( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12333127) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs12877128) )

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-

інвестиційний союз", м. Київ

до Комунального підприємства "Київський метрополітен", м. Київ

про стягнення борг

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача Туліголовець А.Л. - пред. по довір.

Від відповідача Ковтун Т.О. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 40 022 913 грн. 95 коп., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № 158-ДБМ від 29.12.2008р. щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2010р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.07.2010р.

В судовому засіданні було 06.07.2010р. було оголошено перерву до 08.07.2010р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача надав письмові заперечення та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

Між 29.12.2008р. між Комунальним підприємством "Київський метрополітен"(відповідач) та Відкритим акціонерним товариством "ДОК-3"було укладено договір № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.

Згідно з п.2.1. вищевказаного договору, ВАТ "ДОК-3"зобов’язується відмовитись від права власності на комплекс будівель та споруд, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, а відповідач зобов’язується сплатити ВАТ "ДОК-3"компенсацію за нього, визначену в договорі.

Як визначено п.2.7 договору, розмір грошової компенсації за об'єкт становить з урахуванням ПДВ 50 832 257 грн. Частину цієї суми, а саме 10 809 343 грн. 05 коп. відповідач вже сплатив ВАТ "ДОК-3", що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків виконання умов договору від 29.12.2008р. № 158-ДБМ. Акт підписано 05.01.2009р. З наведеної в Акті таблиці, складеної за результатами перевірки розрахунків, вбачається, що грошові кошти в розмірі 10 809 343,05 грн. відповідач сплатив ВАТ "ДОК-3"за платіжним дорученням № 793 від 29.12.2008р., внаслідок чого заборгованість відповідача перед ВАТ "ДОК-3"станом на 05.01.2009р. складає 40 022 913,95 грн.

Відповідачем не надано доказів проведення інших розрахунків з ВАТ "ДОК-3". За таких обставин суд погоджується, що заборгованість відповідача перед ВАТ "ДОК-3"складає 40 022 913,95 грн.

27.11.2009р. між ВАТ "ДОК-3"та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз"(позивачем) було укладено договір про відступлення права вимоги.

Згідно з п.2.1 вищевказаного договору, первісний кредитор (тобто ВАТ "ДОК-3") на умовах цього договору передає (відступає), а новий кредитор (тобто позивач) набуває право вимоги до боржника (відповідача), що належало первісному кредиторові за зобов'язанням боржника, вказаним у п.1.1. ст.1 вищевказаного договору.

Як вбачається з п.1.1. ст.1 договору, зобов'язання боржника - це грошове зобов'язання Комунального підприємства "Київський метрополітен"перед Первісним Кредитором, що виникло на підставі п.2.7 та п.3.1 Договору № 158-ДБМ щодо врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві, укладеного 29.12.2008 р. між Первісним Кредитором та Боржником, з усіма додатками, змінами та доповненнями.

Як визначено ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Як встановили сторони в п. 9.6. договору № 158-ДБМ від 29.12.2008р., відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

Отже, заміна кредитора за вищевказаним договором вимагає обов’язкового письменного погодження цього з іншою стороною.

Як вбачається з договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009р., заміна кредитора за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008р. з ВАТ "ДОК-3"на позивача була письмово погоджена з відповідачем, про що свідчить текст погодження, скріплений печаткою та підписом відповідача, який міститься на третій сторінці договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009р.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заміну кредитора за договором №158-ДБМ від 29.12.2008р. з ВАТ "ДОК-3"на позивача було здійснено у повній відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Згідно з п.2.1 договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009р., право вимоги до відповідача переходить до позивача з моменту підписання вищевказаного договору.

Внаслідок договору про відступлення права вимоги від 27.11.2009р. до нового кредитора, яким є позивач, перейшло право вимоги до відповідача за зобов’язаннями відповідача за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008р. про врегулювання земельно-майнових питань та виплати компенсацій ВАТ "ДОК-3", пов'язаних з будівництвом Подільського мостового переходу через р. Дніпро та Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену у м. Києві.

Згідно з п.2.3 вищевказаного договору, розмір грошових зобов’язань відповідача за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008р. становить 40 022 913 грн. 95 коп.

Таким чином, саме позивачу, як новому кредитору за грошовим зобов’язанням відповідача за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008р., належить право вимоги сплати відповідачем суми грошової компенсації в розмірі 40 022 913 грн. 95 коп.

Як встановлено в ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Беручи до уваги, що строк сплати відповідачем суми грошової компенсації в розмірі 40 022 913 грн. 95 коп. договором № 158-ДБМ від 29.12.2008р. не встановлений, суд дійшов висновку, що відповідач зобов’язаний сплатити грошову компенсацію протягом 7 днів з дня пред’явлення вимоги позивачем.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з листом № 2 від 07.06.2010р., який є письмовою вимогою про виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 158-ДБМ від 29.12.2008р. та, відповідно, про сплату на користь позивача грошових коштів на суму 40 022 913 грн. 95 коп., в тому числі ПДВ.

Разом з цим листом позивач надав відповідачеві копію листа КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна"№ 11489 (И-2010) від 02.04.2010р. З цього листу вбачається, що реєстрація права власності ВАТ "ДОК-3"на об’єкти нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78, літ "А", "С", "Ь"скасована 18.03.2010р.

Отже, надані позивачем докази доводять, що ВАТ "ДОК-3"на виконання п.2.1 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008р. відмовився від права власності на будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 78.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Якщо строк виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що в порушення ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України відповідач не сплатив на користь позивача грошові кошти на суму 40 022 913 грн. 95 коп., в тому числі ПДВ, в строк, встановлений п.3.1 договору № 158-ДБМ від 29.12.2008р.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на недостатність у нього обігових коштів, оскільки відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України це не звільняє відповідача від обов’язку виконувати взяті на себе зобов’язання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, ст. 173 ГК України, ст. ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, Договорами сторін, Господарський суд міста Києва, -

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Київський метрополітен"(03055, м. Київ, просп. Перемоги, 35, Код ЄДРПОУ 03328913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислово-інвестиційний союз"(01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 9/2, Код ЄДРПОУ 36423784), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 40 022 913 (сорок мільйонів двадцять дві тисячі дев’ятсот тринадцять) грн. 95 коп. основного боргу, 25 500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.