Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при секретарі судового засідання Ю.В.Литвиненко, розглянув матеріали справи

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Концерн Стирол", м. Горлівка Донецької області

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання ім.. М.В. Фрунзе", м. Суми

про стягнення 19 719 429,04 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Павлов І. Г.

від відповідача: Танчик О. М.

В судовому засіданні 20.07.2010 року оголошувалась перерва до 10 год. 00 хв. 26.08.2010 року.

Суть спору: Відкрите акціонерне товариство "Концерн Стирол" звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково – виробниче об’єднання ім. М.В. Фрунзе" про стягнення збитків у розмірі 23 406 642 грн., заподіяних внаслідок поставки відповідачем неякісного товару по договору від 24.03.2006р. № 4/169, в тому числі, 19 747 534грн. сума збитків, заподіяних використанням неякісного товару, 3 651 180грн. вартості неякісного товару та 7 928,04грн. вартості доставки неякісного товару при поверненні його відповідачу.

Заявою від 19.01.2010р. про уточнення позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача суму збитків у розмірі 19 719 429,04грн.

Відповідач проти позову заперечив та просить відмовити у його задоволенні повністю з підстав відсутності його вини у заподіянні позивачу збитків.

13.07.2010р. позивач подав до суду клопотання про призначення судової бухгалтерської експертизи з метою визначення розміру збитків по справі.

20.07.2010р. позивач надав до суду клопотання про призначення технічної судової експертизи для визначення питання про відповідність ущільнюючих елементів, які є складовою частиною поставленого відповідачем товару, умовам договору поставки від 24.03.2006р. № 4/169.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

24.03.2006р. між позивачем та відповідачем було укладеного договір № 4/169, відповідно до п. 1.1. якого відповідач зобов'язується виготовити та передати у власність позивача продукцію, вартісні, кількісні та якісні характеристики якої викладені в специфікації, а саме: кран кульовий DN 300 РN 420 РП НУ в кількості 2 шт.; кран кульовий DN 350 РN 420 РП НУ в кількості 1 шт. та кран кульовий DN 400 РN 420 РП НУ в кількості 3 шт.

Пунктом 1 додаткової угоди № 1 від 28.08.2006р. до договору № 4/169, поставку продукції було доповнено специфікацією № 2, у відповідності до якої відповідач зобов'язався поставити позивачу наступний товар: кран кульовий DN 300 РN 420 РП НУ в кількості 2 шт.; кран кульовий DN 350 РN 420 РП НУ в кількості 1 шт. та кран кульовий DN 400 РN 420 РП НУ в кількості 3 шт.

Протягом 2006 - 2007 років відповідач поставив позивачу товар відповідно до специфікацій 1 та 2 в повному обсязі.

31.10.2007р. під час експлуатації на технологічній установці дегідратації синтезу – газу у виробництві аміаку на ділянці 3 Об’єднаного аміачного заводу позивача вийшов з ладу поставлений відповідачем кран кульовий DN 300 РN 420 РП НУ через руйнування ущільнюючого матеріалу крану, про що сторонами був складений акт від 01.11.2007р. № б/н, підписаний представниками позивача та відповідача.

12.12.2007р. під час експлуатації на технологічній установці дегідратації синтезу – газу у виробництві аміаку на ділянці 1-В Об’єднаного аміачного заводу позивача вийшов з ладу поставлений відповідачем кран кульовий DN 350 РN 420 РП НУ також через руйнування ущільнюючого матеріалу про, що сторонами був складений акт від 14-15.12.2007р. № б/н, підписаний представниками позивача та відповідача.

Згідно викладених в Акті від 01.11.2007р. та Акті від 14-15.12.2007р., висновків, кінцева причина виходу з ладу двох кранів кульових буде встановлена тільки після їх демонтажу та ревізії у відповідача.

При цьому, в Акті від 07.11.2007р. та Акті від 14-15.12.2007р. було зазначено, що можливо основною причиною виходу з ладу кранів кульових є руйнація ущільнюючих елементів, які були виготовлені з матеріалу MW-PUR.

Висновками експерта Донецького відділення Торгово – промислової палати № 552 від 01.11.2007р. та № 675 від 13.12.2007р. було зафіксовано, що розгерметизація крану кульового DN 300 РN 420 РП НУ та DN 350 РN 420 РП НУ стало причиною зупинки контуру синтезу газу та агрегату по виробництву аміаку на ділянці 1-В Об’єднаного аміачного заводу позивача.

Крім того, у висновку № 675 експерта Донецького відділення Торгово – промислової палати від 13.12.2007р. встановлено, що причина виходу з ладу крану шарового може бути визначена після розбирання в умовах товаровиробника.

Для з'ясування причин виходу з ладу кранів кульових, а також з метою запобігання виходу з ладу інших кранів кульових, позивач за актами прийому - передачі від 04.11.2007р. № б/н, від 14.11.2007р. № б/н, від 15.11.2007р. № б/н, від 10.01.2008р. № б/н та від 10.10.2008р. № б/н передав відповідачу для проведення гарантійного ремонту усі поставлені йому за договором № 4/169 крани кульові.

