ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2/138
13.07.10
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12387280) )
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой-сервіс"
про розірвання договору та повернення коштів
Суддя Домнічева І.О.
Представники:
Від позивача Губаненко Ю.П., Кузбит Ю.М.
Від відповідача Хасін І.Б.
рішення винесено відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Градострой"звернулося до Господарського суду м.Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой-сервіс"про розірвання договору № 108 від 12.12.2006 року та повернення коштів в розмірі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп.
Ухвалою від 17.05.2010 р. у справі №2/138 було порушено провадження та розгляд справи був призначений на 27.05.2010 року.
В судове засідання 27.05.2010 року з’явились представники Позивача, представник Відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги Ухвали суду від17.05.2010 р. не виконав.
Заслухавши думку представників Позивача суд вирішив відкласти судове засідання на 08.06.2010 р. з підстав неявки у судове засідання представника Відповідача.
Судове засідання 08.06.2010 р. відкладено на 22.06.2010 р. з причин перебування судді на лікарняному, про що сторони повідомлено Ухвалою 15.06.2010 р.
В судове засідання 22.06.2010 р. з’явились представники Позивача, Відповідача. Представником Відповідача заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, для надання останньому можливості виконати вимоги Ухвали від 17.05.2010 р. та підготувати відзив на позовну заяву. Заслухавши думку представників Позивача суд клопотання задовольнив та оголосив перерву в засіданні до 06.07.2010 року.
06.07.2010 року в судове засідання з’явились представники Позивача та Відповідача.
Представник Позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву у порядку ст. 59 ГПК України.
Судом оголошено перерву до 13.07.2010 р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Між Позивачем та Відповідачем укладено договір № 108 від 12.12.2006 р.
У відповідності до п.1 предметом Договору є передача житлового будинку по вул. Здолбунівській, 13 в Дарницькому р-ні м. Києва, який мав бути введений в експлуатацію у 2007 р., для надання послуг Відповідачем з його подальшого обслуговування. При цьому Позивач на договірних засадах зобов’язаний передати Відповідачу відрахування у розмірі 2% від загальної житлової площі будинку, або грошові кошти, які визначаються на підставі ринкової або експертної вартості одного кв. м. загальної площі будинку.
П.3 Договору визначено порядок передачі відрахувань, п.4 Договору передбачена загальна сума відрахувань в розмірі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп., п.5 Договору визначено строки перерахувань грошових коштів Відповідачу на протязі трьох банківських днів.
Позивач підтримуючи позовні вимоги зазначив, що Договір № 108 від 12.12.2006 р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг (ст. 901 ЦК України).
Метою укладення Договору з Відповідачем було замовлення на користь інвесторів житлового будинку по вул. Здолбунівській, 13 в Дарницькому р-ні м. Києва житлово-комунальних послуг.
Враховуючи, що будинок по вул. Здолбунівській, 13 в Дарницькому р-ні м. Києва не зданий в експлуатацію, Позивач зазначає, що Відповідачем послуги по його обслуговуванню не надаються та не надавались.
Обов’язковість послідовності введення будинку в експлуатацію потім передання його на обслуговування, та лише після цього здійснення відрахувань, Позивач вбачає з норм Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , Розпорядження КМДА № 577 від 29.03.2006 р. "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 р.", Закону України "Про планування і забудову територій" (1699-14) , Правил забудови м.Києва.
Таким чином, враховуючи неможливість обслуговування будинку до моменту введення останнього в експлуатацію та приймаючи до уваги ч. 3 ст. 651 ЦК України відповідно до якої у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, Позивачем Відповідачу було направлено листа про розірвання Договору та повернення грошових коштів.
Позивач вказує, що ст. 907 ЦК України зазначено на можливість розірвання договору послуг шляхом односторонньої відмови у порядку та на підставах встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Згідно з чч. 2, 3 ст. 653 Цивільного Кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до чч. 4 - 5 ст. 188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Враховуючи встановлене ст. 907 ЦК України право на розірвання договору про надання послуг в односторонньому порядку, та виконавши вимоги ст. 188 ГК України, щодо належного повідомлення Відповідача про реалізацію такого права на односторонню відмову Позивач вважає позовні вимоги обґрунтованими.
Зазначаючи на обов’язковість повернення Відповідачем грошових коштів 4 274 383 (чотирьох мільйонів двісті сімдесят чотирьох тисяч триста вісімдесят трьох) грн. 75 коп., Позивач вказує на відсутність доказів оплати вказаних коштів до міського бюджету, а відтак безпідставність володіння Відповідачем грошовими коштами. За таких обставин, такі кошти мають бути повернуті Позивачу на підставі ст. 653 ЦК України у порядку застосування цивільно-правових наслідків розірвання договору з урахуванням п.3. ч.3 ст. 1212 ЦК України.
