За позовом: Відділу освіти Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області, вул. Вознесенська, 24, с.м.т. Короп, Чернігівська область, 16200

до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області, пр-кт. Миру, 21-а, м. Чернігів, 14000

про визнання недійсними постанов про накладення штрафу

Суддя Т.Г. Оленич

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: Курбанов О.М. –головний спеціаліст відділу освіти, розпорядження №39 від 06.07.2010р.

Від відповідача: Солошенко Р.М. –головний спеціаліст сектору юридичного та кадрового забезпечення, довіреність №7/25-340 "ЮК" від 23.03.2010р.

рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 29.07.2010р. по 13.08.2010р. на підставі ч.3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

С У Т Ь С П О Р У:

Позивачем подано позов про визнання незаконними та скасування постанови №6 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування та постанови №7 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, прийнятих Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем порядку проведення перевірки, які полягають у: неповідомленні позивача завчасно про проведення перевірки; невнесенні посадовою особою, яка здійснювала перевірку, відповідного запису до журналу проведення перевірок; виданні припису від 14.01.2010р. про усунення порушення раніше ніж складені протоколи від 17.02.2010р. та 22.02.2010р. про виявлення порушення у сфері містобудування; ненаправленні протоколів від 17.02.2010р. та від 22.02.2010р. на адресу позивача.

Також, позивач зазначає про те що, влаштування цегляної кладки віконних блоків не передбачено проектною документацією, і наслідком виконання таких робіт є збільшення затвердженого кошторису та використання державних коштів не за призначенням. На думку позивача, відповідальність у сфері формування страхового фонду документації України встановлюється спеціальним законом. Посилаючись на п.29 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004р. №1243 (1243-2004-п) , позивач зазначає, що у разі коли закінчений будівництвом об’єкт приймається в експлуатацію у І або ІV кварталі, строки виконання окремих видів робіт (з оздоблення фасадів, упорядження території тощо), здійснення яких неможливе через несприятливі погодні умови, можуть бути перенесені. Перелік таких робіт і строки їх виконання визначаються державною приймальною комісією, про що робиться відповідний запис у акті про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта. В зв’язку з цим, позивач повідомив листом №01-15/76 від 11.02.2010р. відповідача про усунення недоліків на об’єкті, виявлених в ході перевірки, після потепління в березні-квітні місяці 2010 року.

Крім того, позивач вказує на те, що припис, протоколи та постанови мотивовані одним правопорушенням –виконанням будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам. При цьому, ані в приписі від 14.01.2010р., ані в протоколах від 17.02.2010р. та від 22.02.2010р., ані в постановах №6, 7 від 01.03.2010р. відповідачем не зазначено, які саме конкретно дії, як суб’єктивна сторона правопорушення, допущені позивачем (не вказані їх перелік чи будь-які кваліфікаційні ознаки), з метою встановлення вини.

Таким чином, стверджує позивач, постанови № 6, 7 від 01.03.2010р. прийняті відповідачем з порушенням положень чинного законодавства України, без врахування всіх фактичних обставин, а тому мають бути визнанні незаконними та скасовані.

В додаткових поясненнях, наданих в судовому засіданні 29.07.2010р., позивачем викладені додаткові доводи щодо обгрунтування позову. Зокрема, позивач вказує на те, що в порушення вимог чинного законодавства в протоколі про правопорушення у сфері містобудування відсутні відомості про встановлені перевіркою правопорушення з детальним їх викладом, зазначенням глави, розділу, параграфу державних стандартів, норм і правил, проектних рішень тощо, вимоги яких порушено. Ці ж відомості також не наведені і в постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Додатково позивач зазначає, що п. 5 Положення "Про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995р. (244-95-п) , передбачено, що протягом трьох днів після оформлення протокол, інші необхідні матеріали (висновки експертів, дані лабораторних досліджень, фотографії, відомості про попередні порушення, розрахунок розміру штрафу тощо) подаються посадовій особі інспекції, уповноваженій накладати штраф. Таким чином, на думку позивача, постанова має виноситись після дослідження відповідних доказів, які підтверджують вчинення правопорушення. Всупереч встановленому порядку, постанова про накладення штрафу була прийнята без урахування зазначених вимог. Оскільки, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, а тому, як стверджує позивач, протокол про правопорушення у сфері містобудування, складений з порушенням вимог чинного законодавства, не може бути належним доказом для підтвердження обставин правопорушення, та, відповідно не може бути підставою для винесення постанови про застосування відповідальності. Крім того, позивач, зазначає, що під час складання протоколу та постанови №7 про правопорушення у сфері містобудування від 01.03.2010р. відповідачем не зроблено детального розрахунку нарахувань в сумі 71384грн.70коп., що є порушенням ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" та Положення "Про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №244 від 06.04.1995р. (244-95-п) В зв’язку з цим, на думку позивача, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №7 від 01.03.2010р. винесена в супереч вимогам законодавства щодо порядку її прийняття, а тому підлягає скасуванню.

