Позивач – Відкрите акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит", м. Київ в особі Філії "Кримське регіональне управління ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", м.Сімферополь звернувся до Господарського суду із позовної заявою до відповідача Приватного підприємства "Кримбумага", в який просить суд стягнути з Приватного підприємства "Кримбумага" на користь ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитним договором № 52-01-07 від 11.07.2007 року у розмірі 46 621 249 грн. 59коп., з яких 38 311 894,98грн. – кредитна заборгованість, 282 360,89грн. – пеня, 3 800 000,00 грн. – штрафу, 4 226 993,72 грн. - відсотки.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач належне виконував свої зобов’язання за кредитним договором, укладеним між сторонами, а саме несвоєчасно вносив щомісячні платежі та сплачував відсотки, а також односторонньо відмовився від виконання умов договору, чим порушуються права позивача стосовно отримання доходів, на які він розраховував при укладені договору.

В ході розгляду справи позивач збільшив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у сумі 51 056 616,24 грн., з яких 39 291 655, 41 грн. – кредитна заборгованість, 840 346,32 грн. – пеня, 3 800 000, 00 грн. - штраф та 7 124 614,51 грн. відсотки.

Відповідач згідно представленого відзиву позовні вимоги в частині стягнення кредитної заборгованості визнав, щодо стягнення процентів та пені зазначив, що невиконання ним умов кредитного договору спричинене мировою кризою, що призвело до неможливості виконання належним чином зобов’язань за договором та є на підставі ст. 614 Цивільного кодексу України підставою для звільнення від відповідальності у вигляді штрафних санкцій.

Також відповідачем заявлено клопотання про надання відстрочки виконання рішення до 01.01.2016 року. Клопотання мотивовано тим, що п. 4.1. договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року було визначено цільове використання кредитних коштів – на рефінансування позичкової заборгованості позичальника перед Філією КЦО "Промінвестбанку" і фінансування інвестиційного проекту "Організація проведення флютинга й лайнера на ПП "Кримбумага" (проведення робіт і закупівля устаткування). Враховуючи що підприємство відповідача входить до переліку підприємств, яким виділена фінансова підтримка з бюджету АР Крим, як єдине на території АР Крим підприємство, що здійснює збір, утилізацію, і переробку макулатури в АР Крим, і, як єдине підприємство, що реалізує інвестиційний проект "Організація проведення паперу й картону для створення замкненого циклу по переробці вторинної сировини з метою поліпшення екологічної обстановки в Автономній Республіці Крим і впровадження енергозберігаючих технологій", у випадку одноразового стягнення з відповідача усієї заборгованості призведе до неможливості продовження діяльності підприємства, у зв'язку з чим буде заподіяна шкода економіці й екології АР Крим, а також перешкоджатиме реалізації інвестиційного проекту.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд -

11 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління "Банку "Фінанси та Кредит" (банк за договором) та Приватним підприємством "Кримбумага" (позичальник за договором) укладено договір про непоновлювальну лінію №52-01-07.

Відповідно до п.1.1 договору відповідач відкриває позивачу не поновлювальну кредитну лінію на загальну суму 30 000 000,00 грн., а позивач зобов’язався повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти згідно Графіку погашення кредитної лінії з кінцевим строком погашення до 10 липня 2012 року та уплатити користування кредитними коштами проценти у розмірі 18% річних (а за користування кредитними коштами з моменту, вказаного у підпункті "б", "в" п. 3.1 договору сплатити проценти у збільшеному розмірі).

Пунктом 4.1 договору визначено цільове призначення кредитних коштів – на рефінансування позикової заборгованості позичальника перед Філією "Промінвестбанку" та фінансування інвестиційного проекту "Організація виробництва флютингу та лайнера на ПП "Кримбумага" (проведення робіт та закупівля обладнання).

Згідно п.5 договору забезпечення виконання зобов’язань за даним договором є іпотека нерухомості (цілісний майновий комплекс), розташований за адресою: м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км., заставною вартістю 30831437 грн.

