Суть спору: Державне підприємство Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Приватного підприємства видавництво "Сонат", в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача збитки у вигляді сплаченого авансу в сумі 26160,00 грн., пеню в сумі 1831,20 грн., штраф в сумі 2289,00 грн., а також витрати на послуги адвоката в сумі 3529,00 грн., державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив свої зобов’язання за договором № 5/162 на створення літературного твору, в результаті чого за ним склалася заборгованість у розмірі 26160,00 грн. за невиконані роботи, що і стало підставою звернення до суду.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

29.07.2010р. від ПП видавництво "Сонат" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з можливим відрядженням керівництва.

Суд не знайшов підстав для задоволення вказаного клопотання відповідача, з огляду на відсутність належних доказів, які підтверджують неможливість використання відповідачем прав передбачених ст. 28 ГПК України, в частині забезпечення участі своїх представників у справі, кількість яких цією нормою не обмежена.

Враховуючи необґрунтовану неявку відповідача в судове засідання, не виконання останнім вимог суду, з метою дотримання строку встановленого ст. 69 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами справи в порядку статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд –

10.02.2010 р. між Державним підприємством Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" (Замовник) (позивач) та Приватним підприємством видавництво "Сонат" (Виконавець) (відповідач) був укладений договір № 5/162 на створення літературного твору (а. с. 9-10).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник замовляє, а виконавець виконує роботи по створенню твору (науково-популярний твір по історії Сакського військового санаторія ім. М.І. Пирогова) під робочою назвою "Озеро здоров’я". Прийом та оцінка твору здійснюється відповідно акту прийому-передачі (п. 1.3 договору).

Згідно з пунктом 2.1.1 договору, виконавець зобов’язується виконати науково-популярний твір, забезпечити виконання Закону України "Про авторські та суміжні права" (3792-12) ; не розміщувати матеріалів, які можуть спричинити прямий чи опосередкований збиток іміджу та ділової репутації замовника; забезпечити своєчасне виконання зобов’язань.

Замовник взяв на себе зобов’язання надати виконавцю наявні матеріали по історії санаторія; забезпечити своєчасну оплату за даним договором; не передавати авторські права третім особам у відповідності з вимогами Закону України "Про авторські та суміжні права" (3792-12) (п. 2.2 договору).

Відповідно до розділу 3 договору, загальна сума договору складає 32700,00 грн. без податку на додану вартість. Аванс у розмірі 80% проводиться протягом 3 банківських днів після підписання договору, 20% оплати проводиться протягом 3 банківських днів після підписання обома сторонами акту виконаних робіт.

На виконання умов договору позивач здійснив авансовий платіж відповідачу в розмірі 80% від суми договору – 26160,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 733 від 19.02.2010р. (а. с. 11).

Відповідно до п. 7.1 договору, дійсний договір набирає чинності з моменту підписання, строк виконання зобов’язань – строк виготовлення продукції – до 20 квітня 2010р.

Відповідно до п. 8.5 договору, у разі порушення зобов’язань виконавцем, замовник має право в повному обсязі відмовитися від зобов’язань відповідно з вимогами ст. 615 Цивільного кодексу України.

09.06.2010р. позивач звернувся до відповідача з претензією (а. с. 13), в якій повідомив про розірвання в односторонньому порядку договору з 16.06.2010р., у зв’язку з порушенням відповідачем зобов’язань. Також позивач повідомив про необхідність в строк до розірвання договору повернути сплачену суму авансу.

Проте, відповідач не виконав свої обов’язки за договором щодо передачі позивачу літературного твору, обумовленого договором від 10.02.2010р. та не повернув суму авансу, що і стало підставою для звернення ДП Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" з позовом до суду.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (435-15) .

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Отже, матеріалами справи підтверджено та судом встановлено, що позивач виконав свої зобов’язання за договором щодо сплати вартості послуг відповідача. Відповідач, в порушення норм чинного законодавства, не надав суду доказів виконання свого зобов’язання щодо передачі літературного твору. За викладених обставин, позов щодо стягнення з відповідача суми збитків у вигляді сплаченого авансу в сумі 26160,00 грн. підлягає задоволенню.

У своїй позовній заяві позивач також просить стягнути з відповідача суму неустойки за період з 21.04.2010р. по 15.06.2010р. у розмірі 1831,20 грн. та штраф у розмірі 7% в сумі 2289,00 грн.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов’язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Поняття неустойки передбачено у ст. 549 ЦК України: штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань, передбачених договором, виконавець несе відповідальність в порядку та розмірах, передбачених ст. 231 Господарського кодексу України. У випадку невиконання робіт в строк, передбачений розділом 7 договору, виконавець оплачує штраф у розмірі 0,1% вартості послуг за кожен день прострочення.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у такому розмірі: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Договором було визначено строк виконання зобов’язань: до 20.04.2010р., але відповідачем було порушено строк виконання своїх зобов’язань більше ніж на 30 календарних, у зв’язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня за період з 21.04.2010р. по 15.06.2010р. у розмірі 1831,20 грн. та штраф у розмірі 7% у сумі 2289,00 грн.

Що стосується судових витрат позивача у вигляді оплати послуг адвоката у розмірі 3529,00 грн., суд зауважує наступне.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру" (2887-12) , дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційний іспит, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності та прийняв Присягу адвоката України.

Позивач надав суду договір № 515 на надання юридичних послуг від 13.07.2010 р., укладений позивачем ДП МОУ "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" та адвокатом Поставничим Ю.М. (а. с. 15) та платіжні доручення № 4153 та № 4154 від 15.07.2010р. (а. с. 16), з призначенням платежу – гонорар за юридичні послуги згідно до договору № 515 від 13.07.2010р. та податок з прибутків адвокату за липень 2010р.

У договорі на надання юридичних послуг від 13.07.2010 р. вказується, що адвокат надає юридичні послуги, пов’язані з підготовкою матеріалів та складанням позовної заяви про стягнення з Видавництва "Сонат" збитків, неустойки та штрафу, в наслідок невиконання договірних зобов’язань за договором № 5/162 про створення літературного твору від 10.02.2010р., тобто саме за спором, який розглядає суд у даній справі.

Вказані документи підтверджують факт надання відповідних послуг адвокатом позивачу у зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань та вартість вказаних послуг становить 3529,00 грн.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.

Відповідач не представив суду належних доказів виконання ним своїх договірних зобов’язань належним чином, доказів відсутності з його боку заборгованості або контррозрахунку суми позову, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсягу.

Витрати позивача по сплаті державного мита, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та судові витрати у вигляді оплати послуг адвоката, судом покладаються на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Вступна та резолютивна частини рішення оголошені – 02.08.2010р.

рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України – 09.08.2010р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства видавництво "Сонат" (вул. Хабаровська, 48/41, м. Сімферополь, 95000, код ЄДРПОУ 01472505) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Сакський центральний військовий клінічний санаторій ім. М.І. Пирогова" (96500, м. Саки, вул. Курортна, буд. 2, код ЄДРПОУ 07659890) збитки у вигляді сплаченого авансу в сумі 26160,00 грн., пеню в сумі 1831,20 грн., штраф в сумі 2289,00 грн., витрати на послуги адвоката в сумі 3529,00 грн., державне мито в сумі 302,80 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.