До того ж позивач зазначає, що оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.06.2010р. припис від 14.01.2010р. визнано протиправним та скасовано, а тому і постанова №6 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування підлягає скасуванню.

Відповідач в письмову відзиві на позов проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, зазначаючи, що за зверненням позивача щодо проведення підсумкової перевірки готовності об’єкту до експлуатації, 14.01.2010р. було проведено позапланову перевірку реконструкції Понорницької ЗОШ І-ІІІст. по вул.Московській, 22, в с.Понорниця Коропського району. В ході цієї перевірки було встановлено, що реконструкція зазначеного об’єкту здійснювалась у невідповідності до державних стандартів норм і правил, а саме віконні блоки установлені з відхиленням від затвердженої документації, що призвело до порушень п.3.2. ДБН А.3.1-5-96 та ч.4 ст. 20 Закону України"Про планування і забудову територій". За результатами проведеної перевірки та з урахуванням вимог постанови КМУ від 21.05.09р. №502 (502-2009-п) позивачу було надано припис щодо усунення виявлених порушень у місячний термін, проте в установлений період з 17.02.10р. по 26.02.10р. припис відповідача виконано не було, у зв’язку з чим складено протокол про правопорушення у сфері містобудування. 01.03.10р. справи були розглянуті в присутності позивача та було винесено оскаржувані постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, а тому відповідач при винесенні оскаржуваних документів діяв виключно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, вислухавши пояснення та доводи представників сторін, суд

Згідно із ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень можуть бути оскаржені до адміністративних судів, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч.2 ст.4 названого Кодексу юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду.

Отже, виходячи з вищевикладеного, спір у даній справі відноситься до підвідомчості господарських судів і підлягає вирішенню за правилами Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

В позовній заяві позивач просить визнати незаконними та скасувати постанову №6 від 01.03.10р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування та постанову №7 від 01.03.10р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування. Відповідно до ст..20 Господарського кодексу України (436-15) одним із способів захисту прав суб’єкта господарювання є визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству. Враховуючи, що акт індивідуальної дії може бути визнаний недійсним саме з підстав його невідповідності закону, суд вважає позовні вимоги про визнання постанов незаконними тотожними способу захисту –визнання акту недійсним, а тому розгляд справи здійснюється щодо недійсності постанов №6 та №7 від 01.03.10р.

14 січня 2010 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області (відповідач у справі) проведено перевірку закінченого будівництвом об’єкту, а саме реконструкції Понорницької загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, розташованої за адресою: вул. Московська, 22, с.м.т. Понорниця, Коропського району, Чернігівської області, результатами якої складено акт (копія –т.1, а.с. 19) та встановлено невідповідність закінченого будівництвом об’єкта вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил.

Цією ж датою –14.01.2010р. –за результатами проведеної перевірки винесено припис (копія –а.с. 20), яким запропоновано Відділу освіти Коропської районної державної адміністрації (позивача у справі), який є замовником робіт по реконструкції Понорницької загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, розташованої за адресою: вул. Московська, 22, с.м.т. Понорниця, Коропського району, Чернігівської області, усунути до 15.02.2010р. виявлені в ході перевірки правопорушення у сфері містобудування, та закласти проектну документацію до страхового фонду України та зовні влаштувати цегляну кладку віконних блоків.

Даний припис був одержаний уповноваженою особою позивача –начальником відділу освіти Коропської районної державної адміністрації Кирилюк В.Д. - 14.01.2010р., що підтверджується підписом вказаної особи на приписі.

