Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Демідової П.В.

При секретарі судового засідання Мозговій Н.І.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ " СЕБ Банк" у м. Донецьку

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівка

про звернення стягнення на майно

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував в нарадчій кімнаті

31.10.2011р. з 11.40 год. по 11.50 год.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ " СЕБ Банк" у м. Донецьку звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівка про звернення стягнення на майно, за яким ухвалою від 04.11.2009р. порушено провадження по справі №40/345.

21 січня 2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівна звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ " СЕБ Банк" у м. Донецьку про визнання договору недійсним. Вищевказану зустрічну позовну заяву ухвалою суду від 21.01.2010р. прийнято до спільного розгляду з первісним позовом по справі №40/345.

рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р., відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" загальною площею 958,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", для погашення кредиторської заборгованості в сумі 3 119 337 грн. 68 коп. за кредитними договорами № 734-п/06 від 21.12.2006р. та №С_023/75_08 від 30.04.08р.; задоволено зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" про визнання недійсними договору поруки від 21.12.2006р., іпотечного договору від 21.12.2006р., договорів поруки №С_023/75_08 і №С_023/75_08/S-1 від 30.04.2008р., іпотечного договору №49 від 19.05.08р.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. по справі №40/345 скасовано, зазначену справу передано на новий розгляд.

рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2011р., відмовлено в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог по справі №40/345.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2011р. скасовано вищевказані рішення та постанову по справі №40/345 в частині відмови у задоволенні первісного позову, справу №40/345 в цій частині направлено на новий розгляд.

За результатами автоматичного розподілу справ, для розгляду справи №40/345 призначено суддю Демідову П.В. Ухвалою від 08.09.2011р. вищевказану справу прийнято до провадження господарського суду Донецької області.

Відповідно ст.11112 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ), вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. З огляду на вищевикладене, господарським судом Донецької області в межах справи №40/345 розглядаються первісні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівна про звернення стягнення на майно.

10 жовтня 2011р. від позивача надійшла заява №2-10/2472 від 10.10.2011р. про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на предмет іпотеки: будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оголошення заборони його відчуження; передання на зберігання ПуАт "СЕБ Банк".

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ), господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві та забороною відповідачеві вчиняти певні дії (абз.1-2 ч.1 ст. 67 ГПК України).

З огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в листі №01-8/973 від 14.12.2007р. (v_973600-07) "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним видом заходів до забезпечення позову і предметом відповідної позовної вимоги; імовірності настання обставин, зазначених у ст. 66 ГПК України; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Застосовуючи заходи до забезпечення позову господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 3 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України №02-5/611 від 23.08.1994р. (v_611800-94) "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Разом з цим, вимоги ст. 33 ГПК України щодо обов’язку кожної зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог стосуються й вимоги щодо забезпечення позову.

Статтею 34 ГПК України встановлено обов’язкову відповідність доказів, поданих сторонами вимогам належності та допустимості.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову заявник посилається на фотографічні знімки та акт перевірки стану та наявності застави (вищевказаного предмету іпотеки) від 30.09.2011р.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем документів, господарським судом встановлено, що вищевказаний акт перевірки стану майна, на яке позивачем вимагається звернення стягнення заборгованості в межах справи №40/345, підписаний лише з боку позивача. Разом з цим, в ньому міститься відмітка про відмову від підписання зазначеного акту особами, які на момент здійснення перевірки перебували у приміщенні та представились продавцями, відтак особами, не наділеними повноваженнями представляти інтереси ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" у відносинах з третіми особами.

Суд не може прийняти зазначений акт та додані до нього фотознімки, як докази погіршення стану предмету іпотеки, оскільки докази, які б свідчили про стан майна на дату підписання договору застави суду не надано. До того ж заявником не надано суду доказів, з яких вбачається намагання відповідача здійснити будь-які дії, направлені на відчуження заставленого майна.

З огляду на вищевикладене, заява позивача про забезпечення позовних вимог шляхом накладення арешту на предмет іпотеки: будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оголошення заборони його відчуження та передання на зберігання ПуАт "СЕБ Банк" судом не задоволена.

Протягом судового розгляду справи №40/345 сторонами надавались письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи.

28 жовтня 2011р. від відповідача надійшла заява, в якій він просить суд розглянути справу №40/345 без участі його повноваженого представника.

Представник позивача в судовому засіданні 31.10.2011р. підтримав позовні вимоги та заявив клопотання про зупинення провадження по справі у зв’язку із тим, що ним подано касаційну скаргу на рішення господарського суду у пов’язаній справі №19/86пн.

