До Господарського суду Київської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест А-Я", м. Київ (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор 2002", м. Київ (відповідач) про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 0,3038 га, яка розташована в м. Ірпені по вул. ІІІ Інтернаціоналу.

Провадження у справі № 18/095-10 порушено ухвалою суду від 05.07.2010 року у відповідності до ч. 2 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України за місцезнаходженням спірного майна. Розгляд справи призначено на 20.07.2010 року.

В судовому засіданні 20.07.2010 року розгляд справи відкладався до 03.08.2010 року.

В судовому засіданні 03.08.2010 року позивач підтримав позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог, уточнених в ході судового засідання, позивач зазначив, що відповідно до договору оренди, укладеного 20.08.2007 року з Ірпінською міською радою Київської області, ним набуто право оренди земельної ділянки (кадастровий номер 3210900000:0011) площею 0,3038 га для будівництва та обслуговування торгівельно- сервісного комплексу в м. Ірпені по вул. III Інтернаціоналу. Правомірність укладення даного договору підтверджується Постановою Київського міжобласного господарського суду від 24.121.2009 року та Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010 року.

З огляду на те, що земельна ділянка ним набута у користування правомірно, вказав, що відповідно до ч.І ст. 95 Земельного кодексу України він має виключне право на її використання.

Зазначив, що в інвентаризаційній справі Ірпінського БТІ від 10.08.2002 року вказано, що склади під літерами "М", "М 1", "М 2", "Н", "Н 1"є об'єктами самочинного будівництва, зведені без належних дозволів та порушенням встановленого порядку будівництва..

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05.11.2008 року на вищевказані споруди, огорожу та замощення за відповідачем було визнано право власності. Участі в судовому засіданні при розгляді цивільної справи він, як користувач земельної ділянки, не брав, а тому вважає, що відповідач порушує його право землекористування.

Попереднім користувачем земельної ділянки було ТОВ "Стройпрофі". В проекті землеустрою щодо відведення йому земельної ділянки в оренду, зокрема в листі відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 308 від 21.04.2004 року вказується на наявність самочинного будівництва вищевказаних складів та споруди під літерою "Ж".

Знаходження вказаних споруд на земельній ділянці позивача порушує його право вільно господарювати на землі, а тому відповідно до ч.2 ст. 95 Земельного кодексу України порушені права землекористувача підлягають захисту.

Відповідно до ч.2 ст. 152 Земельного кодексу України землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, а тому позивач просив суд задовольнити позовні вимоги повністю та зобов'язати відповідача у справі звільнити орендовану ним земельну ділянку від майна, а саме від складів, що значаться під літерами "М", "М 1", "М 2", "Н", "Н 1" огорожі та замощення.

Відповідач у справі - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор 2002"в ході розгляду спору проти позову заперечував. В судове засідання 03.08.2010 року не з’явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з відпусткою уповноваженого представника. Як вбачається з записки № 95 про надання відпустки від 22.07.2010 року, відпустка уповноваженого представника відповідача має тривалість 28 календарних днів до 22.08.2010 року. За таких обставин, враховуючи передбачені законодавством терміни розгляду справи, оскільки наявних в матеріалах справи доказів достатньо для вирішення справи по суті, суд відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд встановив:

рішенням Ірпінської міської ради № 787-23-ХХІУ від 17.06.2004 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду та надано в оренду терміном на п'ять року ТОВ "Стройпрофі"земельну ділянку площею 0,3038 га в м. Ірпінь по вул. ІІІ Інтернаціоналу для будівництва та обслуговування торгівельно-сервісного комплексу.

12.06.2007 року рішенням Ірнінської міської ради № 585-19-У право оренди земельної ділянки площею 0,3038 га. для будівництва та обслуговування торгівельно-сервісного комплексу в м. Ірпені по вул. III Інтернаціоналу було передано ТОВ "Білдінг Інвест "А-Я"та припинено право користування земельною ділянкою ТОВ "Стройпрофі".

На підставі даного рішення 20.08.2007 року з позивачем у справі було укладено

договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Ірпінському міському відділі № 2 Київської РФ Центру ДЗК 19.09.2007 року за № 040734000022 та 19.09.2007 року підписано відповідний акт приймання-передачі даної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач у справі - ТОВ "Білдінг Інвест "А-Я"є належним та правомірним користувачем вказаної земельної ділянки площею 0,3038 га., що своєчасно та в повному обсязі виконує зобов'язання за договором оренди та згідно із вимогам ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України має виклюне право на час дії договору оренди земельної ділянки на її використання. Правомірність користування земельною ділянкою підтверджується Постановою Київського міжобласного господарського суду від 24.12.2009 року та Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2010 року у справі № 10/088-08/9/20-09.

В той же час, судом встановлено, що на земельній ділянці площею 0,3038 га, право оренди якої належить позивачу з 19.09.2007 року, знаходяться споруди: склади "М", "М1", "М2", "Н", "Н1", право власності на які було визнано за відповідачем - ТОВ "Вектор 2002"Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 05.11.2008 року. Знаходження вказаних споруд на земельній ділянці, право користування на яку в передбаченому законом порядку набув позивач, порушують права позивача як землекористувача, що надані йому законом та обумовлені договором оренди від 20.08.2007 року.

