Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про доповнення договору № 1116106466 від 07.12.2006р., укладеного між Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" та Відокремленим підрозділом "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"наступним пунктом:

"3.2 Сумма договора составляет 14 850 000,00 грн., которая подлежит корректировки с учетом п.3.8 Договора.

3.5.1. Покупатель перечисляет аванс в размере 50 % от суммы Договора по следующему графику: в 2006 году – 900 000 гривен (девятьсот тысяч гривен 00 копеек), в 2007 году –2 100 000 гривен (два милиона сто тысяч гривен 00 копеек), в 2008 году –1 455 000 гривен (один миллион четыреста пятьдесят пять тысяч гривен 00 копеек), в 2009-2010 годах – доплата до 50 % стоимости спецификаций, подлежащих к выполнению после их корректировки согласно п.3.8.

3.5.2. Окончательная оплата Продукции производится следующим образом:

Покупатель обязуется через свой банк открыть документарный безотзывный неподтвержденный делимый аккредитив (т.е аккредитив, в котором предусмотрено его использование частями, в соответствии с суммой предоставленных для оплаты документов) и сообщить Поставщику об открытии и условиях такого аккредитива, согласно следующих сроков:

- до 01.02.2010 года Покупатель открывает и сообщает Поставщику об открытии вышеуказанного аккредитива в размере остаточной стоимости спецификаций, подлежащих к оплате за вычетом аванса в размере 50 % сроком действия до окончания действия Договора.

3.5.5. Оплата предусмотренная п.3.5.1-3.5.3 производится в соответствии с запланированным финансированием:

- в течении 2006 года –900 000 гривен (девятьсот тысяч гривен 00 копеек);

- в течении 2007 года – 2 100 000 гривен (два милиона сто тысяч гривен 00 копеек);

- в течении 2008 года –5 000 000 гривен (пять милионов гривен 00 копеек);

- в течении 2009 года –6 850 000 (шесть миллионов восемьсот пятьдесят тысяч гривен 00 копеек);

- в течении 2010 года - остаток стоимости Договора с учетом корректировки стоимости спецификаций, согласно п.3.8.

3.8. Стоимость спецификаций должна быть пересмотрена по согласованию сторон при росте (уменьшении) курса евро (доллара США) к гривне более чем на пять процентов относительно курса евро (доллара США) к гривне на дату заключения Договора. При этом переоценке подлежит не более восьмидесяти пяти процентов стоимости Продукции, подлежащей поставке.

10.1. Договор вступает в силу с момента вступления решения хозяйственного суда в законную силу и действует до 30 июня 2011 года."

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 27 332,37 грн. трьох відсотків річних, 143 559,35 грн. збитків від інфляції, 195 065,78 грн. пені та 4 839 000,00 грн. матеріальних збитків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.12.2009р. порушено провадження у справі № 8/15, розгляд справи призначений на 21.01.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2010р. розгляд справи відкладений на 25.02.2010р., у зв’язку з нез’явленням представника позивача у судове засідання, неподанням сторонами витребуваних доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2010р. за заявою судді Катрич В.С., Головою Господарського суду міста Києва, продовжено строк вирішення спору у справі № 8/15.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.02.2010р. розгляд справи відкладений на 25.03.2010р., у зв’язку з неподанням витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2010р. продовжено строк розгляду справи № 8/15, розгляд справи № 8/15 відкладений на 29.04.2010р., у зв’язку з неподанням сторонами усіх витребуваних доказів та необхідністю витребування нових доказів.

25.03.2010р. від Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів""Фаворит-Плюс"надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Відокремлений підрозділ "Южно-Українська АЕС"ДП "НАЕК "Енергоатом", посилаючись на те, що прийняте у даній спраі рішення може вплинути на права та інтереси ВП ЮУ АЕС, як особи на користь якої був укладений спірний договір.

Відповідач проти клопотання позивача заперечував, оскільки, на його думку, рішення суду не зможе вплинути на права відокремленого підрозділу ЮУ АЕС.

Суд, розглянувши дане клопотання, відмовив в його задоволенні, оскільки відокремлений підрозділ "Южно-Українська АЕС"Державного підприємства "НАЕК Енергоатом"є відокремленим підрозділом тієї самої юридичної особи, яка представлена у розглядуваній справі іншим відокремленим підрозділом –ВП "Атомкомплект"ДП НАЕК "Енергоатом"і самостійних прав юридичної особи не має. Залучення різних відокремлених підрозділів однієї і тієї самої юридичної особи до складу учасників судового процесу з різними процесуальними правами чинним законодавством України не передбачено.

29.04.2010р. від Дочірнього підприємства Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" надійшло клопотання про призначення колегіального розгляду справи № 8/15 у складі трьох суддів.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 07.05.2010р. № 8/15, розгляд справи № 8/15 доручено здійснювати колегіально у наступному складі суду: головуюча суддя Катрич В.С., судді Спичак О.М. та Гавриловська І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2010р. розгляд справи призначений на 03.06.2010р. у наступному складі суду: головуюча суддя Катрич В.С., судді Спичак О.М. та Гавриловська І.О.

