До господарського суду міста Києва звернулось позовом товариство з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно –будівельна Компанія "Квартал –Буд" до Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (відповідач-1) та комунального підприємства "Позняки –Інвест"про визнання недійсним договору № 884 від 05.10.2007 року, укладеного між позивачем, відповідачем-1 та відповідачем-2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що вказаний договір не відповідає чинному законодавству України, оскільки не містить таких істотних умов як предмет договору та його ціна.

Крім того, позивач зазначає, що оскаржуваний договір є дискримінаційним, заснованим на відсутності паритетності сторін, що суперчить загальним засадам цивільного законодавства України, визначеним ст. 3 ЦК України.

Також позивач зазначає, що пунктом 4.3. рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 року (ra0271023-03) "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"передбачено, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє дозвільні документи на будівництво (реконструкцію), з чого слідує, що в даному випадку платником пайового внеску має бути Дарницька районна у м. Києві рада.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2010 року порушено провадження у справі № 6/291, розгляд справи призначено на 22.06.2010 року.

Ухвалою суду від 22.06.2010 року, в зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідачів,розгляд справи відкладений на 12.07.2010 року.

В судове засідання 12.07.2010 року позивач та відповідачі представників не направили.

09.07.2010 року до канцелярії суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи в зв’язку з неможливістю забезпечити явку представника позивача в судове засідання.

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано доказів не підтвердження викладених в ньому обставин, а саме: неможливості забезпечити явку представника позивача в судове засідання.

Відповідачі в жодне судове засідання представників не направили, про день та час проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Враховуючи про належне повідомлення всіх учасників про час і місце судового розгляду, а також те, що явка представників сторін в судове засідання не була визнана обов’язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, суд встановив:

05.07.2007 року позивач, відповідач-1 та відповідач-2 уклали договір № 884 (далі Договір), предметом якого є сплата позивачем пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно – транспортної інфраструктури м. Києва.

Умовами Договору визначено, що позивач зобов’язаний сплатити пайову участь на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у розмірі 3256,24 тис.грн. у термін з жовтня 2007 року по березень 2008 року включно рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа, та сплатити компенсацію за гідронамив території, відведеної під забудову, у розмірі 179,40 тис. грн. в термін до 01.11.2007 року на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Дослідивши обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку про задоволення вказаних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою –третьої, п’ятою, шостою ст. 203 ЦК України.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) визначено, що судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК (435-15) , іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) та ЦК (435-15) , міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України (254к/96-ВР) та законом, а також моральним засадам суспільства.

Пунктом 4.3 рішення Київської міської ради № 271/431 від 27.02.2003 року (ra0271023-03) "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва"(далі рішення № 271/431), яке було чинним на дату укладення Договору, передбачено, що пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє дозвільні документи на будівництво (реконструкцію)

Відповідно до п. 1.1 Договору сплата пайової участі на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва здійснюється у зв'язку з будівництвом блоку побутового обслуговування населення у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки Дарницького району м. Києва.

З матеріалів справи слідує, що з метою будівництва вказаного блоку, 14.11.2006 року між Дарницькою районною у місті Києві державною адміністрацією (замовник), відповідачем-2 (представник замовника) та позивачем (інвестор-підрядник) укладено угоду №40/06 про спорудження торгівельно-побутового комплексу на ділянках №№ 21,22 у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки Дарницького району м. Києва.

Як слідує з умов угоди № 40/06, замовником спірного будівництва є Дарницька районна у м. Києві державна адміністрація.

Земельна ділянка, на якій планувалось спорудження побутового комплексу, була передана Київською міською радою в оренду Дарницькій районній в м. Києві раді на підставі договору оренди землі від 06.10.2004р., посвідчений 06.10.2004 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 959, зареєстрований 17.11.2004 року Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради.

Зазначений договір оренди поновлено на 2 роки та між Дарницькою районною у м. Києві радою та Київською міською радою укладено відповідний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 14.08.2007 року Щербаковим В.З., зареєстрований в реєстрі за № 237, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради за №63-6-00441 від 20.08.2007 року.

На виконання спірних будівельних робіт Дарницькій районній в м. Києві раді видано дозвіл на виконання будівельних робіт №0258-Др від 10.04.2008 року.

Отже, зі змісту вказаних документів слідує, що позивач не є тією особою, яка відповідно до приписів рішення № 271/431 (ra0271023-03) , сплачує пайовий внесок, а отже Договір, який передбачає обов’язок позивача сплатити такий внесок суперечить чинному на дату його укладення законодавству та є підставою для визнання його недійсним.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Позивачем належним чином доведено обставини, на які він посилається, з огляду на що позовні вимоги позивача про визнання недійним договору № 884 від 05.10.2007 року є законним та підлягають задоволенню.

З огляду на обставини, викладені вище, посилання позивача на невідповідність Договору чинному законодавству України з підстав відсутності в ньому таких істотних умов як предмет договору та його ціна, а також на те, що Договір є дискримінаційним, заснованим на відсутності паритетності сторін, що суперчить загальним засадам цивільного законодавства України, визначеним ст. 3 ЦК України, судом не досліджуються.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача -1 та відповідача-2.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82- 85 ГПК України, суд

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними з моменту укладення договір № 884 від 05.10.2007 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно –будівельна Компанія "Квартал –Буд", Головним управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації та комунальним підприємством "Позняки –Інвест".

Стягнути з Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно –будівельна Компанія "Квартал –Буд"(02175, м. Київ, вул. Ілліча, 16, ідентифікаційний код 34475049) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з комунального підприємства "Позняки –Інвест"(02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 14, ідентифікаційний код 31723240) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Національна Інвестиційно –будівельна Компанія "Квартал –Буд"(02175, м. Київ, вул. Ілліча, 16, ідентифікаційний код 34475049) витрати по сплаті державного мита в сумі 42 (сорок дві) грн. 50 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.