ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
31.08.10 Справа№ 21/27
( Додатково див. постанову Львівського апеляційного господарського суду (rs13377596) )
За позовом: ТзОВ "Терен", м.Трускавець
до відповідача: МКП "Мажор", м.Борислав
про стягнення 122196,44 грн.
Суддя Масловська Л.З.
Представники:
від позивача: Головацька І. - представник
від відповідача: н/з
Суть спору:
Позов заявлено ТзОВ "Терен", м.Трускавець до МКП "Мажор", м.Борислав про стягнення 122196,44 грн.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 26.03.2010 р. призначив справу до розгляду в судовому засіданні на 27.04.2010р.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, подав уточнення позовних вимог, просить стягнути з відповідача 38967,37 грн. основного боргу, 3528,53 грн. 3% річних, 12990,27 грн. інфляційних втрат, 15484,69 грн. збитків, та судові витрати.
Відповідач в судове засідання не з’явився, подав відзив на позов від 20.07.2010 року та доповнення до відзиву на позов від 27.07.2010 року, у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. Обгрунтовує свої заперечення тим, що оскільки п.2.3 договору субпідряду №1 від 08.10.2008 року визначено, що розрахунок за виконані роботи МКП "Мажор"здійснює за умови оплати вищевказаних робіт Відділом освіти Трускавецької міської ради, тобто термін оплати визначений з настанням певної події, а саме після оплати цих робіт замовником. Крім того, відповідно до п.2.4 даного договору генпідрядник вправі утримувати в себе послуги генерального підряду в розмірі 5% від вартості виконаних робіт, що в даному випадку становить 25140,08 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
08 жовтня 2008 року між ТзОВ "Терен"та МКП "Мажор" був укладений договір субпідряду № 1.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.
Згідно п. 1.1 підрядник зобов’язався своїми силами та засобами виконати і зробити на умовах даного договору роботи по реконструкції плавального басейну ДЮСК "Спортовець"на об’єкті: плавального басейну ДЮСК "Спортовець"по вул.Данилишиних у м.Трускавці, а генпідрядник зобов’язується оплатити їх вартість згідно актів виконаних робіт.
Згідно п. 2.1. орієнтована загальна вартість матеріалів та робіт, у відповідності до умов цього договору визначається згідно Форми №1, яка є невід’ємною частиною договору і становить 2000000 грн., в т.ч. ПДВ 333333,33 грн. Кошторисна вартість робіт може змінюватися у зв’язку із виникненням додаткових об’ємів робіт. Кінцева вартість і об’єм робіт визначається згідно фактичного виконаних підрядником об’ємів робіт, що підтверджується підписаними генпідрядником актами здачі-приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт (п.2.2).
У відповідності до п.2.3 договору розрахунки між генпідрядником і підрядником здійснюються поетапно згідно з актами виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт шляхом перерахування генпідрядником коштів на розрахунковий рахунок підрядника, шляхом передачі простого векселя та інше (при умові оплати вищевказаних робіт Відділом освіти Трускавецької міської ради). Генпідрядник утримує в себе послуги генерального підряду в розмірі 5% від вартості виконаних робіт, що відображається у довідці про вартість виконаних підрядних робіт (п.2.4. договору).
На виконання договірних відносин позивачем протягом жовтня 2008 року - червня 2009 року виконано будівельних робіт на загальну суму 313 552,00 грн. Зі своєї сторони МКП "Мажор"за цей же період сумарно оплатило 305 423,37 грн. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем в сумі основного боргу за виконані роботи становить 8 128,63 грн.
На умовах цього ж договору позивач відповідачеві протягом березня-червня 2009 року поставив обладнання та будівельні матеріали на загальну суму 206 603,21 грн., а з них відповідачем оплачено 53 422,47 грн. Заборгованість по оплаті за поставлені будівельні матеріали та обладнання становить 153 180,74 грн.
30.07.2009р. за вих. № 68 на адресу відповідача було скеровано лист-претензію з вимогою погасити протягом 7-ми банківських днів з моменту отримання вимоги наявний борг, який становив 201 309,37 грн.
Як вбачається з відмітки на поштовому повідомленні, претензійний лист відповідачем було отримано 04.08.2009р. Із врахування вимоги погасити борг протягом 7-ми банківських днів (ст. 530 ЦК України), відповідач повинен був повністю виконати свої грошові зобов'язання 12.08.2009 р., однак після отримання претензії протягом серпня-жовтня 2009 року погасив лише 45000 грн.
Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив, посилаючись на п. 2.3 договору, яким визначено, що розрахунки між генпідрядником і підрядником здійснюються поетапно згідно з актами виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт шляхом перерахування генпідрядником коштів на розрахунковий рахунок підрядника, шляхом передачі простого векселя та інше (при умові оплати вищевказаних робіт Відділом освіти Трускавецької міської ради). Враховуючи, що порядок проведення розрахунків за виконані роботи визначений подією, а саме відповідач може провести розрахунок за виконані роботи тільки після розрахунку з ним замовника - Відділом освіти Трускавецької міської ради.
Суд з такими твердженнями відповідача не погоджується, оскільки відповідно з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 1 ст. 510 ЦК України визначено, що сторонами у зобов’язанні є боржник і кредитор. Статею 511 ЦК України Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора. Під третьою особою у зобов’язанні слід розуміти учасника цивільних правовідносин, який не є стороною (боржником або кредитором) у зобов’язанні. Треті особи беруть участь у регресних зобов’язаннях.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання (ст. 625 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України). Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Крім того, відповідач посилається на те що, відповідно до п.2.4 даного договору генпідрядник вправі утримувати в себе послуги генерального підряду в розмірі 5% від вартості виконаних робіт, що відображається у довідці про вартість виконаних підрядних робіт. Однак, відповідачем доказів відображення у довідці про вартість виконаних підрядних робіт утримання в себе послуг ген підряду в розмірі 5% від вартості виконаних робіт суду не надано.