Через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2010р. розгляд справи відкладений на 17.06.2010р.

03.06.2010р. Дочірнє підприємство Всеукраїнська організація інвалідів "Союз організацій інвалідів""Фаворит-Плюс"подало клопотання про залучення прокурора до участі у розгляді справи № 8/15, яке мотивовано тим, що питання порушені під час розгляду справи стосуються інтересів держави, а саме ушкодження інтересів національної безпеки.

Відповідно до ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, відмовив в його задоволенні, оскільки прокурором не виявлено ініціативи вступити у дану справу, порушену за позовом інших осіб, для представництва інтересів громадянина або держави.

Від Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів""Фаворит-Плюс"надійшли пояснення № 3/146 від 17.06.2010р. по справі № 8/15.

17.06.2010р. від Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів""Фаворит-Плюс"надійшло клопотання про виклик посадових осіб ДП НАЕК "Енергоатом", мотивоване тим, що для встановлення дійсних обставин справи та для надання необхідних пояснень з питань, що виникли під час розгляду справи, необхідно викликати в судове засідання посадових осіб відповідача в порядку ст. 30 ГПК України, а саме: Президента Недашковського Ю.О. та директора ВП "Атомкомплект"Василькова В.О.

У судовому засіданні представник відповідача проти клопотання заперечував та пояснив, що матеріалів справи достатньо для правильного вирішення спору.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, відмовив в його задоволенні, оскільки в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи по суті.

07.07.2010р. від Дочірнього підприємства Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів""Фаворит-Плюс"надійшло клопотання залучення додаткових доказів до матеріалів справи.

13.07.2010р. та 14.07.2010р. від позивача через канцелярію суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив суд позов задовольнити повністю.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував наступним:

На думку позивача, відповідач в порушення вимог п.п. 3.5.1-3.5.3. прострочив виконання свого грошового зобов’язання щодо перерахування авансу за продукцію та виконані роботи. Разом з цим, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи щодо врегулювання спірних питань по виконанню договору. Проте відповідач відписувався, але дієвих мір не приймав.

Позивач за порушення вказаних у договорі строків нарахував господарські санкції, передбачені п. 7.7 договору та ч.2 ст. 625 ЦК України, а саме: суму трьох відсотків річних у розмірі 27 332,37 грн., суму інфляції в розмірі 143 559,35 грн., суму подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 195 065,78 грн. позивач надав детальний розрахунок наведеного.

Позивач зазначив, що на сьогоднішній день в Україні існує глибока економічна криза в усіх сферах діяльності господарюючих суб’єктів, яка розпочалася у серпні 2008 року за кордоном, а з кінця 2008 –в Україні, та яка дуже потужно та негативно вплинула на фінансово-економічний стан України. А тому позивач, приймаючи участь в торгах та укладаючи договір, не міг передбачати стрімке зростання інфляції та значне погіршення економічної ситуації в країні, а саме не міг передбачити настання фінансової кризи в світі взагалі, та в Україні зокрема, та пов’язаного з цим не прогнозованого зростання вартості іноземних валют.

В обґрунтування позовних вимог, позивач послався на ч. 2 ст. 652 Цивільного Кодексу України, згідно якої якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, суд, на вимогу заінтересованої сторони, наділений повноваженнями змінити за своїм рішенням вказаний договір за наявності підстав, наведених у зазначеній статті.

Позивач послався на ч.4 ст. 188 Господарського Кодексу України, якою передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Вказав, що на сьогоднішній день передбачене обладнання, яке має бути поставлене згідно специфікацій до договору, закупається за кордоном у вигляді частин та комплектуючих, оскільки в Україні відсутнє аналогічне обладнання, яке б відповідало вимогам технічного завдання. Розрахунок за обладнання, частин та комплектуючих позивач з іноземними постачальниками здійснює у іноземній валюті ЄВРО, доларах США та російських рублях. Остаточна вартість договору, яка була узгоджена сторонами договору станом на 07.12.2006 р., не покриває витрат, які несе позивач при виконанні своїх обов’язків за договором, що призводить до значних втрат та нерентабельності договору для позивача, а також до неможливості виконання зобов’язання в натурі. Крім того, вартість обладнання з 2006 року вже зросла на 30%.

На думку позивача, враховуючи, що відповідач постійно прострочував оплату вже поставленого обладнання та виконаних робіт, що призвело до зупинення виконання зобов’язань по договору та веденню постійних переговорів, тому вартість договору підлягає коригуванню, а спосіб розрахунку по кінцевому платежу підлягає зміні. Разом з цим, враховуючи, що виконання зобов’язань по договору зупинене, а строк його дії спливає, виникла необхідність продовжити дію договору на 1 рік і 6 місяців.