19 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління "Банку "Фінанси та Кредит" (банк за договором) та Приватним підприємством "Кримбумага" (позичальник за договором) укладено договір про внесення змін до договору про не поновлювальну кредитну лінію № 52-01-07 від 11 липня 2007 року, згідно умов якого був переглянутий розмір кредитної лінії – на суму 38000000 грн.., а також збільшена вартість заставного майна та його склад цілісний майновий комплекс (іпотека нерухомості, транспортні засоби, обладнання), розташований за адресою: м. Сімферополь, Московське шосе, 11 км, заставною вартістю 45 254 000,00 грн. Іпотека нежилих будівель та споруд, розташованих за адресою: АР Крим. с. Чистеньке, вул. Севастопольська, 8, що належить майновому поручителю - ТОВ "Кримтехпоставка", загальною заставною вартістю 3 052 846, 00 грн.

21 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Кримське регіональне управління "Банку "Фінанси та Кредит" (банк за договором) та Приватним підприємством "Кримбумага" (позичальник за договором) укладено договір про внесення змін до договору про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року, згідно умов якого змінений порядок сплати процентів за користування кредитними коштами, а саме: до п. 3.1 договору внесені зміни, в силу яких у випадку порушення позивачем строків погашення кредиту згідно графіку, проценти за користування кредитом сплачуються: за кредитом в національній валюті - 27% річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання; за кредитом у доларах США - 22, 5 річних від суми невиконаного своєчасно зобов’язання.

Позивачем свої зобов’язання за договором виконані у повному об’ємі, а саме у встановленому порядку надані кредитні кошти у сумі, яка передбачена договором – 38000000,00 грн., проте відповідачем свої зобов’язання за договором належним чином не виконувалися, що призвело до виникнення за ним заборгованості за відсотками, а в подальшому, і за кредитом.

Позивач неодноразово, зокрема, листом № 657 БТ від 02.03.2009 року звертався до відповідача з претензіями та вимогами про необхідність негайного погашення заборгованості за процентами, комісійними зборами та т.і., але загальна заборгованість відповідача, внаслідок прострочення виконання грошових зобов’язань, тільки збільшувалась.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 51 056 616,24 грн., з яких 39 291 655, 41 грн. – кредитна заборгованість, 840 346,32 грн. – пеня, 3 800 000, 00 грн. - штраф та 7 124 614,51 грн.

Суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 39938197,8грн., з огляду на наступне

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Тобто, зі змісту кредитного договору, укладеного між Банком та Позичальником, а також, згідно з приписами закону, право Банку вимагати повернення кредиту та сплати процентів у певні строки, а у Позичальника, відповідно, обов’язок повернення кредиту та сплати процентів у певні строки - є суттєвою умовою кредитного договору та правочину цього виду, а отже, порушення Позичальником строків сплати є порушенням зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що останнім порушуються строки виконання грошових зобов’язань, визначених умовами кредитного договору.

На підставі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Між тим, через вимоги ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зі змісту заявлених позовних вимог, судом вбачається, що Банк, у якості правових наслідків порушення позичальником зобов’язань, зажадав не примусового виконання прострочених зобов’язань, а наполягає на поверненні всієї суми наданих у користування відповідачу кредитних коштів, сплати процентів та неустойки.

Тобто, фактично, Банк в односторонньому порядку відмовився від договору шляхом припинення зобов’язання, оскільки не бажає подальшого продовження правовідносин з Позичальником на умовах договору - тобто, щодо обов’язку Позичальника повернути кредит та сплатити відсотки у відповідності з Графіком та у кінцевий строк погашення до 10 липня 2012 року, визначений кредитним Договором.

До такого висновку суд приходить з системного аналізу відповідних норм матеріального права, а саме:

Статтею 598 Цивільного кодексу України передбачені підстави припинення зобов'язання - зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 651 Цивільного кодексу України визначає підстави для зміни або розірвання договору - зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Аналогічно, статтею 653 Цивільного кодексу України встановлені правові наслідки зміни або розірвання договору - у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

За таких обставин, головною умовою для правильного розгляду спору є вирішення питання про те, чи має позивач право відповідно до закону чи умов договору на односторонню відмову від зобов’язань, та, чи дотримані позивачем підстави для реалізації такого права на односторонню відмову від договору.

