СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Конекс"звернулося до приватного підприємця Мельницької Тетяни Володимирівни з позовом про стягнення заборгованості у розмірі 9189,36 грн., з яких 6500 грн. основної заборгованості, 2094,49 грн. пені, 269,87 грн. річних та 325 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №206-ЦО від 05.03.2009 року.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.05.2010 року порушено провадження у справі. Ухвалами від 10.06.2010 року та 23.06.2010 року розгляд справи відкладався.

На день вирішення спору, 04.08.2010 року, представники сторін у судове засідання не з’явились. Від представника позивача, при цьому, надійшло клопотання про вирішення спору без його участі.

Відповідач повторно у судове засідання не з’явився, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи.

За таких обставин, розгляд справи відбувається без участі відповідача за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд установив .

05.03.2009 року між сторонами укладено договір поставки №206-ЦО (надалі - Договір), згідно з умовами якого позивач, як постачальник, зобов'язувався на умовах та в порядку визначеними даним Договором поставити, а відповідач, як покупець –прийняти товар та оплатити його вартість.

Згідно з п.п. 2.3. Договору, розрахунок за поставлений товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 14 банківських днів з моменту поставки.

На виконання умов Договору, позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 17535,99 грн., що підтверджується видатковими накладними №42905 від 07.05.2009 року на суму 65 грн., №42906 від 07.05.2009 року на суму 138,16 грн., №42907 від 07.05.2009 року на суму 120 грн., №42908 від 07.05.2009 року на суму 9959,89 грн., №44572 від 12.05.2009 року на суму 4786,10 грн., №44571 від 12.05.2009 року на суму 231,26 грн., №49998 від 26.05.2009 року на суму 2177,18 грн. та №49994 від 26.05.2009 року на суму 58,40 грн.

В порушення умов Договору, відповідач за поставлений йому товар розрахувався частково –на суму 11035,99 грн., внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 6500 грн.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 6500 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.п. 6.2. Договору, при затримці оплати отриманого товару, покупець зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої з періоду виникнення заборгованості до моменту сплати, від суми заборгованості за кожен день затримки платежу, що узгоджується з вимогами статті 231 Господарського кодексу України та статті 549 Цивільного кодексу України.

За таких умов, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є позовні вимоги в частині стягнення 2094,49 грн. пені.

Разом з тим, у вищезгаданому підпункті Договору сторони обумовили між собою, у разі затримки покупцем оплати вартості отриманого товару, сплату ним п’яти відсотків від вартості товару оплата якого була прострочена.

Відповідно до статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, позивачем правомірно заявлено до стягнення 325 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Позивачем, у відповідності до вимог вищезазначеної статті, нараховано відповідачу 269,87 грн. 3% річних.

Отже позовні вимоги, в цілому, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, с у д –

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємця Мельницької Тетяни Володимирівни (м. Чернівці, вул. Узбецька, 1, кв. 40, код 2694510525) на користь приватного підприємства "Конекс" (м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 23, код 23060192) 9189,36 грн. заборгованості (6500 грн. основної заборгованості, 2094,49 грн. пені, 269,87 грн. 3% річних, 325 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами), 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати наказ.

рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Оформлене у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписано 06.08.2010 року.