Позивач зазначив, що виконання договору № 1116106466 від 07 грудня 2006 року має державне значення, оскільки їх метою є забезпечення безпеки об’єктів атомної енергетики, зокрема: ВП ЮУ АЕС, його персоналу, а також громадян, які працюють та мешкають поблизу ВП ЮУ АЕС. Розірвання договору суперечить суспільним інтересам і потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору.

Позивач зазначив, що рішенням держави в особі Кабінету Міністрів України, тобто власником відповідача встановлено, що згідно п. п. 5 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання організації бюджетного процесу"від 26 листопада 2008 р. № 1036 (1036-2008-п) , зміна курсу валют визначена як непередбачуваний випадок, а саме: "з метою економії бюджетних коштів необхідно передбачати під час укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за результатами проведення торгів (тендерів) положення щодо заборони збільшення вартості товарів, робіт і послуг, крім непередбачуваних випадків, зокрема тих, що пов'язані із зміною курсу валюти".

Позивач вважає, що об’єктивно склалася така ситуація, коли є необхідність внесення змін та доповнень до договору № 1116106466 від 07 грудня 2006 року з метою продовження виконання вказаного договору та приведення його умов у відповідність до обставин, що суттєво змінились.

При цьому, на думку позивача, необхідно врахувати, що на протязі майже року відповідачем не вживаються ніякі заходи по виконанню обов’язку щодо вирішення питань, які виникли згідно нових умов та чинного законодавства України.

Позивачем надані письмові докази того, що між ДП "Фаворит-Плюс", ВП "Атомкомплект"та ВП ЮУ АЕС, який є замовником та користувачем робіт, протягом року обговорювались в усній та письмовій формі питання приведення умов договору АСКРО у відповідність з об’єктивними обставинами, що суттєво змінились. Пропозиції щодо внесення змін до договору АСКРО на підставі ст. 1 ст. 652 ЦК України у зв’язку із зміною вартості валютних складових внаслідок непередбачуваної зміни курсу валют, були надані позивачем відповідачу листом № 3124/1 від 21.11.2008р., проте відповідач, всупереч ч. 3 ст. 188 ГПК України не повідомив позивача про розгляд вказаного листа.

Позивач наголосив, що у зв’язку з бездіяльністю відповідача щодо приведення умов договору у відповідність до обставин, що суттєво змінились, позивач поніс значні матеріальні збитки та витрати, що становлять 4 839 000,00 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо понесених матеріальних збитків та втрат, позивачем надано аудиторський висновок аудиторської фірми "Фінком-Аудит"від 15.06.2010р. про вплив на фінансовий стан Дочірнього підприємства Союзу організацій інвалідів України "Фаворит-Плюс"внаслідок невиконання контрагентом ДП НАЕК "Енергоатом"договірних зобов’язань за договором №111610644 від 07.12.2006р. за період з 01.04.2009р. по 15.06.2010р.

Згідно зазначеного аудиторського висновку, для оцінки впливу невиконання договірних зобов’язань контрагентом ДП НАЕК "Енергоатом"на господарську діяльність та фінанси підприємства ДП "Фаворит-Плюс"аудиторські процедури проводились згідно з діючими в Україні чинними нормативами аудиту.

Відповідно до зазначеного аудиторського висновку, загальна сума матеріальних збитків ДП "Фаворит-Плюс", що виникли у зв’язку з невиконанням договірних зобов’язань з контрагентом ДП НАЕК "Енергоатом"за договором № 1116106466 від 07.12.2006р. за період з 01.04.2009р. по 15.06.2010р., у вигляді понесених додаткових прямих витрат та частини втраченої вигоди внаслідок збільшення постійних витрат у собівартості робіт до виконання загалом дорівнює 3 193 567,62 грн.

Позивач зазначив, що право позивача на позов про зміну договору № 1116106466 від 07 грудня 2006 року виникло 10.12.2008р., тобто через 20 днів після одержання ДП НАЕК "Енергоатом"листа №3124/1 від 21.11.2008р. із пропозицією ДП "Фаворит-Плюс"про внесення до спірного договору змін, отже, позов поданий в межах строку позовної давності, визначеної законом і до закінчення строку дії договору № 1116106466 від 07 грудня 2006 року. Сторони почали здійснення своїх господарських зобов’язань впродовж строку дії договору, до його закінчення, а господарське зобов’язання припиняється згідно вимог ст. 202 ГК України.

На думку позивача, у випадку невиконання договору № 1116106466 від 07 грудня 2006 року, відповідач понесе набагато більші витрати на проведення тендерних процедур, укладання нового договору про той же предмет, і фінансування робіт з самого початку, а також не матиме можливості здійснити усі ці заходи до спливу терміну, на який продовжено виконання заходу АСКРО державної "Програми реконструкції систем радіаційного контролю АЕС України на 2007-2011 роки".