Так, за умовами п. 6.1. кредитного договору, дійсно, позивач має право вимагати повернення виданих кредитних коштів та сплати відсотків за весь період користування кредитом до настання строку, вказаного у п.2.4. даного договору, а відповідач зобов’язаний повернути отримані кредитні кошти і сплатити всі відсотки на протязі одного дня з моменту отримання вимоги позивача, у випадках, зокрема: "б) позичальник в період дії даного договору порушив будь-які умови договору: не сплатив відсотки за користування кредитними коштами; має місце факт прострочення сплати відсотків за користування кредитними коштами".

З матеріалів справи виплаває, що за наявності передбачених умовами договору обставин, позивач, з посиланням на п.п. 2.3, 6.1, 7.1. кредитного договору, спрямував 02.03.2009р на адресу відповідача вимогу за вих. № 657 БТ про дострокове стягнення всієї суми боргу за кредитним договором (кредиту, відсотків, неустойки) та про подання позовних матеріалів з цього питання до суду.

В свою чергу, відповідач після отримання вказаної вимоги, приймаючи до уваги заяву позивача про одностороннє розірвання кредитного договору, звернувся листом № 17 від 05.03.2009 року на адресу останнього про надання точного розрахунку всієї суми заборгованості станом на 10 березня 2009 року.

Згідно з наданим позивачем за на запит відповідача розрахунком, загальна сума заборгованості відповідача станом на 10 березня 2009 року склала 44459097,38грн, в тому числі: за кредитними коштами 37385000,00грн та 121782,00 долларов США; за відсотками 2263204,98грн; пеня 73171,00грн; штраф за порушення умов договору 3800000,00грн.

Таким чином, суд доходить до висновку, що з огляду на реалізацію позивачем свого права на односторонню відмову від договору (розірвання на вимогу банку, як обраний правовий наслідок порушення позичальником зобов’язань), саме з 10 травня 2009 року, на підставі положень ст. ст. 598, 610, 611, 651, 653 ЦК України припинились зобов’язання сторін (банку та позичальника) за договором про непоновлювальну кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року.

Отже, визначена позивачем загальна сума заборгованості станом на 10 травня 2009 року набула юридичного статусу не простроченої заборгованості за кредитним договором, а набула статусу безпідставно отриманого майна, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала (тобто – кредитний договір), та, позивач набув права вимагати повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, як це чітко передбачено приписами ч. 1, п.3 ч.3 ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Одночасно, суд зазначає, що з моменту пред’явлення позивачем вимоги та проведення розрахунки суми боргу (тобто, після 10.03.2009р), припинилось право позивача нараховувати та вимагати від відповідача сплати відсотків за користування кредитними коштами, неустойки та т.і., як умов користування коштами та відповідальності, що були визначені кредитним договором, оскільки зобов’язання за цим договором припинились внаслідок його одностороннього розірвання Банком.

Проте, з позовних вимог вбачається, що позивач вищенаведеними обставинами та нормами матеріального права знехтував, оскільки розрахував суму загального боргу відповідача, виходячи з умов вже неіснуючого кредитного договору, і, просить на підставі

наданого розрахунку та акту звірки взаємних розрахунків станом на 09 грудня 2009 року стягнути з відповідача 51 056 616,24 грн., з яких 39 291 655,41 грн. - кредитна заборгованість, 840 346,32 грн. – пеня, 3 800 000, 00 грн. - штраф та 7 124 614,51 грн. відсотки.

Крім того, згідно наданого позивачем розрахунку станом на 31.05.2010 року та акту звірки взаємних розрахунків, ним розраховано заборгованість відповідача у сумі 49869705,60грн, в тому числі 10173108,15грн відсотків, 38145139,65грн кредиту, пеню 1551457,80грн, а також, раніше заявлену суму 3800000грн неустойки у вигляді штрафу.

Між тим, з письмових пояснень відповідача та матеріалів справи випливає, і вказана обставина не заперечується наданим позивачем розрахунком уточнених позовних вимог, що за період з 10.03.2009 р. по день вирішення справи в суді, ПП "Кримбумага" сплачено 617147,58грн (454302,58грн відсотків + 162845,00грн за кредитом) та 13091,57долларів США відсотків за валютною частиною кредиту.