За приписами ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, та додатково позовними заявами, скаргами.

Відповідно до ч.5 ст. 85 ГПК України, у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Отже, як вбачається з матеріалів справи, зокрема, постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011р., наразі рішення по справі №19/86пн набрало законної сили.

Враховуючи викладене та беручи до уваги відсутність документального підтвердження позивачем перегляду у касаційній інстанції рішення господарського суду Донецької області по справі №19/86пн, клопотання позивача про зупинення провадження по справі №40/345 не підлягає задоволенню.

Представник відповідача в судове засідання 31.10.2011р.не з'явився.

Відповідно до роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 (v_289800-97) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України (1798-12) ", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками, передбаченими ст. 22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст. 81-1 ГПК України, складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 42, 43 ГПК, ст. 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. За приписами ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд -

21 грудня 2006р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (далі - кредитодавець) та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту №734-п/06, відповідно до п.1.1 якого кредитодавець при наявності вільних кредитних ресурсів надає позичальнику надає у позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошт у сумі 150 000,00 дол.США на строк з 21.12.2006р. по 21.12.2009р., а позивальник приймає його та зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого цим пунктом строку, сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти в розмірі 14% річних у валюті кредиту (п.2.3 кредиту). Згідно з п.3.3.6 позичальник зобов'язується щомісячно починаючи з січня 2008р. проводити часткове погашення кредиту у сумі не менш, ніж 6 250,00 дол. США, протягом кожного календарного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця до повного погашення кредиту.

Протягом дії договору кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. сторонами був укладений ряд угод про внесення зміни до нього, копії яких наявні в матеріалах справи №40/345.

30 квітня 2008р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" та ОСОБА_2 укладено генеральну угоду №С_023/75_08, керуючись положеннями та умовами якої та договорами про надання траншу кредитодавець відкриває позивальнику кредитний ліміт в сумі 90 000,00 дол.США (п.1.1 генеральної угоди). Пунктом 1.2 встановлений термін користування кредитними коштами за цією угодою з 30.04.2008р. по 21.12.2015р.

В межах генеральної угоди №С_023/75_08 від 30.04.2008р. сторонами було укладено договір про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-01 від 30.04.2008р., за умовами якого кредитодавець зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 20 000 дол.США, а позичальник зобов’язався повернути його до 21.12.2015р. відповідно до графіку погашення та сплатити одноразову комісію в сумі 999,9 грн.; договір про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-02 від 19.05.2008р., за умовами якого кредитодавець зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 35 000 дол.США, а позичальник зобов’язався повернути його до 21.12.2015р. відповідно до графіку погашення та сплатити одноразову комісію в сумі 1 749,83 грн.; договір про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-03 від 05.06.2008р., за умовами якого кредитодавець зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 35 000 дол.США, а позичальник зобов’язався повернути його до 21.12.2015 відповідно до графіку погашення та сплатити одноразову комісію в сумі 1 681,22 грн.

Оцінивши договір кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральну угоду №С_023/75_08 від 30.04.2008р., з яких виникли цивільні права та обов’язки сторін, суд дійшов висновку, що вищевказані правочини, укладені між сторонами, за своїм змістом та правовою природою є договорами кредиту, які підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) .

21 грудня 2006р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - іпотекодавець), який є майновим поручителем ОСОБА_2 (далі - боржник) був укладений іпотечний договір, який відповідно до п.1.1 забезпечує виконання боржником кредитних зобов'язань в повному обсязі, що випливають з договору кредиту №734-п/06. Згідно з п.1.2, предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, а саме: будівля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,70 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці розміром 0,0750 га (далі – предмет іпотеки), яка є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12.2006р. Виконавчим комітетом Костянтинівської міської ради на підставі рішення №805 від 22.11.2006р., бланк серія ЯЯЯ№745835, зареєстрованого Костянтинівським міським бюро технічної інвентаризації 07.12.2006р., номер витягу 12798905, реєстраційний номер 16970785, номер запису 454 в книзі 1.

За умовами п.2.13, предмет іпотеки, наданий іпотекодавцем, є його власністю, зберігає силу при переведенні боргу, забезпеченої даною іпотекою.

Відповідно до п.6.1, іпотечний договір набирає чинності в моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань по договору кредиту. Іпотека припиняється у разі повного виконання боржником зобов'язань за договором кредиту, реалізації предмету іпотеки у встановленому законодавством України порядку; продажу іпотекодержателем предмета іпотеки, розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально, з інших підстав, визначених чинним законодавством України (п.6.2).

