Позивач, товариства з обмеженою відповідальністю"Тридента Агро" м. Київ, звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" с. Ганнівка, 49 372, 94 грн. курсової різниці. Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати, в тому числі 3 500 грн., сплачених за послуги адвоката.

- В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на:

- укладення з відповідачем договору купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 34 від 31.01.2008р.;

- рішення господарського суду Донецької області від 26.02.2009р. по справі № 23/23, яке набрало законної сили;

- нарахування відповідачу на підставі додатку №1 та №2 до договору № 34 від 31.01.2008р. 49 372, 94 грн. курсової різниці;

- виплату ним ТОВ"Незалежна юридична компанія" 3 500 грн. за надання правової допомоги відповідно до договору № 142/05/10 від 14.05.2010р., що підтверджується платіжним дорученням № 643 від 14.05.200р.;

- ст.ст. 173, 193, 202, 230, 231, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), ст.ст. 6, 11, 509, 524, 526, 533, 599, 610, 612, 625- 629, 655, 692- 694 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), наказ Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. № 193"Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів" (z0515-00) .

Відповідач вимоги позивача не визнав з огляду на наступне: відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня; п.1 постанови КМУ від 18.12.1998р. № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" (1998-98-п) закріплено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці; ст. 117 Конституції України передбачено, що постанови і розпорядження КМ України є обов'язковими до виконання.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2009р. по справі № 23/23 присуджено до стягнення зі сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" на користь товариства з обмеженою відповідальністю"Тридента Агро" 2 273 грн. 17 коп. пені, 10 920 грн. 76 коп. штрафу, 284 грн. 14 коп. 3% річних, 1 392 грн. 07 коп. інфляційних, 876 грн. 75 коп. витрат на сплату держмита та 117 грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення суду є таким, що набрало законної сили 11.03.2009р. Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ) факти, встановлені рішенням господарського суду по справі № 23/23, є преюдиціальними і не підлягають доведенню знову при вирішенні справи № 23/142, в якій беруть участь ті самі сторони.

рішенням господарського суду Донецької області від 26.02.2009р. по справі № 23/23 встановлено наступне:

Сторони уклали договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 34 від 31.01.2008р. (далі - договір № 34), який визначав умови купівлі-продажу засобів захисту рослин на умовах відстрочення платежу. Асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід’ємною частиною договору (п.2.1. договору № 34). Всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору, є його невід’ємною частиною (п.2.2. договору № 34). До вказаного договору сторони підписали додатки №1 від 31.01.2008р. та №2 від 29.08.2008р., в яких узгодили найменування товару, який підлягав купівлі-продажу, його кількість та ціну.

Як передбачено пунктом 11.1. договору № 34, договір набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором.

Відповідач через свого представника Каплунова С.О. за договором № 34 отримав від позивача засоби захисту рослин на загальну суму 197 805, 07 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-СЛ00319 від 05.05.2008р., № РН-СЛ00320 від 09.05.2008р., № РН-СЛ00362 від 16.05.2008р., № РН-СЛ00367 від 16.05.2008р., № РН-СЛ0315 від 27.05.2008р., № РН-СЛ0574 від 04.09.2008р. та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯПВ № 843462 від 02.05.2008р., серії ЯПВ № 843463 від 09.05.2008р., серії ЯПВ № 843472 від 15.05.2008р., № ЯПВ № 843484 від 27.05.2008р. та серії ЯПЕ № 5559098 від 04.09.2008р. Факт отримання товару за вищевказаними накладними відповідач не спростував.

Пунктом 5.3. договору № 34 закріплено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються наступним чином: 40 000 грн. від вартості товару покупець оплачує в строк до 20.02.2008р. з моменту підписання цього договору, 65 000 грн. - в строк до 01.10.2008р. з моменту підписання додатку № 2 від 29.08.2008р. до цього договору та 92 805, 07 грн. - в строк до 15.11.2008р.

За даними позивача відповідач сплатив позивачу за отриманий товар лише 125 000 грн., що підтверджується банківськими виписками від 06.02.2008р., від 17.09.2008р. та від 23.12.2008р. Таким чином у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору № 34, а саме п.5.3. договору, у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 72 805, 07 грн.