27.11.2007р. між представниками позивача, відповідача, ТОВ "Сіал Джет" Україна (виробника та постачальника ущільнюючих елементів для кранів кульових) та ВАТ "УкрНІІхіммаш" (організація яка здійснювали лабораторні випробування матеріалу MW-PUR, що був встановлений в кранах кульових, на стійкість в зазначеному позивачем робочому середовищі) було проведено технічну нараду, за результатами якої було складено протокол від 27.11.2007р. технічної наради по застосуванню ущільнюючих матеріалів для кранів кульових DN 300, 350, 400 РN 420 поставлених на контур синтезу аміаку позивача.

Відповідно до пункту 1 зазначеного протоколу, що був підписаний без зауважень всіма представниками учасників технічної наради, в тому числі і позивачем, за результатами лабораторних досліджень матеріалу MW-PUR, останній вважати стійким в середовищах (без урахування робочого тиску), заявлених позивачем.

Відповідно до п. 2.1. договору № 4/169, постачальник виготовляє товар у відповідності до проектно – технічної документації, розробленої постачальником (відповідачем) власними силами на підставі наданих покупцем вихідних даних.

Такими вихідними даними, у яких зазначені технічні параметри та робоче середовище ущільнюючих елементів, є опитувальні листи позивача № 1, 2, 3 від 24.03.2006р.

Відповідно до ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису.

Враховуючи те, що результатами дослідження підтверджено, що матеріал, з якого виготовлено ущільнюючі елементи для кранів кульових, відповідає вимогам, що висувалися позивачем при укладенні договору № 4/169, посилання позивача на те, що якість поставленого відповідачем товару не відповідає вимогам Договору, є безпідставними та не підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, відповідно до п. 2.11. договору № 4/169, виявлені покупцем на протязі гарантійного строку дефекти товару постачальник усуває у встановленому порядку, а при неможливості їх усунення, здійснює заміну дефектного товару. Постачальник гарантує належну якість товар та його нормальну роботу па протязі 12 місяців з дня введення товару в експлуатацію, але не більше ніж 18 місяців з дати поставки товару, за умови дотримання відповідачем умов транспортування. зберігання, монтажу та експлуатації товару, встановлених експлуатаційно технічною документацією.

У зв'язку з тим, що проведення робіт по заміні ущільнюючого матеріалу належної якості в кранах кульових не належить до гарантійних зобов'язань відповідача по договору № 4/169, позивач листом від 28.05.2008р. № 09/09/5-155 звернувся до відповідача з проханням виконати роботи по заміні ущільнюючих матеріалів в кранах кульових, та запропонував оплатити вартість таких робіт в сумі 281 030,00 грн. (в т.ч. ПДВ).

При цьому, позивач запропонував відповідачу врегулювати взаємовідносини з приводу заміни ущільнюючих елементів в кранах кульових, відповідною додатковою угодою до договору № 4/169.

03.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду № 4 до договору № 4/169, відповідно до п. 1. якої пункт 1.1. договору № 4/169 було доповнено та викладено в наступній редакції: "відповідач зобов'язується виготовити та передати у власність позивача, а позивач зобов’язався оплатити та прийняти на умовах договору продукцію іменовану в подальшому товар, кількісні та якісні характеристики якого, а також вартість по кожному його виду викладені в специфікаціях № 1 та №2 та виконати доробку (роботи), що не входить в гарантійні зобов'язання відповідача, вказані в п.2.11. договору № 4/169, кранів кульових викладених в специфікації № 3.

Тобто, відповідно до специфікації № 3, відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити доробку вийшовших з ладу кранів кульових, що були поставлені відповідно до Специфікацій № 1 та N 2, а саме: замінити в них ущільнюючі кільця.

Вартість виконання робіт по специфікації № 3 склала 281 030,00 гривень та згідно п. 6 додаткової угоди № 4 від 03.11.2008р. підлягає сплаті позивачем шляхом сплати авансу в сумі 210 154,44 грн. В якості вказаного авансу підлягає зарахуванню залишок авансового платежу перерахованого за Договором № 4/285 від 15.06.2006р.

Оплата суми в розмір 70875,56 грн. буде здійснена позивачем перед відвантаженням виробів.

На виконання вимог додаткової угоди № 4 від 03.11.2008р. відповідач виконав доробку кранів кульових та за актом від 29.10.2009р. передав останні позивачу, а позивач прийняв виконані відповідачем роботи по доробці кранів кульових та здійснив оплату за виконані відповідачем роботи по доробці кранів кульових.

Таким чином, замовлення позивачем у відповідача робіт з доробки кранів кульових (заміні ущільнюючих елементів) за окремою додатковою угодою і за окрему плату, а не відповідно до гарантійних зобов’язань відповідача, свідчить про визнання позивачем того факту, що відповідачем був переданий товар належної якості, який відповідає вимогам, що висувалися позивачем у опитувальних листах до договору № 4/169.

