За позовом: Державного підприємства "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"(55000, Миколаївська область, м.Южноукраїнськ, Промзона)

До відповідачів : 1). Южноукраїнської міської ради (55000, Миколаївської область, м.Южноукраїнськ, вул. Дружби народів, 48)

2). Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (43010, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38)

про: визнання договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007 року недійсним.

Суддя В.Д. Фролов

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Коляда В.М., дов. б/н від 09.11.2009 р.

Від 1 відповідача: Петрина О.В. дов. № 1304/02-9/17 від 13.07.2010 р.

Від 2 відповідача: Стецик Н.В., дов. б/н від 11.01.2010 р.

В засіданні приймає участь:

Була оголошена перерва до 28.09.2010 р.

Державне підприємство "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"звернулось до господарського суду з позовом до Южноукраїнської міської Ради та Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.06.2007р., укладеного між відповідачами.

рішенням господарського суду Миколаївської області від 26.08.2009 р. (суддя: Філінюк І.Г.) позов задоволено. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. (судді: Величко Т.А., Бойко Л.І., Жукова А.М.) вказане рішення господарського суду скасовано, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2010 р. касаційну скаргу Державного підприємства "Національної енергогенеруючої компанії "Енергоатом"в особі Відокремленого підрозділу "Южно-Українська АЕС"задоволено частково. рішення господарського суду Миколаївської області від 26.08.2009 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 р. у справі № 9/10/09 скасовані, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 28.05.2010 р. справу № 9/10/09 прийнято до нового розгляду (суддя В.Д. Фролов) та присвоєний її № 9/10/09 - НР.

Южноукраїнська міська Рада позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що спірний договір оренди земельної ділянки від 18.06.2007р. укладено на підставі п. 2 рішення Южноукраїнської міської Ради від 30.05.2007р. №330 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки спільному Українсько —Англійському підприємству "Західна нафтова Група"ТОВ в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАЇ в м. Южноукраїнську". На даний час на земельній ділянці, яка надана позивачу в постійне користування, відсутні будівлі, межові знаки. Технічна документація (проект відведення земельної ділянки), на підставі якої видавався державний акт ІІ-МК №002138 від 19.04.1995р., не надавалася на розгляд до суду.

Спільне українсько-англійське підприємство "Західна нафтова група"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю також позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що позивачем належним чином (документально) не підтверджено факту "накладки"земельних ділянок або самозахоплення земельної ділянки. Позивачем не проведено технічну інвентаризацію з винесенням меж земельної ділянки в натурі з закріпленням довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, що не дає змоги чітко встановити межі земельної ділянки. Южноукраїнська міська Рада, приймаючи рішення про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки діяла в межах своїх повноважень. Цільове призначення земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні позивача —для будівництва і експлуатації санаторія - профілакторію і допоміжної зони баз гідрокомплекса, як вказано в державному акті на право постійного користування ІІ-МК №802138 від 19.04.1995р., тобто, це землі промислового та рекреаційного призначення, а не землі атомної енергетики, про що вказує позивач.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд

За ДП НАЕК "Енергоатом"закріплена земельна ділянка площею 26,68га на умовах постійного користування для будівництва і експлуатації санаторія профілакторію і допоміжної зони баз гідрокомплексу відповідно до рішення виконавчого комітету Южноукраїнської Ради н/д від 19.04.95р. №90, що підтверджується державним актом ІІ-МК №002138.

рішенням Южноукраїнської міської Ради №330 від 30.05.2007р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група"ТОВ в довгострокову оренду для постійного користування під розміщення і обслуговування АЗС в районі бувшого поста ДАЇ в м.Южноукраїнськ.

Вказаним рішенням (п.2) спільному підприємству надано в довгострокову оренду терміном на 10 років земельну ділянку загальною площею 1,0 га ( кадастровий номер 4810800000:21001:0011), в т.ч. під проїздами, проходами, площадками —1га з земель державної власності, які не надані у власність та постійне користування.

На підставі вказаного рішення 18.06.2007р. між Южноукраїнською міською Радою та СК "Західна нафтова група"ТОВ укладено договір оренди строком на 10 років земельної ділянки пл. 1га під розміщення та обслуговування АЗС в районі колишнього поста ДАЇ в межах м.Южноукраїнськ.

Договір зареєстровано в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 21.06.2007р. за №040100300171, і підписано акт приймання-передачі земельної ділянки.

Позивач вважає, що при укладені вказаного договору оренди землі були порушені його права землекористувача, а саме:

частина переданої в оренду земельної ділянки вже перебуває в постійному користуванні ВП ЮУ АЕС відповідно до державного акта за серією ЮК №47А;

уклавши спірний договір оренди земельної ділянки Южноукраїнська міська Рада порушила норми ЗК України та інші нормативні акти, які регулюють земельні відносини в державі, що підтверджується листом ГУ Держкомзему у Миколаївській області №1119-400-714 від 11.11.2008р., де чітко зазначено, що земельна ділянка, надана в оренду спільному українсько-англійському підприємству частково розташована на землях, наданих в постійне користування ВП ЮУ АЕС;

частина земельної ділянки, яка надана за договором оренди спільному УАП "Західна нафтова група"перебуває у державній власності, повноваження щодо прийняття рішення про її вилучення належить обласним державним адміністраціям в порядку, визначеному чинним земельним законодавством;

Южноукраїнський міський голова уклав спірний договір з перевищенням своїх повноважень, так як питання вилучення (викупу) земельних ділянок державної власності не належить до компетенції органів місцевого самоврядування;

вказана земельна ділянка знаходиться в зоні особливого режиму території та використовується для потреб АЕС, а тому об'єкт АЗС відповідача є об'єктом підвищеної безпеки, який розміщено та здійснює свою діяльність в межах санітарно — захисної зони.