На думку позивача, відповідач протягом року ухилявся від виконання своїх господарських зобов’язань і не виконував в односторонньому порядку свої господарські зобов’язання. Він не повідомив позивача про результат розгляду листа № 3124/1 від 21.11.2008р., яким були надані пропозиції щодо внесення змін до договору АСКРО на підставі ч. 1 ст. 652 ЦК України, у зв’язку із зміною вартості валютних складових внаслідок непередбачуваної зміни курсу валют.

Позивач також наголосив, що відповідач законодавчо обмежений у свободі договору та веденні господарської діяльності. Ці обмеження випливають з його спеціального статусу та державного спрямування господарської діяльності на підставі чинного законодавства.

Зазначив, що господарська діяльність відповідача, окрім іншого, регулюється Законом України "Про об’єкти підвищеної небезпеки" (2245-14) , Законом України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (1370-14) та Законом України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (39/95-ВР) , якими встановлені спеціальні обмеження господарських свобод відповідача, а також його обов’язок з виконання заходів підвищення безпеки ядерних об’єктів.

Зазначив, що відповідач –експлуатуюча організація (оператор –ДП НАЕК "Енергоатом") повинен керуватися визначеними державними пріоритетами та своєчасно, у встановлений строк виконувати заходи підвищення безпеки згідно поставлених державною завдань на виконання державних програм підвищення безпеки, однією з яких є саме "Програма реконструкції систем радіаційного контролю АЕС України на 2007-2011 роки", ПМ-Д.0.08.428-07. На виконання заходу цієї програми укладений договір № 1116106466 від 07.12.2006р. Жодного іншого інтересу, крім державного для відповідача чинним законодавством України не передбачено.

Представник ДП НАЕК "Енергоатом"в особі ВП "Атомкомплект"заперечив проти заявлених позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої заперечення обґрунтовув наступним:

На думку відповідача, при зверненні позивача до Господарського суду міста Києва, ним було порушено вимоги статті 58 ГПК України щодо об’єднання в одній позовній заяві кількох вимог, оскільки позивачем одночасно заявляється вимога про внесення змін до договору 1116106466 від 07.12.2006р. та вимога про стягнення господарських санкцій. На думку відповідача, таке об’єднання кількох вимог в одній позовній заяві, що не зв’язані між собою підставою виникнення та поданими доказами, буде перешкоджати з’ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору.

На думку відповідача, позивач за кожною позовною вимогою має окремо обґрунтувати та довести власне право на звернення до господарського суду з позовною заявою про захист порушеного права та охоронюваних законом інтересів. Відповідач вважає, що подана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Відповідач зазначив, що з матеріалів справи та наданих позивачем доказів йому видно, що позивач не звертався до відповідача в установленому порядку з пропозицією внести зміни до укладеного договору, а тому відсутній предмет спору.

Крім того, на думку відповідача, позивачем не надано доказів, що існують правові підстави для внесення змін до договору судом, а наведені підстави не доводять виняткової обставини, що розірвання договору суперечить суспільним інтересам або призведуть до заподіяння сторонам шкоди, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

На думку відповідача, він в повному обсязі та своєчасно виконав свої зобов’язання щодо перерахування авансового платежу та грошових коштів за поставлену продукцію. На сьогоднішній день загальна сума сплачених коштів на рахунок позивача становить 7 741 465,00 грн., а тому доводи позивача про неможливість ним виконувати договір на попередніх умовах є безпідставними та надуманими.

При цьому зазначив, що п.п 5 п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання організації бюджетного процесу"від 26.11.2008р. за № 1036 (1036-2008-п) не діє на сьогоднішній день.

Відповідач зазначив, що перерахував суму авансу такими платежами: у 2006 році –900 000,00 грн, у 2007 році –2 100 000,00 грн., у 2008 році –1 445 000,00 грн.

Крім того, відповідач додатково протягом 2007-2009рр. перераховував позивачу грошові кошти, що у загальній сумі склало 3 296 465,00 грн.

При цьому, на думку відповідача, договором № 1116106466 від 07.12.06р. передбачено, що розрахунок здійснюється до останнього дня виконання зобов’язань з оплати продукції, а саме до 31 січня 2009 року, а до того моменту грошових зобов’язань з оплати продукції у відповідача не виникало.

Також зазначив, що відповідно до п.п. 3.5.2 договору, остаточний розрахунок за продукцію проводиться протягом 2008-2009 років у відповідності до підписаних сторонами актів приймання-передачі.

Відповідач зазначив, що з його сторони не було допущено порушення строку виконання грошового зобов’язання за договором, тому претензії зі сторони позивача щодо сплати неустойки, 3% річних, інфляційних та відшкодування збитків є необґрунтованими та безпідставними.