Вказане підтверджується також і тим, що після здійснення відповідачем робіт по доробці кранів на підставі додаткової угоди № 4 до договору № 4/169, вказаний товар використовується у виробництві позивача належним чином, претензії щодо його неналежної якості відповідачу не виставлялися.

Відповідно до статті 679 ЦК України, продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Враховуючи те, що матеріалами справи спростовуються посилання позивача на передачу відповідачем за договором № 4/169 кранів кульових з ущільнюючими елементами, що не відповідають передбаченим вимогам договору, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків, завданих внаслідок зупинки виробництва позивача.

Також слід зазначити, що позивачем не доведено факту понесення ним збитків від простою у виробництві через зупинення ділянки 3 Об’єднаного аміачного заводу позивача у періоди з 31.10.2007р. по 05.11.2007р. та з 12.12.2007р. по 19.12.20078р.

Як вбачається з письмових пояснень позивача від 22.06.2010р., останній в обґрунтування заподіяння йому збитків у вигляді недоотриманого прибутку від виробництва аміаку у період з 31.10.2007р. по 05.11.2007р. посилається на Додаткову угоду №2 від 27.12.2006р. до договору № 1006/1А-2006 від 23.12.2005р., укладеного між позивачем та ВАТ "Одеський припортовий завод".

Позивач зазначає, що через зупинення виробництва ним не було виготовлено 166 000 тон аміаку для поставки ВАТ "Одеський припортовий завод" на експорт, в зв’язку з чим вартість не виробленого та не поставленого ВАТ "Одеський припортовий завод" аміаку позивач вважає збитками, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Суд не може погодитися з такою позицією з наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 22 ЦК України, збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається зі змісту укладеної між позивачем та ВАТ "Одеський припортовий завод" Додаткової угоди №2 від 27.12.2006р. до договору № 1006/1А-2006 від 23.12.2005р., предметом даної угоди є надання позивачу послуг з приймання, охолодження, зберігання та відвантаження аміаку на експорт. При цьому, в результаті надання таких послуг право власності позивача на аміак до ВАТ "Одеський припортовий завод" не переходить.

Тобто, за умовами вказаного договору позивач отримує не прибуток від реалізації аміаку а послуги, пов’язані з наступною реалізацією товару покупцям по окремим угодам.

За таких обставин, не виконання позивачем умов Додаткової угоди №2 від 27.12.2006р. до договору № 1006/1А-2006 внаслідок зупинки виробництва аміаку, не може призвести до таких наслідків як не отримання прибутку, адже вказаний договір взагалі не передбачає його отримання.

Що стосується посилання позивача на невиконання ним умов експортного Контракту № U-51/2006 від 14.11.2007р. в обґрунтування понесення збитків від непоставленого карбаміду у період зупинки виробництва з 12.12.2007р. по 19.12.2007р., то необхідно зазначити таке:

Відповідно до умов Контракту № U-51/2006 від 14.11.2007р. позивач виготовляє та передає у власність покупцю 60 000 мтн карбаміду починаючи з 30.11.2007р.

При цьому, граничний термін вироблення товару договором не передбачено.

Жодних доказів в обґрунтування порушення строків передачі товару або доказів непоставки товару взагалі, позивачем до суду надано не було, що унеможливлює встановлення факту понесення позивачем збитків від не триманої (упущеної) вигоди.

Наявність самого по собі зобов’язання позивача поставити товар у вказаний період зупинки виробництва аміаку, ще не означає понесення позивачем збитків, адже наявність таких збитків повинно бути підтверджено належними доказами щодо невиконання умов Контракту № U-51/2006 від 14.11.2007р.

Клопотання позивача від 13.07.2010р. та від 20.07.2010р. про призначення по справі судової бухгалтерської та технічної експертизи суд вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вже зазначалося вище, наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, протоколом технічної наради від 27.11.2007р. та додатковою угодою № 4 від 03.11.2008р. до договору № 4/169 підтверджується, що відповідачем був поставлений позивачу товар належної якості, який відповідає вимогам, що висувалися позивачем при укладенні договору № 4/169.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, судова експертиза призначається судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Однак, враховуючи те, що суд прийшов до висновку, що матеріалами справи підтверджується поставка відповідачем позивачу товару належної якості і характеристикам, передбаченим умовами договору № 4/169, призначення по справі технічної експертизи є недоречним та буде сприяти лише затягуванню вирішенню спору по суті.

Приймаючи до уваги, що позивачем не доведено наявності вини відповідача у зупинці виробничого циклу аміаку, призначення економічної експертизи для визначення конкретного розміру понесених позивачем збитків також є необґрунтованим, адже підставою для відшкодування таких збитків позивачу може бути лише наявність протиправних дій відповідача та наявність причинного зв’язку між такими діями та їх наслідками.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи, вважає наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття обґрунтованого рішення. Оцінивши всі наявні у справі докази, в їх сукупності, зокрема, приймаючи до уваги письмові та усні пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 ГПК України, судові витрати у даній справі покладаються на позивача.

На підставі всього вищевикладеного, керуючись ст. ст. 22, 623, 679 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 4, 22, 32- 34, 41, 43, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –