( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs3880256) ) ( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs12388216) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs10007118) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs13798087) )

За позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар"в

особі філії Науково-технічного спеціального конструкторського бюро

До Державної митної служби України;

Про розірвання контракту та стягнення 34 734,00 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Знобищева О.Г., представник, довіреність №175/026-юр

від 15.02.2010 р.;

Від відповідача: Аргінгазіна А.А., представник, довіреність №11/1-10.21/6937 від 12.07.2010 р.;

Писанка А.М., представник, довіреність №11/1-10.21/12322 від

рішенням Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 р. у справі №15/88 за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об’єднання Комунар"в особі філії Науково-технічного спеціального конструкторського бюро "Полісвіт"до Державної митної служби України про розірвання контракту та стягнення 34 734,00 грн. –позов задоволено частково: з відповідача, а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь позивача стягнуто 10 734,00 грн. витрат на проведення експертизи, 107,34 грн. державного мита та 36,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 р. рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 р. у справі №15/88 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.06.2010 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 р. у справі №15/88 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 р. у справі №15/88 скасовані в частині задоволення позову в частині стягнення з Державної митної служби України на користь Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар"в особі філії Науково-технічного спеціального конструкторського бюро "Полісвіт"10 734,00 грн. витрат на проведення експертизи, 107,34 грн. державного мита та 36,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, справа в цій частині передана на новий розгляд до Господарського суду міста Києва; в іншій частині постанова Київського апеляційного господарського суду від 15.06.2009 р. у справі №15/88 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.03.2009 р. у справі №15/88 залишені без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 р. слухання справи призначене на 27.07.2010 р. з присвоєнням їй №15/88 –18/252.

У справі, на підставі статті 77 ГПК України, була оголошена перерва з 27.07.2010 р. до 12.08.2010 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На новий розгляд господарського суду передані позовні вимоги Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар"в особі філії Науково-технічного спеціального конструкторського бюро "Полісвіт"в частині стягнення з Державної митної служби України 10 734,00 грн. витрат на проведення експертизи, 107,34 грн. державного мита та 36,47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача в частині стягнення збитків у сумі 10 734,00 грн. (витрати на проведення експертизи) заперечує, у їх задоволенні просить відмовити, посилаючись на те, що відповідач передав кошторисну документацію в Укрінвестекспертизу для одержання експертного висновку щодо проекту комплексу; після цього був укладений договір №77 від 31.05.2006 р. між позивачем, Укрінвестекспертизою та Одеською митницею, згідно з яким за проведення експертизи позивач відрахував 10 734,00 грн. За результатами експертизи був наданий попередній висновок №67 від 03.08.2006 р. на проект комплексу, згідно з яким були надані зауваження до розробника –Державного Дніпропетровського проектного інституту, який повинен провести корекцію проектно-кошторисної документації по договору з Приморською митницею.

Відповідач зазначає про те, що відповідно до договору №77 від 31.05.2006 р. замовником за ним на проведення комплексної державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту виступив саме позивач, який і оплатив за надані послуги.

Відповідач наголошує на тому, що у календарному плані виконання робіт до контракту №37/4 від 27.07.2009 р. "Розроблення рентгеноінтроскопічного комплексу для контролю морських контейнерів та автофургонів", укладеному між сторонами, кошти на оплату послуг з проведення комплексної державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3" передбачені не були.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

27.07.1999 р. між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 37/4 на "Розроблення рентгеноінтроскопічного комплексу для контролю морських контейнерів та автофургонів"(надалі - контракт), відповідно до умов якого виконавець (позивач) зобов’язувався виконати роботи: "Розроблення рентгеноінтроскопічного комплексу для контролю морських контейнерів та автофургонів", а замовник (відповідач) - прийняти та оплатити виконані позивачем роботи.

Відповідно до календарного плану виконання робіт до контракту позивач є виконавцем першої та другої черги будівництва спорудження комплексу у м. Іллічівськ Одеської області.

31.05.2006 р. між позивачем, Одеською митницею Державної митної служби України та Одеською обласною службою Укрінвестекспертизи укладений договір №77 (далі –договір №77), за умовами якого позивача доручив, а митниця зобов'язалася одержати оформлений екземпляр комплексної державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту.

Згідно з п. 1.2. договору №77 Одеська митниця Державної митної служби доручила, а Одеська обласна служба Укрінвестекспертизи зобов'язалася провести комплексну державну експертизу проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту.

Пунктом 2.1. договору №77 передбачено, що позивач зобов'язався, зокрема, оплатити Одеській обласній службі Укрінвестекспертизи результати комплексної державної експертизи проекту в розмірах і строк, передбачених даним договором.

