Суть спору: на розгляд Господарського суду Львівської області поступила позовна заява Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів до відповідача –КП "Журавно-Житлосервіс", смт. Журавно про стягнення 60 329,16 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2010р. дана позовна заява була прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 14.09.2010р.

16.08.2010 року від прокуратури Львівської області надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу № 05/1-453 вих-10 від 11.08.2010р. з метою захисту інтересів держави, в порядку ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" та ст. 29 ГПК України.

З підстав, викладених в Ухвалі суду від 14.09.2010р. розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні 28.09.2010р. представник позивача заявлені у позові вимоги підтримав.

Явку представників прокурора та відповідача в судове засідання не забезпечено.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

01.06.2010 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодава КП "Журавно-житлосервіс", за результатами якої складено Акт № 180 від 01.06.2010 р.

В ході перевірки встановлено, що КП "Журавно-Житлосервіс" за період з 2008 року по 31.05.2010р. здійснювало самовільне водокористування із свердловини водозабору прісних підземних вод "Любша" на території смт. Журавно, Жидачівського району без дозволу на спецводокористування, що є порушенням чинного законодавства, а саме: ст.ст. 44, 48, 49, 110 Водного кодексу України та ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

Як зазначається в Акті згідно довідок, виданих КП "Журавно-Житлосервіс", за 2008 р. Підприємством видобуто 9,285 тис. м3, за 2009р. –9,335 тис. м3 (в т.ч. за вересень –грудень 2009 –3,075 тис. м3, за січень –квітень 2010р. –3,761 тис.м3).

За виявлені правопорушення позивачем, у відповідності до Методики розрахунку розмірів збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природногосередовища 18.05.1995р. № 37 (z0162-95) та Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої Наказом Міністерства охорони навколишнього природногосередовища 20.07.2009р. № 389 (z0767-09) , здійснено розрахунок збитків, розмір яких становить:

за 2008р. – 559,05 грн.

за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. – 541, 51 грн.

(за формулою, визначеною Методикою № 37 від 18.05.1995р.)

за період з 01.09.2009р. по 01.06.2010р. – 59 228,60 грн.

(за формулою, визначеною Методикою № 389 від 20.07.2009р.)

Згідно листів ДПА України від 26.01.2009р. № 1339/7/15-0817 (v1339225-09) "Про особливості адміністрування збору за спеціальне водокористування у 2009р." та від 11.02.2010 р. № 2689/7/15-0817 (v2689225-10) "Про особливості адміністрування збору за спеціальне водокористування у 2010 році", при розрахунку позивачем застосовано понижувальний коефіцієнт 0,3, за періоди з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. та з 01.09.2009р. по 01.06.2010р додатково застосовано коефіцієнт 1,439.

На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією в Львівській області скеровувалась Претензія № 174 від 09.06.2010р. із вимогою в місячний термін відшкодувати збитки, завдані навколишньому природному середовищу.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, вказана претензія залишена відповідачем без задоволення та реагування, що стало підставою для звернення позивача до суду про стягнення суми боргу в примусовому порядку.

Вивчивши та оцінивши матеріали справи та подані сторонами докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Водного кодексу України водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом (213/95-ВР) , Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) та іншими актами законодавства.

Положеннями ст.ст. 18, 19 Водного кодексу України передбачено, що контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів полягає в забезпеченні додержання усіма юридичними та фізичними особами вимог водного законодавства.

Державний контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів здійснюється Кабінетом Міністрів України, державними органами охорони навколишнього природного середовища, іншими спеціально уповноваженими державними органами відповідно до законодавства України.

Як встановлено в процесі розгляду справи відповідно до ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) , згідно листа УСДБЕЗ УМВСУ в Львівській області № 3867 від 16.04.2010р. та наказу № 312-і/п від 31.05.2010р. позивачем було проведено позапланову інспекційну перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства КП "Журавно-житлосервіс". Результати перевірки відображено в Акті № 180 від 01.06.2010р.

Як вбачається із Акту перевірка проводилася в присутності директора КП "Журавно-житлосервіс" п. Кізими Г.М., яким підписано вказаний Акт перевірки.

В ході перевірки Державна екологічна інспекція встановила, що за період з 2008 року по 31.05.2010р. відповідач здійснював самовільне водокористування із свердловини водозабору прісних підземних вод "Любша" на території смт. Журавно, Жидачівського району без дозволу на спецводокористування.

П. 9 ст. 44 Водного кодексу України передбачено обов’язок водокористувачів здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Згідно визначення ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Відповідно до ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995 р. № 37 (z0162-95) (надалі Методика № 37). Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009р. № 389 (z0767-09) наказ Мінекобезпеки від 18.05.95 № 37 (z0162-95) "Про затвердження Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів", зареєстрований в Мін'юсті 01.06.95 за № 162/698 визнано таким, що втратив чинність та затверджено нову Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів (надалі Методика № 389 (z0767-09) ) яка набрала чинності з 25.08.2009р.

