Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства "Енергоринок", м. Київ

до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", м. Вишгород, Київська область

про стягнення 714609048,05 грн.

суддя Т.П. Карпечкін

від позивача – Калінін М. В. (дов. № 01/15-233Д від 31.03.2010 року);

від відповідача – Мажирін І. О. (дов. № 27 від 18.05.2010 року).

обставини справи:

Державне підприємство "Енергоринок"(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Державного підприємства "Регіональні електричні мережі"(далі-відповідач) про стягнення 714609048,05 грн.

Провадження у справі було порушене відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 2 квітня 2010 року та призначено справу до розгляду на 15 квітня 2010 року.

Під час судового розгляду відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи неодноразово відкладався та в судовому засіданні оголошувалась перерва.

На підставі статті 69 Господарського процесуального кодексу України, строк вирішення спору продовжено за спільним клопотанням сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов’язань за договором № 3/08-ЕЕ/4695/01 укладеного між сторонами 15 травня 2008 року, а саме відповідач не розрахувався за отриманий товар (електроенергію) в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 622174753,49 грн. Додатково за прострочення виконання зобов’язання позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 13421013,41 грн. та інфляційних в розмірі 66400194,59 грн. Також позивач в описовій частині позовної заяви вказав нараховану до стягнення пеню в розмірі 12385218,49 грн. та 227686,07 грн. штраф, але в прохальній частині позовної заяви позивач не вказав, що просить стягнути з відповідача зазначені штрафні санкції.

Представник відповідача в усних поясненнях проти позову заперечував частково, але письмовий відзив до суду не надав.

26 серпня 2010 року відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін судом встановлено наступне.

Згідно Наказу Міністерства палива та енергетики № 557 від 13 листопада 2008 року (v0557558-08) "Про припинення діяльності ВАТ "Укренерговугілля"шляхом реорганізації (перетворення) в ДП "Регіональні електричні мережі", Державне підприємство "Регіональні електричні мережі"є правонаступником усіх майнових прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля".

7 вересня 2009 року проведено державну реєстрацію юридичної особи Державного підприємства "Регіональні електричні мережі", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.

Між Державним підприємством "Енергоринок"(за договором –ДПЕ) та Відкритим акціонерним товариством "Укренерговугілля"(за договором - ЕК) 15 травня 2008 року було укладено договір № 3/08-ЕЕ/4695/01 (далі –договір). За умов договору ДПЕ зобов’язано продавати, а ЕК зобов’язано купувати електроенергію та здійснювати її оплату відповідно до умов договору (п. 2.1 договору). Вартість електроенергії, купленої ЕК у ДПЕ у розрахунковому місяці, визначається у відповідності до Правил оптового ринку електричної енергії України (далі –ОРЕ) за середньозваженою ціною та фактичними обсягами отриманої ЕК електроенергії (п. 3.5 договору). Оплату за куплену електроенергію ЕК здійснює відповідно до "Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України"(далі –ІВКОР) грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ДПЕ з поточних рахунків із спеціальним режимом використання ЕК, відкритих відповідно до чинних нормативно-правових актів України, які регулюють порядок розрахунків за електроенергію, а також з інших рахунків ЕК (п. 6.1 договору). Перерахування грошових коштів ЕК за куплену у ДПЕ електроенергію здійснюється кожного банківського дня розрахункового місяця з урахуванням умов пункту 6.3 і зараховується сторонами як оплата за електричну енергію, куплену ЕК у ДПЕ у цьому місяці з урахуванням умов п. 6.4 та п. 6.5 цього договору та окремих рішень Кабінету Міністрів України (п. 6.2 договору). Остаточний розрахунок за куплену ЕК в ДПЕ електроенергію в розрахунковому місяці здійснюється ЕК до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4 договору). Договір укладено на термін з 1 червня 2008 року до 31 грудня 2008 року. Дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявила письмово про намір розірвати цей договір за один місяць до дати закінчення строку дії договору (п. 11.6 договору).

1 жовтня 2009 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 5727/01 до договору, за умов якої правонаступником всіх зобов’язань за договором Відкритого акціонерного товариства "Укренерговугілля"є Державне підприємство "Регіональні електричні мережі". Всі інші умови договору залишились незмінними.

Позивач на виконання зобов’язань за договором продав відповідач електроенергію на загальну суму 622174753,49 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 28-46).

Також в матеріалах справи наявні копії рахунків-фактур (а.с. 47-63).

Відповідач не виконав зобов’язання за договором належним чином та не провів розрахунки за отриману електроенергію в повному обсязі в результаті чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 622174753,49 грн.

Станом на 1 грудня 2010 року між сторонами підписано акт звірки розрахунків згідно відомостей якого заборгованість відповідача складала 61663889,95 грн.

За прострочення виконання зобов’язання позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 13421013,41 грн. та інфляційних в розмірі 66400194,59 грн.

Також позивач в описовій частині позовної заяви вказав нараховану до стягнення пеню в розмірі 12385218,49 грн. та 227686,07 грн. штраф, але в прохальній частині позовної заяви позивач не вказав, що просить стягнути з відповідача зазначені штрафні санкції.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував частково.

Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.

Судом враховано, що сума основного боргу підтверджена належними доказами наявними в матеріалах справи.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) .

У відповідності до частини шостої та частини сьомої статті 276 Господарського кодексу України розрахунки за договором енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати.

Приписами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України передбачено якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 622174753,49 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, розмір яких складає 66400194,59 грн. - інфляційних та 13421013,41 грн. - 3% річних, отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі статті 81 Господарського процесуального кодексу пеню в розмірі 12385218,49 грн. та 227686,07 грн. штраф, судом залишено без розгляду, оскільки позивачем в прохальній частині позовної заяви не заявлено до стягнення зазначені суми.

Таким чином позов підлягає задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 44, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Регіональні електричні мережі (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, ВАТ "Укргідроенерго", код 32402870) на користь Державного підприємства "Енергоринок"(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 27, код 21515381) – 622174753 (шістсот двадцять два мільйона сто сімдесят чотири тисячі сімсот п’ятдесят три) грн. 49 коп. основного боргу, 13421013 (тринадцять мільйонів чотириста двадцять одна тисяча тринадцять) грн., 41 коп. 3% річних, 66400194 (шістдесят шість мільйонів чотириста тисяч сто дев’яносто чотири) грн. 59 коп. інфляційних та судові витрати: 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Пеню в розмірі 12385218,49 грн. та 227686,07 грн. штраф залишити без розгляду.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 31.08.2010 року