за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування"

до відповідача Дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр Глобус" м. Донецьк

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Фізична особа Морозевич Федор Владленович м. Донецьк

про стягнення 8 057 грн. 01 коп.

Суддя Азарова З. П.

Представники:

Від позивача: Дяченко В.С. - представник

Від відповідача: Махоніна С.Л. - директор

В засіданні брали участь:

СУТЬ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Банк професійного фінансування" звернулося з позовом до Дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр Глобус" про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 8 067 грн. 01 коп.

В обґрунтування позову позивач надав: договір б/н від 23.12.2005р., договір купівлі-продажу № Кр 219-2005/У від 23.12.2005р., банківський витяг з рахунку Морозевич Ф.В. та платіжне доручення № имп _202_427 38707, реєстр документів, меморіальний ордер № 202_429_38707 від 23.12.2005р. та № 3 від 26.12.2005р., повідомлення в ДП "КФЦ Глобус" № 26/08-ДП від 13.08.2007р., відповідь ДП "КФЦ Глобус" за № б/н від 21.09.2007р. на № 26/08-ДП від 13.08.2007р., розрахунок позову.

В судовому засіданні 09.06.2010р. відповідач надав відзив, в якому заперечив проти позову, посилаючись на звернення позивача 03.12.2008р. до Калінінського районного суду м. Донецька з позовом до підприємства та позичальника Морозевича Ф.В. про солідарне стягнення заборгованості за договором б/н від 23.12.2005р. По вказаній справі 25.12.2008р. було винесено заочне рішення. 28.05.2009р. Апеляційним судом Донецької області вказане рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Калінінського районного суду м. Донецька. Таким чином, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України якщо у провадженні місцевого суду, який вирішує господарський спір в межах свої компетенції, є справа між тими же сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, то позивачу відмовляється у прийнятті позовної заяви. Крім того, відповідач зазначив, що на його адресу не направлялися претензії щодо сплати заборгованості. Судом не перевірено підтвердження отримання письмового повідомлення керівником підприємства або повноважною особою підприємства за довіреністю під розписку, або надіслання вказаного повідомлення рекомендованим або цінним листом на адресу відповідача. Директор ДП "КФЦ Глобус" особисто не отримував під розписку претензії, на які посилається позивач. Довіреності на отримання фінансових документів з банку на ім’я фізичних осіб директором підприємства не видавалися. До бухгалтерії вищезазначеного підприємства претензії від позивача рекомендованим або цінним листом не направлялися, тому вони не могли бути зареєстровані як вхідна кореспонденція. Лист № 26/08-ДП від 13.08.2007р. не є доказом пред’явлення вимоги поручителю, оскільки відповідно до ч.4 статті 559 Цивільного кодексу України складений поза межами шестимісячного строку пред’явлення вимог до поручителя. Таким чином, позивач втрачає право звернення з вимогою до поручителя, тобто порука припиняється. На доказах, які надав банк відсутня посада та прізвище, ім’я, по-батькові особи, яка передала від імені банку фінансовий документ, та яка мала довіреність на вчинення таких дій та відсутній підпис особи, яка отримала цей лист від імені відповідача.

В судовому засіданні було оголошено перерву для надання сторонами ухвали Калінінського районного суду міста Донецька про відкриття провадження по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" до Дочірнього підприємства "Консультаційний фінансовий центр Глобус" про стягнення заборгованості за договором № б/н від 23.12.2005р.

Однак, у наступному судовому засіданні сторони не виконали вимоги суду.

Відповідач заявив клопотання про здійснення фіксування судового процесу технічними засобами. Клопотання судом задоволено. Додатково відповідач заявив клопотання про залучення до участі у справі солідарного поручителя Чапуріна Василя Вікторовича. Вказане клопотання залишено судом без задоволення, оскільки в його обґрунтування не були надані відповідні докази. До того ж вимоги до другого поручителя можуть бути заявлені у самостійному порядку.

В судовому засіданні було оголошено перерву, після якої позивач надав додаткові докази та ухвалу Калінінського районного суду міста Донецька від 29.03.2010р. по справі № 2-2-171/10, згідно з якою позовну заяву банка до відповідача про стягнення заборгованості за договором б/н від 23.12.2005р. залишено без розгляду.

Відповідач надав додаткові пояснення, в яких зазначив, що 20.02.2009р. банк самостійно визнав факт того, що ДП "КФЦ Глобус" не є поручителем, заборгованість за договором б/н від 23.12.2005р. відсутня. рішенням Наглядової ради та Правління Банку від 16.02.2009р. заборгованість Морозевича Ф.В. списано банком, як безнадійну, що підтверджується випискою з його особового рахунку. Особовий рахунок вказаної особи закрито у зв’язку з відсутністю заборгованості. Крім того, рішенням господарського суду від 19.11.2009р. по аналогічній справі № 1/181 було відмовлено в задоволенні позову у зв’язку з відсутністю у позивача права вимагати у судовому порядку стягнення з відповідача, як поручителя, сум боргу та штрафу. Вказане рішення залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2010р. і постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2010р. Посилання позивача на відповідь керівника ДП "КФЦ Глобус" Махоніної С.Л., яка містить посилання на вимогу № 26-08-ДП від 13.08.2007р. про сплату заборгованості за кредитним договором за Чепель Ю.С. є необґрунтованим, оскільки вказана особа не є стороною у справі, сплата ДП "КФЦ Глобус" заборгованості за Чепель Ю.С. здійснювалася на підставі претензії, пред’явленої стосовно лише вказаної особи.

В судовому засіданні було оголошено перерву.