На підтвердження своєї позиції відповідач надав суду претензію № 1978/57 від 20.03.2008р., адресовану позивачу, в якій просив позивача здійснити терміново поставку обладнання по специфікації № 2, № 4 вартістю 2 535 300,00 грн., виконати роботи по специфікаціям № 3 та № 5 на суму 450 000,00 грн. та перерахувати ВП "Атомкомплект"ДП НАЕК "Енергоатом"за порушення строків поставки обладнання пеню в сумі 148 564,60 грн. та штраф у сумі 184 331,00 грн., що, на думку відповідача, є доказом несумлінного виконання позивачем договору № 1116106466 від 07.12.2006р., а тому у задоволенні позовних вимог просив суд відмовити.

15.07.2010р. від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відвід судді Катрич В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2010р. у справі № 8/15, заступник Голови Господарського суду міста Києва, розглянувши заяву представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відвід судді Катрич В.С. у справі № 8/15, залишив його без задоволення.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.07.2010р. представник відповідача заяви усне клопотання про залучення прокурора до участі у справи № 8/15.

Суд, розглянувши подане позивачем клопотання, відмовив в його задоволенні, оскільки у відповідності до положень ст. 29 ГПК України, прокурором не виявлено ініціативи вступити у дану справу, порушену за позовом інших осіб, для представництва інтересів громадянина або держави.

У судовому засіданні, яке відбулося 15.07.2010р. о 10:30 було оголошено перерву для оголошення повного тексту рішення на 15.07.2010р. на 14:05.

15.07.2010р. від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла заява про відвід колегії суддів у складі головуючої судді Катрич В.С., суддів Спичака О.М. та Гавриловської І.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2010р. у справі № 8/15, заступник Голови Господарського суду міста Києва, розглянувши заяву представника Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про відвід колегії суддів у складі головуючої судді Катрич В.С., суддів Спичака О.М. та Гавриловської І.О. у справі № 8/15, залишив його без задоволення.

Суд вважає можливим розглянути справу відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

07 грудня 2006 року між Дочірнім підприємством Всеукраїнською громадською організацією "Союз організацій інвалідів України""Фаворит-Плюс"- "постачальник"та Відокремленим підрозділом "Атомкомплект"Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"- "покупець" був укладений договір № 1116106466 (надалі - договір), відповідно до п.1.1 якого "постачальник"зобов’язався в порядку та на умовах, визначених у договорі розробити та узгодити у встановленому порядку проектно-кошторисну документацію, виготовити та поставити обладнання (надалі –продукція) та виконати роботи по шеф-монтажу, пуско-наладці та вводу в експлуатацію обладнання системи автоматизованої системи контролю радіаційного обстановки (АСКРО) для підвищення безпеки ВП "Южно-Українська АЕС"Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (надалі - вантажоотримувач), а "покупець"зобов’язався у порядку та на умовах визначених у договорі, прийняти та оплатити продукцію та роботи.

Згідно з п.11.5 договору, договір укладений у відповідності с Законом України №1490-ІІІ "Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти" (1490-14) та рішенням тендерного комітету ДП НАЕК "Енергоатом".

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.12.2009р. (п.10.1 договору).

Пунктом 10.3 договору передбачено, що зміни в договір можуть бути внесені за домовленістю сторін з оформленням додаткової угоди до договору, яка вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими особами обох сторін. Допускається внесення змін в договір шляхом обміну листами, які є невід’ємною частиною даного договору.

Укладений договір № 1116106466 від 07.12.2006г. є договором з надання робіт та послуг із розробки та впровадження автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки, тобто АСКРО.

Позивач у ході судового засідання надав письмові докази того, що між позивачем, відповідачем та ВП ЮУ АЕС, який є замовником та користувачем робіт та як відокремлений підрозділ входить до складу відповідача, протягом більше року проводилося листування щодо вирішення питання приведення умов договору АСКРО у відповідність з об’єктивними обставинами, що суттєво змінились.

Відповідач в ході судового засідання проти існування наданих позивачем доказів у вигляді письмового листування сторін не заперечував, однак робив з цих доказів висновки, протилежні тим, що наводив позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов’язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського Кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Пропозиції щодо внесення змін до спірного договору АСКРО на підставі ст. 1 ст. 652 ЦК України, у зв’язку із зміною вартості валютних складових внаслідок непередбачуваної зміни курсу валют, були надані позивачем відповідачу листом № 3124/1 від 21.11.2008р.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського Кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. Всупереч цьому правилу здійснення господарської діяльності, відповідач не повідомив позивача про розгляд вказаного листа.

Натомість ЮУ АЕС, як відокремлений підрозділ у складі відповідача, що є замовником та користувачем відповідних робіт за договором АСКРО, листом № 07/3998 від 31.03.2009р. визначив виключну важливість цих робіт. Відповідач належним чином не повідомив відокремлений підрозділ ЮУ АЕС про необхідність узгодження внесення змін до договору АСКРО з метою приведення цього договору у відповідність із обставинами, що змінились.