В ході розгляду спору знайшли підтвердження доводи позивача про те, що він не може використовувати надану йому в користування земельну ділянку за призначенням, оскільки на ній розташовані об’єкти самочинного будівництва, на які після набуття позивачем права користування спірною земельною ділянкою, було визнано право власності за відповідачем.

Зокрема, як вбачається з Постанови Вищого господарського суду України від 20.04.20010 року у справі № 10/088-08/9/20-09, на час розгляду справи в суді першої інстанції в інвентаризаційній справі, складеній Ірпінським БТІ 10.08.2002 року, склади під літерами М", "М1", "М2", "Н", "Н1", є об'єктами самочинного будівництва і доказів про зворотне суду не було надано.

Також, до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду попередньому землекористувачу ТОВ "Стройпрофі"від 15.04.2004 року долучено лист відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Ірпінської міської ради № 308 від 21.04.2004 року, де підтверджено факт самочинного будівництва вищезазначених складів та споруди під літерою "Ж".

Суд не приймає заперечення відповідача, оскільки останній у відзиві посилається на відповідні норми законодавства, які регулюють порядок набуття прав на земельну ділянку в разі придбання розташованих на ній об’єктів нерухомості, зокрема, шляхом переходу прав на землю від попереднього власника будівель. Однак, відповідач не наводить обставин та доказів, які свідчать про придбання ним спірних будівель та відповідного переходу прав на земельну ділянку на праві, на якому така земельна ділянка належала попередньому власнику.

Визнання за відповідачем права власності на спірні об’єкти нерухомості, які розташовані на наданій позивачу в користування земельній ділянці, свідчить виключно про набуття відповідачем цивільного права власності на майно, яке розташоване на чужій земельній ділянці.

У зв’язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом до власника нерухомого майна про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом знесення спірних об’єктів самочинного будівництва.

Судом встановлено, що право власності на склади "М", "М1", "М2", "Н", "Н1"за відповідачем ТОВ "Вектор 2002"було визнано Постановою Ірпінського міського суду Київької від 05.11.2008 року в результаті розгляду адміністративного позову ТОВ "Вектор 2002" до виконавчого комітету Ірпінської міської ради про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії. При цьому суд не досліджував в ході розгляду зазначеного спору обставини, які пов’язані з набуттям відповідачем права власності на самочинне будівництво з дотриманням відповідної норми ст. 376 Цивільного кодексу України та дослідженням прав інших осіб, яких може стосуватисть визнання такого права.

Зі змісту, зокрема, ч.ч. 2, 4 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи зміст Постанови Ірпінського міського суду та факти які досліджувались в ході розгляду відповідної справи, обов’язковим для господарського суду є висновок про протиправність бездіяльності Ірпінської міської ради щодо виправлення помилки в зазначеному в Свідоцтві про право власності переліку об’єктів нерухомості. Визнання права власності відбулось у зв’язку зі включенням спірних об’єктів нерухомості до Свідоцтва, при цьому жодних обставин щодо набуття права власності на самочинне будівництво судом не досліджувалось.

Крім того, таке визнання права власності на майно за відповідачем відбулося після надання земельної ділянки в користування позивачу, при цьому спірні споруди не були введені в експлуатацію в передбаченому законом порядку. Всупереч ч. 4, 5 ст. 376 Цивільного кодексу України при визнанні за відповідачем права власності на спірне майно не були враховані права та охоронювані законом інтереси користувача земельної ділянки –позивача.

Відповідно до частини 2 ст. 376 Цивільного кодексу України особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього; частиною 4 ст. 376 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що знаходження складів "М", "М1", "М2", "Н", "НІ"на земельній ділянці, яка перебуває в оренді позивача, порушує його право на здійснення господарською діяльності, зокрема використання земельної ділянки за призначенням для будівництва та обслуговування торгівельно-сервісного комплексу.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

З огляду на вимоги ст. ст. 95, 152 Земельного кодексу України та ст. 376 Цивільного кодексу України порушене право позивача підлягає захисту шляхом зобов'язання відповідача знести об'єкти самочинного будівництва, звільнивши земельну ділянку від спірних споруд.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 22, 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , господарський суд,

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор 2002"(01103, м. Київ, вул.. Кіквідзе, 13, код 31925660) усунути перешкоди в користуванні орендованою Товариством з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест А-Я"(01004, м. Київ, вул. Басейна, 7б, код 34981775) земельною ділянкою (кадастровий номер 3210900000:0011) площею 0,3038 га в м. Ірпені по вул. III Інтернаціоналу шляхом звільнення від споруд літер "М", "М 1", "М 2", "Н", "Н 1", огорожі та замощення.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор 2002"(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13, код 31925660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Білдінг Інвест А-Я" (01004, м. Київ, вул. Басейна, 7б, код 34981775) 85 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.