За таких обставин, дійсна заборгованість відповідача перед позивачем з врахуванням юридичної сутності встановлених судом обставин про припинення зобов’язань за кредитним договором, як сума, що підлягає стягненню за заявленим позовом, складає суму боргу, розраховану позивачем станом на 10.03.2009р - 44459097,38грн, за мінусом сплаченої відповідачем з цього моменту суми кредиту та відсотків 617147,58грн та 103752грн (відсотки в доларах США за курсом на 31.05.2010р, який застосував позивач) та без врахування неустойки у вигляді штрафу в сумі 3800000,00грн.

При цьому, враховуючи встановлену ст. 258 Цивільного кодексу України спеціальну позовну давність (про застосування якої заявив відповідач) та приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України про строки нарахування штрафних санкцій, а також, керуючись висновками про відсутність підстав для нарахування неустойки та відсотків з посиланням на умови кредитного договору, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення розрахованої позивачем пені у розмірі 840 346,32 грн., штрафу в сумі 3800000грн та відсотків, що нараховані після 10.03.2009р, задоволенню не підлягають, оскільки позивач під час розгляду справи в суді помилково не враховував норми глави 83 Цивільного кодексу України (435-15) .

Крім того, стосовно вимоги про стягнення неустойки у вигляді штрафу в сумі 3800000 грн. суд також зазначає, що окрім посилань на п. п. 5.3, 7.3 кредитного договору, позивачем на порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не надано доказів наявності підстав для застосування штрафу, не вказано моменту нарахування цієї неустойки як в обґрунтуванні позову так і в наданому на вимогу суду акті звірки взаєморозрахунків (в якому, до речі, взагалі відсутня заборгованість у вигляді штрафу на суму 3800000грн).

Тобто, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 39938197,8грн (44459097,38 грн. - 617147,58грн - 103752грн - 3800000грн), і, в даному випадку, вказана сума не підлягає розмежуванню на заборгованість за кредитом, відсотками чи неустойкою, оскільки за умови припинення зобов’язань за кредитним договором ця обставина не має суттєвого значення і сама сума на час вирішення спору являє собою в цілому зобов’язання з повернення відповідачем безпідставно отриманих ним грошових коштів на підставі, яка на даний час відпала (кредитний договір).

В той же час, суд вважає за необхідне зазначити, що зобов’язання відповідача є простроченим грошовим зобов’язанням як сума безпідставно отриманих грошових коштів, а тому, позивач, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України не позбавлений права застосувати до таких правовідносин приписи закону щодо обов’язку боржника сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Щодо клопотання відповідача про надання відстрочки виконання рішення суду по справі до 01.01.2016 р., то суд вважає за необхідне зазначити наступне:

В обґрунтування свого клопотання, окрім вказівок на вчинені дії щодо позасудового врегулювання спірних питань (листування, намагання змінити умови договору, реструктуризація заборгованості т. і.), відповідач звертає увагу, перш за все, на те, що п.4.1. договору про непоновлювану кредитну лінію №52-01-07 від 11 липня 2007 року було визначено цільове використання кредитних коштів – на рефінансування позичкової заборгованості позичальника перед Філією КЦО "Промінвестбанку" і фінансування інвестиційного проекту "Організація проведення флютинга й лайнера на ПП "Кримбумага" (проведення робіт і закупівля устаткування).

Відповідачем актуалізований на теперішній момент проект "Організація проведення паперу й картону для створення замкненого циклу по переробці вторинної сировини з метою поліпшення екологічної обстановки в Автономній Республіці Крим і впровадження енергозберігаючих технологій"

Згідно із прикладеним відповідачем бізнес-планом, який розроблений з урахуванням усіх обставин і факторів, а також, у першу чергу, з умовою обов'язкового залучення додаткових кредитних коштів у сумі 15000000грн, і, з урахуванням обов’язку повернення всіх отриманих кредитів і відсотків, судом вбачається, що досягнення позитивного результату відповідачем передбачається лише в 2016 році.