Листом від 09.09.2009р. № 67 МКП "Мажор"визнало повністю суму заборгованості.
Загальна сума основного боргу становить 38967,37 грн. згідно заяви про уточнення позовних вимог, який підлягає стягненню.
У відповідності до ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 7.1 договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань сторони несуть відповідальність, передбачену даним договором та встановлену чинним законодавством України.
В порядку ст. 625 ЦК України позивач обрахував суму боргу з врахуванням інфляційних втрат за весь час прострочення платежу в сумі 12990,27 грн. та 3% річних в сумі 3528,53 грн., які підлягають стягненню.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача збитки в сумі 15 484,69грн. У відповідності до вимог ст. 22 ЦК України та ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками господарський кодекс України визнає витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
При цьому статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Позивач в підтвердження понесених збитків подав рішення господарського суду Львівської області від 13.10.2009р. по справі № 7/14 за позовом приватного підприємства "Науково-виробниче проектне підприємство "Енергія-Сервіс"(надалі - НВПП "Енергія-Сервіс") до ТзОВ "Терен"яким з останнього стягнуто 213 798,76 грн. боргу, 3 127,91 грн. 3% річних за невиконання зобов'язання, 7 179,50 грн. інфляційних нарахувань, 2 241,06 грн. державного мита, 92,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
рішення оскаржено НВПП "Енергія-Сервіс". За результатами розгляду апеляційної скарги Львівський апеляційний господарський суд постановою від 03.12.2009р. скасував рішення господарського суду від 13.10.2009р. в частині залишення позову без розгляду щодо стягнення 10 000 грн. витрат з оплати послуг адвоката і направив в цій частині справу на розгляд господарського суду Львівської області.
рішенням від 08.02.2010р. господарський суд Львівської області задоволив вимогу НВПП "Енергія-Сервіс"про стягнення з ТзОВ "Терен"10 000 грн.
Таким чином, порушення відповідача МПК "Мажор"своєчасності виконання грошових зобов'язань спричинило порушення прав НВПП "Енергія-Сервіс"зі сторони ТзОВ "Терен", яке понесло додаткові витрати у вигляді штрафних санкцій та судових витрат по справі № 7/14 на загальну суму 22 640,51 грн.
Як вбачається з матеріалів справи № 7/14 до суми основного боргу входить вартість матеріалів, які були продані відповідачу МКП "Мажор"згідно накладної № 1 від 04.03.2009р., яке ТзОВ "Терен"придбало у НВПП "Енергія-Сервіс". Однак частину обладнання, яке отримав новий Генпідрядник - МКП "Мажор"- була ним повернута на склад ТзОВ "Терен"згідно видаткової накладної № М-0171 від 19.06.2009р. на суму 7 675,76 грн. Отже, в загальному МКП "Мажор"нами було передано обладнання на загальну суму 127.339,60 грн. (134.015,27 грн. - 7.675,67 грн.).
Позаяк пов'язана із боргом відповідача сума вартості обладнання, що була придбана позивачем у НВПП "Енергія-Сервіс"- 127 339,60 грн. становить 59,56% від суми основного боргу –213 798,76 грн., позивач просить стягнути з МКП "Мажор"збитки в розмірі, що є пропорційним до загальної суми понесених збитків у зв'язку із задоволенням господарським судом Львівської області вимог НВПП "Енергія-Сервіс".
Таким чином, збитки у зв'язку з цим становлять 13484,69 грн. (22.640,51 грн. х 59,56%), які позивачем сплачено на виконання рішення суду.
Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.
Згідно з вимогами ст. 220 Господарського кодексу України, боржник, який прострочив виконання господарського зобов"язання, відповідає перед кредитором за збитки, завдані простроченням, і за неможливість виконання, що випадково виникла після прострочення.
Частина 3 ст. 216 ГК України передбачає, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того чи є застереження про це в договорі
В силу ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктом, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.
Судом встановлено, що у зв’язку з необхідністю звернення до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, позивач несе додаткові витрати на оплату послуг юридичної фірми згідно укладеного договору від 01.03.2010 року, що відповідно до вимог ст. 225 ГК України відноситься до збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення.
Доказом понесення позивачем додаткових витрат у вигляді оплати юридичної допомоги є видатковий касовий ордер №4 від 09.03.2010 р.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача щодо відшкодування понесених останнім збитків у вигляді додаткових витрат на оплату юридичних послуг задоволити.
Статею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, і підлягають до задоволення.
Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 193, 224, 225 ГК України, ст.ст. 11, 22, 509, 510, 511, 610, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82- 85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Малого колективного підприємства "Мажор", Львівська обл.., м.Борислав, вул.Дрогобицька,357 (р/р 26004100324001 у Дрогобицькій філії АТ "Укрінбанк"м.Дрогобич, МФО 325785, код ЄДРПОУ 22400734) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Терен", Львівська обл., м.Трускавець, вул..Сагайдачного,2 (р/р 2600411055 в Дрогобицькому відділенні ЛОФ ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 325570, ЄДРПОУ 20772742) –38967,37 грн. основного боргу, 3528,53 грн. 3% річних, 12990,27 грн. інфляційних втрат, 13484,69 грн. збитків, 2000 грн. збитків, понесених на надання правової допомоги, 1221,96 грн. державного мита та 384,50 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя
Масловська Л.З.