Позивач повторно письмово звернувся до відповідача із листом № 3068 від 03.04.2009р., в якому надав розрахунки та обґрунтування необхідності зміни вартості валютних складових специфікацій договору АСКРО, які залишилися до виконання, внаслідок непередбачуваної зміни курсу валют. Позивач зазначив про необхідність внесення відповідних змін до договору АСКРО. До листа, як зазначив позивач, ним було додано додатки у вигляді нових редакцій специфікацій № 6 та № 8 та додаткову угоду.

Відповідач повторно не надав відповіді позивачу та не повідомив відокремлений підрозділ ЮУ АЕС про нагальну потребу узгодження з боку ВП ЮУ АЕС збільшення вартості договору АСКРО, що підтверджується листом ВП ЮУ АЕС № 07/5069 від 21.04.2009р.

Листом ДП "Енергоатом"в особі ВП "Атомкомплект"№ 2564/42 від 28.04.2009р. позивач був повідомлений, що відповідач готовий розглянути питання подорожчання обладнання за специфікаціями № 6 и № 8.

Позивач отримав від відповідача лист № 3264/42 від 27.05.2009р., в якому зазначалося, що керівництво ВП "Атомкомплект"готово розглянути питання подорожчання комплектующих за специфікаціями № 6 и № 8 на остаточну вартість обладнання, тобто за вирахуванням авансового платежу.

Відокремлений підрозділ відповідача ЮУ АЕС надіслав листа позивачу № 07/6802 від 01.06.2009р., в якому, як замовник та користувач, вказав на нагальну потребу виконання робіт за договором АСКРО.

У листі відповідача № 3695/101 від 11.06.2009р. до ЮУ АЕС зазначено про те, що на розгляд ЮУ АЕС направлено нові редакції специфікацій № 6 і № 8, які були запропоновані позивачем, надіслані 03.06.2009р. та 05.06.2009р., у зв’язку з чим, ДП "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект"у терміновому порядку просило надати на адресу ДП "Енергоатом"в особі ВП "Атомкомплект"рішення ВП ЮУ АЕС відносно подальшого виконання договору № 1116106466 від 04.12.2006р.

Відокремлений підрозділ ЮУ АЕС листом № 07/7344 від 12.06.2009р. повідомив відповідача, що ЮУ АЕС узгоджує збільшення вартості обладнання АСКРО в рамках договору №1116106466 от 04.12.2006р. (специфікації № 6, № 8), підтверджує наявність відповідного фінансування та підтверджує подовження строку дії вказаного договору до 30.09.2010р.

Відповідач направив до відокремленого підрозділу ЮУ АЕС лист № 3848/42 від 17.06.2009р. з вимогою узгодити з позивачем календарний план та графік виконання робіт і поставок. ЮУ АЕС звернулося до позивача із відповідним листом № 07/7764 від 20.06.2009р. щодо узгодження. Після врегулювання існуючих розбіжностей з позивачем, ЮУ АЕС листом № 07/10404 від 14.08.2009р. направив ДП "Енергоатом" в особі ВП "Атомкомплект"узгоджений між ним та позивачем календарний план.

Позивач отримав лист від відповідача № 5265 від 14.08.2009р. із запрошенням до позивача прибути до відповідача для підписання додаткової угоди до договору АСКРО.

Позивач прибув за вказаною адресою, проте додаткова угода відповідачем підписана не була. Листом № 3110 від 21.08.2009р., який був направлений до відповідача, позивач констатує цей факт.

Листом № 6057/42 від 24.09.2009р. відповідач повідомив відокремлений підрозділ, який є замовником та користувачем робіт за договором АСКРО ЮУ АЕС, що на даний час у ВП "Атомкомплект"знаходиться на оформленні додаткова угода № 3 з відкорегованим, згідно вимогам ВП "ЮУ АЕС"календарним планом і графіком виконання робіт та поставок. Після підписання вказаної угоди з боку ВП "Атомкомплект"даний документ буде направлений у найкоротші строки на адресу ДП "Фаворит-Плюс"для подальшого оформлення.

Листом № 6783 від 27.10.2009р. відповідач повідомив позивача, що в ході розрахунків, проведених ВП "Атомкомплект", у зв’язку з коливаннями курсу гривні до іноземної валюти, подорожчання обладнання можливе на 3 196 790,71 грн. та просив ДП "Фаворит-Плюс"проінформувати ВП "Атомкомплект"про узгодження ДП "Фаворит-Плюс"на підписання угоди про подорожчання обладнання за специфікаціями № 6 та № 8 до договору №1116106466 від 07.12.2006р.на суму вказану вище.

Позивач листом № 3163 від 16.11.2009р. звернувся до відповідача з метою вирішення питання про приведення умов спірного договору у відповідність з обставинами, що суттєво змінились. Відповідачу були запропоновані заходи щодо уникнення майнової шкоди та майнової відповідальності внаслідок бездіяльності відповідача щодо підписання відповідної додаткової угоди. Відповіді від відповідача не отримано, протилежне не доведено відповідачем.

