ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та просить визнати договори купівлі-продажу корпоративних прав № 1 від 31.07.2007 та № 2 від 31.10.2004, укладені позивачем з відповідачами, дійсними з моменту укладення та визнати право власності позивача на частку у 55% статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на порушення своїх прав власника загальними зборами учасників СП "Дабл Ч" (у формі ТОВ) 21.05-16.06.2009, на яких не були розглянуті нотаріально засвідчені заяви ОСОБА_3. та ОСОБА_2. про передачу частки ОСОБА_1 у зв’язку із надходженням письмових заяв від 10.06.2009 про відкликання заяв про передачу часток у статутному капіталі товариства.

Заявою, переданою через канцелярію суду 02.06.2010, позивач збільшив позовні вимоги, та просив суд визнати недійсними всі рішення, прийняті на загальних зборах СП "Дабл Ч" від 21.05.2009-16.06.2009 (протокол № 2), визнати договори купівлі-продажу корпоративних прав № 1 від 31.07.2007 та № 2 від 31.10.2004, укладені позивачем з відповідачами, дійсними з моменту укладення та визнати право власності позивача на частку у 55% статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

У судовому засіданні 11.08.2010 позивачем подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивач просить визнати право власності ОСОБА_1 на частку у 55% статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" та визнати недійсними рішення, які прийняті на загальних зборах СП "Дабл Ч" від 21.05.2009 –16.06.2009 (протокол № 2).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на незаконність загальних зборів від 21.05.2009 –16.06.2009, оскільки відбулися з порушенням складу осіб, які мають право приймати участь у зборах як засновники. Зокрема відповідач-1 ОСОБА_2 приймав участь на таких зборах як представник неіснуючого учасника ОСОБА_3, незаконно використовуючи довіреність на управління часткою статутного капіталу СП "Дабл Ч" від ОСОБА_3. та голосував за нього як засновника СП "Дабл Ч" із часткою у 20% голосів, але ж ОСОБА_3 продав свою частку позивачу та подав заяву про вихід із товариства, а ОСОБА_2 після продажу 15% частку мав лише частку у 5% статутного капіталу товариства.

У відзиві на позовну заяву, наданому у судовому засіданні 04.06.2010, відповідач, ОСОБА_2., позовні вимоги повністю заперечив, вказавши, що було порушено встановлений чинним законодавством України порядок укладання договорів купівлі-продажу корпоративних прав, відповідачами було вжито заходів щодо відмови від вчинених ними правочинів, на оспорюваних позивачем загальних зборах були прийняті рішення запропоновані позивачем.

У своїх письмових поясненнях, наданих у судовому 11.08.2010, ОСОБА_2. зазначає, що перерозподіл часток у статутному капіталі ТОВ "СП "Дабл Ч" на користь ОСОБА_1. сталася внаслідок помилки відповідача та зловмисних дій позивача.

Відповідач-3, Спільне українсько-польського підприємство "Дабл Ч", у своїх поясненнях, наданих у судовому засіданні 11.08.2010, вказав, що договори купівлі-продажу часток ОСОБА_3. і ОСОБА_2. були тільки представлені на зборах засновників і зафіксовані в протоколах № 6 від 17.01.2005 та № 7 від 31.01.2005. Дані протоколи та затверджені відповідно до них нові редакції статуту СП "Дабл Ч" скасовані рішенням Оболонського районного суду від 17.03.2008 (справа № 2-29), що, на думку відповідача, підтверджує процесуальну неправомірність даних договорів купівлі-продажу та порушення прав і інтересів інших засновників.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_5, у відзиві на позов, пославшись на порушення своїх переважних прав купівлі частки при укладанні договорів між ОСОБА_1. та ОСОБА_2. і ОСОБА_3., просив у позові відмовити.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_4, у своїх писькоих поясненнях підтвердив, що йому було відомо з 2004 року про купівлю ОСОБА_1. часток ОСОБА_8. та частину частки ОСОБА_2. у статутному капіталі СП "Дабл Ч".

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

Спільне українсько-польське підприємство "Дабл Ч" створене у 1995 році як товариство з обмеженою відповідальністю згідно із Законами України "Про підприємства в Україні" (698-12) , "Про господарські товариства" (1576-12) громадянами Польщі ОСОБА_1, ОСОБА_4. та громадянами України ОСОБА_5, ОСОБА_2. та ОСОБА_3.

Згідно із протоколом № 2 від 21.05.2009 на загальних зборів учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", що відбулися 21.05.2009, з перервами до 16.06.2009 та до 25.06.2009, розглядалися питання наступного порядку денного:

1. Вибори голови та секретаря зборів.

2. Зміна місцезнаходження Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" та внесення відповідних змін до установчих документів підприємства.