Листом №01-15/76 від 11.02.2010р. (копія – т.1, а.с. 31) позивачем повідомлено відповідача, що роботи по усуненню недоліків на об’єкті "Реконструкція Поборницької ЗОШ І-ІІІ ст.", виявлені в ході перевірки об’єкта, будуть усунуті після настання потепління в березні-квітні місяці 2010 року.

17 лютого 2010 року головним державним інспектором відповідача в присутності уповноваженої особи позивача проведено перевірку Понорницької загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, розташованої за адресою: вул. Московська, 22, с.м.т. Понорниця, Коропського району, Чернігівської області, за результатами якої складено протокол про правопорушення у сфері містобудування (копія –т.1, а.с. 21).

Під час проведення вказаної перевірки встановлено, що позивач не виконав вимоги, викладені в приписі, визнано позивача винним у невиконанні припису та запропоновано накласти на останнього штраф за вчинення правопорушення у сфері містобудування у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

01 березня 2010 року першим заступником начальника Інспекції за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування на підставі протоколу від 17.02.2010р. прийнято постанову №6 (копія –т.1, а.с. 25), якою накладено на позивача штраф за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 850грн.

Як вбачається з матеріалів справи, припис від 14.01.2010р., за невиконання позивачем якого відповідач виніс постанову №6 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, був оскаржений позивачем до Чернігівського окружного адміністративного суду.

За результатами розгляду адміністративної справи №2а-1932/10/2570 за позовом Відділу освіти Коропської районної державної адміністрації Чернігівської області до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області про скасування припису від 14.01.2010р., Чернігівським окружним адміністративним судом винесено постанову від 11.06.2010р. (копія –т.1, а.с.115-117), якою позовні вимоги задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано припис від 14.01.2010р.

Як вбачається із змісту вказаної постанови, вона набрала законної сили.

В зв’язку з цим постановою заступника начальника Інспекції №41 від 28.07.2010р. скасовано постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування №6 від 01.03.2010р., яка була прийнята у зв’язку із невиконанням припису Інспекції від 14.01.2010р.

За таких обставин, враховуючи що спір між сторонами врегульований, предмет спору відсутній, суд приходить до висновку, що відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі в частині визнання незаконним та скасування постанови №6 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування підлягає припиненню.

22 лютого 2010 року головним державним інспектором відповідача в присутності уповноваженої особи позивача проведено перевірку Понорницької загально-освітньої школи І-ІІІ ступенів, розташованої за адресою: вул. Московська, 22, с.м.т. Понорниця, Коропського району, Чернігівської області, за результатами якої складено протокол про правопорушення у сфері містобудування (копія –т.1, а.с. 22).

Під час проведення вказаної перевірки встановлено невідповідність виконаних на об’єкті реконструкції будівельних робіт державним стандартам, нормам і правилам, визнано позивача винним у вчиненні правопорушення та запропоновано накласти на останнього штраф за вчинення правопорушення у сфері містобудування у розмірі 10% вартості виконаних робіт.

Ознайомившись з даним протоколом, позивач виклав пояснення та зауваження.

Крім того, за результатом даної перевірки винесено припис (копія –а.с. 24), яким відповідачем встановлено невідповідність виконаних на об’єкті реконструкції будівельних робіт державним стандартам, нормам і правилам, в зв’язку з чим позивачу запропоновано усунути виявлені в ході перевірки порушення до 30.04.2010р.

01 березня 2010 року першим заступником начальника Інспекції за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування на підставі протоколу від 22.02.2010р. прийнято постанову №7 (копія –а.с. 26), якою накладено на позивача штраф за правопорушення у сфері містобудування у розмірі 71384грн.70коп.

За загальними правилами форми, найменування і порядок прийняття актів державними органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України (254к/96-ВР) , відповідними законами України та положенням про такий орган.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Відповідно до п.2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993р. № 225 (225-93-п) , державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

Згідно з п.3 цього ж Положення (225-93-п) Держархбудінспекція та її територіальні органи виконують, в тому числі функції здійснення вибіркової перевірки: відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів та розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень.

В статті 2 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" встановлено, що справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами. Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право, в тому числі, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Отже, враховуючи аналіз чинного законодавства, що регулює порядок діяльності органів Державної архітектурно-будівельної інспекції, суд приходить до висновку, що рішення прийнято відповідачем в межах визначених законом його компетенції та повноважень.

Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, які передбачені Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) , визначається Положенням про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995р. №244 (244-95-п) .