Відповідно до п. 1 Методики № 37 (z0162-95) ця Методика встановлює основні вимоги щодо порядку проведення розрахунку заподіяних збитків і застосовується при здійсненні державного контролю у галузі охорони та раціонального використання водних ресурсів. Методика є обов'язковою для інспекторів інспекційних підрозділів органів Мінекоресурсів України.

П. 4.2. Методики № 37 (z0162-95) встановлено, що відповідальність юридичних і фізичних осіб настає внаслідок порушення ними встановлених умов водокористування, зокрема самовільного водоспоживання, тобто забору води з поверхневих чи підземних джерел без дозволу на спецводокористування;

У відповідності до п. 4.1. Методики № 37 (z0162-95) шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації юридичними та фізичними особами, в тому числі іноземними, як правило, в повному обсязі, без застосування норм зниження розміру стягнення і незалежно від плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів (ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища").

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про підставність нарахування позивачем збитків, заподіяних державі внаслідок порушення відповідачем законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів за 2008р. в розмірі 559,05 грн. та за період з 01.01.2009р. по 31.08.2009р. в розмірі 541, 51 грн. на підставі Методики № 37 (z0162-95) . Таким чином позовні вимоги в частині стягнення 1 100,56 грн. збитків є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог в частині 59 228,60 грн. збитків, нарахованих на підставі Методики № 389 (z0767-09) , суд зазначає наступне:

У відповідності до п. 1.2. Методики (z0767-09) ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, які призвели до:

· забруднення водних об'єктів, у тому числі пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у водний об'єкт забруднюючих речовин із зворотними водами або речовин у складі сировини, продукції чи відходів, крім випадків забруднення територіальних і внутрішніх морських вод та виключної морської економічної зони України із суден, кораблів та інших плавучих засобів;

· забруднення поверхневих та підземних вод під впливом полігонів (сміттєзвалищ) твердих побутових та промислових відходів

та обумовлені: самовільним використанням водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування; забором, використанням води та скидом забруднюючих речовин із зворотними водами з порушенням умов водокористування, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування.

Як встановлено судом, проведеною позивачем перевіркою встановлено лише факт самовільного використання відповідачем водних ресурсів без дозволу на спеціальне водокористування. Жодних відміток про те, що дії відповідача призвели до забруднення водних об'єктів, поверхневих та підземних вод в Акті перевірки № 180 від 01.06.2010 р. немає. Факт відсутності такого забруднення представником позивача не заперечувався.

Враховуючи наведене, суд вважає безпідставним застосування позивачем при розрахунку збитків за період з 01.09.2009р. по 01.06.2010р. Методики № 389 (z0767-09) .

На думку суду в даному випадку слід застосовувати Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, затверджену наказом Державного комітету України по водному господарству від 29.12 2001 р. № 290 (z0044-02) . Відповідно до п. 1.3. Методики № 290 (z0044-02) , Методика є обов'язковою для використання органами Держводгоспу України, які здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною вод та відтворенням водних ресурсів, у порядку, встановленому законодавством України, і може застосовуватися спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органами на місцях та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Згідно п. 4.1. Методики № 290 (z0044-02) , Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок самовільного водокористування.

Із врахуванням вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що в частині стягнення 59 228,60 грн. збитків, нарахованих на підставі Методики № 389 (z0767-09) у задоволенні позову слід відмовити.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 ГПК України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 44, 48 Водного кодексу України та ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 44, 49, 82- 84 ГПК України, суд –

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути із Комунального підприємства "Журавно-Житлосервіс" (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, смт. Журавно, вул. Дорошенка, 59/70. Код ЄДРПОУ 32028362 ) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції в Львівській області (одержувач коштів: місцевий бюджет м. Стрий, р/р 33116331700017 в Стрийське УДК у Львівській обл., МФО 825014, код платежу 24062100, код ЄДРПОУ 25260601) 1 100,56 грн. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушень вимог природоохоронного законодавства.

3. В частині стягнення 59 228,60 грн. збитків в позові відмовити.

4. Стягнути із Комунального підприємства "Журавно-Житлосервіс" (81700, Львівська обл., Жидачівський р-н, смт. Журавно, вул. Дорошенка, 59/70. Код ЄДРПОУ 32028362 ) в доход державного бюджету (отримувач –УДК у Личаківському р-ні м. Львова, МФО 825014, код ЄДРПОУ 22389406) 11,56 грн . державного мита та 4,31 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.