнові права та обов'язки. У частині першій статті 66 та у статті 139 ГК України визначено, що майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства. Отже, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства.

Саме тому ст. 54 Закону України "Про господарські товариства" та п. 5.11 статуту товариства в редакції, що діяла на момент проведення зборів передбачено, що кожен учасник має право вийти з товариства повідомивши про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. При виході йому виплачується вартість частини майна, пропорційно його частки в статутному капіталі. Виплата проводиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов із товариства, і в термін до 12 місяців з дня виходу.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" загальні збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Згідно п.7.9 статуту про проведення загальних зборів учасники товариства повідомляються письмово (чи іншим засобом) не менше ніж 30 днів до початку засідання загальних зборів учасників із вказівкою про час, місце проведення загальних зборів та порядок денний.

Як вбачається із протоколу, на загальних зборах від 18.02.2010р. розглядалися питання про вихід власника корпоративних прав з товариства, який регулюється спеціальними процедурами, наприклад, визначеними ст. 54 Закону (оплата вартості майна при виході учасника, тощо). Така процедура припинення права власності передбачає не тільки подання заяви про вихід зі складу, проведення загальних зборів відповідно до діючого законодавства, а й внесення змін до статуту та відповідного запису до державного реєстру.

Разом з тим, до матеріалів справи не додано жодного доказу, який би свідчив про подання учасником Орловим А.М. заяви про вихід з товариства, належне повідомлення позивача та Компанію з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД" про дату та час проведення зборів, чим порушено ст. 43 Закону та вимоги статуту товариства.

Матеріали справи містять письмові пояснення директора ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" надані господарському суду АР Крим, в яких директор товариства не заперечує проти факту проведення загальних зборів Учасників товариства, з порушенням встановленого законом та статутом порядку.

Із доданого документу слідує, що а ні Компанія з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД", а ні Золотарьова Олена Вадимівна, про проведення загальних зборів не повідомлялись, що також підтверджує позицію позивача стосовно проведення загальних зборів 18.02.2010р.

Третьою особою Орловим А.М. який підписав протокол загальних зборів від 18.02.2010р. не надано до матеріалів справи документів в якості доказів про надання заяви товариству про свій вихід у встановленому законом порядку та належне повідомлення учасників товариства про проведення загальних зборів учасників 18.02.2010 року, про згоду товариства на виділення йому його частки в натурі без затвердження річного звіту.

При цьому, частки позивача та Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД", на момент проведення загальних зборів у сукупності складають 95%.

Як зазначено вище, повноваження Орлова А.М. приймати рішення від імені Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД" на день проведення загальних зборів 18.02.2010 року були припиненні, що підтверджується повідомлення Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД" від 14.12.2009р. (а.с. 8-9).

Суд вважає, що сам факт існування 14.12.2009р. вказаного повідомлення, спростовує доводи Орлова А.М. та підтверджує, що він, станом на 18.02.2010 року, не мав повноваження представляти інтереси Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД" на зборах товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція".

Так, одночасна відсутність на зборах позивача та повноважного представника Компанії з обмеженою відповідальністю "ФЕРОДАЛ ХОЛДІНГЗ ЛТД", не давала можливості прийняття рішень з підстав відсутності кворуму.

Посилання третьої особи на рішення господарського суду АР Крим від 22.04.2010р. у справі № 2-12/1918-2010р. суд не приймає, з огляду на встановлений під час розгляду справи факт апеляційного оскарження цього рішення, що виключає набрання останнім законної сили.

Доводи третьої особи про те, що позивач не має статусу учасника товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" оскільки не вніс свою частку до статутного фонду, спростовується наступним.

Відповідно до п. 5.3 Статуту, Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція", для забезпечення діяльності товариства за рахунок внесків Учасників утворюється статутний капітал у розмірі 1 400 000,00 грн. Золотарьова О.В. приймає участь у формуванні статутного капіталу своїми грошима у сумі 140 000,00 грн.

Пунктом 5.5 статуту товариства передбачено, що до моменту державної реєстрації товариства його учасники повинні сплатити не менш 50-ти відсотків суми своїх вкладів, інша частина підлягає сплаті протягом першого року діяльності товариства.

Якщо учасники протягом року не сплатили повністю суму своїх вкладів, товариство повинно оголосити про зменшення статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту у встановленому порядку або прийняти рішення про ліквідацію.

Згідно статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Суд встановив, що відсутні належні докази того, що ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція", у встановленому законом порядку, оголошувало про зменшення статутного капіталу або приймало рішення про ліквідацію, у зв’язку з не внесенням Золотарьовою О.В. своєї частки у встановлені строки.

Крім того, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сформованого станом на 29.06.2010р. (а.с. 62-63), Золотарьова О.В., є учасником ТОВ "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" з розміром внеску до статутного фонду у розмірі 140 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГКУ корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону.

Згідно п.17,18 Постанови Пленуму верховного суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 року №13 (v0013700-08) , підставами для визнання недійсним рішень загальних зборів учасників господарського товариства можуть бути:

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;

- позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах;

- порушення прав чи законних інтересів учасника товариства рішенням загальних зборів.

Безумовною підставою для визнання недійсним рішень загальних зборів у зв’язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення(статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства".

При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв’язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про неправомірності рішення, прийнятого на загальних зборах 18.02.2010р., з підстав порушення порядку подання заяви про вихід із складу учасників товариства, повернення частки учасника, скликання загальних зборів та відсутності кворуму для прийняття будь-яких рішень.

Таким чином, спірне рішення про вихід учасника Орлова А.М. зі складу учасників товариства, повернення його частки з статутного фонду, прийнято з порушенням діючого законодавства, вимог статуту товариства та порушує права позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суд покладає на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошенні в судовому засіданні – 19.07.2010р.

рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 22.07.2010р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" від 18.02.2010 р. – недійсним.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південна інвестиційна компанія "Ділова пропозиція" (95050, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Никанорова б.3 кв.76, код в ЄДРПО України 34835837) на користь Золотарьової Олени Вадимівни (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Садова, 78/10, кв. 60, ідентифікаційний код 2284702227) судові витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.