Згідно з п.2 даного Положення про порядок накладення штрафів (244-95-п) , штрафи накладаються інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведених перевірок.

Відповідно до п.4 цього ж Положення (244-95-п) підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є відповідний протокол, складений посадовою особою інспекції за результатами перевірки. Даний пункт Положення відповідає ч.1 ст. 3 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".

Як встановлено судом вище, при перевірці, яка проводилася головним державним інспектором інспекції ДАБК у Чернігівській області 22.02.10р. на підставі наказу №67 "ОД"від 17.02.10р. "Про проведення перевірки" (т.1, а.с.81), встановлено факт виконання будівельних робіт, що не відповідає державним стандартам, нормам і правилам, про що складено протокол про правопорушення у сфері містобудування.

В силу ст. 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" підприємства, їх об’єднання, установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботу по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, а так само які є замовниками у будівництві, несуть відповідальність у вигляді штрафу за правопорушення, у тому числі: виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням.

В тексті постанови № 7 від 01.03.10р. зазначено зміст порушення, яке допустив позивач, а саме виконання будівельних робіт, що не відповідають державним стандартам, нормам і правилам при реконструкції Поборницької ЗОШ І-ІІІст. в смт.Понорниця Коропського району –п.3.2. ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельних робіт", ч.4 ст. 20 Закону України "Про планування і забудову територій".

Згідно з п.3.2. ДБН А.3.1-5-96 "Організація будівельних робіт", затверджених Наказом Держкоммістобудування України від 03.04.96р. № 49 і введених в дію 01.09.96р., будівельно-монтажні роботи повинні здійснюватись у відповідності з затвердженими проектами організації будівництва і проектами виконання робіт. Відхилення від рішень цих проектів повинні бути погоджені з організаціями, що розробили і затвердили ці проекти, а також з органами державного пожежного нагляду - у питаннях, що належать до їх компетенції.

Відповідно до ч.4 ст. 20 Закону України "Про планування і забудову територій" Державні будівельні норми та інші нормативно-правові акти з питань планування і забудови територій є обов'язковими для суб'єктів містобудування.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема листа позивача від 11.02.10р. №01-15/76, позивачем було визнано існування недоліків на об’єкті "Реконструкція Понорницької ЗОШ І-ІІІст.", які позивач планував усунути після настання потепління в березні-квітні 2010р. При цьому, в ході розгляду справи позивач не надав суду жодного доказу, який спростовує встановлений відповідачем при перевірці факт наявності певних недоліків при проведенні робіт по реконструкції школи. За своєю суттю, наявність недоліків при проведені будівельних та ремонтних робіт є відхиленням від проектів виконання робіт, що фактично є порушенням державних будівельних норм.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не довів встановленими засобами доказування відсутність порушень державних будівельних норм при реконструкції школи, тобто відсутність в його діях правопорушення, за яке було застосовано штраф.

Згідно зі зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва, затвердженого начальником відділу освіти Коропської райдержадімністрації, яка надавалася позивачем відповідачу (т.2, а.с.8-10), загальна кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт становить 713847грн., про що також зазначено у Внутрішньо будівельному титулі будови (об’єкта) на 2009р. (т.1, а.с.152).

Приймаючи до уваги встановлений Законом (208/94-ВР) розмір штрафу за порушення у вигляді виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, та кошторисну вартість будівельно-монтажних робіт, суд приходить до висновку, що розмір накладеного штрафу –71384грн.70коп., не перевищує встановлений Законом розмір.

Таким чином, суд приходить до висновку про відповідність постанови №7 приписам чинного законодавства.

Заперечення позивача щодо недотримання особою, яка здійснювала перевірку, порядку викладення у протоколі про правопорушення змісту самого порушення, судом до уваги не приймаються, оскільки вказані недоліки не спричинили прийняття неправильного акту – постанови.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання недійсною постанови №7 від 01.03.10р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, в зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

З огляду на вищевикладене, в позові має бути відмовлено.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись Законом України "Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (208/94-ВР) , ст.ст. 49, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст. 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Провадження у справі в частині визнання недійсною постанови №6 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування припинити.

В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсною постанови №7 від 01.03.2010р. про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відмовити повністю.

Суддя Т.Г. Оленич

Повне рішення складено та підписано 18 серпня 2010р.