На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД" заборгованості за комунальні послуги у розмірі 624 360,59 грн., пені у розмірі 333 264,76 грн., інфляційних втрат у розмірі 64 363,28 грн. та 3% річних у розмірі 18 841,02 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежним чином виконує зобов’язання за Договором про надання послуг від 01.12.2008, оскільки виставлені для оплати отриманих послуг рахунки № 73 від 20.02.2009 на суму 245 868,71 грн., № 127 від 20.03.2009 на суму 242 214,67 грн., № 166 від 21.04.2009 на суму 164 394,16 грн., № 178/1 від 30.04.2009 на суму 37 168,13 грн. оплатив частково.

Відповідач позов не визнає, оскільки розрахунок вартості наданих послуг проведений позивачем на підставі тарифів, передбачених нормативним актом, який скасовано.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,

01 грудня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Карбон ЛТД"(Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Констеб ЛТД"(Замовник) укладено Договір про надання послуг б/н (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 вказаного Договору предметом Договору є :

- забезпечення теплопостачання, гарячого і холодного водо забезпечення приміщень займаний Замовником та мереж пожежогасіння на 1-8 поверхах 3 та 4 секцій у будинку № 1 по провулку Лабораторному, а також передачі електричної енергії від ТП 746 до ЦІС в щитовій Виконавця (п. 1.1.1);

- обслуговування і ремонт інженерних мереж та обладнання, за допомогою яких забезпечується надання послуг, передбачених пп. 1.1.1 цього Договору та згідно акту розмежування інженерних мереж (п. 1.1.2);

- компенсація плати за землю (п. 1.1.3);

- вивіз твердих побутових відходів (п. 1.1.4).

Термін дії Договору про надання послуг від 01.12.2008 встановлений сторонами з 01 грудня 2008 року до 31 квітня 2009 року (п. 4.1 Договору).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.1 Договору про надання послуг від 01.12.2008 плата за надання послуг проводиться у наступному порядку: в кінці поточного місяця проводиться розрахунок:

- за надані послуги по забезпеченню холодною водою Замовник сплачує Виконавцю 20% від показів будинкового водо лічильника (після встановлення Замовником лічильників відповідно до п. 2.4.5 цього Договору, розрахунки ведуться за показниками встановлених на стояках лічильників) і за тарифами для категорії споживачів, що входять до "Переліку окремих суб’єкті господарювання –споживачів теплової енергії, послуг з централізованого опалення та постачання холодної і гарячої води та водовідведення", відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водопостачання для окремих суб’єктів господарювання" (ra1663017-08) (п. 3.1.1);

- за надання послуг по опаленню Замовник сплачує Виконавцю вартість послуг за тарифом для категорії споживачів, що входять до Переліку з розрахунку 3000 кв.м опалювальної площі приміщень Замовника (п. 3.1.2).;

- за постачання гарячої води Замовник сплачує в об’ємі 25% від показів будинкового водо лічильника (після встановлення Замовником лічильників відповідно до підпункту 2.4.5 цього Договору розрахунки ведуться за показниками встановлених на стояках лічильників) і за тарифами для категорії споживачів, що входять до Переліку (п. 3.1.3);

- за водовідведення Замовник сплачує Виконавцю в об’ємі 45% від показів будинкового водо лічильника (після встановлення Замовником лічильників відповідно до підпункту 2.4.5 цього Договору розрахунки ведуться за показаннями встановлених на стояках лічильників) і за тарифами для категорії споживачів, що входять до Переліку (п. 3.1.4);

- за послуги, надані згідно пп. 3.1.1, 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4, нараховується накладні витрати в розмірі 30 % від їх вартості (п.3.1.5);

- за користування електромережею від ТП до ЩС Замовник сплачує Виконавцю 10% від вартості спожитої Замовником електроенергії згідно акту спожитої електроенергії та за тарифами АЕК "Київенерго"(п. 3.1.6);

- за вивіз ТПВ Замовник компенсує Виконавцю 45% вартості послуг транспортної організації згідно сплачених Виконавцем рахунків (п. 3.1.7).

Відповідно до п. 3.2 Договору для проведення вказаних розрахунків станом на 20 число кожного місяця представниками сторін знімаються показники вказаних лічильників та складається відповідний акт звірки.

Замовник вносить платежі на рахунок Виконавця не пізніше 5-ти банківських днів після отримання рахунків разом з документами, що підтверджують обсяг наданих послуг (п. 3.3 Договору).

Як свідчать обставини справи, виставлені до оплати позивачем рахунки сплачені відповідачем частково: рахунок № 73 від 20.02.2009 (за комунальні послуги) на суму 245 868,71 грн. сплачений на суму 18 048,78 грн.; рахунок № 127 від 20.03.2009 (за комунальні послуги) на суму 242 214,67 грн. сплачений на суму 16 349,95 грн.; рахунок № 166 від 21.04.2009 (за комунальні послуги) на суму 164 394,16 грн. сплачений на суму 20 987,28 грн.; рахунок № 178/1 від 30.04.2009 (за комунальні послуги) на суму 37 168,13 грн. сплачений на суму 9 899,07 грн.

Спір між сторонами виник у зв’язку з тим, що при розрахунку вартості наданих за Договором послуг позивачем застосовувалися тарифи, затверджені Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.11.2008 № 1663 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання холодної та гарячої води, водопостачання для окремих суб’єктів господарювання" (ra1663017-08) . Заборгованість, заявлена до стягнення, обчислена позивачем саме як різниця між сумою фактично сплачених відповідачем коштів та вартості послуг, нарахованих за встановленими вищевказаним розпорядженням тарифами.

Згідно ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України (254к/96-ВР) , цим Кодексом (436-15) , законами України, нормативно –правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами. Указом Президента України № 1199/2008 від 24.12.2008 "Про скасування рішень голови Київської міської державної адміністрації" (1199/2008) скасовано, як таке, що не відповідає Конституції та законам України, іншим актам законодавства розпорядження голови Київської міської державної адміністрації № 1163 від 27.11.2008 "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з центрального опалення і постачання гарячої води для окремих суб’єктів господарювання".

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України (254к/96-ВР) , цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.

Враховуючи викладене, доводи позивача про необхідність застосування до розрахунку вартості наданих відповідачу послуг тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1163 від 27.11.2008, є помилковими, оскільки дане розпорядження скасоване як таке, що не відповідає законодавству.

Аналогічний висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 26.07.2010 у справі №40/35-11/460 за позовом ТОВ "Констеб ЛТД"до ТОВ "Карбон ЛТД"про зобов’язання вчинити дії, визнання договору недійсним та зустрічним позовом ТОВ "Карбон ЛТД"до ТОВ "Констеб ЛТД"про стягнення заборгованості. Оскільки спір у справі №40/35-11/460 розглядався за участю тих же сторін, що і у справі №11/131, а також враховуючи, що у справі №40/35-11/460 предметом спору були вимоги ТОВ "Карбон ЛТД"до ТОВ "Констеб ЛТД"щодо стягнення заборгованості на підставі Договору від 01.12.2008, нарахованої так само із застосуванням тарифів по розпорядженню № 1163 від 27.11.2008, але за інший період (грудень 2008 року –січень 2009), факти, встановлені в ході розгляду справи №40/35-11/460 в силу положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України носять преюдиціальний характер і повторного доведення не потребують.

Згідно із ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Правомірності своїх вимог позивач не довів, а тому позов задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в позові судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 33, 35, 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

У задоволенні позову відмовити повністю.

рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України (1798-12) .