Після подання позову до суду борг в сумі 72 805, 07 грн. сплачено відповідачем в повному обсязі, в підтвердження чого позивачем надано банківські виписки від 23.01.2009р. та від 27.01.2009р.

Таким чином, відповідач свої грошові зобов’язання перед позивачем згідно договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу № 34 від 31.01.2008р. в повному обсязі виконав лише 27 січня 2009 року, а не до 15 листопада 2008р., як було передбачено п.5.3. договору (зокрема, після 15.11.2008р. відповідач оплатив суму боргу такими частками: 23.12.2008р. - 20 000 грн., 23.01.2009р. - 20 000 грн. та 27.01.2009р. - 52 805, 07 грн.).

Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача курсової різниці в сумі 49 372, 94 грн. з посиланням на додатки №1 та №2 до договору № 34 від 31.01.2008р., приміткою яких передбачено, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті використовують наступну формулу: S = (А1/А2)*В, де S - ціна на момент проплати, В - ціна товару на момент підписання, А2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, А1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

Відповідно до ч.2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Посилання відповідача на п.1 постанови КМУ від 18.12.1998р. № 1998 "Про удосконалення порядку формування цін" (1998-98-п) , згідно якого формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці, судом до уваги не приймається, оскільки зазначене спростовується положеннями ч.2 ст. 533 ЦК України, який набрав чинності 01.01.2004р. Крім того, примітка, яка міститься у додатках №1 та №2 до договору № 34 від 31.01.2008р., в судовому порядку не визнана недійсною.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов до висновку, що курсова різниця в сумі 49 372, 94 грн. нарахована позивачем правомірно, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Позивач також вимагає стягнути з відповідача 3 500 грн. витрат на оплату послуг адвоката, понесених у зв’язку із наданням позивачу правової допомоги за договором № 142/05/10 від 14.05.2010р. та сплатою цієї суми ТОВ"Незалежна юридична компанія" платіжним дорученням № 643 від 14.05.2010р. Суд відмовляє позивачу у позові щодо стягнення 3 500 грн. адвокатських витрат з огляду на наступне:

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг адвоката, інших витрат, пов’язаних з розглядом справи і т.д. При цьому, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавалися, та їх сплата підтверджується відповідними документами. За договором № 142/05/10 від 14.05.2010р. про надання правової допомоги відповідну допомогу позивачу надавав не адвокат п.Бонтлаб В.В., а ТОВ "Незалежна юридична компанія". З платіжного доручення № 643 від 14.05.2010р., наданого суду в якості доказу сплати відповідних послуг, вбачається, що одержувачем 3 500 грн. є ТОВ"Незалежна юридична компанія", а не адвокат п.Бонтлаб В.В. З наданої довіреності від 14.05.2010р. вбачається, що ТОВ"Тридента Агро" видало довіреність п.Бонтлабу В.В., який є адвокатом, представляти інтереси товариства в господарських судах. Втім, між ТОВ "Тридента Агро" та п.Бонтлабом В.В., як з адвокатом, відповідний договір не укладався і оплата йому не здійснювалась.

Відповідно до ст. 47 ГПК України та п.1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. "Про державне мито" сума державного мита в розмірі 16, 27 грн. підлягає поверненню з державного бюджету у зв’язку з тим, що за платіжним дорученням № 848 від 18.06.2010р. на суму 160 грн. держмито сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.

На підставі ст.ст. 20, 173, 174, 193, 264- 267 Господарського кодексу України, ст.ст. 6, 530, 524, 533 Цивільного кодексу України та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю"Возрождение" (с. Ганнівка, вул. Комарова, р/р 26003301116 в відділенні Ощадбанку № 5363 м. Добропілля, МФО 394158, ЄДРПОУ 30869218) на користь товариства з обмеженою відповідальністю"Тридента Агро" (юридична адреса: м. Київ, вул. Ямська, 28а; фактична адреса: вул. Ак. Глушкова, 1; р/р 26009100280101 в ЗАТ"Сведбанк Інвест" в м. Києві, МФО 320650, ЄДРПОУ 25591321) - 49 372 грн. 94 коп. курсової різниці, 493 грн. 73 коп. витрат на сплату держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати позивачу довідку на повернення державного мита в сумі 16, 27 грн., перерахованих платіжним дорученням № 848 від 18.06.2010р. на суму 160 грн., у зв’язку з тим, що держмито сплачено в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.