У листі № 07/14166 від 05.11.2009р. від ЮУ АЕС до відповідача зазначено, що ЮУ АЕС направило ряд листів до відповідача з питання врегулювання виконання договору АСКРО. Зазначений лист залишено відповідачем без відповіді, протилежне не доведено відповідачем.

16.11.2009р. відбулась спільна нарада сторін щодо виконання зобов’язань за договорами, укладеними між відповідачем і позивачем. Відповідач також склав проект протоколу, який був надісланий позивачу супровідним листом № 7241/42 від 18.11.2009р. Відповідач надіслав позивачу підписану зі свого боку додаткову угоду №2 до укладеного договору, датовану 2008р., яка не містила вирішення тих питання, з яких сторони мали спір.

Позивач виявив розбіжності між проектом протоколу, що надіслав відповідачу та досягнутими домовленостями сторін, про що зазначив у листі № 3171/1 від 25.11.2009р.

Листом № 7443/42 від 27.11.2009р. відповідач повідомив відокремлений підрозділ ЮУ АЕС про те, що відсутні достатні фактори, які на поточну дату обґрунтовують можливість підвищення вартості обладнання АСКРО на 29,8% з дати укладення договору, та що позивач відмовив йому у наданні додаткової інформації, однак не повідомив якої саме. В цьому листі відповідач визначив свій намір вирішити питання щодо подальшого впровадження АСКРО на ЮУ АЕС іншим чином ніж виконання вже укладеного сторонами договору АСКРО, який вже частково виконаний позивачем на кошти відповідача.

Відповідач надіслав позивачу листа № 7635/42 від 04.12.2009р., в якому зазначав, що він не може прийняти пропозицію позивача щодо зміни вартості обладнання за специфікаціями № 6 та № 8 до договору АСКРО.

23.02.2010р. позивач отримав листа № 1225/51 від відповідача, в якому зазначалося, що у зв’язку з відмовою позивача в односторонньому порядку виконувати взяті на себе договірні зобов’язання, ВП "Атомкомплект"заявляє про розірвання договору АСКРО та вимагає відшкодування збитків, які, на його думку, були завдані відповідачу позивачем.

Відокремлений підрозділ ЮУ АЕС, який є замовником та користувачем робіт спірного договору АСКРО, направив листа відповідачу, в якому зазначив, що вважає категорично неможливим розірвання договору № 1116106466 від 07.12.2006р. на створення АСКРО, укладеного між ВП "Атомкомплект"та ДП "Фаворит-Плюс", вимагає найкоротшого врегулювання розбіжностей та виконання поставки обладнання 3-го етапу АСКРО у другому кварталі 2010 року.

Підставою для звернення позивача до суду з позовом про внесення змін до договору №1116106466 від 07.12.2006р. стала істотна зміна обставин, зокрема, настання світової фінансової економічної кризи, стрімке зростання вартості іноземної валюти в Україні, зріст інфляції, що вплинуло на умови поставки продукції в порівнянні з обставинами, що існували на час укладання між сторонами спірного договору.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що на час укладання договору сторони не передбачали, що обставини та умови виконання договору зміняться настільки, що виконання договору на визначених сторонами умовах буде унеможливленим. Якби сторони могли передбачити істотну зміну обставин, а саме значне та непередбачуване подорожчання вартості комплектуючих та частин обладнання через стрімке зростання курсу валют, сторони б не уклали спірний договір взагалі або уклали б його на інших умовах.

Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В силу частини 4 ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна договору у зв’язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує витрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Частиною 3 ст. 653 ЦК України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Таким чином, відповідно до частини 1 вказаної статті, час, протягом якого сторони можуть здійснити передбачені договором права і виконати обов’язки, складає строк договору (строк дії договору).

Здійснення та захист цивільних прав нерозривно пов’язані з фактором часу. З визначеними моментами або періодами часу чинне цивільне законодавство пов’язує виникнення, зміну та припинення прав та обов’язків, необхідність вчинення передбачених законом чи договором дій, можливість примусового здійснення порушеного права тощо. Таким чином, можна зробити висновок, що строк є юридичним фактором або одним з елементів юридичної сукупності.

У відповідності до положень ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Тобто юридичне значення має саме сплив визначеного проміжку часу, в результаті якого виникають, змінюються або припиняються цивільні правовідносини.

Положеннями ст. 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Слід врахувати, що розірвати або змінити можна лише такий договір, який є укладеним і дійсним.

Сторонами був погоджений строк дії договору № 1116106466 від 07.12.2006р. до 30.12.2009р.