Дійсно, на підставі ч. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право, зокрема: відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Можливість і право господарського суду відстрочити або розстрочити виконання рішення безпосередньо при прийнятті рішення по суті, передбачена також і п.3 ч.1 ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, з якої випливає, що в мотивувальній частині рішення вказуються обґрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Проте, порядок та умови відстрочення та розстрочення рішення визначені ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за приписами якої, при наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора або його заступника або зі своєї ініціативи господарський суд, і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, постанови, змінити спосіб і порядок їх виконання.

Таким чином, суд, за наявних обставин справи, не знаходить підстав для задоволення клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення суду на строк до 01.01.2016р виключно з посиланням на запропоновані бізнес-планом умови ведення бізнесу ПП "Кримбумага", тим більш, що надання відповідачу відстрочки виконання рішення суду на такий тривалий термін приведе до значних збитків та порушення прав позивача у справі, враховуючи значну суму заборгованості, що підлягає стягненню на користь Банку.

Однак, суд приймає до уваги, що ПП "Кримбумага" входить до переліку підприємств, яким виділена фінансова підтримка з бюджету АР Крим, як єдине на території АР Крим підприємство, що здійснює збір, утилізацію, і переробку макулатури в АР Крим, і, як єдине підприємство, що реалізує інвестиційний проект "Організація проведення паперу й картону для створення замкненого циклу по переробці вторинної сировини з метою поліпшення екологічної обстановки в Автономній Республіці Крим і впровадження енергозберігаючих технологій".

При цьому, з наданих відповідачем доказів, пропозиція про реструктуризацію кредиту підтримується Радою міністрів АР Крим, Верховною Радою АР Крим і Національним банком України, а це, у сукупності з обставинами справи, дає підстави суду для обґрунтованого припущення про існування обставини, що ускладнюють виконання рішення, оскільки у випадку реалізації Банком заходів з примусового стягнення заборгованості на підставі судового рішення, економіці й екології АР Крим, інвестиційним проектам і відповідачу по справі буде заподіяна шкода, яка не може бути визнана судом адекватною ситуації у разі надання відстрочки виконання рішення.

За таких обставин, враховуючи необхідність відвернення несприятливих наслідків негайного виконання рішення суду про стягнення з відповідача заборгованості, які полягають у можливості визначення органами влади АР Крим іншого виконавця інвестиційного проекту та затвердження відповідних бюджетних асигнувань з цього приводу (за змістом ч.2 ст. 77 Бюджетного кодексу України це можливо лише в наступному бюджетному періоді шляхом затвердження бюджету АР Крим на 2012 рік, бо на цей час проект бюджету на 2011 рік вже сформований), а також, виходячи з того ж бізнес-плану відповідача, яким строк проведення робіт і закупівлі устаткування на першому етапі визначається приблизно в один рік, суд вважає даний випадок винятковим, а отже, таким, що підлягає частковому задоволенню клопотання відповідача – надання відстрочки виконання рішення суду терміном до 01.01.2012р.

До того ж, вказана кінцева дата відстрочки виконання рішення суду не перевищує кінцевої дати повернення кредиту, передбаченої раніше кредитним договором (10.07.2012р), а тому, не призведе до критичних наслідків для позивача по справі, та,, є адекватним та розумним строком, протягом якого можливе відновлення платоспроможності відповідача щодо даних правовідносин.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на позивача та відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення. рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 12 липня 2010 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82- 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ПП "Кримбумага" (м. Сімферополь, Московське шосе, 11-й км, р/р 260042549001 у Філії "Кримське РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Сімферополь, МФО 384889, ЗКПО 20691006) на користь Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул.Артема, 60, МФО 300131, ЗКПО 09807856) заборгованість в сумі 39938197,80грн.

Надати відстрочку виконання рішення до 01.01.2012 року.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Стягнути з ПП "Кримбумага" (м. Сімферополь, Московське шосе, 11-й км, р/р 260042549001 у Філії "Кримське РУ" ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит" м. Сімферополь, МФО 384889, ЗКПО 20691006) на користь Акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (м. Київ, вул. Артема, 60, МФО 300131, ЗКПО 09807856) державне мито у сумі 25500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 315,00 грн.