Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з ЗАТ "Лантан" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором № 03-08/К, укладеним між сторонами 16.01.2008 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 463303,63 грн., з яких 459589,04 грн. - сума прострочених процентів (за період з 01.05.2010 по 30.06.2010); 3714,59 грн. пеня за прострочення сплати процентів. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання передбачені договором щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Представником позивача 13.08.2010 р. до канцелярії господарського суду за вх. 15871 була надана заява про здійснення повного фіксування судових засідань за допомогою звукозаписувального технічного запису, проте у судовому засіданні призначеному на 30.08.2010 року представник відповідача надав заяву в якій на фіксації судового процесу 30.08.2010 року за допомогою звукозаписуючих технічних засобів не наполягає.

Дана заява не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

До канцелярії господарського суду, 30.08.2010 р. представником відповідача було надано, в порядку ст. 22 ГПК України, заяву про залучення до матеріалів справи копії витягу з ЄДРПОУ (вх. 17770), яка задовольняється судом та надана копія довідки залучається до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнає у повному обсязі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

16.01.2008 р. між Харківським акціонерним комерційним Земельним банком (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Земельний банк", що підтверджується витягом зі статуту) (далі - позивач) та Акціонерним товариством закритого типу "Гея" був укладений договір № 03-08/К про надання кредиту, відповідно до умов якого відповідач отримав грошові кошти (кредит) у розмірі 10000000,00 грн. на придбання будівельної техніки та будматеріалів.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору кредит надається строком з 16.01.2008р. по 14.01.2009р.

Згідно п.1.3 Кредитного договору відсоткова ставка за користування кредитом складає 19 % річних.

Як вбачається з матеріалів справи, сума кредиту, розмір процентної ставки та строк дії кредитного договору неодноразово змінювались.

На виконання пункту 3.2 Кредитного договору кредит з урахуванням додаткових угод в період з 16.01.2008 року по 03.04.2008 року позивачем було надано позичальникові кредит в загальній сумі 34000000,00 грн.

Таким чином, позивач виконав свої зобов'язання за Кредитним договором у повному обсязі.

Пунктом 3.6 Кредитного договору передбачено, що проценти за користування кредитом за поточний календарний місяць відповідач повинен сплачувати, починаючи з 21 числа до останнього робочого дня поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за кредитом.

Додатковою угодою № 16 від 17.12.2009 року до договору №03-08/К про надання кредиту строк дії кредитного договору продовжено до 26.08.2010 року.

31 березня 2010 року, відповідно до п. 8.2 кредитного договору, відбулося переведення боргу за укладеним між позивачем, первісним боржником АТЗТ "Гея" та Закритим акціонерним товариством "Лантан" договором про переведення боргу від 31.03.2010 року, відповідно до умов якого первісним боржником здійснено переведення свого боргу за кредитним договором № 03-08/К від 16.01.2008 року на відповідача. Тобто за кредитним договором № 03-08/К від 16.01.2008 року відбулася заміна боржника та новим боржником став відповідач - Закрите акціонерне товариство "Лантан".

Як встановлено судом, умови кредитного договору стосовно сплати процентів у повному обсязі не виконані: проценти за травень і червень 2010 року не сплачені, що призвело до виникнення заборгованості у загальній сумі 459589,04 грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи документами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно п. 4.3.12 та 4.2.6 кредитного договору у разі несвоєчасної сплати процентів, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставі Національного банку України, що діяла на момент виникнення простроченої заборгованості, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені за невиконання Закритим акціонерним товариством "Лантан" договору № 03-08/К про надання кредиту від 16.01.2008 р., який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР) та відповідно якого належна до сплати сума пені становить 3714,59 грн.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом такими, що прострочив виконання зобов’язання по договору кредиту.

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті процентів у терміни, встановлені договором, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 22, 32- 34, 43, 44, 46, 49, 75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Лантан" (61035 м. Харків, вул. Азербайджанська, 32, корп. А, ідент. код 30428808) на користь Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" (61057 м. Харків, вул.Чернишевська, 4, кор. рахунок № 32002179600 в Управлінні НБУ в Харківській області, код 351447; код банка 351652, код за ЄДРПОУ 19358721) заборгованість зі сплати процентів за період з 01 травня 2010р. по 30 червня 2010р. у сумі 459589,04 грн., пеню за прострочення сплати процентів у сумі 3714,59 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4633,04 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.