Таким чином, враховуючи те, що зобов’язання сторін за договором № 1116106466 від 07.12.2006р. змінюються з моменту набрання рішення суду про зміну договору законної сили, а саме, згідно з положеннями ст. 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі подання апеляційної скарги, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційної інстанцією, та враховуючи те, що на момент винесення рішення строк дії договору закінчився, тому у суду відсутні підстави для внесення змін та для внесення доповнень до договору № 1116106466 від 07.12.2006р., укладеного між Дочірнім підприємством Всеукраїнської громадської організації "Союз організації інвалідів України "Фаворит плюс" та Відокремленим підрозділом "Атомкомплект"Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". У задоволенні даної вимоги позивача слід відмовити.

Згідно з ч. 4 ст. 631 ЦК України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Закінчення строку дії договору за загальним правилом припиняє права і обов’язки його сторін, але не звільняє сторони від відповідальності за порушення договору, яке мало місце під час його дії. Вимоги про відшкодування збитків, зумовлених порушенням договору, про стягнення неустойки тощо можуть бути пред’явлені незалежно від закінчення строку дії договору протягом встановлених для цих вимог строків позовної давності.

Позивач просив суд стягнути з відповідача 27 332,37 грн. трьох відсотків річних, 143 559,35 грн. збитків від інфляції, 195 065,78 грн. пені та 4 839 000,00 грн. матеріальних збитків.

Статтею 42 ГПК України передбачено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Правочини щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється у письмовій формі (п. 1 ст. 547 ЦК України).

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 7.7 договору № 1116106466 від 07.12.2006р., за порушення строків оплати продукції, відповідач зобов’язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного зобов’язання за кожен день прострочки.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із змісту вищезазначеної норми не вбачається будь-яких випадків обмеження її дії в частині застосування.

При цьому, застосування положень частини другої названої статті не передбачає наявність вини боржника, оскільки згідно з частиною першою цієї ж статті боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, інфляційні нарахування на суму боргу та відсотки річних не є санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, з огляду на що їх стягнення не залежить від наявності вини боржника у простроченні грошового зобов'язання.

Згідно з п.3.2 договору, сума договору становить 14 850 000,00 грн., в т.ч. ПДВ.

Умовами договору (п.3.5 договору) сторони погодили, що розрахунки з позивачем здійснюються в наступному порядку: відповідач перераховує аванс в розмірі 30 % від суми договору, що становить 4 455 000,00 грн. за наступним графіком:

- в 2006 р. –900 000,00 грн.,

- в 2007 р. –2 100 000,00 грн.,

- в 2008 р. –1 455 000,00 грн.

Відповідно до п.п. 3.5.2 п.3.5 договору № 1116106466 від 07.12.2006р., кінцеві розрахунки здійснюється протягом 2008-2009 років у відповідності до підписаних сторонами актів прийомки-передачі.

Згідно п.4.2 договору, датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акту виконаних робіт за відповідним етапом.

Таким чином, кінцева оплата за підписаними сторонами актами прийому-передачі має бути здійснена відповідачем у строк до 31.12.2009р.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем на рахунок позивача протягом 2006-2009рр. перераховані кошти у розмірі 7 741 465,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Сторонами за договором були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів в розпорядження № 060407/1 від 06.04.2007р. на суму 95 000,00 грн., № 050707/1 від 05.07.2007р. на суму 269 400,00 грн., № 200707/1 від 20.07.2007р. на суму 875 005,00 грн., № 200907/1 від 20.09.2007р. на суму 93 000,00 грн., № 301007/1 від 30.10.2007р. на суму 560 000,00 грн., № 091107/1 від 09.11.2007р. на суму 35 000,00 грн., № 091107/2 від 09.11.2007р. на суму 84 245,00 грн., № 030308/1 від 03.03.2008р. на суму 98 000,00 грн., № 240308/2 від 24.03.2008р. на суму 45 300,00 грн., № 240308/3 від 24.03.2008р. на суму 40 000,00 грн., № 150508/4 від 15.05.2008р. на суму 200 000,00 грн., № 300508/1 від 30.05.2008р. на суму 1 200 000,00 грн., № 120908/1 від 12.09.2008р. на суму 900 000,00 грн., на загальну суму 4 494 950,00 грн.

За таких обставин, з наданих суду матеріалів вбачається, що у відповідача відсутнє прострочення оплати виконаних позивачем робіт згідно підписаних сторонами актів приймання-передачі, а отже підстави для нарахування пені, збитків від інфляції та трьох відсотків річних відсутні.

Позивач наголосив, що він поніс матеріальні збитки у розмірі 4 839 000,00 грн., у зв’язку з бездіяльністю відповідача щодо приведення умов договору у відповідність до обставин, що суттєво змінились.

Відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Чинним законодавством обов’язок по доведенню перших трьох складових цивільного правопорушення покладено на кредитора.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, оскільки позивач в порушення ст. 33 ГПК України, належним чином не довів та не обґрунтував наявність всіх необхідних елементів, для застосування такого виду відповідальності, як відшкодування збитків.