19.07.2010р. сторони заявили клопотання про продовження строку для розгляду справи згідно статті 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання задоволено, оскільки для об’єктивного розгляду справи залучена третя особа (позичальник), яка в судові засідання не з’являлася, будь-які пояснення не надала.

12.08.2010р. до суду надійшло клопотання відповідача про припинення провадження у справі, оскільки Калінінським районним судом міста Донецьку розгляд справи продовжується. Клопотання залишено без задоволення. Позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання задоволено.

В наступному судовому засіданні відповідач заявив клопотання про зупинення у справі у зв’язку з порушенням кримінальної справи у відношенні позичальника. Клопотання залишено без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 23.12.2005р. між Акціонерним Банком "ІКАР-БАНК", правонаступником якого є позивач, фізичною особою Морозевичем Ф.В. (позичальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Консультаційний фінансовий центр "Глобус" (поручителем) був укладений договір про надання споживчого кредиту фізичній особі Морозевичу Федору Владленовичу, поручителем якого виступило Товариство з обмеженою відповідальністю "Консультаційний фінансовий центр "Глобус".

За умовами цього договору позивач зобов’язався надати позичальнику споживчий кредит у сумі 8 067 грн. 01 коп., а позичальник зобов’язався сплачувати за весь строк користування кредитом плату у сумі 1 124 грн. 66 коп. При цьому, позичальник має щомісячно не пізніше 23 числа погашати заборгованість в сумі не менш 448 грн. 17 коп.

Пунктом 2 договору визначено, що кредит надається на строк до 23.06.2007року.

Пунктами 10, 11 договору сторони узгодили, що поручитель, зобов’язується разом з позичальником солідарно відповідати перед банком за належне виконання умов договору, та у разі несвоєчасного внесення позичальником платежів за договором, приймає на себе обов’язки сплатити банку необхідні суми на протязі двох днів з моменту письмового звернення Банку.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) . Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення міститься у пункті першому статті 193 Господарського кодексу України, якою закріплено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

На виконання вищевказаних умов договору, позивач перерахував грошові кошти в сумі 8 067 грн. 01 коп. на позичковий рахунок позичальника Морозевича за № 22035172216700. Доказом цього є банківська виписка з особового рахунку зазначеної фізичної особи. Однак, в порушення умов договору позичальник не повернув кредит, у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитом у сумі 8 067 грн. 01 коп.

Згідно статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов’язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов’язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи умови договору, позивач у позовній заяві послався на направлення поручителю письмового повідомлення № 26-08-ДП від 13.08.2007р. з вимогою сплатити борг за позичальника.

Позивач надав копію вказаного повідомлення, на якому є позначка про отримання його 17.08.2007р. фізичною особою Щиголевим К.В. Позивач вважає, що вказана особа була працівником відповідача, тому повідомлення було передано правомірно.

Проте, рішенням господарського суду Донецької області по справі № 1/181 від 19.11.2009р. встановлено, що вказана особа займала на підприємстві відповідача посаду аналітика департаменту розвитку та продаж з індивідуальним графіком працювання і 17.08.2007р. Щиголев В.К. не працював у зв’язку з тим, що у нього був вихідний день. рішення набрало законної сили відповідно до постанови Донецького апеляційного господарського суду від 09.02.2010р. Вказаною постановою підтверджений факт недоведеності позивачем направлення вказаного повідомлення відповідачу. Постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2009р. рішення та вказана постанова апеляційної інстанції залишені без змін.

За приписами статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, встановлений судом факт у справі № 1/181, є обов’язковим для розгляду справи № 1/96.

Позивач до матеріалів справи додав копію відповіді відповідача від 21.09.2007р., в якій є посилання № 26/08ДП від 13.08.2007р. і він вважає, що вказана відповідь спростовує встановлений факт рішенням суду від 19.11.2009р.

Разом з тим, в силу статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, посилаючись на договір № 2 від 29.12.2006р. про розподіл функцій та загальних умовах співробітництва при здійсненні споживчого кредитування, укладений ним з банком, пояснив, що 21.09.2010р. підприємство отримало електронною поштою вимогу банку про перерахування грошових коштів на погашення боргу фізичної особи Чепель Ю.С. у сумі 167,35 грн. (претензія № 26/08-ДП від 31.08.2007р.). В цей же день грошові кошти були перераховані з посиланням на вказану претензію і тому дана відповідь з посиланням на вказану претензію. В якості доказу надані копії вищевказаних документів.

З огляду на надані докази, господарський суд за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що надані відповідачем докази не спростовують встановлений факт по справі № 1/181 щодо недоказаності направлення претензії відповідачу у встановлений строк.

Згідно зі статтею 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржником за виконання ним свого обов’язку. Стаття 554 вказаного кодексу передбачає правові наслідки порушення зобов’язання, забезпеченого порукою, а саме: у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Частиною 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Оскільки умовами договору від 23.12.2005р. строк дії поруки не встановлений, то строк, протягом якого поручитель вважається зобов’язаним здійснити виконання за боржника на користь кредитора обов’язок за договором, визначається протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

Договором, який є предметом спору, встановлений строк виконання основного зобов’язання до 23.06.2007р. Позивач не надав суду докази пред’явлення поручителю (відповідачу) вимоги з дотриманням встановленого строку, тому порука вважається припиненою і у позивача відсутнє право на стягнення заявленої суми з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Банк професійного фінансування" про стягнення 8 057 грн. 01 коп. відмовити.

рішення прийняте в нарадчій кімнаті, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

рішення підписано 03.09.2010р.