У зв’язку зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, відповідні зміни були внесені до іпотечного договору від 21.12.2006р.

19 травня 2008р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (далі - іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" (далі - іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №49, який відповідно до п.1.1 забезпечує виконання ОСОБА_2 (далі – Боржник) зобов'язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що випливають з генеральної угоди №С_023/75_08 від 30.04.2008р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладення до закінчення строку його дії).

Згідно з п.п.1.2-1.2.1, предметом іпотеки є також нерухоме майно іпотекодавця, а саме: будівля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Умови іпотечного договору №49 від 19 травня 2008 року тотожні умовам, викладеним в іпотечному договорі від 21.12.2006 року.

Обтяження іпотекою нерухомого майна - будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,70 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН 16970785 зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, 19.05.2008р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за номером 7212831 зареєстровано заборону його відчуження.

Проаналізувавши зміст іпотечного договору №49 від 19.05.2008р. та іпотечного договору від 21.12.2006р., суд дійшов висновку, що зазначені угоди за своєю правовою природою є угодами про забезпечення виконання зобов’язань (в даному випадку - за кредитним договором) та підпадають під правове регулювання §6 Глави 49 Цивільного кодексу України (435-15) (далі – ЦК України (435-15) ) та Закону України "Про іпотеку" (898-15) .

За змістом абз.2 п.1.1 статуту Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", нова редакція якого затверджена рішенням загальних зборів акціонерів від 23.03.2009р. (протокол №47), вищевказана юридична особа є правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного банку "Факторіал-Банк".

З огляду на вищевикладене, кредитором за договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральною угодою №С_023/75_08 від 30.04.2008р., іпотекодержателем за іпотечними договорами від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р. виступає Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк".

Як вбачається з матеріалів справи №40/345, позивач зобов'язання щодо надання позичальнику грошових коштів в порядку та на умовах, визначених договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральною угодою №С_023/75_08 від 30.04.2008р., виконав.

Проте, боржник за договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральною угодою №С_023/75_08 від 30.04.2008р. - ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

З огляду на невиконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами у зв’язку зі смертю, банк звернувся до іпотекодателя з претензією №2-10/297 від 16.09.2009р., в якій вимагав погасити кредитну заборгованість та штрафні санкції, а також попередив про намір звернути стягнення на предмет іпотеки за забезпечувальними угодами. Зазначена вимога була отримана представником ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" 23.09.2011р., проте залишена без відповіді та задоволення.

Як зазначає позивач, наразі загальна сума кредитної заборгованості за договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральною угодою №С_023/75_08 від 30.04.2008р. складає 3 119 337,68 грн., стягнення якої з відповідача він просить звернути на предмет іпотеки за іпотечними договорами від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р.: будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Проте, відповідачем до матеріалів справи №40/345 надано копію постанови Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. по справі №19/86пн за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівка Донецької області до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" в м.Донецьку", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та Приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 про визнання відсутнім права та зобов'язання виконати певні дії.

За змістом вищевказаної постанови суд апеляційної інстанції підтримав висновок місцевого суду щодо припинення іпотечних договорів від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р., укладених між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" в забезпечення виконання кредитних зобов'язань ОСОБА_2.

За приписами ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи наведене та беручи до уваги тотожність складу сторін у справах №19/86пн та №40/345, суд вважає доведеним належним чином факт припинення іпотечних правовідносин за договорами від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; юридичні факти, акти цивільного законодавства; рішення суду (ч.ч.3,5 ст. 11 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Припинення іпотечних договорів від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р., яке встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2011р. по справі №19/86пн, унеможливлює використання умов цих договорів їх учасниками, зокрема, реалізацію іпотекодержателем права звернути стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ " СЕБ Банк" у м. Донецьку про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" для погашення кредиторської заборгованості у сумі 3 119 337,68 грн. за кредитними договорами №734-п/06 від 21.12.2006р. та №С_023/75_08 від 30.04.2008р. не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за первісним позовом в повному обсязі покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст.11, 14, 626-629, §6 Глави 49, §2 Глави 71 Цивільного кодексу України (435-15) , Законом України "Про іпотеку" (898-15) , ст.ст. 1, 4, 22, 33, 34, 43, 49, 59, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ " СЕБ Банк" у м. Донецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівка про звернення стягнення на майно – відмовити.

У судовому засіданні 31.10.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення за правилами

ст.ст. 84- 85 ГПК України підписано 07.11.2011р.