Пунктом 2.2. договору №77 передбачено, що Одеська митниця Державної митної служби зобов’язалася, зокрема, прийняти від Одеської обласної служби Укрінвестекспертизи результати комплексної державної експертизи, якщо така експертиза відповідає умовам договору.

Пунктом 2.4. договору №77 визначено, що Одеська обласна служба Укрінвестекспертизи зобов’язана видати комплексний висновок державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту у двох примірниках в термін 60 днів з дня перерахування від позивача на рахунок Одеської обласної служби Укрінвестекспертизи оплати відповідно до п. 3.3. договору №77.

Згідно з п. 3.3. договору №77 позивач бере на себе зобов’язання протягом трьох банківських днів з моменту одержання рахунку від експерта оплатити 30% вартості робіт по даному договору (2 683,50 грн.), крім того ПДВ 20% (536,70 грн.), всього –3 220,20 грн.

Пунктом 3.4. договору №77 визначено, що остаточний розрахунок за проведення експертизи буде проведений позивачем протягом п’яти днів з дня отримання комплексного висновку державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту від Одеської митниці Державної митної служби.

Проведення експертизи та приймання її результатів оформлюється актом прийому-передачі комплексного висновку державної експертизи проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському торговельному порту, який підписується повноважними представниками сторін (п. 3.5. договору).

На виконання п. 3.4. договору №77 позивач здійснив оплату комплексної експертизи проекту у сумі 10 734,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1236 від 05.06.2006 р. та №1771 від 28.12.2007 р.

Між сторонами договору №77 складений та підписаний акт прийому-передачі попереднього комплексного експертного висновку від 03.08.2006 р. №67 проекту рентгеноінтроскопічного комплексу "Поліскан –3"для контролю морських контейнерів і автофургонів в Іллічівському морському порту.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд не вбачає підстав для задоволення позову, виходячи з наведеного нижче.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом (436-15) , іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 3 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Відповідно до умов договору №77 зобов’язання щодо оплати послуг за проведення експертизи покладені на позивача, який належним чином виконав свої зобов’язання, перерахувавши на користь Одеської обласної служби Укрінвестекспертизи 10 734,00 грн.

Слід зазначити про те, що умовами договору №77 не передбачено відшкодування Одеською митницею сплачених позивачем коштів за проведення експертизи.

Таким чином, договір №77 є самостійним правочином, що не пов'язаний з іншими договірними зобов’язаннями.

Згідно з пунктом 4 статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи ту обставину, що сума у розмірі 10 734,00 грн. була сплачена позивачем на користь Одеської обласної служби Укрінвестекспертизи на виконання зобов'язань за договором №77, посилання позивача на ту обставину, що останнім понесені збитки у зазначеному розмірі є безпідставним.

Слід також зазначити про те, що між сторонами були підписані календарні плани виконання робіт до контракту №37/4 від 27.07.1999 р., в яких погоджені назви етапів та підетапів робіт, терміни їх виконання. У зазначених календарних планах не передбачено надання позивачем комплексної експертизи проекту.

Пунктом 1.1. контракту передбачено, що робота за цим контрактом виконується згідно з погодженим сторонами технічним завданням, яке є невід’ємною частиною контракту.

Повний обсяг роботи і окремі її етапи визначаються погодженим сторонами календарним планом, що є невід’ємною складовою частиною контракту. Роботи, не передбачені цим контрактом, мають оформлятися додатковою угодою.

У технічних завданнях, погоджених між сторонами, та підписаних додаткових угодах до контракту не передбачено надання позивачем комплексної експертизи проекту.

Слід також зазначити про наступне: відповідно до листа відповідача від 26.12.2006 р. вих. №11/3-30/14806 позивача повідомлено про те, що наказом Держмитсбужби України від 27.04.2006 р. №346 Одеську митницю визначено виконавцем функцій замовника з реалізації проекту будівництва приміщення для розміщення комплексу "Поліскан –3". Проте, зазначена обставина, ніяким чином не впливає на умови договору №77, укладеного між позивачем, Одеською митницею та Одеською обласною службою Укрінвестекспертизи, та на зобов’язання сторін за значеним договором.

Зі змісту листа державної митної служби України від 16.01.2009 р. №17/1-5/157 вбачається, що відповідач не підтверджує факт наявності заборгованості перед позивачем згідно з актом звірки, складеним останнім 05.01.2009 р. відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 22.12.2008 р. у справі №15/88.

Особа несе цивільно-правову відповідальність за наявності складу цивільного правопорушення, до якого віднесено: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою та вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.