3. Розгляд заяви ОСОБА_3. про передачу своєї частки та вихід із складу учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

Затвердження розподілу статутного капіталу серед учасників підприємства.

4. Розгляд заяви ОСОБА_2. про передачу частини своєї частки у статутному капіталі Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

Затвердження розподілу статутного капіталу серед учасників підприємства.

5. Збільшення статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

Затвердження розподілу статутного капіталу серед учасників підприємства.

6. Внесення змін до Статут Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" шляхом викладення його в новій редакції.

Затвердження нової редакції статуту Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

Відповідно до протоколу № 2 від 21.05.2009 на зборах були присутні учасники, які володіють 100% статутного капіталу, а саме: ОСОБА_2. –20% статутного капіталу; ОСОБА_1. –20% статутного капіталу; представник Сидоровича П.Є. за довіреністю ОСОБА_1. –20% статутного капіталу; представник ОСОБА_3. за довіреністю ОСОБА_2. –20% статутного капіталу; ОСОБА_5 –20% статутного капіталу.

По першому питанню за пропозицією ОСОБА_2. було обрано ОСОБА_1. головою зборів учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", а секретарем –Свиридова С.В. (запрошеного на збори).

По другому питанню було прийняте рішення змінити місцезнаходження Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" та внести відповідні зміни до установчих документів підприємства.

16.06.2009 після обговорення третього питання за пропозицією ОСОБА_1., який повідомив про надходження заяви ОСОБА_3. про відкликання своєї заяви щодо передачі своєї частки та вихід із складу учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", було прийняте рішення не приймати рішення по цьому питанню.

По четвертому питанню ОСОБА_1. повідомив збори про надходження заяви ОСОБА_2. від 13.10.2004, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Погребняк Г.В., про передачу частини своєї частки у статутному капіталі Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" та станом на 10.06.2009 отримання заяви ОСОБА_2. про відзив своєї заяви щодо передачі частки. За пропозицією Черткова рішення по цьому питанню не приймалося.

На засіданні 25.06.2009 по питанню п’ятому не було прийняте рішення про збільшення статутного капіталу підприємства до 900 000,00 грн., запропоноване ОСОБА_5.

За пропозицією ОСОБА_1. було прийняте рішення про затвердження статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" в сумі 500 000,00 грн. з розподілом часток таким чином: ОСОБА_2. –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_1. – 100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_4 –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_3 О.В. –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_5 –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу. Внести відповідні зміни до статут Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч".

Позивач голосував за прийняття цього рішення.

По шостому питанню було вирішено внести зміни до статуту Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" шляхом викладення його у новій редакції. Затверджено нову редакцію статуту Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч". Доручено директору ОСОБА_2 призначити та повідомити учасників про час і місце підписання нової редакції статут Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" та зареєструвати зміни статут в передбаченому чинним законодавством порядку.

Позивач голосував за прийняття цього рішення.

Протокол підписаний головою зборів ОСОБА_1. (позивач) та секретарем зборів учасників.

Затверджена загальними зборами засновників нова редакція статуту Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", протокол № 2 від 21.05.2009 (не зареєстрована), підтверджує статутний капітал Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" в сумі 500 000,00 грн. з розподілом часток таким чином: ОСОБА_2. –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_1. –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_4 –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_3 –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу; ОСОБА_5 –100 тис. грн. або 20% статутного капіталу.

Згідно зі ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному фонді. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників. Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Відповідно до п.п. "а", "б" ст. 41, ст. 59 Закону до виключної компетенції загальних зборів належить, серед іншого, встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів; внесення змін до статуту товариства.

Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів. Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів. Голова зборів товариства організує ведення протоколу.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) роз’яснено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів) та інших органів господарського товариства є актами, оскільки ці рішення зумовлюють настання правових наслідків, спрямованих на регулювання господарських відносин, і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Пункт 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) називає безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з прямою вказівкою закону прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону про господарські товариства).

Загальні збори є неправомочними, і у разі неможливості визначення кворуму на загальних зборах через порушення, що мали місце при проведенні реєстрації учасників, які прибули для участі у зборах.

Як свідчить протокол загальних зборів, на яких були прийняті спірні рішення, для участі у зборах був зареєстрований ОСОБА_2. як представник ОСОБА_3 за довіреністю від 13.06.2006 на управління та розпорядження належною Нємцову часткою у статутному фонді Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", засновником якого він є, а також представляти його інтереси як засновника. Зокрема, бути присутнім на загальних зборах засновників з правом голосування від імені ОСОБА_3 по всім питанням порядку денного, в тому числі з питань виключення його або інших засновників зі складу засновників, включення до складу засновників інших фізичних осіб або юридичних осіб, перерозподілу часток в статутному фонді, його збільшення, тощо. Довіреність не давала права довіреній особі відкликати заяву довірителя про вихід із товариства.