Відповідач обґрунтовуючи викладену у відзиві позицію зазначив, що Договір №108 від 12.12.2006 р. не є договором про надання послуг ні за формою, ні за змістом, оскільки останній не передбачає надання Відповідачем будь-яких послуг Позивачу. За таких обставин Відповідач вважає, що за загальним правилом ст. 651 ЦК України розірвання Договору допускається лише за згодою сторін., а оскільки даний Договір не є договором послуг то законом не встановлено право Позивача на односторонню відмову про яке йдеться в ч.3 ст. 651 ЦК України.
Неможливість застосування до правовідносин ст. 1212 ЦК України в частині повернення коштів Відповідач обґрунтовує нормою ч.4 ст. 653 ЦК України в якій встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язаннями до моменту зміни або розірвання договору.
Виходячи з досліджених матеріалів справи та наданих пояснень сторін суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з огляду на наступне.
Згідно з частинами 1, 2 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до статті 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірвано, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Суд погоджується з позицією Позивача, що Договір №108 від 12.12.2006 р. за своєю правовою природою є договором про надання послуг (ст. 901 ЦК України).
Так, зокрема, п.1 Договору зазначено, що житловий будинок після вводу в експлуатацію буде передано експлуатаційному підприємству ( Відповідачу по справі) для подальшого обслуговування.
Зазначений предмет Договору повністю кореспондується з нормами ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) , відповідно з ст.ст.1,19 якого, Відповідач підпадає під визначення виконавця у сфері житлово-комунальних послуг –"суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору."
Дана обставина визнається Відповідачем оскільки останній пояснив, що як експлуатуюча організація останній мав наміри надавати послуги з утримання та експлуатації будинку, але такі послуги будуть надаватись не Позивачу, а мешканцям будинку по вул. Здолбунівській, 13 в Дарницькому р-ні м. Києва.
Предмет Договору №108 від 12.12.2006 р. та норми ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" (1875-15) визначають, що обслуговування будинку після здачі в експлуатацію повинно було здійснюватись Відповідачем на підставі даного Договору шляхом укладання договорів про надання житлово-комунальних послуг з споживачами, а відтак Договір №108 від 12.12.2006 р. є базовим договором для подальшого укладення між сторонами угод про надання конкретних видів житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 907 ЦК України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.
Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Тобто не зазначено, що послуга надається виключно замовнику послуги, який може замовити її виконання також на користь третьої особи.
А тому помилковим слід визнати тлумачення Відповідачем ст. 901 ЦК України в частині надання послуги виконавцем за відповідним договором лише на користь замовника-сторони за договором, але не третьої особи.
Зазначена норма має диспозитивний характер та не забороняє опосередковане надання послуг виконавцем третій особі, яка не є стороною за договором.
Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Судом встановлено, що Позивачем на адресу Відповідача направлено лист-повідомлення про розірвання Договору №108 від 12.12.2006 р., а відтак Позивачем реалізовано передбачене ч. 1 ст. 907 ЦК України застереження щодо можливості одностороннього розірвання угоди за ініціативою однієї з сторін. Відповіді на лист Позивачем не отримано.
Відповідно до чч. 4 - 5 ст. 188 ГК України у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Також Позивачем заявлено вимогу про повернення грошових коштів 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп., які були передані Відповідачу.
Обґрунтовуючи позицію щодо повернення коштів Позивач зазначає, що відрахування в розмірі 2 %, які в грошовому виразі становлять 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп. утримуються Відповідачем без законних підстав та всупереч розпорядженням КМДА останнім до міського бюджету не перераховані, і тому такі кошти мають бути повернуті Позивачу на підставі ст. 653 ЦК України у порядку застосування цивільно-правових наслідків розірвання договору з урахуванням п.3.ч.3 ст1212 ЦК України (435-15) .
Відповідно до п.1 Договору №108 від 12.12.2006 р. визначено, що згідно п.6.1. розпорядження Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 року "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік"забудовник (Позивач) зобов’язаний на договірних засадах передати експлуатаційному підприємству (Відповідачу) відрахування у розмірі 2(двох) відсотків від загальної житлової площі будинку або грошові кошти, які визначаються на підставі ринкової або експертної вартості одного квадратного метра загальної житлової площі будинку.