З посиланням на вказані обставини, позивач звернувся до господарського суду з вимогами про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.06.07р., укладеного між відповідачами, відповідно до ст. 215 ЦК України, ст. 84, 116, 142, 149 ЗК України.

Проаналізувавши наданні докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити, з огляду на наступне.

Ст. 202 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчиняться у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Ст. 215 ЦК України визнає загальні підстави визнання правочинів недійсними: підставою недійсності правочину є недодержання в момент виникнення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Ст. 15 Закону України "Про оренду землі" встановлені спеціальні підстави для визнання договору оренди землі недійсним, а саме: відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних вимог, передбачених цією статтею, а також порушення вимог ст. 4-6, 11, 17, 19 цього Закону, що є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди і визнання договору недійсним відповідно до закону.

Також невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка надається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки.

До матеріалів справи долучено Технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на землю Спільному українсько-англійському підприємству "Західна нафтова група"у формі Товариства з обмеженою відповідальністю наданої в дострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування автозаправної станції в районі бувшого поста ДАІ в м. Южноукраїнську, до якого входять: рішення Южноукраїнської міської ради за № 330 від 30.05.2007 р., висновки Южноукраїнського міського відділу земельних ресурсів, Южноукраїнського міського відділу містобудування та архітектури, графічні матеріали: збірний кадастровий план, експлуатація земель за формою 6 - зем, Акт про передачу і прийому межових знаків на зберігання.

Вирішуючи спір про визнання договору оренди землі недійсним суд повинен встановлювати наявність тих обставин, з яких закон пов'язує визнання договору недійсним і настання відповідних наслідків, а саме:

відповідність змісту договору нормам закону;

правоздатність сторін за договором, що визначається, виходячи із змісту ст. 4, 5 Закону України "Про оренду землі";

набуття права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, що передбачені ЗК України (2768-14) , ЦК України (435-15) , ГК України (436-15) , виходячи з того, що лише рішення уповноваженого державного виконавчого органу чи органу місцевого самоврядування є підставою набуття фізичними і юридичними особами права користування земельними ділянками, що перебувають у державній або комуналній власності.

Ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Як зазначено в оглядовому листі ВГСУ від 30.11.07р. №01-8/918 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок" (va918600-07) , рішення компетентного органу про надання землі в оренду та відповідний договір оренди земельної ділянки є пов'язаними юридичними фактами, оскільки волевиявлення відповідного органу, як орендодавця здійснюється у формі рішення такого органу і лише реалізується шляхом укладення договору оренди.

Спірний договір оренди земельної ділянки укладено відповідно до рішення Южноукраїнської міської Ради №330 від 30.05.2007р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки спільному Українсько-Англійському підприємству "Західна нафтова група"у формі товариства з обмеженою відповідальністю в довгострокову оренду для комерційного використання під розміщення та обслуговування Автозаправної станції в районі бувшого поста ДАЇ в м. Южноукраїнську.

Отже, з наданих доказів, суд вважає, що зміст спірного договору цілком відповідає нормам закону.

Вказане рішення є чинним, а тому твердження позивача про перевищення повноважень міської Ради при розпорядженні землями державної власності є безпідставним.

Та обставина, що частину земельної ділянки, наданої позивачу в постійне користування на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-МК №002138 від 19.04.95р., Южноукраїнською міською радою було передано відповідачу в оренду за спірним договором (близько 140кв.м.) не може бути підставою для визнання договору оренди землі площею 1,0га недійсним.

Відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Постановою ВГСУ від 18.11.2009р. по справі №13/199/08 скасовані судові рішення від 23.06.2009р. та 30.09.2008р., що спростовує правомірність посилання господарського суду на їх законність і як на підставу, підтверджуючу самовільне зайняття відповідачем земельної ділянки пл. 26,68га.

Також касаційною інстанцією зазначено, що про прийняття Южноукраїнською міською Радою Миколаївської області рішення від 30.05.07р. № 330 та про укладення 18.06.2007р. між Южноукраїнською міською Радою та СПУА "ЗПГ"ТОВ договору оренди спірної земельної ділянки позивач був обізнаний ще під час розгляду іншої справи в господарському суді Миколаївської області - №8/417/08 за його позовом до WOG "ЗНГ".

Будівництво АЗС було здійснено при наявності всіх необхідних дозволів і узгоджень. Також СП "ЗНГ"в установленому земельним і містобудівним законодавством порядку одержав дозволи на забудову та перенесення теплотраси АЕС —ДУ 700 та ДУ 500 за межі АЗС на відстані 10м. від території станції.

Як вбачається із листа Головного управління Держкомзему у Миколаївській області від 11.11.08р. № 1119-400-714, мережі теплотрас, що належать ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом", що проходили по земельній ділянці, наданій в оренду СП УАП "ЗНГ", демонтовано та перенесено за межі орендованої ділянки на відстань 10м. відповідно до проекту "Перенесення ділянок теплотрас ДУ 700 та ДУ500"в районі першого в'їзду в Южноукраїнську", розробленому згідно з Технічними умовами, виданими начальником цеху водоканалізаційного господарства і тепломереж ВП ЮУ ДП НАЕК "Енергоатом"та рішення виконавчого комітету Южноукраїнської міської Ради від 15.08.2007р. №364.

Вказане спростовує твердження позивача про те, що саме під земельною ділянкою пл. близько 140кв.м. проходить його магістральні комунікації.

За таких обставин, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82- 85 ГПК України, господарський суд, -

У задоволенні позовних вимог відмовити