до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо" (код ЄДРПОУ 14118917, вул. Гвардійська, 205, м. Цюрупинськ, Херсонська область, 75100)

про визнання договору недійсним

Головуючий суддя Балтак О.О.

Cекретар судового засідання Кравчук Н.Л.

Представники

позивача : Гончарук В.К. - директор

Грудецький В.Ю. - представник за довіреністю

відповідача : не з"явився

Заявлено позов про визнання недійсним договору поставки товару від 03.03.2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо" та товариством з обмеженою відповідальністю "Еко - Буд".

Позовні вимоги мотивовано тим, що даний договір був підписаний з боку ТОВ "Еко - Буд" особою, яка не буда наділена повноваженнями щодо укладання вказаного правочину, оскільки підпис на правочині та інших документах, що були видані на виконання вказаного договору належить не директору ТОВ "Еко - Буд" Гончаруку В.К., а іншій особі.

Відповідач по справі відзиву на позовну заяву не надав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що стверджується повідомленням про вручення ухвали суду за № 20166902 від 16.08.2010 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані докази, суд встановлено наступне: договір поставки товару від 03 березня 2008 року директор ТОВ "Еко - Буд" Гончарук В.К. не підписував, нікого не уповноважував на підписання цього договору та довіреності на підписання цього договору нікому не надавав. Висновком № 699/700 судово - почеркознавчої та технічної експертизи від 05.05.2010 року підтверджено, що договір поставки товару від 03.03.2008 року підписаний не директором Гончаруком В.К., а іншою особою.

Проаналізувавши обставини справи в сукупності з наявними в матеріалах справи доказами, суд дійшов натупних висновків.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частиною 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною 1 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити ЦК України (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 208 ЦК України правочини між юридичними особами вчиняються у письмовій формі, тому зазначений оспорюваний договір має бути вчинений у простій письмовій формі.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 (Вимоги до письмової форми правочину) ЦК України (435-15) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Згідно з п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину.

Статтею 62 Закону України "Про господарські товариства" встановлено, що директор діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом (1576-12) та установчими документами.

Пунктом 8.5 Статуту ТОВ "Еко - Буд" встановлено, що директор товариства діє від імені товариства без доручення, уповноважений вирішувати всі питання діяльності товариства та представляє товариство у відносинах з усіма юридичними та фізичними особами.

Частиною 5 статті 65 ГК України також встановлено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси та вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Із зазначеного вище випливає, що лише директор товариства, або уповноважена директором особа на підставі виданої їй директором довіреності, можуть підписати договір.

Договір поставки товару від 03 березня 2008 року директор ТОВ "Еко - Буд" Гончарук В.К. не підписував, нікого не уповноважував на підписання цього договору та довіреності на підписання цього договору нікому не надавав. Висновком судово - почеркознавчої та технічної експертизи від 05.05.2010 року № 699/700 встановлено, що договір поставки товару від 03.03.2008 року підписаний не директором Гончаруком В.К., а іншого особою.

Отже, договір поставки від 03.03.2008 р. за вказаними підставами підлягає визнанню недійсним.

Частиною 2 ст. 203 ЦК України встановлено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Статтею 92 ЦК України в ч.1 встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Частиною 3 статті 92 ЦК України встановлено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до Статуту ТОВ "Еко - Буд" цивільні права та обов'язки товариство здійснює через директора, який виступає від імені товариства. Оскільки договір поставки товару від 03 березня 2008 року не підписаний директором ТОВ "Еко - Буд" Гончаруком В.К. і ніхто не був уповноважений на підписання договору, то на договорі поставки відображений підпис не уповноваженої особи та яка не має необхідного обсягу цивільної дієздатності. Тому договір поставки від 03.03.2008 р. за цією підставою також підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 ст. 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін визнано судом недійсним.

Договір поставки товару від 03 березня 2008 року не відповідає вимогам закону, оскільки не підписаний уповноваженою особою ТОВ "Еко - Буд", і на договорі поставки відображений підпис не уповноваженої особи, що є порушенням господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності). Тому договір поставки від 03.03.2008 р. і за цією підставою також підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ч. З ст. 215 ЦК України якщо навіть недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Оскільки позивач заперечує дійсність договору поставки на вищевказаних підставах, встановлених законом, то договір поставки від 03.03.2008 р. і за цією підставою також підлягає визнанню недійсним.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

А тому, за таких обставин, оцінивши в сукупності з нормами чинного законодавства наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з покладанням судових витрат на відповідача.

При цьому судом враховано, що всупереч наведеним вище нормам та вимогам суду відповідач не подав до суду жодного доказу, заперечень та відзиву в спростування позовних вимог позивача щодо визнання договору поставки від 03.03.2008 р. недійсним.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 85, 115 ГПК України, -

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір поставки товару від 03 березня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко - Буд".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжрегіональне базове товарно-комерційне підприємство "Кредо", код ЄДРПОУ 14118917, юридична адреса -вул. Гвардійська, 205, м. Цюрупинськ, Херсонська область, 75100, фактична адреса - вул. Привокзальна, 1, м. Херсон, 73026, (р/р 26004310051501 ФАБ "Південний" в м. Херсон, МФО 352640, р/р 2600011045 в обл. дирекції "Райффайзен банк Аваль" в м. Херсон. МФО 352093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еко - Буд", код ЄДРПОУ 33587339, вул. Київська, 16, м. Вінниця, 21009, 85 грн. - витрат по сплаті державного мита, 236 грн. - за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 1104 грн. - витрат на оплату проведення судової експертизи.