Договором №108 від 12.12.2006 р. не визначено, що грошові кошти в сумі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп. передані Позивачем є платою за виконання зобов’язань Відповідача за Договором.
Згідно п.6.1 розпорядження Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 року "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік"при будівництві житла всіма забудовниками, незалежно від джерел фінансування на всіх земельних ділянках, відведених до 01.01.2003 року, а також відведених після 01.01.2003 року встановлені розміри відрахувань у розмірі 2-х відсотків - на службову площу в будинках, які передаються на баланс експлуатуючим організаціям районних у м. Києві державних адміністрацій, або на договірних засадах, в т.ч. нежитловими приміщеннями.
П.6 вказаного розпорядження визначений на виконання п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 року №621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік"відповідно до якого встановлено розміри відрахувань до бюджету м.Києва на розвиток житлового будівництва.
Таким чином призначення платежу в сумі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп. це відрахування до міського бюджету на розвиток житлового будівництва.
Так, згідно зі статтею 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї статті застосовуються до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Відповідно до Договору №108 від 12.12.2006 р. платіж в сумі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп. не визначений, як оплата Відповідачу за виконання зобов’язань, навпаки розпорядженням Київської міської державної адміністрації №577 від 29.03.2006 року "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 рік" такі відрахування визначені, як оплата до бюджету м.Києва на розвиток житлового будівництва, відтак у Відповідача немає правових підстав для утримання таких грошових коштів.
Судом визначено, що Позивач у встановленому ст. 907 ЦК України порядку з урахуванням ч. 3 ст. 651 ЦК України відмовився від Договору №108 від 12.12.2006 р. та вимога про розірвання такого Договору передана на розгляд суду.
В п.2 ст. 653 ЦК України зазначено, що у разі розірвання договору зобов’язання сторін припиняються.
За таких обставин у Позивача одночасно з вимогою про розірвання договору виникають підстави для вимоги про повернення грошових коштів в сумі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп., як таких що утримуються Відповідачем без достатніх правових підстав.
Посилання Відповідача на неможливість застосування до правовідносин ст. 1212 ЦК України в частині повернення коштів у зв’язку з протиріччям відносно норми ч.4 ст. 653 ЦК України в якій встановлено, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов’язаннями до моменту зміни або розірвання договору є помилковим.
Необхідність у поверненні виконаного однією із сторін договору виникає у разі дострокового припинення договору при цьому право вимоги повернення виконаного надається не стороні договору, а суб’єкту, який вже втратив статус сторони договору.
У випадках, коли положеннями законодавства про окремі види зобов’язань передбачено обов’язок повернути отримане на виконання зобов’язання у зв’язку з достроковим припиненням зустрічного зобов’язання, повернення отриманого регулюється нормами інституту, що поширюються на відповідні зобов’язальні правовідносини. Якщо відповідний правовий інститут не містить таких норм, повернення виконаного здійснюється відповідно до норм інституту набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Виходячи з досліджених матеріалів справи та наданих пояснень сторін суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст. 651, 653, 901, 907 Цивільного кодексу України, ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", п.6 Розпорядження КМДА № 577 від 29.03.2006 р. "Про розподіл загальної житлової площі у житлових будинках на 2006 р.", п.70 рішення Київської міської ради від 27.12.2005 року № 621/3082 "Про бюджет міста Києва на 2006 рік" (ra_621023-05) та ст.ст. 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Розірвати договір № 108 від 12.12.2006 р.
3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой-сервіс"(01042, м. Київ, бульвар Лихачова, 3-А, п/р 26000041654500 в АКІБ "УкрСиббанк"м. Харків, МФО 351005,код ЄДРПОУ 32709054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой"(01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-а, п/р 2600447011786 в Подільській філії ВАТ КБ "Хрещатик"в м. Києві, МФО 380139, Код ЄДРПОУ 31312906) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, грошові кошти в розмірі 4 274 383 (чотири мільйони двісті сімдесят чотири тисячі триста вісімдесят три) грн. 75 коп.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой-сервіс"(01042, м. Київ, бульвар Лихачова, 3-А, п/р 26000041654500 в АКІБ "УкрСиббанк"м. Харків, МФО 351005,код ЄДРПОУ 32709054) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой"(01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4-а, п/р 2600447011786 в Подільській філії ВАТ КБ "Хрещатик"в м. Києві, МФО 380139, Код ЄДРПОУ 31312906) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення 25585 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять)грн. витрат по оплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Суддя
І.О.Домнічева