31.07.2004 ОСОБА_3 звернувся до зборів учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" із нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу засновників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", якою повідомив про відступлення своєї частки у статутному фонді, розміром 20%, засновнику підприємства ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1 від 31.07.2004.

Протокол загальних зборів № 2 від 11.10.2004 свідчить, що заява ОСОБА_3 станом на 11.01.2004 була передана товариству.

Відповідно до ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Аналогічні норми містить і стаття 147 ЦК України.

Законодавець не вимагає одержання згоди інших учасників у разі переходу частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншого учасника цього ж товариства.

Пунктом 28 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) Пленум Верховного Суду України роз’яснив, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону про господарські товариства учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Судом також приймається до уваги нотаріально посвідчена заява ОСОБА_2. від 13.10.2004 про відступлення частини частки у статутному фонді, розміром 15%, засновнику підприємства ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 2 від 13.10.2004.

Заява ОСОБА_2. від 21.05.2009 не може розглядатися судом як відмова від одностороннього правочину, оскільки в силу ч. 3 ст. 214 ЦК України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Проте сторонами не надано доказів на підтвердження дати подачі товариству заяви ОСОБА_2. від 13.10.2004 про відступлення частини частки у статутному фонді.

За таких обставин, протокол № 2 від 21.05.2009 загальних зборів учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч", не може слугувати належним доказом наявності кворуму при проведенні зборів та прийняття оспорюваних позивачем рішень.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачі не надали суду доказів наявності кворуму при прийнятті оспорюваних рішень.

За таких обставин, вимоги позивача в частині визнання недійсними рішення, які прийняті на загальних зборах СП "Дабл Ч" від 21.05.2009 –16.06.2009 (протокол № 2), визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів судом встановлені статтею 16 названого Кодексу. Цією нормою також передбачено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до Закону України "Про судоустрій України" (3018-14) судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Статтею 19 вказаного Закону встановлено, що відповідно до Конституції України (254к/96-ВР) в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізовані суди окремих судових юрисдикцій. Спеціалізованими судами є господарські, адміністративні та інші суди, визначені як спеціалізовані суди.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про судоустрій України" місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення. Місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.

Підвідомчість справ господарським судам визначається відповідно до положень ст. 12 ГПК України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України до підвідомчості господарських судів віднесено справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Як визначено у ст. 167 ГК України під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Визначення майнових прав міститься у Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14) . Згідно із статтею 3 цього Закону майновими правами визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Отже, корпоративні права є різновидом майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть передаватися окремо від майна.

Згідно зі статтею 1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством.

Отже, перехід права власності на майно оформлюється документом згідно з вимогами глави 24 ЦК України (435-15) "Набуття права власності".

Враховуючи норми глав 24, 54, 55 ЦК України (435-15) , це може бути договір купівлі-продажу, міни, дарування або заява учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи. Пленум Верховного Суду України у п. 7 постанови від 24 жовтня 2008 року № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" (v0013700-08) вказав, що у зв’язку з відсутністю в законодавстві норм про спеціальну підвідомчість (підсудність) спорів, пов’язаних з емісією цінних паперів, розміщенням акцій чи їх обігом, а також часток у статутному (складеному) капіталі товариства, що виникають між акціонерами (учасниками) господарського товариства та товариством (крім передбачених п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК), такі позови повинні приймати господарські суди за правилами ст. 1 ГПК, тобто з урахуванням суб’єктного складу учасників спору.

Позов про визнання права власності по своїй правовій природі є передбачений ст. 392 ЦК України спосіб захисту майнового права, яке оспорюється або не визнається іншою особою.

Вимоги позивача про визнання права власності ОСОБА_1 на частку у 55% статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" є вимогами про захист майнового права - права власності, а тому за своїм суб’єктним складом не можуть бути предметом розгляду господарським судом. Провадження у справі в цій частині підлягає припиненню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсними рішень, прийнятих загальними зборами учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч"від 21.05.2009 –16.06.2009 (протокол № 2).

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача-3 пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82- 85, п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, суд

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" (ідентифікаційний код 22937575, м. Київ, просп. Московський, 10), оформлених протоколом № 2 від 21.05.2009 –16.06.2009.

Стягнути із Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" (ідентифікаційний код 22937575, м. Київ, просп. Московський, 10) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 42,50 грн. витрат на сплату державного мита та 118,00 грн. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг.

Провадження у справі в частині визнання права власності ОСОБА_1 на частку у 55% статутного капіталу Спільного українсько-польського підприємства "Дабл Ч" припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.